Атлант
1. У грецькій міфології — велетень, якого Персей обернув на Африканську гору, що підпирає небосхил. 2. архіт. Колона у вигляді чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, портик, балкон. 3. анат. Перший шийний хребець у земноводяних, плазунів, птахів і ссавців.
Ашуг
народний поет, співець і музикант у азербайджанців і вірменів.
Багателя
1. Дрібниця. 2. муз. Невелика музична п'єса, переважно для фортепіано.
База
1. архіт. Нижня розширена частина колони або стовпа. 2. перен. Основа, грунт, на яких виникає або розвивається певне явище. 3. Місце скупчення матеріалів, сировини для забезпечення якогось району, підприємства і т. ін.
Базуна
кашубський народний музичний інструмент.
Байопік
кінематографічний жанр, що розповідає про долю відомої особистості; фільм-біографія.
Балада
1. Віршовий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту. 2. муз. Інструментальний або вокальний твір.
Бальбоа (2)
танець у стилі свінг, виник і набув популярності в 1910-20-х роках; виконується переважно у закритій позиції.
Бамбочади
картини, на яких зображено сцени щоденного життя у комічному вигляді.
Бард
1. Народний поет-співець у кельтів у середні віки. 2. перен. поет.
Барельєф
скульптурний твір, в якому опукле зображення виступає над плоскою поверхнею менш як на половину його об'єму.
Баритон
1. Чоловічий голос, середній за висотою між басом і тенором; співак з таким голосом. 2. Мідний духовий інструмент.
Баркарола
пісня, романс, п'єса для музичного інструмента з ліричною мелодією і розміреним супроводом, що нагадує плескіт хвиль. Від назви пісень венеціанських човнярів (гондольєрів).
Бароко
стиль в архітектурі та мистецтві кінця 16 — середини 18 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Хронологічно слідує за ренесансом, йому спадкує класицизм.
Бас
1. Найнижчий чоловічий голос; співак з таким голосом. 2. Духовий або струнний інструмент низького звучання (контрабас, басоля). 3. Найнижча партія багатоголосого музичного твору.
Басетгорн
духовий інструмент, різновид кларнета. Відомий з XVIII століття. Має додаткові клапани, які розширюють його діапазон вниз у порівнянні з кларнетом до ноти до малої октави.
Батік
ручний розпис по тканині (переважно бавовняній) з використанням воску та барвників. Кілька кольорів наносяться шляхом повторного фарбування. Для отримання чітких меж на стику фарб використовується спеціальний закріплювач. Восковий трафарет знімається кип'ятіння тканини. Техніка Б. поширена в Індонезії та Індії.
Батман
1. У балеті — особливий вид па, при якому нога витягується в будь-якому напрямку від опорної і повертається до неї. 2. У фехтуванні — удар зброєю по зброї противника.
Бахси
народні співаки, музиканти і поети народів Середньої Азії; бахші.
Бахші
народні співаки, музиканти і поети народів Середньої Азії.
Баядерка
індійська храмова танцівниця (девадасі) або така, що виступає за плату в ресторані, приватному будинку тощо.
Баят
жанр азербайджанської народної пісні.
Бекар
муз. знак відмови від альтерації того чи іншого ступеня звукоряду; «чиста нота». Діє до кінця такту. Дубль-Б. скасовує подвійну альтерацію (дубль-бемоль або дубль-дієз).
Бельведерський Аполлон
1. Статуя Аполлона, яка зберігається у Ватикані, одна з найкращих кам'яних пам'яток античної скульптури. 2. перен. Красивий чоловік.
Бельетаж
1. Здебільшого другий (над цокольним) поверх будинку. 2. Перший ярус лож над партером і амфітеатром у театральному залі.
Бемоль
нотний знак, що вказує на зниження ноти на півтону.
Берсез
колискова пісня; невелика музична п'єса.
Бієнале
назва художніх виставок, що відбуваються кожні два роки в Італії.
Біжутерія
жіночі прикраси не з дорогоцінного каміння і металів.
Бінді
знак правди, так зване «третє око» — прикраса на чолі у вигляді темної крапки (традиційно) або ж коштовної прикраси, мальованого символу чи певного знаку.
