Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 638 - 668 років

Головна подія 638 - 668 років

Політичні лідери 638 - 668 років

Арабський халіфат: Омар ібн Хаттаб (634-644), Осман ібн Аффан (644-656), Алі ібн Абу Таліб (656-661), Хасан ібн Алі (661) • Болгарське ханство: Курбат (632-665) • Держава Сасанідів: Єздигерд III (632-652) • Королівство вестготів: Хінтіла (636-639), Тульґа (640-642), Гіндасвінт (642-653) • Королівство франків: Піпін Ланденський (639-640), Дагоберт I (629-639), Хлодвіг II (639-657), Хлотар III (657-673) • Омейядський халіфат: Муавія ібн Абу Суфьян (661-680) • Східна Римська імперія: Іраклій I (610-641), Костянтин III (641), Іраклон (641), Констант II (641-668), Костянтин IV (668-685).

Всі події 638 - 668 років

21 грудня 640 - Після семимісячної облоги мусульмани захопили Вавилон.

11 лютого 641 - У віці 66-и років помер Іраклій I, східноримський імператор з 610 року, за час правління якого Візантія втратила Палестину, Сирію і Єгипет, завойовані арабами. Йому наслідували сини Іраклон і Костянтин III.

642 - В ході арабського завоювання Ірану відбулась битва біля Нехавенда, в якій війська Арабського халіфату розбили армію шаха Єздігерда III. Ця поразка підірвала устої держави Сасанідів і за десятиліття привела до її падіння.

30 квітня 642 - У Толедо на престол Королівства вестготів короновано Гіндасвінта, полководця, який після придушення повстання басків усунув від влади короля Тульґу.

647 - У битві біля Сефутули (220 кілометрів південніше Карфагену) 40-тисячне арабське військо розбило армію карфагенського екзарха Григорія, що привело до підкорення Єгипту. Це стало початком завоювань Арабського халіфату в Африці.

650 - Після розпаду Західно-тюркського каганату на території між Дніпром і Каспійським морем виник Хозарський каганат, перше стабільне державне утворення у Східній Європі, яке протягом наступних трьох століть контролювало Північний Кавказ, Поволжя і Причорномор'я.

651 - Поблизу Мерва (нині — Туркменія) вбитий Єздигерд III, останній шахіншах Держави Сасанідів, що фактично знаменувало її поразку у протистоянні з Арабським халіфатом.

651 - Арабським халіфом Османом остаточно завойовано державу іранців персидської династії Сасанідів.

652 - У місті Чанань, столиці китайської імперії Тан, з цегли збудовано 54-метрову Велику пагоду диких гусей, яка збереглась до наших днів.

15 червня 653 - За наказом імператора Константа II у Римі заарештовано так і не затвердженого ним папу Мартина I і богослова Максима Сповідника, активних борців з єрессю монофелітів. Вони були доставлені до Константинополя і після публічних тортур відправлені у заслання, де невдовзі й померли.

654 - Королем вестготів Реккесвінтом видано «Вестготську правду», перший правовий кодекс вестготів.

17 червня 656 - У Медині вбитий третій арабський халіф Осман ібн Аффан з династії Омеядів. Його наступником став Алі ібн Абі Таліб, двоюрідний брат і зять пророка Мухаммеда, який став четвертим правителем Праведного халіфату.

26 липня 657 - У битві біля Сіффіна (сучасна Сирія) мусульмани-сунніти сирійського губернатора Муавії розбили війська шиїтів халіфа Алі ібн Абу Таліба. За легендою, їм у цьому допомогла хитрість — Муавія наказав накололи на списи звитки Корану, що змусило побожного халіфа зупинити битву.

658 - Після смерті Само очолюваний ним союз слов'янських племен розпався і на території сучасних Нижньої Австрії, Штирії, Карінтії і Словенії виникло незалежне князівство, відоме як Карантанська марка, зі столицею поблизу сучасного села Карнбург (Австрія).

661 - По смерті четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліб, намісник Сирії та Палестини Муавія ібн Абу Суфьян з роду Омейядів став одноосібним правителем Арабського халіфату. Призначивши своїм спадкоємцем старшого сина, Муавія I перетворив державу з вибірним правлінням в одноосібну монархію, яка з часом стала найбільшою країною свого часу, до складу якої входили території від піренейського півострова до Кавказу і Середньої Азії.

27 січня 661 - У Великій мечеті в Куфі (нині — Ірак) група хариджитів на чолі з Абдуррахманом ібн Мулджамом скоїла замах на четвертого четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліба, який через два дні помер від отриманого удару мечем. Хариджити, недавні прибічники Таліба, котрі розчарувались у свому правителі, згодом утворили специфічну "партію" — шиа, котра з часом перетворилась у ісламську течію шиїзм. Могила Алі в Ан-Неджефі (сучасний Ірак) — місце паломництва шиїтів, а саме місто — центр шиїтської теології і правничої науки.

663 - В ході війни з лангобардами імператор Констант II здійснив 12-денний візит до Риму, де був з почестями прийнятий папою Віталієм. Це був перший за попередні два століття візит до Риму візантійських імператорів. За наказом Константа II багаті оздоблення з римських будівель, з Патеоном включно, були демонтовані і вивезені в Константинополь.

8 травня 663 - Армія лангобардів на чолі з сином короля Ромоальдом I, герцогом Беневенто, за підтримки орди Альцека, сина болгарського хана Кубрата, у битві біля Форлі розбила візантійську армію, змусивши її поступитись Таранто і Бріндізі, відійшовши до Неаполя. Як винагороду Альцек отримав титул гастальдо (намісника), а його війська — право оселитись на землях в Сепіно, Бовіане і Інзернії.

15 вересня 668 - У Сіракузах, куди в останні роки був перенесений імператорський двір, убитий 37-річний Констант II. Згідно «Хронографії» Феофана Сповідника, це зробив підкуплений франками служка імператора, котрий вдарив його відром по голові, коли той саме намилив голову, — Констант упав у воду і засьорбнувся. Новим правителем Візантійської імперії став син Константа II 16-річний Костянтин IV.

Єлизавета II
Інфографіка
Єлизавета II
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left622
684keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward