сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1355 - 1365 років
Поразка французьких військ 29 вересня 1364 року в битві біля міста Оре і загибель Карла де Блуа поклала край 23-літній війні за бретонську спадщину. Незважаючи на визначальну роль у перемозі англійського війська, проголошений наступного року герцогом Бретані Жан V де Монфор-л'Аморі приніс омаж королю Франції, яка переживала критичні часи у вкрай невдалій для неї Столітній війні.

Політичні лідери 1355 - 1365 років

Англія: Едвард III Плантагенет (1327-77) • Арагон: Педро IV Церемонний (1336-87) • Велике князівство Литовське: Ольгерд (1345-77) • Кастилія і Леон: Педро I Жорстокий (1350-69) • Королівство Польща: Казимир III Великий (1333-70) • Королівство Франція: Іоанн II Добрий (1350-64), Карл V Мудрий (1364-80) • Московське князівство: Іван II Красний (1353-59), Дмитро Донський (1359-89) • Османська імперія: Орхан I Газі (1324-60), Мурад I (1360-89) • Священна Римська імперія: Карл IV Люксембург (1355-78) • Східна Римська імперія: Іоанн V Палеолог (1341-91), Андронік IV Палеолог (1350-85), Матвій Кантакузин (1353-57) • Угорське королівство: Людовик Великий (1342-82) • Шотландія: Давид II (1329-71).

Головні події 1355 - 1365 років

Всі події 1355 - 1365 років

5 квітня 1355 - Через дев'ять років після обрання його главою Священної Римської імперії Карл IV Люксембурзький вінчався у Римі імператорською короною. Син Іоанна Люксембурзького, а по материнській лінії - нащадок найдавнішої чеської династії Пржемисловичів, при хрещенні поіменований Вацлавом, виховувався при дворі короля Франції Карла IV Капетинга, чиє ім'я прийняв при конфірмації. Через рік після коронації Карл IV видав нове зведення законів Священної Римської імперії, яке з 1400 року стало іменуватись "Золотою буллою" і в якому було визначено склад курфюрстів - правителів окремих німецьких земель і князів церкви, що обирали імператора. У своїй основі "Золота булла" зберігала юридичну силу аж до 1806 року.

1356

19 вересня 1356 - В ході Столітньої війни у битві біля Пуатьє переважаюча французька армія зазнала нищівної поразки від англійських військ, очолюваних принцом Вельським, відомим за колір обладунків як Чорний Принц. Незважаючи на важке становище, в якому перебувала Франція, і полонення її короля, Едвард не став штурмувати Париж, змусивши французького дофіна укласти принизливий мирний договір, за яким французька корона втратила третину своїх володінь.
18 жовтня 1356 - У Базелі відбувся найбільший із достовірно відомих землетрусів у Центральній Європі середніх віків - від поштовхів силою до 8 балів було практично зруйновано місто Базель, в якому загинуло більше 300 чоловік.

1357

9 липня 1357 - Імператор Священної Римської імперії Карл IV Люксембург дав дозвіл на будівництво першого у Празі моста через річку Влтаву. Він будувався три роки за проектом архітектора Петра Парлержа і до 1841 року це був єдиний кам'яний міст у місті.

1358

28 травня 1358 - Біля містечка Сен-Ле-д'Ессеран на півночі Франції селян вбили чотирьох лицарів і п'ятьох зброєносців, що стало початком масштабного селянського повстання, відомого як Жакерія.
10 червня 1358 - Під селищем Мелло у графстві Бовезі в Пікардії король Наварри Карл ІІ Злий розбив військо Гільома Каля, одного з ватажків селянського повстання, що охопило більшу частину ослабленої тривалою війною Франції. Швидко спалахнувши, Жакерія так же швидко і згасла, жорстоко придушена за кілька місяців, ставши синонімом стихійних і жорстоких повстань у багатьох мовах світу.
27 червня 1358 - Між рагузським архієпископом Джованні Саракой і угорським королем Лайошом I Великим підписано договір, який проголошував незалежність Дубровницької республіки, міста-держави на узбережжі Адріатичного моря. Піку своєї могутності вона досягла в XV—XVI століттях, ставши одним з головних посередників в економічних стосунках Османської імперії і європейських держав, і проіснувала до 1808 року, коли була завойована Наполеоном Бонапартом і увійшла до Іллірійських провінцій, підлеглих Франції.

1359

1359 - У хроніці Яна Длугоша вперше згадані Шипинці (нині - Чернівецької області), селище, розташоване на лівому березі ріки Прут в долині річки Совиця, яке дало назву навколишній території. Після входження Шипинської землі до Молдавського князівства на неї поширилась назва сусідньої південної області - Буковина.

1360

8 травня 1360 - У селищі Бретіньї поблизу Шартра дофін Франції Карл V Валуа і міністри короля Англії Едварда III Плантагенета уклали мирний договір, який завершив перший етап Столітньої війни. Згідно з досягнутими домовленостями, в обмін на відмову на французький престол і Нормандію Франція зобов'язувалась виплатити 3 млн екю за звільнення з полону короля Жана II Доброго і відмовлялась від суверенних прав на третину своєї території - Гієні, Гасконі, Керсі, Сентонжа, Перигора, Пуату, Кале і ряду інших областей. Договір був ратифікований 24 жовтня 1360 року в Кале Жаном II і Едвардом III.

