Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 840 - 870 років

Головні події 840 - 870 років

Політичні лідери 840 - 870 років

Імператор Заходу: Людовик I Благочестивий (813-840), Лотар I (823-855), Людовик II (855-875) • Болгарське князівство: Борис I (864-889) • Болгарське ханство: Пресіан I (836-852), Борис I (852-864) • Константинопольский патріарх: Ігнатій (847-858, 867-877), Фотій I Великий (858-867) • Королівство західних франків: Карл II Лисий (840-877) • Королівство франків: Людовик I Благочестивий (814-840) • Король Італії: Лотар (818-844), Людовик II (844-875) • Східна Римська імперія: Феофіл (821-842), Михайло III (840-867), Василь I Македонянин (866-886), Костянтин Македонянин (868-879), Лев VI Мудрий (870-912) • Шотландія: Кеннет Сміливий (843-858).

Всі події 840 - 870 років

841 - На південному березі ріки Ліффі норвезьким вікінгами засновано селище Дюфлін («Чорний ставок»), сьогодні відоме як Дублін, столиця Ірландії.

25 червня 841 - Після смерті Людовика Благочестивого біля Фонтенуа відбулась битва між його синами — Лотарем і повсталими проти нього Людовиком II Німецьким та Карлом II Лисим. Поразка Лотара I остаточно роздробила Франкську імперію і через два роки за Верденським договором виникли три держави — Західно-Франкська, Серединне королівство і Східно-Франкська.

20 січня 842 - По смерті імператора Феофіла за його заповітом регентом при їх дволітньому синові Михаїлі III П'яниці стала стала вдова імператора Феодора, завдяки якій у Візантії було поновлено шанування ікон.

14 лютого 842 - Умовний день народження французької мови: Людовик II Німецький і Карл II Лисий принесли Страсбурзькі клятви старонімецькою (рейнським діалектом) і романською (старофранцузькою) мовою. Текст клятв, що зберігся у складі латиномовного твору історика Нітгарда «Про розбрат синів Людовика Благочестивого», є найдавнішою пам'яткою французької мови.

10 серпня 843 - У Вердені підписано договір між синами франкського імператора Людовика I Благочестивого про розділення імперії Карла Великого. Таким чином утворилось три держави — Серединне королівство на чолі з Лотарем, якому відійшов імператорський титул батька, Західне Франкське королівство на чолі з Карлом Лисим та Східне Франкське королівство на чолі з Людовиком II Німецьким, праобрази майбутніх Франції, Італії та Німеччини.

25 вересня 844 - Вікінги, що прибули з острова Нуармутьє неподалік від гирла Луари, зайшовши кораблями через устя ріки Гвадалквівір, підійшли до Севільї, яку захопили і розграбували після тижневої облоги. Лише в середині листопада війська еміра Кордови Абдаррахман II змогли звільнити місто, яке разом з околицями було зруйноване і розорене.

28 березня 845 - Під час чергового вторгнення данських вікінгів на землі франків їх п'ятитисячне військо на чолі з Рагнаром напало на практично незахищений Париж. Розоривши місто і його околиці, вони погодились відступити після отримання від короля Карла II Лисого великого викупу сріблом. Це був перший з численних нападів норманів на столицю Західно-Франкського королівства, які тривали до кінця IX століття.

846 - Князь Прібіна, вигнаний з Нітри князем Моравії Моймиром І, на землях Карантанської марки в районі південної околиці сучасного озера Балатон заснував Панонське (Блатенське) князівство з центром у місті Блатноград. Воно проіснувало до 876 року, коли було включене до Східно-Франкського королівства, а близько 894 року його територія була завойована Великою Моравією.

846 - Бретанські війська захопили франкські міста Нант і Ренн, після чого спустошили Анжу і Байо. Це змусило короля західних франків Карла II Лисого визнати ватажка бретонців Номіное першим герцогом Бретані.

850 - Згідно з «Книгою про заселення Ісландії» Арі Торгільссона корабель норвезького вікінга Наддода під час плавання до Фарерських островів був віднесений штормом до безлюдного узбережжя острова, названого ним Снігова країна (Снеланд), а сьогодні відомого як Ісландія.

859 - У місті Фес (нині — Марокко) відкрито перший у світі постійно діючий університет. На відміну від європейської традиції, старовинні арабські «університети» донедавна не видавали дипломів від імені закладу. Лише в 1947 році Аль-Карауїн став університетом у європейському розумінні.

18 червня 860 - Близько 200 руських суден причалили до берегів Босфора і взяли Константинополь в облогу. Не зумівши здолати місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбувавши і вбивши їх жителів. Не зумівши здолати місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбували і вбили їх жителів.

862 - На запрошення ільменських слов'ян, кривичів, прибалтійсько-фінських племен весі та чуді Рюрик став княжити на землях в околиці Ладозького озера. Ця подія вважається початоком державності східних слов'ян.

21 вересня 862 - Новгородці запросили княжити варягів (вікінгів) братів Рюрика, Синеуса і Трувора. Династія, заснована Рюриком, правила в Русі і князівствах, що утворились після її розпаду, до 16 століття. Цей день деякими істориками вважається днем заснування Русі як держави.

865 - Єпископом, присланим у Київ константинопольським Патріархом Фотієм I, проведено обряд хрещення князів Аскольда і Діра та іших киян. Аскольд при хрещенні отримав ім'я Микола.

11 травня 868 - Китайський монах Ван Цзе виготовив «Алмазну сутру» — найдавніший точно датований друкований документ, який дійшов до наших днів. Створена методом ксилографії, «Алмазна сутра» представляє собою сувій довжиною 4,8 метри, в якому описано поведінку, мову і думки тих, хто став на шлях просвітлення.