Біт-культура
культура, перш за все література, що виникла завдяки групі американських письменників 1940-х — 1950-х років, для яких був характерним екзистенціалізм, аполітичність, протест проти існуючих моральних устоїв. Найвизначнішими представниками були Вільям Берроуз, Джек Керуак, Аллен Гінзберг. У кінці 1960-х більша частина Б.-к. зазнала трансформації в рух хіпі.
Бітник
стереотип мас-медіа, для позначення представника біт-культури. Термін Б. вперше використав в 1958 році американський журналіст Герб Каен для позначення стереотипу, що склався в американському суспільстві про типового представника молоді середини XX століття, — асоціального елемента, що не приймає традиційні культурні цінності, обожнює джазову музику, захоплюється літературою та філософією, мандрує дорогами Америки, вживає наркотики, користується спеціальним жаргоном.
Блокбастер
успішний, високобюджетний кінофільм чи вистава.
Блюз
1. Жанр джазового вокального та інструментального музичного мистецтва, побудований в метричній основі 4/4. Для Б. характерні метафоричність образів, імпровізаційність музики і тексту, застосування поліритмії і синкопування, специфічне темброве забарвлення звучання голосу або інструментів. 2. Пісня або танець американських негрів, що виконується в повільному, блюзовому, темпі.
Болеро
1. Старовинний іспанський народний танець у супроводі співу і кастаньєт. 2. Частина народного іспанського костюма (коротка безрукавка).
Бонанг
яванський ударний музичний інструмент.
Бранль
старофранцузький народний танець.
Брахіграфія
загальна назва усіх систем скороченого письма.
Брахмі
давньоіндійське складове письмо; пишеться зліва направо. На основі Б. розвинулись сучасні форми індійського письма.
Брошура
невелика (до 48 сторінок) книга в паперовій обкладинці.
Буґі-вуґі
імпровізаційна форма у джазі, один з найбільш ранніх видів негритянського блюзу на фортепіано. Б. властиві басові фігури в ритмі восьмих або восьмих з крапкою та шістнадцятих в октавному русі, двадцятитактовий блюзовий квадрат, моторна ритміка, швидкий темп.
Букініст
торговець держаними, рідкісними чи старовинними книгами.
Буклет
рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, що складається і не потребує розрізування під час читання.
Буколіка
жанр античної поезії, що романтизує сільське життя.
Буль
стиль французьких меблів 17 — 18 ст. з інкрустаціями з міді або бронзи. Від прізвища французького столяра А.-Ш. Буля.
Бульварна література
антихудожні низькопробні літературні твори про злочинців, любовні пригоди тощо, розраховані на примітивні, обивательські смаки.
Бурдон
1. Безперервний, незмінний за висотою звук відкритих (не скорочуваних у грі) струн щипкового й смичкового інструментів. 2. Розташовані поза грифом (2) відкриті струни щипкових і смичкових інструментів. 3. Басовий регістр органа.
Буре
старовинний французький жвавий танок.
Буриме
1. Літературна гра, учасники якої змагаються в написанні жартівливих віршів — експромтів — на задані рими. 2. Вірш, написаний на загадані рими.
Бурлеск
1. Перебільшено комічне зображення (в літературі або на сцені). 2. Гумористична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається в нарочито пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено.
Бурхан
скульптурне чи живописне зображення божеств ламаїстського пантеону і обожнених лам у віруючих бурятів, монголів і калмиків.
Бурштин
скам'яніла дерев'яниста смола, з якої виготовляють різні дрібні вироби.
Бустрофедон
спосіб письма, за яким рядки пишуться справа наліво та навпаки у залежності від його парності. Використовувався в крітському, хетському, південноаравійському, етруському й грецькому письмі.
Бутафор
працівник театру, що виготовляє бутафорію.
Бутафорія
1. Предмети сценічної обстановки, які використовуються у театральних виставах замісь справжніх. 2. Предмети для показу чи реклами. 3. перен. Показне, несправжнє, підроблене.
Буф
блазенський, комічний; опера-Б. — комічна опера.
Буфо
співак-комік в італійській опері.
Буфон
актор з нахилом до виконання ролі блазня, буфонади.
Буфонада
1. Прийом акторської гри, звичайно комедійний. 2. Комедійна вистава з елементами ексцентрики. 3. перен. блазенство.
Бюґельгорни
сімейство духових мундштучних інструментів різних розмірів і діапазону.
Бюст
1. Скульптурне погрудне зображення. 2. Верхня частина жіночого тіла; груди, перса.
Ваал
1. В релігії Стародавньої Фінікії, Сірії, Палестини бог родючості, вод, війни тощо. 2. перен. служіння Ваалу — гонитва за матеріальними благами.
Вагант
в 12 — 14 ст. у деяких країнах Західної Європи мандрівний актор — автор і виконавець здебільшого антиклерикальних пісень і вистав.
Вакат
сторінка книги, на якій немає тексту або кліше.
Вакханалія
1. В античні часи свято, оргія на честь Вакха. 2. перен. Бенкетування, п'янство.
Валторна
мідний духовий мундштучний інструмент.
Вальпургієва ніч
1. У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався "відьомський шабаш". Від імені католицької святої Вальпургії, день пам'яті якої збігався в святом. 2. перен. розгульна вечірка.
Вальс
1. Парний танець, плавне кружляння, яке поєднується з поступальним рухом. Виконується переважно у закритій позиції. Найпоширеніша фігура — повний поворот у два такти з трьома кроками у кожному. 2. Музика до цього танцю у розмірі 3/4 (до початку ХХ ст. існувало декілька форм вальсу з розмірами 2/4, 6/8 і 5/4). Швидкі форми вальсу мають назву Віденський вальс.
Вандали
1. Давньогерманські племена, відомі жорстокими війнами з Римом, де знищили ряд творів мистецтва. 2. перен. Неуки, руйнівники культури і мистецтва.
Вандалізм
безглузде знищення культурних і матеріальних цінностей.
Вар'єте
вид театру, у виставах якого поєднані елементи театрального, музичного, естрадного й циркового мистецтва.
Варвари
1. У давніх греків і римлян — чужоземці з незнайомою мовою і звичаями; негреки, жителі з поза меж Римської імперії. 2. перен. Жорстокі, грубі люди, руйнівники культурних цінностей; дикуни.
Варваризм
1. Запозичення з іноземної мови, що сприймається як порушення загальноприйнятої мовної норми. З часом може вийти з ужитку (напр., «сатурналії») або стати загальнопрйнятим («бізнес») чи спеціалізовано застосовуваним («дедлайн»). 2. Іншомовне слово або зворот, що суперечить нормам даної мови.
Варварство
1. Другий з трьох ступенів розвитку людського суспільства за періодизацією, встановленою в європейській науці 18-19 ст. 2. перен. брутальність, жорстокість.
Варган
самозвучний язичковий музичний інструмент.
Варіоклішограф
гравірувальна машина з електронним кольорокоректором, яку використовують при виготовленні кліше для багатоколірного високого друку; застосовують також для гравірування растрових кольороподілених діапозитивів або негативів для чотириколірного офсетного друку.
Варіофільм
фільм, у якому відповідно до змісту зображення змінюються розміри й конфігурація кадру на екрані.
Василіск
1. Казкова потвора з головою півня, тулубом жаби, хвостом змії та короною на голові, що вбивала своїм поглядом. 2. Рід ящірок з родини ігунових.
Веджвуд
різновид англійського фарфору з білими рельєфними фігурами на кольоровому тлі. Від прізвища англійського кераміста Дж. Веджвуда.
Вензель
художньо написані ініціали, шо утворюють узор, шифр.
Вербункош
стиль угорської інструментальної, переважно танцювальної музики кінця 18 — 1-ї половини 19 ст.
Верва
захоплення, порив, натхнення.
Верджинел
клавішний музичний інструмент, англійський різновид клавесина; вірджинел.
Веризм
реалістичний напрям в італійській літературі й мистецтві 70 — 90-х рр. ХІХ ст. Для В. характерні наголос на особистих переживаннях, перебільшення ролі фізіологічних чинників, підкреслена емоційність, драматизація ситуації.
Верлібр
система віршованих рядків, ритмічна єдність яких грунтується лише на інтонаційній подібності.
Вермель
1. Плин, що надає речам золотистого кольору. 2. Вироби із позолоченого срібла.
Вернісаж
урочисте відкриття художньої виставки.
Версифікатор
особа, яка легко і вправно складає вірші, але позбавлена справжнього поетичного дару.
Версифікація
віршування, а також наука про нього.
Вертеп
1. Печера. 2. Розбійницьке шахрайське кубло. 3. Старовинний український ляльковий театр.
