Головні події 844-864 років

• Облога Парижа данськими вікінгами, 28 березня 845
• Університет Аль-Карауїн, 859
• Похід русів на Царгород, 18 червня 860
• Рюрик, князь Ладозький, 862

Політичні лідери 844-864 років

• Імператор Заходу: Лотар I (823-855), Людовик II (855-875)
• Болгарське князівство: Борис I (864-889)
• Болгарське ханство: Пресіан I (836-852), Борис I (852-864)
• Китайська Тан: Лі Чань (У-цзун) (840-846), Лі Ї (Сюань-цзун) (846-859), Лі Вень (І-цзун) (859-873)
• Константинопольский патріарх: Ігнатій (847-858), Фотій I Великий (858-867)
• Королівство західних франків: Карл II Лисий (840-877)
• Король Італії: Лотар (818-844), Людовик II (844-875)
• Східна Римська імперія: Михайло III (840-867)
• Хазарський каганат: Завулон (840-850), Манасія II (850-870)
• Шотландія: Кеннет Сміливий (843-858)

Всі події 844-864 років

25 вересня 844 • Вікінги, що прибули з острова Нуармутьє неподалік від гирла Луари, зайшовши кораблями через устя ріки Гвадалквівір, підійшли до Севільї, яку захопили і розграбували після тижневої облоги. Лише в середині листопада війська еміра Кордови Абдаррахман II змогли звільнити місто, яке разом з околицями було зруйноване і розорене.

28 березня 845 • Під час чергового вторгнення данських вікінгів на землі франків їх п'ятитисячне військо на чолі з Рагнаром напало на практично незахищений Париж. Розоривши місто і його околиці, вони погодились відступити після отримання від короля Карла II Лисого великого викупу сріблом. Це був перший з численних нападів норманів на столицю Західно-Франкського королівства, які тривали до кінця IX століття.

846 • Князь Прібіна, вигнаний з Нітри князем Моравії Моймиром І, на землях Карантанської марки в районі південної околиці сучасного озера Балатон заснував Панонське (Блатенське) князівство з центром у місті Блатноград. Воно проіснувало до 876 року, коли було включене до Східно-Франкського королівства, а близько 894 року його територія була завойована Великою Моравією.

846 • Бретанські війська захопили франкські міста Нант і Ренн, після чого спустошили Анжу і Байо. Це змусило короля західних франків Карла II Лисого визнати ватажка бретонців Номіное першим герцогом Бретані.

850 • Згідно з «Книгою про заселення Ісландії» Арі Торгільссона корабель норвезького вікінга Наддода під час плавання до Фарерських островів був віднесений штормом до безлюдного узбережжя острова, названого ним Снігова країна (Снеланд), а сьогодні відомого як Ісландія.

859 • У місті Фес (нині — Марокко) відкрито перший у світі постійно діючий університет. На відміну від європейської традиції, старовинні арабські «університети» донедавна не видавали дипломів від імені закладу. Лише в 1947 році Аль-Карауїн став університетом у європейському розумінні.

18 червня 860 • Близько 200 руських суден причалили до берегів Босфора і взяли Константинополь в облогу. Не зумівши здолати місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбувавши і вбивши їх жителів. Не зумівши здолати місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбували і вбили їх жителів.

862 • На запрошення ільменських слов'ян, кривичів, прибалтійсько-фінських племен весі та чуді Рюрик став княжити на землях в околиці Ладозького озера. Ця подія вважається початоком державності східних слов'ян.

21 вересня 862 • Новгородці запросили княжити варягів (вікінгів) братів Рюрика, Синеуса і Трувора. Династія, заснована Рюриком, правила в Русі і князівствах, що утворились після її розпаду, до 16 століття. Цей день деякими істориками вважається днем заснування Русі як держави.

Народились в 844-864 роках

бл. 845 — † бл. 907 • Арпад, вождь угорців (895-907 рр.), засновник династії Арпадів; за угорською історіографією син Альмоша, нащадок булгарського хана Кубрата.

849 — †26 жовтня 899 • Альфред Великий, король Вессекса (871-899 рр.), перший монарх, що носив титул короля англів і саксів.

850 — †8 грудня 899 • Арнульф Каринтійський, король Східно-Франкського королівства (з 887 року), імператор Заходу (з 896 року), один з останніх представників німецької лінії династії Каролінгів.

850 — †933 • Гаральд I (Гаральд Прекрасноволосий), перший норвезький король (872-930 рр.).

бл. 852 — † до 894 • Боривой I, перший герцог Богемії (870-91 рр.); з династії Пржемисловичів.

після 852 — †3 січня 898 • Одо I (Ед Паризький), граф Парижу, король Західно-Франкського королівства (888-98 рр.); син Роберт Сильного, родоначальника династії Робертинів.

855 — †1 вересня 921 • Річард I (Річард Справедливий), перший герцог Бургундії (918-21 рр.); з династії Бозонідів.

858 — †941 • Абу Абдаллах Рудакі, перський і таджицький поет; вважається засновником персько-таджицької літератури.

бл. 860 — † бл. 932 • Роллон (Роберт I), військовий очільник данських (норвезьких) вікінгів, перший правитель Нормандії під франкською зверхністю (911-32 рр.).

864 — †27 травня 927 • Симеон I (Симеон Великий), князь Болгарії (з 893 року), цар Болгарії (з 918 року); за часів його правління Болгарія стала наймогутнішою державою на Балканах і у всій Східній Європі.

Померли в 844-864 роках

846 • Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.). Пом. 1179 років тому у 51 рік (нар. 795 р.).

7 березня 851 • Номіное, перший герцог Бретані (846-861 рр.). Пом. 1174 роки тому у 51 рік (нар. 800 р.).

852 • Ініго Аріста, граф Памплони, перший король Наварри (824-852 рр.). Пом. 1173 роки тому у 62 роки (нар. 790 р.).

29 вересня 855 • Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого. Пом. 1170 років тому у 60 років (нар. 795 р.).

13 лютого 859 • Кеннет I (Кеннет Сміливий), перший король Шотландії (843-859 рр.). Пом. 1166 років тому у 49 років (нар. 810 р.).

860 • Властимір, великий жупан (князь) Сербії (825-860 рр.). Пом. 1165 років тому у 55 років (нар. 805 р.).

25 червня 864 • Піпін II Молодший, король Аквітанії (838-854 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна I Аквітанського. Пом. 1161 рік тому у 41 рік (нар. 823 р.).