28 лютого 870 - Собор, що засідав у Константиновполі з 869 року, відмінив відлучення від церкви померлого на той момент папи Миколи І, проголошене патріархом Фотієм у 867 році, і відлучив самого Фотія, відправивши його у вигнання. Це рішення собору було прийняте під тиском імператора Василя І, котрий хотів позбутися авторитетного богослова і церковного діяча Фотія, який захищав церкву від імперського свавілля. Рішення собору формально відновлювало згоду між Константинополем і Римом.

29 серпня 870 - Після тривалої облоги війська Іфракійського султанату (нині — Туніс) захопили фортецю Меліт (нині — Мдіна) на Мальті.

Народились в 840 - 870 роках

840 - 20 жовтня 870, Едмунд Мученик, останній суверенний англо-саксонський король Східної Англії.

840 - 27 липня 916, Климент Охридський, болгарський релігійний діяч, просвітитель, засновник Охридської книжної школи.

19 січня 840 - 23 вересня 867, Михаїл III, імператор Візантії (842-67 рр.) з Аморійської (Фригійської) династії.

845 - 907, Арпад, вождь угорців, засновник династії Арпадів; за угорською історіографією син Альмоша, нащадок булгарського хана Кубрата.

849 - 26 жовтня 899, Альфред Великий, король англосаксонського королівства Вессекс (871-899 рр.), перший монарх, що носив титул короля Англії.

850 - 8 грудня 899, Арнульф Каринтійський, король Східно-Франкського королівства (з 887 року), імператор Заходу (з 896 року), один з останніх представників німецької лінії династії Каролінгів.

850 - 933, Гаральд I (Гаральд Прекрасноволосий), перший норвезький король (872-930 рр.).

858 - 941, Абу Абдаллах Рудакі, перський і таджицький поет; вважається засновником персько-таджицької літератури.

860 - 932, Ролло (Роберт I), перший герцог Нормандії; з датських (норвезьких вікінгів), основоположник Нормандської династії, до якої належав англійський король Вільгельм Завойовник.

860 - 3 січня 898, Одо I (Ед Паризький), граф Парижу, король Західно-Франкського королівства (888-98 рр.) з династії Робертинів (Капетингів); син Роберт Сильного, родоначальника династії.

864 - 27 травня 927, Симеон I (Симеон Великий), князь Болгарії (з 893 року), цар Болгарії (з 918 року); за часів його правління Болгарія стала наймогутнішою державою на Балканах і у всій Східній Європі.

865 - 925, Разес (Абу Бакр Мухаммад ібн Закарія ар-Разі), перський лікар, алхімік і філософ.

19 вересня 866 - 11 травня 912, Лев VI (Лев Мудрий), візантійський імператор (886-912 рр.) з Македонської династії; син Василя I Македонянина, автор зведення законів на грецькій мові, «Базиліки», коментарів і доповнень до нього.

870 - 17 листопада 924, Едвард Старший, король англійців (899-924 рр.) з Вессекської династії; син Альфреда Великого.

Померли в 840 - 870 роках

20 червня 840 - Людовик I (Людовик Благочестивий), король франків (781-814 рр.) з династії Каролінгів, імператор Заходу (з 813 р.); син Карла Великого. 1179 років тому, в 62 роки (нар. 778 р.).

20 березня 842 - Альфонсо II (Альфонсо Цнотливий), король Астурії (791-842 рр.). 1177 років тому, в 82 роки (нар. 760 р.).

846 - Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.). 1173 роки тому, в 51 рік (нар. 795 р.).

7 березня 851 - Номіное, перший герцог Бретані (846-861 рр.). 1168 років тому, в 51 рік (нар. 800 р.).

852 - Ініго Аріста, граф Памплони, перший король Наварри (824-852 рр.). 1167 років тому, в 62 роки (нар. 790 р.).

29 вересня 855 - Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого. 1164 роки тому, в 60 років (нар. 795 р.).

13 лютого 859 - Кеннет I (Кеннет Сміливий), перший король Шотландії (843-859 рр.). 1160 років тому, в 49 років (нар. 810 р.).

860 - Властимір, великий жупан (князь) Сербії (825-860 рр.). 1159 років тому, в 55 років (нар. 805 р.).

25 червня 864 - Піпін II Молодший, король Аквітанії (838-854 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна I Аквітанського. 1155 років тому, в 41 рік (нар. 823 р.).

2 липня 866 - Роберт Сильний, граф Парижу, граф Тура, граф Блуа і граф Анжу; родоначальник династії Робертинів (Капетингів), прадід короля Гуго Капета. 1153 роки тому, в 46 років (нар. 820 р.).

29 вересня 866 - Абдаррахман II, четвертий емір Кордовського емірату (822-866 рр.); правнук Абдаррахмана I. 1153 роки тому, в 74 роки (нар. 792 р.).

23 вересня 867 - Михаїл III, імператор Візантії (842-67 рр.) з Аморійської (Фригійської) династії. 1152 роки тому, в 27 років (нар. 19 січня 840 р.).

14 лютого 869 - Кирило Філософ, візантійський місіонер; разом з братом Мефодієм є творцем (862—863 рр.) слов'янської азбуки (глаголиці). 1150 років тому, в 42 роки (нар. 827 р.).

20 жовтня 870 - Едмунд Мученик, останній суверенний англо-саксонський король Східної Англії. 1149 років тому, в 30 років (нар. 840 р.).

Тридцятирічна війна
Сьогодні
Тридцятирічна війна

Головні події 840 - 870 років

keyboard_arrow_left824
886keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward