Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 767 - 797 років

Головні події 767 - 797 років

Політичні лідери 767 - 797 років

Аббасидський халіфат: Абу Джафар аль-Мансур (754-775), Мухаммад аль-Махді (775-785), Муса аль-Хаді (785-786), Гарун аль-Рашид (786-809) • Болгарське ханство: Токту (766-767), Паган (767-768), Телериг (768-777), Кардам (777-803) • Константинопольский патріарх: Тарасій (784-806) • Кордовський емірат: Абд ар-Рахман I (756-788) • Королівство Ломбардія: Дезидерій (756-774), Карл Великий (774-781) • Королівство франків: Піпін III Короткий (751-768), Карломан (768-771), Карл Великий (768-814) • Король Італії: Піпін (781-810) • Папська держава: Павло I (757-767), Стефан III (IV) (767-772), Адріан I (772-795), Лев III (795-816) • Східна Римська імперія: Костянтин V (741-775), Лев IV Хазар (775-780), Костянтин VI (776-797), Ірина Афінська (780-802).

Всі події 767 - 797 років

767 - Похід Піпіна Короткого на підкорення Аквітанії, розпочатий у 760 році, завершився взяттям її столиці Бордо і приєднанням величезних території на південному заході Галлії до Королівства франків.

768 - По смерті Піпіна Короткого його володіння поділені між його синами: Карлу дісталась Нейстрія, західна частина Аквітанії і північ Австразії, а Карломану — Септиманія, східна частина Аквітанії, південь Австразії, Прованс, Бургундія, Швабія і землі, прилеглі до Італії.

12 квітня 769 - У базилиці Святого Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі в Римі розпочав роботу синод за участю близько 52 єпископів, який змінив правила вибору папи Римського, позбавивши цього права мирян, і засудив рішення іконоборського собору, що відбувся у 754 році в Ієрії (біля Халкідону).

770 - Карл Великий уклав мирну угоду з герцогом Баварії Тассілоном III і одружився з Дезидератою, дочкою короля Ломбардії Дезидерія.

771 - Після року шлюбу Карл Великий розлучився з Дезидератою, дочкою короля Ломбардії Дезидерія, і одружився з 13-літньою Хільдегардою, дочкою графа Герольда I із Вінцгау (Швабія).

4 грудня 771 - Після смерті короля Австразії Карломана його 29-літній брат Карл з династії Каролінгів став одноосібним правителем Франкського королівства; через три роки він став лангобардським королем, а з 800 року — римським імператором.

772 - За наказом халіфа Аль-Мансура християни і юдеї Єрусалиму зобов'язані носити на одязі спеціальні розпізнавальні знаки.

772 - Карл Великий розпочав експедицію на землі Середнього Рейну, втрачені франками в 695 році, — він потіснив саксів за ріку Везер, захопивши замок Ересбург, де згідно з «Анналами королівства франків», зруйнував Ірмінсул, один з головних язичницьких релігійних об'єктів саксонців.

червень 773 - Війська франків на чолі з Карлом Великим і його дядьком Бернардом, сином Карла Мартела, перетнули Альпи, на заклик папи Римського Адріана I розпочавши війну проти Лангобардії.

червень 774 - Після захоплення франками Павії, Венеції, Істрії, Емілії і Тоскани король Ломбардії Дезидерій змушений рятуватись втечею до Пікардії. Папа Адріан I титулував Карла Великого, який підтвердив подарунок свого батька Святому Престолу, патрицієм.

14 вересня 775 - Під час кампанії проти болгар помер імператор Візантії Костянтин V. Йому наслідував його 25-літній син Лев IV, внук хозарського кагана Вірхора.

24 квітня 776 - Імператор Лев IV Хозар призначив своїм співправителем 5-річного сина Костянтина. Це спрвокувало заколот його зведених братів, який був швидко придушений, — змовники були осліплені, пострижені у ченці і вислані до Херсонесу.

778 - Армія франків за підтримки бургундців, баварців, бретонців, ломбардців і вестготів на чолі з Карлом Великим розпочала війну проти Аль-Андалузії (нині — Іспанія), але була розбита під Сарагосою

15 серпня 778 - У битві з басками в ущелині Ронсеваль загинув учасник походу Карла Великого маркграф Бретонської марки Роланд, майбутній герой епосу «Пісня про Роланда».

781 - У Римі папа Адріан I коронував синів Карла Великого: Людовика Благочестивого на престол Аквітанії, а Карломана (який змінив ім'я на Піпін) — на престол Італії.

6 липня 781 - Перша задокументована згадка про виверження вулкану Фудзіяма.