1. У грецькій міфології — велетень, якого Персей обернув на Африканську гору, що підпирає небосхил. 2. архіт. Колона у вигляді чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, портик, балкон. 3. анат. Перший шийний хребець у земноводяних, плазунів, птахів і ссавців.
Ашуг
народний поет, співець і музикант у азербайджанців і вірменів.
Багателя
1. Дрібниця. 2. муз. Невелика музична п'єса, переважно для фортепіано.
База
1. архіт. Нижня розширена частина колони або стовпа. 2. перен. Основа, грунт, на яких виникає або розвивається певне явище. 3. Місце скупчення матеріалів, сировини для забезпечення якогось району, підприємства і т. ін.
Базуна
кашубський народний музичний інструмент.
Байопік
кінематографічний жанр, що розповідає про долю відомої особистості; фільм-біографія.
Балада
1. Віршовий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту. 2. муз. Інструментальний або вокальний твір.
Бальбоа (2)
танець у стилі свінг, виник і набув популярності в 1910-20-х роках; виконується переважно у закритій позиції.
Бамбочади
картини, на яких зображено сцени щоденного життя у комічному вигляді.
Бард
1. Народний поет-співець у кельтів у середні віки. 2. перен. поет.
Барельєф
скульптурний твір, в якому опукле зображення виступає над плоскою поверхнею менш як на половину його об'єму.
Баритон
1. Чоловічий голос, середній за висотою між басом і тенором; співак з таким голосом. 2. Мідний духовий інструмент.
Баркарола
пісня, романс, п'єса для музичного інструмента з ліричною мелодією і розміреним супроводом, що нагадує плескіт хвиль. Від назви пісень венеціанських човнярів (гондольєрів).
Бароко
стиль в архітектурі та мистецтві кінця 16 — середини 18 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Хронологічно слідує за ренесансом, йому спадкує класицизм.
Бас
1. Найнижчий чоловічий голос; співак з таким голосом. 2. Духовий або струнний інструмент низького звучання (контрабас, басоля). 3. Найнижча партія багатоголосого музичного твору.
Басетгорн
духовий інструмент, різновид кларнета. Відомий з XVIII століття. Має додаткові клапани, які розширюють його діапазон вниз у порівнянні з кларнетом до ноти до малої октави.
Батік
ручний розпис по тканині (переважно бавовняній) з використанням воску та барвників. Кілька кольорів наносяться шляхом повторного фарбування. Для отримання чітких меж на стику фарб використовується спеціальний закріплювач. Восковий трафарет знімається кип'ятіння тканини. Техніка Б. поширена в Індонезії та Індії.
Батман
1. У балеті — особливий вид па, при якому нога витягується в будь-якому напрямку від опорної і повертається до неї. 2. У фехтуванні — удар зброєю по зброї противника.
Бахси
народні співаки, музиканти і поети народів Середньої Азії; бахші.
Бахші
народні співаки, музиканти і поети народів Середньої Азії.
Баядерка
індійська храмова танцівниця (девадасі) або така, що виступає за плату в ресторані, приватному будинку тощо.
Баят
жанр азербайджанської народної пісні.
Бекар
муз. знак відмови від альтерації того чи іншого ступеня звукоряду; «чиста нота». Діє до кінця такту. Дубль-Б. скасовує подвійну альтерацію (дубль-бемоль або дубль-дієз).
Бельведерський Аполлон
1. Статуя Аполлона, яка зберігається у Ватикані, одна з найкращих кам'яних пам'яток античної скульптури. 2. перен. Красивий чоловік.
Бельетаж
1. Здебільшого другий (над цокольним) поверх будинку. 2. Перший ярус лож над партером і амфітеатром у театральному залі.
Бемоль
нотний знак, що вказує на зниження ноти на півтону.
Берсез
колискова пісня; невелика музична п'єса.
Бієнале
назва художніх виставок, що відбуваються кожні два роки в Італії.
Біжутерія
жіночі прикраси не з дорогоцінного каміння і металів.
Бінді
знак правди, так зване «третє око» — прикраса на чолі у вигляді темної крапки (традиційно) або ж коштовної прикраси, мальованого символу чи певного знаку.
Біт-культура
культура, перш за все література, що виникла завдяки групі американських письменників 1940-х — 1950-х років, для яких був характерним екзистенціалізм, аполітичність, протест проти існуючих моральних устоїв. Найвизначнішими представниками були Вільям Берроуз, Джек Керуак, Аллен Гінзберг. У кінці 1960-х більша частина Б.-к. зазнала трансформації в рух хіпі.
Бітник
стереотип мас-медіа, для позначення представника біт-культури. Термін Б. вперше використав в 1958 році американський журналіст Герб Каен для позначення стереотипу, що склався в американському суспільстві про типового представника молоді середини XX століття, — асоціального елемента, що не приймає традиційні культурні цінності, обожнює джазову музику, захоплюється літературою та філософією, мандрує дорогами Америки, вживає наркотики, користується спеціальним жаргоном.
Блокбастер
успішний, високобюджетний кінофільм чи вистава.
Блюз
1. Жанр джазового вокального та інструментального музичного мистецтва, побудований в метричній основі 4/4. Для Б. характерні метафоричність образів, імпровізаційність музики і тексту, застосування поліритмії і синкопування, специфічне темброве забарвлення звучання голосу або інструментів. 2. Пісня або танець американських негрів, що виконується в повільному, блюзовому, темпі.
Болеро
1. Старовинний іспанський народний танець у супроводі співу і кастаньєт. 2. Частина народного іспанського костюма (коротка безрукавка).
Бонанг
яванський ударний музичний інструмент.
Бранль
старофранцузький народний танець.
Брахіграфія
загальна назва усіх систем скороченого письма.
Брахмі
давньоіндійське складове письмо; пишеться зліва направо. На основі Б. розвинулись сучасні форми індійського письма.
Брошура
невелика (до 48 сторінок) книга в паперовій обкладинці.
Буґі-вуґі
імпровізаційна форма у джазі, один з найбільш ранніх видів негритянського блюзу на фортепіано. Б. властиві басові фігури в ритмі восьмих або восьмих з крапкою та шістнадцятих в октавному русі, двадцятитактовий блюзовий квадрат, моторна ритміка, швидкий темп.
Букініст
торговець держаними, рідкісними чи старовинними книгами.
Буклет
рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, що складається і не потребує розрізування під час читання.
Буколіка
жанр античної поезії, що романтизує сільське життя.
Буль
стиль французьких меблів 17 — 18 ст. з інкрустаціями з міді або бронзи. Від прізвища французького столяра А.-Ш. Буля.
Бульварна література
антихудожні низькопробні літературні твори про злочинців, любовні пригоди тощо, розраховані на примітивні, обивательські смаки.
Бурдон
1. Безперервний, незмінний за висотою звук відкритих (не скорочуваних у грі) струн щипкового й смичкового інструментів. 2. Розташовані поза грифом (2) відкриті струни щипкових і смичкових інструментів. 3. Басовий регістр органа.
Буре
старовинний французький жвавий танок.
Буриме
1. Літературна гра, учасники якої змагаються в написанні жартівливих віршів — експромтів — на задані рими. 2. Вірш, написаний на загадані рими.
Бурлеск
1. Перебільшено комічне зображення (в літературі або на сцені). 2. Гумористична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається в нарочито пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено.
Бурхан
скульптурне чи живописне зображення божеств ламаїстського пантеону і обожнених лам у віруючих бурятів, монголів і калмиків.
Бурштин
скам'яніла дерев'яниста смола, з якої виготовляють різні дрібні вироби.
Бустрофедон
спосіб письма, за яким рядки пишуться справа наліво та навпаки у залежності від його парності. Використовувався в крітському, хетському, південноаравійському, етруському й грецькому письмі.
Бутафор
працівник театру, що виготовляє бутафорію.
Бутафорія
1. Предмети сценічної обстановки, які використовуються у театральних виставах замісь справжніх. 2. Предмети для показу чи реклами. 3. перен. Показне, несправжнє, підроблене.
Буф
блазенський, комічний; опера-Б. — комічна опера.
Буфо
співак-комік в італійській опері.
Буфон
актор з нахилом до виконання ролі блазня, буфонади.
Буфонада
1. Прийом акторської гри, звичайно комедійний. 2. Комедійна вистава з елементами ексцентрики. 3. перен. блазенство.
Бюґельгорни
сімейство духових мундштучних інструментів різних розмірів і діапазону.
Бюст
1. Скульптурне погрудне зображення. 2. Верхня частина жіночого тіла; груди, перса.
Ваал
1. В релігії Стародавньої Фінікії, Сірії, Палестини бог родючості, вод, війни тощо. 2. перен. служіння Ваалу — гонитва за матеріальними благами.
Вагант
в 12 — 14 ст. у деяких країнах Західної Європи мандрівний актор — автор і виконавець здебільшого антиклерикальних пісень і вистав.
Вакат
сторінка книги, на якій немає тексту або кліше.
Вакханалія
1. В античні часи свято, оргія на честь Вакха. 2. перен. Бенкетування, п'янство.
Валторна
мідний духовий мундштучний інструмент.
Вальпургієва ніч
1. У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався "відьомський шабаш". Від імені католицької святої Вальпургії, день пам'яті якої збігався в святом. 2. перен. розгульна вечірка.
Вальс
1. Парний танець, плавне кружляння, яке поєднується з поступальним рухом. Виконується переважно у закритій позиції. Найпоширеніша фігура — повний поворот у два такти з трьома кроками у кожному. 2. Музика до цього танцю у розмірі 3/4 (до початку ХХ ст. існувало декілька форм вальсу з розмірами 2/4, 6/8 і 5/4). Швидкі форми вальсу мають назву Віденський вальс.
Вандали
1. Давньогерманські племена, відомі жорстокими війнами з Римом, де знищили ряд творів мистецтва. 2. перен. Неуки, руйнівники культури і мистецтва.
Вандалізм
безглузде знищення культурних і матеріальних цінностей.
Вар'єте
вид театру, у виставах якого поєднані елементи театрального, музичного, естрадного й циркового мистецтва.
Варвари
1. У давніх греків і римлян — чужоземці з незнайомою мовою і звичаями; негреки, жителі з поза меж Римської імперії. 2. перен. Жорстокі, грубі люди, руйнівники культурних цінностей; дикуни.
Варваризм
1. Запозичення з іноземної мови, що сприймається як порушення загальноприйнятої мовної норми. З часом може вийти з ужитку (напр., «сатурналії») або стати загальнопрйнятим («бізнес») чи спеціалізовано застосовуваним («дедлайн»). 2. Іншомовне слово або зворот, що суперечить нормам даної мови.
Варварство
1. Другий з трьох ступенів розвитку людського суспільства за періодизацією, встановленою в європейській науці 18-19 ст. 2. перен. брутальність, жорстокість.
Варган
самозвучний язичковий музичний інструмент.
Варіоклішограф
гравірувальна машина з електронним кольорокоректором, яку використовують при виготовленні кліше для багатоколірного високого друку; застосовують також для гравірування растрових кольороподілених діапозитивів або негативів для чотириколірного офсетного друку.
Варіофільм
фільм, у якому відповідно до змісту зображення змінюються розміри й конфігурація кадру на екрані.
Василіск
1. Казкова потвора з головою півня, тулубом жаби, хвостом змії та короною на голові, що вбивала своїм поглядом. 2. Рід ящірок з родини ігунових.
Веджвуд
різновид англійського фарфору з білими рельєфними фігурами на кольоровому тлі. Від прізвища англійського кераміста Дж. Веджвуда.
Вензель
художньо написані ініціали, шо утворюють узор, шифр.
Вербункош
стиль угорської інструментальної, переважно танцювальної музики кінця 18 — 1-ї половини 19 ст.
Верва
захоплення, порив, натхнення.
Верджинел
клавішний музичний інструмент, англійський різновид клавесина; вірджинел.
Веризм
реалістичний напрям в італійській літературі й мистецтві 70 — 90-х рр. ХІХ ст. Для В. характерні наголос на особистих переживаннях, перебільшення ролі фізіологічних чинників, підкреслена емоційність, драматизація ситуації.
Верлібр
система віршованих рядків, ритмічна єдність яких грунтується лише на інтонаційній подібності.
Вермель
1. Плин, що надає речам золотистого кольору. 2. Вироби із позолоченого срібла.
Вернісаж
урочисте відкриття художньої виставки.
Версифікатор
особа, яка легко і вправно складає вірші, але позбавлена справжнього поетичного дару.
Версифікація
віршування, а також наука про нього.
Вертеп
1. Печера. 2. Розбійницьке шахрайське кубло. 3. Старовинний український ляльковий театр.