• Повстання «Ніка», 11 січня 532

• Держава Сасанідів: Кавад I (498-531), Хосров I Ануширван (531-579)
• Королівство вандалів і аланів: Гільдерік (523-530), Гелімер (530-534)
• Королівство вестготів: Амаларіх (511-531), Теудіс (531-548), Теудігізел (548-549)
• Королівство остготів: Амаларіх (526-534), Вітігес (534-540), Тотіла (540-552)
• Східна Римська імперія: Юстиніан Великий (527-565), Велізарій (535-565)

13 лютого 528 • За наказом імператора Юстиніана створено комісію для кодифікації римських нормативних актів. Результатом її роботи стало «Зведення цивільного права», більш відоме як «Кодекс Юстиніана» (хоча це лише його частина), опубліковане в 534 році.

529 • За наказом імператора Юстиніана за її нехристиянську сутність в Афінах закрито Академію Платона, засновану близько 387 року до н. е. Багато її викладачів залишили імперію і переїхали до Сирії та Персії.

531 • У битві на ріці Унструт війська франкського короля Хлотаря I здобули перемогу на тюрінгами і стратили їх останнього незалежного правителя Герменефреда.

13 вересня 531 • На престол Ірану зійшов Хосров I Ануширван, за правління якого Держава Сасанідів досягла піку свого розвитку і могутності.

11 січня 532 • Під час змагання колісниць на імподромі Константинополя почались сутички між болільниками, які переросли у найбільший в історії Візантії бунт. В результаті багатоденних вуличних боїв і пожеж, що охопили місто, Константинополь зазнав великих руйнувань, і в ході придушення повстання проти імператора Юстиніана I було вбито понад 35 тисяч чоловік.

23 лютого 532 • За наказом візантійськогоі мператора Юстиніана у Константинополі розпочато будівництво базиліки Святої Софії. В якості архітекторів були запрошені Ісидор Мілетський і Анфемій Траллський

вересень 532 • Візантійська імперія і Держава Сасанідів підписали «Вічний мир», що завершив шестилітню Іберійську війну, — Східне Закаказзя і далі залишилось у складі Персії, а зайняті нею візантійські території були повернуті Візантії в обмін на виплату данини.

13 вересня 533 • Битвою під Карфагеном візантійці почали війну проти Королівства вандалів і аланів. Перемога Велізарія над королем Гелімером визначила хід подальших подій і завоювання Північної Африки імператором Юстиніаном.

534 • Після вбивства Годомара закінчилась десятилітня війна франків проти Королівства Бургундія.

534 • Король Теудіс оголосив Толедо столицею Королівства вестготів, яке котролювало практично весь Іберійський півострів.

9 грудня 536 • В ході Готської війни візантійські війська під командуванням Велізарія захопили Рим, де почали підготовку до облоги, яка тривала до 12 березня 538 року, закінчившись безуспішно для короля остготів Вітігеса.

537 • Якщо вірити найдавнішому валійському літопису «Аннали Камбрії», то у битві біля Каммлана загинув легендарний англійський король Артур.

2 березня 537 • У ході Готської вйни армія короля Вітігеса розпочала облогу контрольованого Візантією Риму, яка безуспішно тривала рік і 9 днів. Невдача остготів дала змогу візантійцям до кінця 539 захопити більшу частину Італії на південь від ріки По.

27 грудня 537 • У Константинополі, столиці Візантійської імперії, освячено відбудований після пожежі 532 року храм святої Софії, який протягом тисячоліття був головним храмом православного світу. Висота Софійського собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр. Понад тисячу років Софійський собор у Константинополі залишався найбільшим храмом у християнському світі — до будівництва Собору Святого Петра в Римі. 1985 року храм занесений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та називається «восьмим чудом світу».

539 • Після кількох місяців облоги готи і бургундці захопили охоплений голодом Медіоланум (нині — Мілан). Було взято в полон візанійський гарнізон з близько тисячі чоловік, кілька десятків тисяч жителів убито, а саме місто — зруйновано.

541 • В єгипетському порту Пелусія почався спалах бубонної чуми, яка поширилась на Олександрію, а наступного року досягла Константинополя, де померло щонайменше 230 тисяч чоловік. Це стало початком 200-річної пандемії, яка спустошила Європу, Близький Схід та Північну Африку.

546 • Племінним союзом тюрків (тюркютів) на чолі з правителями з роду Ашина створено Тюркський каганат — одну з найбільших держав в історії. В період найбільшого розширення (кінець VI століття) контролювала території Північно-Східного Китаю (Маньчжурії), Монголії, Алтаю, Туркестану, Казахстану і Північного Кавказу.