1362

1362 - На ріці Сині Води (нині - ріка Синюха в Кіровоградській області, ліва притока Південного Бугу) відбулась битва між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та військом монголо-татарських правителів Поділля, перемога в якій дозволила остаточно приєднати Київщину, Переяславщину та Поділля до Литовської держави.

1364

12 травня 1364 - Польський король Казимир III Великий видав грамоту про заснування у Кракові першого у Польщі університету - Studium Generale. Було створено одинадцять кафедр, у тому числі вісім правознавчих, дві медичні та одна - вільних мистецтв. Главою університету, покликаним дбати про його діяльність і подальшому розвитку, став канцлер королівства. Він став другим в Центральній Європі після Празького. У XIX столітті університет отримав сучасну назву Яґеллонський в знак подяки королеві Ядвізі та великому князю Владиславу Ягеллу (Ягайлу), які в XV столітті багато зробили для становлення закладу.
29 вересня 1364 - Поразкою французьких військ у битві під Оре і загибелллю Карла Блуа завершилась Війна за Бретонськоу спадщину, яка тривала майже чверть століття. Незважаючи на визначальну роль у перемозі англійських союзників Жана V де Монфора-л'Аморі, проголошеного наступного року герцогом Бретані, він приніс омаж королю Франції, яка переживала критичні часи у вкрай невдалій для неї Столітній війні.

1365

1365 - Після шести років протистояння угорський король Людовик Великий визнав незалежність Молдови зі столицею в Радівцях (нині - Редеуць, Румунія) під зверхністю колишнього воєводи Мармарощини Богдана I.
22 травня 1365 - Поблизу міста Чиназ (біля сучасного Ташкента, Узбекистан) між військами Тимура і могольського намісника Мавераннахра відбулась Грязьова битва - із-за нерішучасті його соратника еміра Хусейна, який вчасно не прийшов на допомогу, Тамерлан зазнав поразки і його війська були майже повністю розбиті. Свою назву битва отримала із-за тривалих дощів, які перетворили поле бою у суцільне грязьове місиво.

Народились в 1355 - 1365 роках

11 квітня 1357 - 14 серпня 1433, Жуан I (Жуан Великий), португальський король (з 1385 р.), перший з Авісської династії; відстояв незалежність Португалії від зазіхань Кастілії (1385), ініціював початок португальських завоювань в Африці (1415); позашлюбний син Педру I Злого.
1360 - 11 листопада 1424, Ян Жижка, чеський полководець, діяч гуситського руху, чеський національний герой.
1360 - 1446, Федір Данилович Острозький, князь Острозький, луцький воєвода, православний монах і святий.
2 травня 1360 - 12 серпня 1424, Чжу Ді (Ді I), імператор китайської династії Мін (1402–24 рр.).
26 лютого 1361 - 16 серпня 1419, Вацлав IV (Вацлав Люксембург), чеський король (1378-1419 рр.), імператор Священної Римської імперії (1378-1400 рр.).
1362 - 1 червня 1434, Владислав II (Владислав Ягайло), Великий князь Литовський (1377–1381, 1382–1386 рр.) і польський король (1386–1434 рр.); внук Гедиміна, родоначальник династії Ягеллонів.
1365 - 20 березня 1440, Сигізмунд Кейстутович, князь мозирський (1385—1401 рр.), новогрудський (1401—06 рр.), стародубський (1406—32 рр.), великий князь литовський (1432-40 рр.); син Кейстута Гедиміновича, молодший брат великого князя литовського Вітовта.

Померли в 1355 - 1365 роках

20 грудня 1355 - Стефан Урош IV (Стефан Душан), 8-й король Сербії (1331-46 рр.), 1-й цар сербів і греків (1346-55 рр.) з роду Неманичів. 663 роки тому, в 47 років (нар. 1308 р.).
22 серпня 1358 - Ізабелла Французька, королева-консорт Англії (1308-1327 рр.) з французької династії Капетингів; дружина англійського короля Едуарда II, мати короля Едуарда III, дочка французького короля Філіпа IV Красивого і його дружини Жанни І Наваррської 660 років тому, в 63 роки (нар. 1295 р.).
1359 - Орхан I, другий османський султан (1326-59 рр.); син Османа I. 659 років тому, в 71 рік (нар. 1288 р.).
8 квітня 1364 - Іоанн II (Іоанн Добрий), французький король (з 1350 р.) з династії Валуа; зазнав поразки в одній з основних битв Столітньої війни - битві біля Пуатьє (1356 р.). 654 роки тому, в 45 років (нар. 16 квітня 1319 р.).
Перше використання сигналу SOS
Наука і техніка
Перше використання сигналу SOS

Головні події 1355 - 1365 років

keyboard_arrow_left1349
1371keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward