Головні події 780 - 800 років

• Епоха вікінгів, 8 червня 793
• Ірина Афінська — імператриця Візантії, 15 серпня 797
• Карл Великий — імператор Заходу, 25 грудня 800

Політичні лідери 780 - 800 років

• Імператор Заходу: Карл Великий (800-814)
• Аббасидський халіфат: Мухаммад аль-Махді (775-785), Муса аль-Хаді (785-786), Гарун аль-Рашид (786-809)
• Болгарське ханство: Кардам (777-803)
• Константинопольский патріарх: Тарасій (784-806)
• Кордовський емірат: Абд ар-Рахман I (756-788)
• Королівство Ломбардія: Карл Великий (774-781)
• Королівство франків: Карл Великий (768-814)
• Король Італії: Піпін (781-810)
• Папська держава: Адріан I (772-795), Лев III (795-816)
• Східна Римська імперія: Лев IV Хазар (775-780), Костянтин VI (776-797), Ірина Афінська (780-802)
• Хазарський каганат: Обадія (770-785), Єзекія (785-810)

Всі події 780 - 800 років

781 • У Римі папа Адріан I коронував синів Карла Великого: Людовика Благочестивого на престол Аквітанії, а Карломана (який змінив ім'я на Піпін) — на престол Італії.

6 липня 781 • Перша задокументована згадка про виверження вулкану Фудзіяма.

782 • Біля гори Зюнтель на узбережжі ріки Везер війська франків зазнали нищівної поразки від саксів, очолюваних своїх вождем Відукіндом, найбільшої за тридцять років Франко-саксонської війни.

вересень 782 • Війська франків увірвались в землі саксів, спустошуючи узбережжя ріки Везер. За вимогою Карла Великого йому були видані 4500 найактивніших учасників повстання проти насильницького хрещення, котрі за його наказом були обезголовлені.

784 • Розпорядженням еміра Абдаррахмана I у Кордові почалось зведення Великої мечеті, найбільшої на теренах Європи. Нині — це собор Непорочного зачаття Діви Марії.

14 вересня 786 • Правителем Аббасідського халіфату став Гарун Ар-Рашид (Справедливий), правління котрого увійшло в історію мусульман як "золотий вік" — халіфат досягнув економічного й культурного розквіту, Багдадський двір став центром інтелектуального і художнього життя Сходу, а сам халіф став героєм багаточисельних арабських казок, що увійшли до збірника "Тисяча і одна ніч".

787 • У Південній Італії експедиційні сили Візантії були розбиті військами герцога Беневенто, підтриманими франками. Це остаточно зупинило зближення Візантії і Королівства франків і рішенням Ірини Афінської були розірвані заручини її 16-річного сина Костянтина VI і дочки Карла Великого Ротруди.

23 жовтня 787 • У присутності візантійської імператриці Ірини і її сина (і співправителя з 780 року) Костянтина VI закінчився скликаний імператрицею VII Вселенський (II Нікейський) собор, в котрому брали участь два легати папи Адріана I, який підтримав прихильників іконошанування. Собор відновив поклоніння іконам в тій формі, в котрій воно збереглось і понині.

788 • Рятуючись від переслідувань Аббасидів, Ідріс ібн Абдуллах, правнук п'ятого халіфа Омейядів Хасана ібн Алі, підкорив племена берберів на північному заході Африки, де заснував власну державу.

789 • Владу Ідріса I визнали міста Танжер і Тлемсен.

792 • У Регенсбурзі розкрито змову знаті, невдоволеної правлінням Карла Великого, яка планувала вбити короля та двох його синів і поставити на престол Королівства франків його третього сина Піпіна Горбатого. Багато змовників було страчено, а Піпіну страту батько замінив на заслання ченцем у монастир в Прюме, де тойпровів решту свого життя.

8 червня 793 • Вікінги висадились в Англії і спустошили абатство Ліндісфарн на острові Холі-Айленд біля північно-східного берега Англії. Це стало початком їх експансії у Європі, яка завершилась в 1066 році нормандським завоюванням Англії і воцарінням Вільгельма Завойовника на англосаксонському престолі.

794 • У Багдаді розпочато промислове виробництво паперу за технологією, запозиченою у Китаї.

1 червня 794 • Король Карл Великий відмовився підкоритися рішенням VIII Вселенського собору 787 року, що стосувалися поклоніння іконам — на соборі франкських богословів, що проходив у Франкфурті-на-Майні, він утвердив свою незалежність від Візантії, незважаючи на те, що це йшло всупереч волі папи Адріана I.

18 листопада 794 • Щоб ослабити вплив будійських монастирів на державні справи, японський імператор Комму перевів свою резиденцію з Нари в Хейан (нині — Кіото). Цю дату вважають початком "епохи Хейан" (до 1185 р.), ери розквіту в Японії аристократичної культури.

795 • У Луні (нині — Люнебург, ФРН) повсталими саксонцями убито вождя ободритів Віцана, який у союзі з франками брав участь у придушенні повстання.

795 • На південь від провінції Септиманія Карл Великий заснував Іспанську марку, буферну зону між Королівством франків і мусульманською державою Аль-Андалус (нині — Іспанія).

796 • Карл Великий із сином Піпіном на чолі війська здійснили успішний похід проти Аварського каганату, з якого повернулись з 15 возами золота і дорогоцінностей. Розоривши Паннонію, франки підкорили Хорватію, Славонію і Далмацію, куди були направлені місіонери для навернення язичників до християнства.

15 серпня 797 • В результаті змови за наказом матері був схоплений і осліплений імператор Костянтин VI. З його смертю обірвалась Ісаврійська династія і на престол зійшла його мати Ірина Афінська, яка стала першою самодержицею Візантії. Володіння жінкою імператорським титулом ставило під сумнів легітимність її влади, що стало формальним приводом для Ватикану передати імператорський титул королю франків і лангобардів Карлу Великому.

799 • Під Тарсатікою (нині — Рієка) війська під проводом князя Приморської Хорватії Вишеслава завдали поразки армії франків, очолюваній герцогом Фріулі Еріком, котрий загинув у битві.

25 грудня 800 • У Римі папа Лев III коронував франкського короля Карла Великого імператором — з цього дня його повний титул звучав так: "Карл наймилостивіший, величний, Богом коронований, великий миротворець, Римської імперії правитель і милістю Божою король франків і лангобардів". Урочистості з цієї нагоди відбулись у базиліці св. Петра і сам папа, стоячи на колінах, привітав імператора. Карл став другим, після візантійського імператора, хто прийняв цей високий титул, хоча римське право вважало імператорську гідність неподільною.

Народились в 780 - 800 роках

14 вересня 786 - 9 серпня 833 • Абдуллах аль-Мамун, сьомий халіф (813-833 рр.) Аббасидського халіфату; покровитель наук.

788 - 820 • Шанкара, індійський мислитель, релігійний реформатор, полеміст, містик і поет.

790 - 28 травня 812 • Вільгельм Великий (Вільгельм Желонський), граф Тулузи (790-806 рр.), маркіз Септиманії (801-806 рр.).

790 - 852 • Ініго Аріста, граф Памплони, перший король Наварри (824-852 рр.).

792 - 29 вересня 866 • Абдаррахман II, четвертий емір Кордовського емірату (822-866 рр.); правнук Абдаррахмана I.

795 - 846 • Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.).

795 - 29 вересня 855 • Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого.

797 - 13 грудня 838 • Піпін I, король Аквітанії (814-838 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика I Благочестивого.

797 - 17 квітня 818 • Бернард, король Ломбардії (810-818 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна Італійського.

800 - 7 березня 851 • Номіное, перший герцог Бретані (846-861 рр.).

Померли в 780 - 800 роках

27 серпня 785 • Мансур аль-Махді I, багдадський халіф (775-785 рр.), третій халіф з династії Аббасидів; син і наступник аль-Мансура. 1235 років тому, в 41 рік (нар. 3 серпня 744 р.).

30 вересня 788 • Абд ар-Рахман I, перший емір Кордови (756-788 рр.); засновник династії кордовських Омейядів, яка правила більшою частиною Іспанії до 1031 року; син останнього омейядського халіфа Марвана II ібн Мухаммада. 1232 роки тому, в 57 років (нар. 731 р.).

791 • Ідріс ібн Абдуллах, засновник міста Фес і держави Ідріситів (788), попередника нинішнього Марокко; прапрапраправнук пророка Мухаммеда. 1229 років тому, в 46 років (нар. 745 р.).

25 грудня 795 • Адріан I, 95-й папа Римський (772-795 рр.); союзник Карла Великого у війні з лангобардами. 1225 років тому, в 95 років (нар. 700 р.).

29 липня 796 • Оффа, король Мерсії (757-796 рр.). 1224 роки тому, в 39 років (нар. 757 р.).