Головна подія 773-793 років

• Епоха вікінгів, 8 червня 793

Політичні лідери 773-793 років

• Аббасидський халіфат: Абу Джафар аль-Мансур (754-775), Мухаммад аль-Махді (775-785), Муса аль-Хаді (785-786), Гарун аль-Рашид (786-809)
• Болгарське ханство: Телериг (768-777), Кардам (777-803)
• Китайська Тан: Лі Юй (Дай-цзун) (762-779), Лі Ко (Де-цзун) (779-805)
• Константинопольский патріарх: Тарасій (784-806)
• Кордовський емірат: Абд ар-Рахман I (756-788)
• Королівство лангобардів: Дезидерій (756-774), Карл Великий (774-781)
• Королівство франків: Карл Великий (768-814)
• Король Італії: Піпін (781-810)
• Папська держава: Адріан I (772-795)
• Східна Римська імперія: Костянтин V (741-775), Лев IV Хазар (775-780), Костянтин VI (776-797), Ірина Афінська (780-802)
• Хазарський каганат: Обадія (770-785), Єзекія (785-810)

Всі події 773-793 років

червень 773 • Війська франків на чолі з Карлом Великим і його дядьком Бернардом, сином Карла Мартела, перетнули Альпи, на заклик папи Римського Адріана I розпочавши війну проти Лангобардії.

червень 774 • Після захоплення франками Павії, Венеції, Істрії, Емілії і Тоскани король Ломбардії Дезидерій змушений рятуватись втечею до Пікардії. Папа Адріан I титулував Карла Великого, який підтвердив подарунок свого батька Святому Престолу, патрицієм.

14 вересня 775 • Під час кампанії проти болгар помер імператор Візантії Костянтин V. Йому наслідував його 25-літній син Лев IV, внук хозарського кагана Вірхора.

24 квітня 776 • Імператор Лев IV Хозар призначив своїм співправителем 5-річного сина Костянтина. Це спрвокувало заколот його зведених братів, який був швидко придушений, — змовники були осліплені, пострижені у ченці і вислані до Херсонесу.

778 • Армія франків за підтримки бургундців, баварців, бретонців, ломбардців і вестготів на чолі з Карлом Великим розпочала війну проти Аль-Андалузії (нині — Іспанія), але була розбита під Сарагосою

15 серпня 778 • У битві з басками в ущелині Ронсеваль загинув учасник походу Карла Великого маркграф Бретонської марки Роланд, майбутній герой епосу «Пісня про Роланда».

781 • У Римі папа Адріан I коронував синів Карла Великого: Людовика Благочестивого на престол Аквітанії, а Карломана (який змінив ім'я на Піпін) — на престол Італії.

6 липня 781 • Перша задокументована згадка про виверження вулкану Фудзіяма.

782 • Біля гори Зюнтель на узбережжі ріки Везер війська франків зазнали нищівної поразки від саксів, очолюваних своїх вождем Відукіндом, найбільшої за тридцять років Франко-саксонської війни.

вересень 782 • Війська франків увірвались в землі саксів, спустошуючи узбережжя ріки Везер. За вимогою Карла Великого йому були видані 4500 найактивніших учасників повстання проти насильницького хрещення, котрі за його наказом були обезголовлені.

784 • Розпорядженням еміра Абдаррахмана I у Кордові почалось зведення Великої мечеті, найбільшої на теренах Європи. Нині — це собор Непорочного зачаття Діви Марії.

14 вересня 786 • Правителем Аббасідського халіфату став Гарун Ар-Рашид (Справедливий), правління котрого увійшло в історію мусульман як "золотий вік" — халіфат досягнув економічного й культурного розквіту, Багдадський двір став центром інтелектуального і художнього життя Сходу, а сам халіф став героєм багаточисельних арабських казок, що увійшли до збірника "Тисяча і одна ніч".

787 • У Південній Італії експедиційні сили Візантії були розбиті військами герцога Беневенто, підтриманими франками. Це остаточно зупинило зближення Візантії і Королівства франків і рішенням Ірини Афінської були розірвані заручини її 16-річного сина Костянтина VI і дочки Карла Великого Ротруди.

23 жовтня 787 • У присутності візантійської імператриці Ірини і її сина (і співправителя з 780 року) Костянтина VI закінчився скликаний імператрицею VII Вселенський (II Нікейський) собор, в котрому брали участь два легати папи Адріана I, який підтримав прихильників іконошанування. Собор відновив поклоніння іконам в тій формі, в котрій воно збереглось і понині.

788 • Рятуючись від переслідувань Аббасидів, Ідріс ібн Абдуллах, правнук п'ятого халіфа Омейядів Хасана ібн Алі, підкорив племена берберів на північному заході Африки, де заснував власну державу.

789 • Владу Ідріса I визнали міста Танжер і Тлемсен.

792 • У Регенсбурзі розкрито змову знаті, невдоволеної правлінням Карла Великого, яка планувала вбити короля та двох його синів і поставити на престол Королівства франків його третього сина Піпіна Горбатого. Багато змовників було страчено, а Піпіну страту батько замінив на заслання ченцем у монастир в Прюме, де тойпровів решту свого життя.

8 червня 793 • Вікінги висадились в Англії і спустошили абатство Ліндісфарн на острові Холі-Айленд біля північно-східного берега Англії. Це стало початком їх експансії у Європі, яка завершилась в 1066 році нормандським завоюванням Англії і воцарінням Вільгельма Завойовника на англосаксонському престолі.

Народились в 773-793 роках

27 липня 774 — †22 квітня 835 • Кукай, японський буддистський монах, засновник японської секти езотеричного буддизму Сінґон.

775 — †25 грудня 820 • Лев V (Лев Вірменин), візантійський полководець, імператор (813-820 рр.); походив із знатного вірменського роду Арцруні.

777 — †8 липня 810 • Піпін Італійський, король Італії з династії Каролінгів (781-810 рр.) з династії Каролінгів; син Карла Великого.

778 — †20 червня 840 • Людовик I (Людовик Благочестивий), король франків (781-814 рр.) з династії Каролінгів, імператор Заходу (з 813 р.); син Карла Великого.

14 вересня 786 — †9 серпня 833 • Абдуллах аль-Мамун, сьомий халіф (813-833 рр.) Аббасидського халіфату; покровитель наук.

788 — †820 • Шанкара, індійський мислитель, релігійний реформатор, полеміст, містик і поет.

790 — †28 травня 812 • Вільгельм Великий (Вільгельм Желонський), граф Тулузи (790-806 рр.), маркіз Септиманії (801-806 рр.).

790 — †852 • Ініго Аріста, граф Памплони, перший король Наварри (824-852 рр.).

792 — †29 вересня 866 • Абдаррахман II, четвертий емір Кордовського емірату (822-866 рр.); правнук Абдаррахмана I.

Померли в 773-793 роках

6 жовтня 775 • Абу Джафар аль-Мансур, один з найбільших правителів Арабського халіфату (754-775 рр.); засновник і будівничий найбільшого міста середньовічного світу — Багдада. Пом. 1250 років тому у 63 роки (нар. 712 р.).

27 серпня 785 • Мансур аль-Махді I, багдадський халіф (775-785 рр.), третій халіф з династії Аббасидів; син і наступник аль-Мансура. Пом. 1240 років тому у 41 рік (нар. 3 серпня 744 р.).

30 вересня 788 • Абд ар-Рахман I, перший емір Кордови (756-788 рр.); засновник династії кордовських Омейядів, яка правила більшою частиною Іспанії до 1031 року; син останнього омейядського халіфа Марвана II ібн Мухаммада. Пом. 1237 років тому у 57 років (нар. 731 р.).

791 • Ідріс ібн Абдуллах, засновник міста Фес і держави Ідріситів (788), попередника нинішнього Марокко; прапрапраправнук пророка Мухаммеда. Пом. 1234 роки тому у 46 років (нар. 745 р.).