Головні події 670-690 років
Політичні лідери 670-690 років
• Болгарське ханство:
Аспарух (681-701)
• Китайська Тан: Лі Чжі (Гао Цзун) (649-683), Лі Сіань (Чжун-цзун) (684), Лі Дань (Жуй-цзун) (684-690)
• Китайська Чжоу: У Цзетянь (690-705)
• Королівство вестготів: Вамба (672-680), Ервіг (680-687), Егіка (687-702)
• Королівство франків: Хлотар III (657-673), Хільдерік II (673-679), Теодоріх III (679-691), Піпін Герістальський (680-714)
• Омейядський халіфат:
Муавія ібн Абу Суфьян (661-680), Язід I (680-683), Муавія II (683-684), Марван I (684-685), Абд аль-Малік ібн Марван (685-705)
• Східна Римська імперія: Костянтин IV (668-685),
Юстиніан II Безносий (685-695)
• Хазарський каганат: Габан (668-690), Бузір Главан (690-730)
Всі події 670-690 років
670 • Десятитисячне арабське військо під командуванням Укба ібн Нафі розпочало завоювання Магріба і за кілька місяців підкорило візантійський екзархат Африка. У Кайруані (нині — Туніс), який став військовим центром для подальшої експансії, за наказом Укба ібн Нафі була зведена Велика мечеть (відома також як мечеть Укба), котра сьогодні вважається найстарішою святинею та найважливішою мечеттю мусульманського Заходу і з 1988 року разом з містом входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
30 липня 672 • По смерті папи Євгена I його наступником став Віталій із Сеньї, область Лаціум, рукопокладений 76-м єпископом Риму. Він зберіг своє мирське ім'я.
673 • Після 16 років на престолі помер Хлотар III, король Бургундії і Нейстрії, фактична маріонетка майордома Австразії Еброїна. Йому наслідував його брат Теодоріх III. За деякий час він був усунутий від влади своїм братом королем Австразії Хільдеріком II, запрошеним на престол знаттю і кліром Бургундії та Нейстрії, який протягом двох років залишався Королем франків, доки не був разом з дружиною та сином убитий на полюванні ображеним вельможею.
674 • Арабські війська халіфа Муавії розпочали облогу Константинополя. Її вдалось зняти лише через чотири роки завдяки перемогам візантійського флоту, який застосував прои арабів нову руйнівну зброю, що пізніше стала відомою як «грецький вогонь». Перемога візантійців дала змогу укласти з халіфатом Омейядів мирний договір, який на 30 років зупинив арабську експансію в Європу.
675 • Після вбивства Хільдеріка II королем Нейстрії та Бургундії став усунутий ним два роки перед тим його молодший брат Теодоріх III.
679 • Хан Аспарух здобув перемогу над Візантією у битві за Добруджу, де заснував Перше Болгарське царство.
23 грудня 679 • На полюванні біля Вердена власним слугою вбитий король Австразії Дагоберт II. Йому наслідував король Бургундії і Нейстрії Теодоріх III, який як Король франків правив наступні 12 років.
680 • У результаті змови знаті і кліру обманом від влади усунутий король вестготів Вамба. Решту свого життя він провів ченцем у монастирі міста Памплієга.
10 жовтня 680 • Біля міста Кербела (нині — Ірак) армія Язіда I розбила війська внука пророка Мухаммеда Хусейна ібн Алі, який відмовився принести присягу новому халіфу династії Омейядів. Це стало початком Другої фітни, тривалої громадянської війни у халіфаті і остаточного розколу в ісламі між сунітами і шиїтами.
7 листопада 680 • Почався Третій Константинопольський (Шостий Вселенський) собор, який засудив і відкинув вчення монофелітів як єресь, і ухвалив визнавати в Ісусові Христі два єства: Божественне й людське — і за цими двома єствами — дві волі.
681 • Недалеко від гирла Дунаю хан Аспарух вдруге розгромив війська візантійського імператора Костянтина IV. Договір, за яким Візантія стала вимушена платити річний податок болгарському ханові, вважається офіційним визнанням виникнення Болгарської держави.
9 січня 681 • У Толедо розпочався XII церковний собор, скликаний за ініціативою короля вестготів в Іспанії та Септиманії Ервіга. На ньому було прийнято рішення поширити владу архієпископа Толедо на всю територію держави і за ініціативи митрополита Юліана Толедського, нащадка вихрестів і фанатичного антисеміта, прийнято 28 законів, спрямованих проти юдеїв.
вересень 681 • За наказом імператора Костянтина IV звинуваченим у змові його братам і співправителям Іраклію та Тиберію відрізано носи і віддано наказ припинити чеканку монет з їх зображеннями і вилучити їх імена з державних документів. Натомість своїм співправителем із титулом август Костянтин IV зробив свого 13-річного сина Юстиніана.
682 • Мусульманські війська під командуванням Укба ібн Нафі захопили міста Тріполі і Карфаген, останні візантійські форпости в Африці.
листопад 683 • В ході громадянської війни після майже двох місяців облоги війська під командуванням Хусейна ібн Нумайр аль-Сакуні захопили Мекку, центр спротиву халіфу Омейядів Язіду I, де під час штурму міста згорів «священний дім» мусульман Кааба.
12 квітня 685 • По смерті Марвана I п'ятим правителем Омейядського халіфату став його син Абдул-Малік. За 20 років його правління було придушено три спроби повалення влади в Мецці, Дамаску та Персії, повстання хариджитів в Іраку, замість грецької та перської введено арабську мову як офіційну, яка вперше з'явилась і на карбованих монетах.
вересень 685 • По смерті Костянтина IV імператором Візантії став його 16-літній син Юстиніан II. Його невдала внутрішня політика і військові поразки стали причиною заколоту, і через 10 років з відрізаним за традицією Іраклійської династії носом він був відправлений на заслання до Херсонеса.
червень 687 • Біля селища Тертрі на Соммі недалеко Ам'єна австразійське військо майордома Піпіна Герістальського розбило нейстрійсько-бургундське військо короля Теодоріха III і майордома Берхара. Це стало переломним моментом т. зв. Другої громадянської війни в Державі франків і дало можливість Піпіну стати майордом усіх трьох франкських королівств.
689 • У Македонії візантійський імператор Юстиніан II здолав болгарсько-слов'янське військо і тріумфально в'їхав у звільнені від облоги Салоніки.
Народились в 670-690 роках
670 — †
720 • Тарік ібн Зіяд, берберський військовий діяч
халіфату Омейядів, завойовник вестготської Іспанії (711 р.).
672 — †
25 травня 735 •
Беда Преподобний, бенедиктинський чернець, англійський історик («Церковна історія народу англів», 731 р.).
675 — †
718 • Тервел, хан Дунайської Болгарії з династії Дуло (700-721 рр.); син хана Аспаруха.
679 — †
15 березня 752 • Захарій, папа римський (741-752 рр.); останній грек (візантієць) на цьому посту.
680 — †
765 • Сулейман аль-Амаш, мусульманський богослов.
680 — †
740 • У Даоцзи, китайський художник династії Тан.
686 — †
22 жовтня 741 • Карл Мартел,
майордом франків (717-41 рр.); батько Піпіна III Короткого, дід
Карла Великого.
688 — †
6 травня 750 • Марван II ібн Мухаммад, 14-й арабський халіф (744-750 рр.); останній з династії
Омейядів, батько Абд ар-Рахмана I.
Померли в 670-690 роках
27 січня 672 • Віталій, 76-й папа римський (657-672 рр.). Пом. 1352 роки тому.
676 • Ван Бо, китайський поет епохи династії Тан. Пом. 1348 років тому у
27 років (нар.
649 р.).
6 травня 680 • Муавія I (Муавія ібн Абу Суфьян), засновник і перший халіф
династії Омейядів (661 р.). Пом. 1344 роки тому у
77 років (нар.
603 р.).
28 серпня 683 • Пакаль Великий, правитель Баакульского царства майя зі столицею в Лакам-Ха (Паленке) (615-683 рр.). Пом. 1341 рік тому у
80 років (нар.
23 березня 603 р.).
11 листопада 683 • Язід I, другий арабський халіф з династії Омейядів (680-683 рр.); син засновника
Омейядського халіфату Муавії I. Пом. 1341 рік тому у
36 років (нар.
20 липня 647 р.).
684 • Муавія II, третій правитель
Омейядського халіфату і останній представник суф'янідської гілки; внук Муавії I. Пом. 1340 років тому у
20 років (нар.
664 р.).
квітень 685 • Марван I, 4-й халіф
Омейядського халіфату; засновник династії Марванідів, що правили до 750 року. Пом. 1339 років тому у
62 роки (нар.
623 р.).
20 травня 685 • Егфріт, король Нортумбрії (670-685 рр.) з династії Ідінгів. Пом. 1339 років тому у
40 років (нар.
645 р.).
14 вересня 685 • Костянтин IV, імператор Візантії (668-85 рр.) з династії Іракліїв. Пом. 1339 років тому у
33 роки (нар.
652 р.).
686 • Абдаллах ібн Аббас, теоретик мусульманського права, засновник династії Аббасидів; двоюрідний брат
пророка Мухаммеда. Пом. 1338 років тому у
67 років (нар.
619 р.).