Головні події 855-875 років

• Університет Аль-Карауїн, 859
• Похід русів на Царгород, 18 червня 860
• Рюрик, князь Ладозький, 862
• Альфред Великий — перший король англів і саксів, 23 квітня 871

Політичні лідери 855-875 років

• Імператор Заходу: Лотар I (823-855), Людовик II (855-875), Карл II Лисий (875-877)
• Болгарське князівство: Борис I (864-889)
• Болгарське ханство: Борис I (852-864)
• Вессекс: Альфред Великий (871-899)
• Китайська Тан: Лі Ї (Сюань-цзун) (846-859), Лі Вень (І-цзун) (859-873), Лі Янь (Сі-цзун) (873-888)
• Константинопольский патріарх: Ігнатій (847-858, 867-877), Фотій I Великий (858-867)
• Королівство західних франків: Карл II Лисий (840-877)
• Король Італії: Людовик II (844-875)
• Східна Римська імперія: Михайло III (840-867), Василь I Македонянин (866-886), Костянтин Македонянин (868-879), Лев VI Мудрий (870-912)
• Хазарський каганат: Манасія II (850-870)
• Шотландія: Кеннет Сміливий (843-858)

Всі події 855-875 років

859 • У місті Фес (нині — Марокко) відкрито перший у світі постійно діючий університет. На відміну від європейської традиції, старовинні арабські «університети» донедавна не видавали дипломів від імені закладу. Лише в 1947 році Аль-Карауїн став університетом у європейському розумінні.

18 червня 860 • Близько 200 руських суден причалили до берегів Босфора і взяли Константинополь в облогу. Не зумівши здолати місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбувавши і вбивши їх жителів. Не зумівши здолати місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбували і вбили їх жителів.

862 • На запрошення ільменських слов'ян, кривичів, прибалтійсько-фінських племен весі та чуді Рюрик став княжити на землях в околиці Ладозького озера. Ця подія вважається початоком державності східних слов'ян.

21 вересня 862 • Новгородці запросили княжити варягів (вікінгів) братів Рюрика, Синеуса і Трувора. Династія, заснована Рюриком, правила в Русі і князівствах, що утворились після її розпаду, до 16 століття. Цей день деякими істориками вважається днем заснування Русі як держави.

865 • Єпископом, присланим у Київ константинопольським Патріархом Фотієм I, проведено обряд хрещення князів Аскольда і Діра та іших киян. Аскольд при хрещенні отримав ім'я Микола.

11 травня 868 • Китайський монах Ван Цзе виготовив «Алмазну сутру» — найдавніший точно датований друкований документ, який дійшов до наших днів. Створена методом ксилографії, «Алмазна сутра» представляє собою сувій довжиною 4,8 метри, в якому описано поведінку, мову і думки тих, хто став на шлях просвітлення.

28 лютого 870 • Собор, що засідав у Константиновполі з 869 року, відмінив відлучення від церкви померлого на той момент папи Миколи І, проголошене патріархом Фотієм у 867 році, і відлучив самого Фотія, відправивши його у вигнання. Це рішення собору було прийняте під тиском імператора Василя І, котрий хотів позбутися авторитетного богослова і церковного діяча Фотія, який захищав церкву від імперського свавілля. Рішення собору формально відновлювало згоду між Константинополем і Римом.

29 серпня 870 • Після тривалої облоги війська Іфракійського султанату (нині — Туніс) захопили фортецю Меліт (нині — Мдіна) на Мальті.

4 січня 871 • У ході вторгнення на Британські острови Великої язичницької армії скандинавських вікінгів, біля Рідінга, що між ріками Темза і Кеннет, війська короля Вессекса Етельреда і його брата Альфреда зазнали важкої поразки від загонів Баґсекґа, конунга данів Ютландії, і Гальфдана Рагнарсона.

23 квітня 871 • По смерті короля Етельреда на престол Вессекса зійшов його молодший брат Альфред, якому судилось відбити нашестя Великої варварської армії даннів і об'єднати під своє владою більшість британських володінь англів і саксів. За успіхи у війні, внесок у поширення освіти і утвердження верховенства права, він один з двох королів в англійській історії шанується як Великий.

872 • Після перемоги у битві біля Гафрсфйорду (неподалік від міста Ставангер) над володарями південих земель Гаральд Прекрасноволосий зумів об'єднати під своєю владою більшість норвезьких земель і став першим королем Норвегії.

Народились в 855-875 роках

855 — †1 вересня 921 • Річард I (Річард Справедливий), перший герцог Бургундії (918-21 рр.); з династії Бозонідів.

858 — †941 • Абу Абдаллах Рудакі, перський і таджицький поет; вважається засновником персько-таджицької літератури.

бл. 860 — † бл. 932 • Роллон (Роберт I), військовий очільник данських (норвезьких) вікінгів, перший правитель Нормандії під франкською зверхністю (911-32 рр.).

864 — †27 травня 927 • Симеон I (Симеон Великий), князь Болгарії (з 893 року), цар Болгарії (з 918 року); за часів його правління Болгарія стала наймогутнішою державою на Балканах і у всій Східній Європі.

865 — †925 • Разес (Абу Бакр Мухаммад ібн Закарія ар-Разі), перський лікар, алхімік і філософ.

19 вересня 866 — †11 травня 912 • Лев VI (Лев Мудрий), візантійський імператор (886-912 рр.) з Македонської династії; син Василя I Македонянина, автор зведення законів на грецькій мові, «Базиліки», коментарів і доповнень до нього.

870 — †17 листопада 924 • Едвард Старший, король англійців (899-924 рр.) з Вессекської династії; син Альфреда Великого.

872 — †12 січня 951 • Аль-Фарабі, узбецький філософ, математик, теоретик музики.

873 — †4 березня 934 • Абдаллах аль-Махді Біллах, імам ісмаїлітів, засновник Фатімідського халіфату.

Померли в 855-875 роках

29 вересня 855 • Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого. Пом. 1170 років тому у 60 років (нар. 795 р.).

13 лютого 859 • Кеннет I (Кеннет Сміливий), перший король Шотландії (843-859 рр.). Пом. 1166 років тому у 49 років (нар. 810 р.).

860 • Властимір, великий жупан (князь) Сербії (825-860 рр.). Пом. 1165 років тому у 55 років (нар. 805 р.).

25 червня 864 • Піпін II Молодший, король Аквітанії (838-854 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна I Аквітанського. Пом. 1161 рік тому у 41 рік (нар. 823 р.).

2 липня 866 • Роберт Сильний, граф Парижу, граф Тура, граф Блуа і граф Анжу; родоначальник династії Робертинів (Капетингів), прадід короля Гуго Капета. Пом. 1159 років тому десь у 46 років (нар. бл. 820 р.).

29 вересня 866 • Абдаррахман II, четвертий емір Кордовського емірату (822-866 рр.); правнук Абдаррахмана I. Пом. 1159 років тому у 74 роки (нар. 792 р.).

21 березня 867 • Елла II, король Нортумбрії (862-867 рр.). Пом. 1158 років тому.

23 вересня 867 • Михаїл III, імператор Візантії (842-67 рр.) з Аморійської (Фригійської) династії. Пом. 1158 років тому у 27 років (нар. 19 січня 840 р.).

14 лютого 869 • Кирило Філософ, візантійський місіонер; разом з братом Мефодієм є творцем (862—863 рр.) слов'янської азбуки (глаголиці). Пом. 1156 років тому у 42 роки (нар. 827 р.).

20 листопада 870 • Едмунд Мученик, останній суверенний англосаксонський король Східної Англії (855-70 рр.); зарахований до лику святих. Пом. 1155 років тому у 29 років (нар. 841 р.).