782 - Біля гори Зюнтель на узбережжі ріки Везер війська франків зазнали нищівної поразки від саксів, очолюваних своїх вождем Відукіндом, найбільшої за тридцять років Франко-саксонської війни.

вересень 782 - Війська франків увірвались в землі саксів, спустошуючи узбережжя ріки Везер. За вимогою Карла Великого йому були видані 4500 найактивніших учасників повстання проти насильницького хрещення, котрі за його наказом були обезголовлені.

784 - Розпорядженням еміра Абдаррахмана I у Кордові почалось зведення Великої мечеті, найбільшої на теренах Європи. Нині — це собор Непорочного зачаття Діви Марії.

14 вересня 786 - Правителем Аббасідського халіфату став Гарун Ар-Рашид (Справедливий), правління котрого увійшло в історію мусульман як "золотий вік" — халіфат досягнув економічного й культурного розквіту, Багдадський двір став центром інтелектуального і художнього життя Сходу, а сам халіф став героєм багаточисельних арабських казок, що увійшли до збірника "Тисяча і одна ніч".

787 - У Південній Італії експедиційні сили Візантії були розбиті військами герцога Беневенто, підтриманими франками. Це остаточно зупинило зближення Візантії і Королівства франків і рішенням Ірини Афінської були розірвані заручини її 16-річного сина Костянтина VI і дочки Карла Великого Ротруди.

23 жовтня 787 - У присутності візантійської імператриці Ірини і її сина (і співправителя з 780 року) Костянтина VI закінчився скликаний імператрицею VII Вселенський (II Нікейський) собор, в котрому брали участь два легати папи Адріана I, який підтримав прихильників іконошанування. Собор відновив поклоніння іконам в тій формі, в котрій воно збереглось і понині.

788 - Рятуючись від переслідувань Аббасидів, Ідріс ібн Абдуллах, правнук п'ятого халіфа Омейядів Хасана ібн Алі, підкорив племена берберів на північному заході Африки, де заснував власну державу.

789 - Владу Ідріса I визнали міста Танжер і Тлемсен.

792 - У Регенсбурзі розкрито змову знаті, невдоволеної правлінням Карла Великого, яка планувала вбити короля та двох його синів і поставити на престол Королівства франків його третього сина Піпіна Горбатого. Багато змовників було страчено, а Піпіну страту батько замінив на заслання ченцем у монастир в Прюме, де тойпровів решту свого життя.

8 червня 793 - Вікінги висадились в Англії і спустошили абатство Ліндісфарн на острові Холі-Айленд біля північно-східного берега Англії. Це стало початком їх експансії у Європі, яка завершилась в 1066 році нормандським завоюванням Англії і воцарінням Вільгельма Завойовника на англосаксонському престолі.

794 - У Багдаді розпочато промислове виробництво паперу за технологією, запозиченою у Китаї.

1 червня 794 - Король Карл Великий відмовився підкоритися рішенням VIII Вселенського собору 787 року, що стосувалися поклоніння іконам — на соборі франкських богословів, що проходив у Франкфурті-на-Майні, він утвердив свою незалежність від Візантії, незважаючи на те, що це йшло всупереч волі папи Адріана I.

18 листопада 794 - Щоб ослабити вплив будійських монастирів на державні справи, японський імператор Комму перевів свою резиденцію з Нари в Хейан (нині — Кіото). Цю дату вважають початком "епохи Хейан" (до 1185 р.), ери розквіту в Японії аристократичної культури.

795 - У Луні (нині — Люнебург, ФРН) повсталими саксонцями убито вождя ободритів Віцана, який у союзі з франками брав участь у придушенні повстання.

795 - На південь від провінції Септиманія Карл Великий заснував Іспанську марку, буферну зону між Королівством франків і мусульманською державою Аль-Андалус (нині — Іспанія).

796 - Карл Великий із сином Піпіном на чолі війська здійснили успішний похід проти Аварського каганату, з якого повернулись з 15 возами золота і дорогоцінностей. Розоривши Паннонію, франки підкорили Хорватію, Славонію і Далмацію, куди були направлені місіонери для навернення язичників до християнства.

15 серпня 797 - В результаті змови за наказом матері був схоплений і осліплений імператор Костянтин VI. З його смертю обірвалась Ісаврійська династія і на престол зійшла його мати Ірина Афінська, яка стала першою самодержицею Візантії. Володіння жінкою імператорським титулом ставило під сумнів легітимність її влади, що стало формальним приводом для Ватикану передати імператорський титул королю франків і лангобардів Карлу Великому.

Головні події 767 - 797 років

keyboard_arrow_left751
813keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward