Головні події 1644-1648 років

• Ужгородська унія, 24 квітня 1646
• Нідерландська революція, 30 січня 1648
• Гетьман Богдан Хмельницький, 4 лютого 1648
• Битва під Жовтими Водами, 16 травня 1648
• Битва під Корсунем, 26 травня 1648
• День барикад, 26 серпня 1648
• Битва під Пилявцями, 23 вересня 1648
• Облога Високого замку військами Богдана Хмельницького, 15 жовтня 1648
• Вестфальський мирний договір, 24 жовтня 1648

Політичні лідери 1644-1648 років

• Імперія Великих Моголів: Шах Джахан (1628-58)
• Англія: Карл I Стюарт (1625-49)
• Гетьманат: Богдан Хмельницький (1648-57)
• Китайська Мін: Чжу Юцзянь (Сицзун) (1627-44)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юсун (Аньцзун) (1644-45), Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Жуан IV Відновитель (1640-56)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1643-51)
• Королівство Швеція: Крістіна (1632-54)
• Кримське ханство: Іслам III Герай (1644-54)
• Московське царство: Михайло Федорович (1613-45), Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Ібрагім I (1640-48), Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Владислав IV Ваза (1632-48), Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-57)

Всі події 1644-1648 років

25 квітня 1644 • Селянська повстанська армія під керівництвом Лі Цзичена практично без бою увійшли в Пекін, столицю імперії Мін. Незадовго перед цим імператор Чжу Юцзянь покінчив життя самогубством — він став останнім з династії Мін. Однак через півтора місяці переможці програли бій з маньчжурськими військами, на чолі яких стояв принц Доргунь, регент при малолітньому маньчжурському імператорі Шицзу. Після цього у Китаї остаточно утвердилась маньчжурська династія Цін.

6 червня 1644 • Маньчжурські війська імператора Фуліня (Шуньчжі) династії Цін захопили Пекін, що фактично поклало край правлінню династії Мін, яка правила Китаєм з XIV.

1645

14 червня 1645 • Парламентська армія під керівництвом Томаса Ферфакса і Олівера Кромвеля у битві при Нейзбі розбила війська англійського короля Карла І, що фактично вирішило долю громадянської війни 1642-46 років.

10 липня 1645 • Під Лангпортом армія Олівера Кромвеля розгромила війська британських роялістів.

14 вересня 1645 • Відбулась вирішальна битва Громадянської війни в Шотландії — армія парламенту на чолі з Девідом Леслі здобула перемогу над військами шотландських роялістів Джеймса Грема у битві біля Філіпхоу. Ця перемога сприяла остаточному краху роялістів в Англійській революції XVII століття.

1646

24 квітня 1646 • На церковному соборі в Ужгородському замку 63 священики Мукачівської православної єпархії за присутності римо-католицького єпископа Юрія Якушича з Егера, уклали акт про об'єднання православних парафій з Католицькою церквою. Натхненником Ужгородської унії був Петро Партеній, який пізніше став першим уніатським єпископом на Закарпатті.

1647

23 січня 1647 • За 400 тисяч фунтів шотландський аристократ Арчібальд Кемпбелл, глава пресветеріанської опозиції, видав англійського короля Карла I, що втік в 1646 році до Шотландії, англійському парламенту. Після того як король був доставлений до Англії, в самому парламенті відбувся розкол — більшість депутатів виступали за монархію, обмежену парламентом, а Олівер Кромвель і його прихильники відстоювали необхідність негайного проголошення республіки.

1648

21 січня 1648 • Після звільнення з арешту, втративши надію на схильне до нього рішення у майновому питанні щодо слободи Суботів, Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків знищив польську залогу на острові Базавлук, звільнивши Запорізьку січ від польського контролю. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.

30 січня 1648 • Іспанія та Нідерланди підписали Мюнстерский договір, за яким Республіка Сполучених провінцій Нідерландів здобула незалежність від Священної Римської імперії та Іспанії. Як складова частина Вестфальського миру, цей договір завершив Тридцятилітню і Вісімдесятирічну війни.

4 лютого 1648 • Розбивши польську залогу, Богдан Хмельницький захопив Микитинську Січ, де був обраний гетьманом Війська Запорозького. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над більшою частиною українських етнічних земель й через півтора роки була змушена визнати автономність гетьманської влади над Київським, Чернігівським та Брацлавським воєводствами і східними районами Волині та Поділля.

15 травня 1648 • У Мюнстері ратифіковано мирний договір між Республікою Сполучених провінцій Нідерландів та Іспанією, підписаний 30 січня 1648 року. Мюнстерський договір, завдяки якому Сполучені Провінції отримали незалежність від Священної Римської імперії, став частиною Вестфальського миру, яким завершилась Тридцятирічна війна (1618–48 рр.) і Нідерландська революція (Восьмидесятирічна війна 1568–1648 рр.).

16 травня 1648 • Під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького, підтримане татарською кіннотою Тугай-бея, здобуло свою першу перемогу над армією Речі Посполитої, очолюваною ніжинським старостою Стефаном Потоцьким. Натхненні успіхом, вони рушили до Корсуня, де через 10 днів оточили і знищили армію захоплених у полон гетьманів Миколая Потоцького і Марціна Калиновського.

26 травня 1648 • У балці Горіхова Діброва біля Корсуня козацько-татарські загони Богдана Хмельницького і Тугай-бея вщент розбили польське військо гетьмана коронного Миколая Потоцького, який разом зі свої заступником Марціном Калиновським і кількома десятками вельмож був узятий у полон. Ця перемога відкрила козакам шлях на Білу Церкву, яка стала центром повстання, що охопило Київщину та Поділля.

11 червня 1648 • У Москві розпочався один з найбільших народних виступів, відомий під назвою "Соляний бунт", причиною котрого було збільшення податків з населення замість відміненого податку на сіль. Результатом бунту стала страта деяких близьких до царя Олексія Михайловича бояр і заслання головного радника боярина Бориса Морозова.

30 червня 1648 • Розпочалась експедиція російського мореплавця Семена Івановича Дежньова, в ході якої на 80 років раніше за Вітуса Берінга було відкрито протоку між Азією та Північною Америкою

8 серпня 1648 • За наказом своєї матері та при підтримці духовенства яничарами скинуто з престолу, заарештовано і ув'язнено турецького султана Ібрагіма, котрий страждав слабоумством. Через кілька днів його було задушено.

13 серпня 1648 • Під Пилявцями (тепер — село Пилява Старосинявського району Хмельницької області) розпочалась битва української армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти польських військ Домініка Заславського. Битва під Пилявцями тривала до 23 вересня і закінчилась розгромом польської армії, повним звільненням Волині і Поділля.

26 серпня 1648 • У Парижі почалось повстання проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні. В цей день, що увійшов у історію як «День барикад», протистояння опозиційної Фронди і королівського двору переросло у збройні сутички — у Франції почалась громадянська війна.

23 вересня 1648 • У битві під Пилявцями на Поділлі військо Богдана Хмельницького завдало нищівної поразки польській армії під командою Миколи Остророга, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського. Це відкрило козакам шлях на захід і вже за місяць в облогу було взято спочатку Львів, а потім Замостя, й наприкінці року Хмельницького тріумфально вітав Київ.

6 жовтня 1648 • Після перемоги над польською армією у битві під Пилявцями, українсько-татарське військо під керівництвом Богдана Хмельницького взяло в облогу Львів. Маючи достатньо війська, щоб захопити місто, Хмельницький, однак, відмовився штурмувати його, обмежишись грошовим викупом.

15 жовтня 1648 • Після кількох днів штурму козацько-татарські загони під командою полковника Максима Кривоноса захопили Високий замок, стратегічно важливу фортецю поблизу Львова. Опинившись під загрозою артилерійського обстрілу, міський магістрат виплатив війську Богдана Хмельницького величезний відкуп, після чого його армія зняла облогу і рушила далі на захід до Замостя.

24 жовтня 1648 • Закінчилась Тридцятилітня війна: в місті Оснабрюк Священна Римська імперія, Франція та Швеція підписали угоду, яка разом з Мюнстерським договором, укладеним в травні, увійшла в історію як Вестфальський мирний договір, що заклав основу нового порядку в Європі на основі державного суверенітету. Він визначив панівне положення Франції у Центральній Європі, Швеції — у Північній, а владу Габсбургів обмежив лише їхніми спадкоємними землями, що привело до фактичного розпаду Священної Римської імперії і утворення конгломерата самостійних невеликих держав..

6 грудня 1648 • В ході Англійської революції загони Олівера Кромвеля на чолі з полковником Томасом Прайдом провели "чистку" англійського парламенту від представників пануючої партії пресвитеріан, які представляли інтереси лондонської буржуазії і виступали за угоду з колоем Карлом: 45 человік було заарештовано, 186 втекли, 86 осіб були відсутні добровільно, а 83 членам парламенту було дозволено увійти в парламент тільки після офіційної відмови від голосу за прийняття умов короля; ще 71 чоловік спочатку були прихильниками перевороту. В очищеному парламенті, званому «охвістям», переважали індепенденти, які прагнули до встановлення республіки. Створений палатою громад Верховний суд постановив стратити короля Карла I.

Народились в 1644-1648 роках

1644 — †18 грудня 1737 • Антоніо Страдіварі, італійський майстер струнних інструментів; за своє життя він виготовив близько 1200 високоякісних скрипок, половина з яких дійшла до наших днів.

14 жовтня 1644 — †30 серпня 1718 • Вільям Пенн, англійський квакер, засновник і губернатор однієї з перших північно-американських колоній, котра була названа в його честь (Пенсильванія).

16 квітня 1646 — †11 травня 1708 • Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV;

8 серпня 1646 — †19 жовтня 1723 • Годфрі Неллер, англійський художник; придворний художник п'яти англійських королів.

бл. 1646 — †14 липня 1722 • Іван Ілліч Скоропадський, гетьман Війська Запорозького (1708-22 рр.).

1648 — †1718 • Девлет II Герай, кримський хан (1699–1702, 1709–13 рр.); старший син Селіма I Герая.

Померли в 1644-1648 роках

29 липня 1644 • Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу. Пом. 380 років тому у 76 років (нар. 5 квітня 1568 р.).

12 липня 1645 • Михайло Федорович, московський цар (1613-45 рр.), перший з дому Романових. Пом. 379 років тому у 49 років (нар. 22 липня 1596 р.).

28 серпня 1645 • Гуго Гроцій (Гуго де Гроот), голландський юрист, один з основоположників сучасного міжнародного права ("Введення в голландську юриспруденцію", "Про право війни і світу"). Пом. 379 років тому у 62 роки (нар. 10 квітня 1583 р.).

17 грудня 1645 • Нур Джахан (Мехр-ун-ніса), імператриця Великих Моголів (1611-27 рр.), поетеса. Пом. 379 років тому у 68 років (нар. 31 травня 1577 р.).

11 січня 1647 • Петро (Семенович) Могила, український церковний і культурний діяч, богослов (Євангеліє учительне, Требник, Літос альбо Камінь), митрополит Київський (з 1632 р.), засновник Лаврської школи (1631), на базі якої було створено Києво-Могилянську колегію (1632). Пом. 377 років тому у 51 рік (нар. 31 грудня 1596 р.).

25 жовтня 1647 • Еванджеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик; винахідник барометра. Пом. 377 років тому у 39 років (нар. 15 жовтня 1608 р.).

28 лютого 1648 • Кристіан IV Данський, король Данії і Норвегії (1588—1648 рр.). Пом. 376 років тому у 71 рік (нар. 12 квітня 1577 р.).

20 травня 1648 • Владислав IV (Владислав Ваза), польський король (1632-48 рр.), великий князь литовський, великий князь руський (1632—1648 рр.), цар московський обраний (1610—1613 рр.) і титулярний (1610—1634 рр.), принц шведський; син Сигізмунда III Вази й Анни Габсбург. Пом. 376 років тому у 53 роки (нар. 9 червня 1595 р.).