Головні події 1391-1395 років

• Вітовт — великий князь литовський, 4 серпня 1392
• Бал охоплених полум'ям, 28 січня 1393

Політичні лідери 1391-1395 років

• Єгипетський султанат: Баркук (1390-99)
• Імперія Тимуридів: Тамерлан (1370-1405)
• Англія: Річард II Плантагенет (1377-99)
• Велике князівство Литовське: Ягайло (1382-92), Скиргайло Ольгердович (1386-92), Вітовт Великий (1392-1430)
• Золота Орда: Тохтамиш (1380-95)
• Китайська Мін: Чжу Юаньчжан (1368-98)
• Королівство Арагон: Хуан I Мисливець (1387-96)
• Королівство Польща: Ядвіга Анжуйська (1384-99), Владислав II Ягайло (1386-1434)
• Королівство Португалія: Жуан I (1385-1433)
• Королівство Франція: Філіп II Сміливий (1363-1404), Карл VI Божевільний (1380-1422)
• Московське князівство: Василь Дмитрович (1389-1425)
• Османська імперія: Баязід I Блискавичний (1389-1403)
• Східна Римська імперія: Іоанн V Палеолог (1341-91), Мануїл II Палеолог (1373-1425), Іоанн VII Палеолог (1377-1408)
• Угорське королівство: Марія I Анжуйська (1386-95), Сигізмунд Люксембурзький (1387-1437)
• Чернігівське князівство: Роман Молодий (1361-1401)
• Шотландія: Роберт III (1390-1406)

Всі події 1391-1395 років

30 березня 1392 • У грамоті молдовського господаря Романа І Мушата, виданій в Сочаві (нині — Сучава, Румунія), міститься перша згадка про Буковину, яка згодом витіснила історичну назву регіону, відомого як Шипинська земля.

4 серпня 1392 • Король Польщі Владислав II і його двоюрідний брат Вітовт підписали Острівську угоду, згідно з якою Вітовт визнав себе васалом польського короля і став правителем Литовського князівства з титулом Великий князь Литовський і Руський. За майже сорок років свого правління він розширив свої володіння до Чорного моря та Підмосков'я і став спадкоємцем князівського престолу Москви.

1393

28 січня 1393 • Під час балу-маскараду, що проходив у королівський резиденції Сен-Поль в Парижі, сталась пожежа, у якій Карлу VI Валуа дивом вдалось врятуватись. Загибель на його очах чотирьох людей остаточно підірвала й без того слабке психічне здоров'я короля, який так і не оговтався до кінця своїх днів, й, програвши черговий етап Столітньої війни, був змушений заповісти корону Франції англійському королю Генріху V Ланкастеру.

1394

1394 • Укладено мирну угоду, за якою австрійський герцог Альбрехт III визнав фактичну незалежність швейцарських кантонів від Австрії.

1395

15 квітня 1395 • Між військами Тимура і золотоординською армією хана Тохтамиша відбулась битва на річці Терек, в якій з обох боків брали участь більше мільйона чоловік. Грандіозний за масштабами бій завершився повним розгромом ординців і привів до занепаду Золотої Орди: знищивши близько 450 тисяч ординців, Тамерлан вторгся в західні улуси Золотої Орди і, переслідуючи втікачів, зруйнував ординські міста в Поволжі, включаючи столицю Сарай.

Народились в 1391-1395 роках

28 червня 1391 — †1459 • Кічі-Мухамед, останній хан Золотої Орди (1428, 1432-59 рр.).

30 жовтня 1391 — †9 вересня 1438 • Дуарте I, король Португалії (1433-38 рр.) з Авіської династії; син португальського короля Жуана I й англійської принцеси Філіппи Ланкастерської, брат Енріке Мореплавця, батько короля Афонсу V.

4 березня 1394 — †13 листопада 1460 • Енріке Мореплавець, португальський інфант з Авіської династії; син короля Жуана I й англійської принцеси Філіппи Ланкастерської, рідний брат короля Дуарте, ініціатор багатьох експедицій доби великих географічних відкриттів.

22 березня 1394 — †27 жовтня 1449 • Улугбек (Мухаммед Тарагай ібн Шахрух), середньоазіатський астроном і математик, поет, просвітитель, правитель Самарканда (1409-49 рр.), султан Держави Тимуридів (1447-49 рр.); внук Тамерлана.

липень 1394 — †21 лютого 1437 • Яків I, король Шотландії (1406-37 рр.) з династії Стюартів; син Роберта III.

24 листопада 1394 — †5 січня 1465 • Карл I Орлеанський, французький воєначальник, член королівського дому Валуа, поет.

Померли в 1391-1395 роках

14 березня 1391 • Стефан Твртко I, бан Боснії (1353-66, 1367-77 рр.) з династії Котроманичів, король Боснії і Сербії (1377-91 рр.), король Далмації і Хорватії (1390-91 рр.). Пом. 633 роки тому у 53 роки (нар. 1338 р.).

25 вересня 1392 • Сергій Радонезький, руський церковний і політичний діяч, засновник й ігумен Троїце-Сергієвої Лаври. Пом. 632 роки тому у 78 років (нар. 3 травня 1314 р.).