Головні події 895-915 років
Політичні лідери 895-915 років
• Імператор Заходу: Ламберт I Сполетський (892-898), Арнульф Каринтійський (896-899), Людовик III Сліпий (901-905), Беренгар I Фріульський (915-924)
• Болгарське князівство: Симеон Великий (893-913)
• Болгарське царство: Симеон Великий (913-927)
• Вессекс:
Альфред Великий (871-899), Едвард Старший (899-924)
• Київське князівство:
Олег Віщий (882-912),
Ігор Старий (912-945)
• Китайська Пізня Лян: Чжу Вень (907-912), Чжу Югуй (912-913), Чжу Ючжень (913-923)
• Китайська Тан: Лі Цзе (Чжао-цзун) (888-904), Лі Цзо (Ай-ді) (904-907)
• Кордовський емірат: Абд ар-Рахман III (912-929)
• Королівство західних франків:
Одо Паризький (888-898), Карл III Простакуватий (898-922)
• Папська держава: Сергій III (904-911), Анастасій III (911-913), Іван X (914-928)
• Східна Римська імперія: Лев VI Мудрий (870-912), Олександр III (879-913),
Костянтин VII Багрянородний (908-959)
Всі події 895-915 років
895 • У битві на Південному Бузі болгарські війська Симеона Великого за підтримки печенігів розбили угорські племена під проводом воєводи Альмоша, що змусило їх залишити Причорномор'я і мігрувати через Карпати на територію сучасної Угорщини.
895 • Святополк II, син Моймира I, засновника Великої Моравії, підтримуваний королем Східно-Франкського королівства Арнульфом Каринтійським, повстав проти свого брата Моймира II, що привело до багаторічної війни і розпаду Моравії в 906 році.
12 січня 897 • У Латеранському соборі в Римі закінчився т. зв. "Трупний синод" — церковний трибунал над ексгумованим тілом папи Формоза, звинуваченим в захопленні влади і коронації на німецький престол Арнульфа Карінтійського.
3 січня 898 • У фортеці Ла-Фер на ріці Уаза на півночі Нейстрії у віці 38-и років помер король західних франків Ед Паризький з династії Робертинів, перший, як вважається, французький король, чиї нащадки заснували королівську династію Капетингів, що як Валуа, Бурбони та Орлеанська династія правили Францією до середини XIX століття.
899 • Імовірно цього року племенем сіверян засновано поселення, відоме зараз як місто Полтава.
4 лютого 900 • Після смерті східно-франкського короля і римського імператора Арнульфа вельможі Східно-франкського королівства проголосили королем його сина Людовика Дитя. Він став останнім Каролінгом, що правив у Східнофранкському королівстві.
29 січня 904 • За підтримки римського консула Теофілакта з роду графів Тусколо папою римським обрано Сергія III, за наказом котрого, як вважається, невдовзі було вбитво двох його попередників на Святому Престолі — папу Лева V і антипапу Христофора. Діючи в інтересах свого покровителя, Сергій III «наповнив папський двір коханками і незаконнонародженими дітьми, перетворивши папський палац в злодійське кубло» і став першим папою періоду порнократії, коли воюючі аристократичні угруповання прагнули використовувати матеріальні і військові ресурси папства для власного піднесення.
31 липня 904 • Після нетривалої облоги араби на чолі з грецьким піратом Левом Триполійським захопили грецьке місто Салоніки, друге по величині у Візантійській імперії. Вони звільнили 4 тисячі мусульманських в'язнів, захопили 60 кораблів і 22 тисячі полонених.
907 • Київський князь Олег Віщий з двотисячною дружиною розпочав похід на Константинополь (Царгород). Взявши місто в облогу, змусив його виплатити данину.
907 • З падінням династії Тан у Китаї почався період політичного безладдя, відомий як «Період п'яти династій і десяти держав», коли при владі змінилось п'ять династій, і виникло понад 12 незалежних держав. Він закінчеився з утвердженням через півстоліття династії Сун.
4 липня 907 • Біля Прессбурга (нині — Братислава, Словаччина) баварська армія маркграфа Луітпольда зазнала нищівної поразки від Мадярської орди. У битві загинули сам маркграф, три єпископа і 19 баронів, а мадяри згодом окупували територію сьогоднішньої Східної Австрії і всю Велику Моравію звідки розпочали напади на Німеччину, Францію, Балкани та Іспанію.
вересень 911 • Договором, укладеним в місті Сен-Клер-сюр-Епте, вождь вікінгів Роллон визнав себе васалом короля західних франків Карла III Простакуватого в обмін на ленне володіння землями в околицях Руану, які стали основою території, відомій як Нормандія. Вона перебувала під управлінням латинізованих і християнізованих вікінгів до початку XIII століття, коли стала частиною Франкського королівства.
10 листопада 911 • По смерті Людовика Дитя, останнього короля з династії Каролінгів, східнофранкське дворянство обрало новим правителем Конрада I, герцога франконського. Лотарінгія відмовилась йому підчинитись і приєдналась до Західнофранкського королівства.
912 • По смерті Віщого Олега син Рюрика та Ефанди Ігор став Київським князем і правив наступні 33 роки, допоки не загинув від рук древлян, які помстились за його жадібність.
6 червня 913 • По смерті Олександра III з Македонської династії одноосібним імператором Візантії став його 8-річний небіж Костянтин VII Багрянородний. Незважаючи на те, що він є серед найдовше правлячих монархів, за 46 років при владі Костянтин VII практично не займався державними справами і більш відомий як письменник та історик.
Народились в 895-915 роках
бл. 896 — †
956 • Абуль-Хасан Алі аль-Масуді, арабський історик, мандрівник («Книга вказівок і спостережень», «Золоті копальні і розсипи самоцвітів»), богослов.
902 — †
1009 • Сельджук ібн Дукак, вождь тюрків-огузів, чиє ім'я дало назву династії Сельджукідів, яка правила в Середній та Малій Азії і на Близькому Сході.
7 грудня 903 — †
25 травня 986 • Абу-л-Хусейн Абд-ар-Рахман ібн Умар ас-Суфі, знаменитий персидський астроном і математик.
18 травня 905 — †
9 листопада 959 • Костянтин VII Багрянородний (Костянтин Порфірогенет),
візантійський імператор (з 913 р.) з Македонської династії; автор творів «Про феми», «Три трактати про імператорські військові експедиції», «Про управління імперією».
907 — †
28 вересня 936 • Святий Вацлав (
Венцеслав Пржемисл), чеський князь (924-936 рр.) з роду Пржемисловичів.
911 — †
1 листопада 986 • Гаральд I (Гаральд Синьозубий), король Данії і Норвегії (958-986 рр.); за час його правління Данія офіційно прийняла християнство.
23 листопада 912 — †
7 травня 973 •
Оттон I Великий, німецький король (936-973 рр.), засновник (962) і перший імператор Священної Римської імперії (962-973 рр.).
Померли в 895-915 роках
бл. 895 • Альмош, угорський воєвода, вождь союзу семи угорських племен, які з Причорномор'я перейшли Карпати; батько Арпада. Пом. бл. 1129 років тому десь у
75 років (нар. бл.
820 р.).
896 • Фотій, церковний і політичний діяч Візантії, константинопольський патріарх (858–867, 878–886 рр.); один з Отців Церкви. Пом. 1128 років тому у
76 років (нар.
820 р.).
4 квітня 896 • Формоз I, 111-й папа римський (891-96 рр.). Пом. 1128 років тому десь у
80 років (нар. бл.
816 р.).
19 квітня 896 • Боніфацій VI, 112-й папа римський (896 р.). Пом. 1128 років тому.
серпень 897 • Стефан VI, 113-й папа римський (896-97 рр.). Пом. 1127 років тому.
3 січня 898 • Одо I (Ед Паризький), граф Парижу,
король Західно-Франкського королівства (888-98 рр.); син Роберт Сильного, родоначальника династії Робертинів. Пом. 1126 років тому десь у
46 років (нар. після
852 р.).
26 жовтня 899 • Альфред Великий, король Вессекса (871-899 рр.), перший монарх, що носив титул
короля англів і саксів. Пом. 1125 років тому у
50 років (нар.
849 р.).
8 грудня 899 • Арнульф Каринтійський, король Східно-Франкського королівства (з 887 року), імператор Заходу (з 896 року), один з останніх представників німецької лінії династії Каролінгів. Пом. 1125 років тому у
49 років (нар.
850 р.).
бл. 907 • Арпад, вождь угорців (895-907 рр.), засновник династії Арпадів; за угорською історіографією син Альмоша, нащадок булгарського хана Кубрата. Пом. бл. 1117 років тому десь у
62 роки (нар. бл.
845 р.).
23 липня 910 • Наум Охридський, болгарський релігійний діяч, просвітитель. Пом. 1114 років тому у
80 років (нар.
830 р.).
15 жовтня 911 • Людовик IV (Людовик Дитя), 6-й король Східно-Франкського королівства (900-911 р.); останній німецький король династії Каролінгів. Пом. 1113 років тому у
20 років (нар.
891 р.).
11 травня 912 • Лев VI (Лев Мудрий), візантійський імператор (886-912 рр.) з Македонської династії; син Василя I Македонянина, автор зведення законів на грецькій мові, «Базиліки», коментарів і доповнень до нього. Пом. 1112 років тому у
46 років (нар.
19 вересня 866 р.).