сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1346 - 1356 років
В ході Столітньої війни 19 вересня 1356 року у битві неподалік міста Пуатьє в Аквітанії переважаюча французька армія зазнала нищівної поразки від англійських військ, очолюваних принцом Вельським, відомим за колір обладунків як Чорний Принц. Незважаючи на важке становище, в якому перебувала Франція, і полонення її короля, Едвард не став штурмувати Париж, змусивши французького дофіна укласти принизливий мирний договір, за яким французька корона втратила третину своїх володінь.

Політичні лідери 1346 - 1356 років

Англія: Едвард III Плантагенет (1327-77) • Арагон: Педро IV Церемонний (1336-87) • Велике князівство Литовське: Ольгерд (1345-77) • Галицько-Волинське князівство: Любарт Гедимінович (1340-49) • Кастилія і Леон: Педро I Жорстокий (1350-69) • Королівство Польща: Казимир III Великий (1333-70) • Королівство Франція: Філіпп VI Валуа (1328-50), Іоанн II Добрий (1350-64) • Московське князівство: Симеон Гордий (1340-53), Іван II Красний (1353-59) • Османська імперія: Орхан I Газі (1324-60) • Священна Римська імперія: Людовик IV Баварський (1328-47), Карл IV Люксембург (1355-78) • Східна Римська імперія: Іоанн V Палеолог (1341-91), Іоанн VI Кантакузин (1341-54), Андронік IV Палеолог (1350-85), Матвій Кантакузин (1353-57) • Угорське королівство: Людовик Великий (1342-82) • Шотландія: Давид II (1329-71).

Головні події 1346 - 1356 років

Всі події 1346 - 1356 років

1346 - Через різку зміну клімату в світі розпочалась пандемія чуми, яка охопила Азію, Європу та Північну Африку. За два десятиліття «Чорна смерть» привела до смерті більше 70 мільйонів людей, що наклало відбиток на історію, економіку, культуру і генетичний склад людства.
16 квітня 1346 - Сербський патріарх Іоаннікій II за присутності болгарського патріарха Симеона коронував сербського короля Стефана Душана царем Сербів і Греків. Цей титул був визнаний лише Венцією і Дубровником.
26 серпня 1346 - У битві при Кресі в Пікардії відбулася одна з найкривавіших битв Столітньої війни, в ході якої війська англійського короля Едварда ІІІ Плантагенета вщент розбили удвічі більшу армію французького короля Філіпа VI Валуа. Це дозволило англійцям взяти в облогу захопити порт Кале, з падінням якого вони отримали плацдарм для продовження бойових дій у північній Франції.
17 жовтня 1346 - У битві біля Невілс-Кросса шотландська армія короля Давида II зазнала поразки від військ короля Едварда III, а сам Давида II попав у полон.

1347

1347 - Король Угорщини Людовик Великий надав дозвіл воєводі Марамуреша Драгошу оселитись на землях між ріками Прут і Сирет, що вважається початком заснування князівства Молдова з центром у місті Бая (нині - Румунія).
20 травня 1347 - Повсталі під проводом Кола де Рієнцо захопили в Римі урядову резиденцію і проголосили Рим народною республікою, позбавивши папу світської влади. Республіка проіснувала до 15 грудня і Кола ді Рієнцо був змушений рятуватись втечею.
3 серпня 1347 - У ході Столітньої війни англійські війська на чолі з королем Едвардом ІІІ Плантагенетом після одинадцяти місяців облоги захопили французьке місто-порт Кале. Воно слугувало англійцям військовим плацдармом і ресурсною базою для подальших бойових дій у Франції і залишалося в складі англійської корони понад два століття.
31 грудня 1347 - Згідно з повідомленням хронік, пандемія чуми, яка охопила Азію, Європу та Північну Африку, досягла Генуї. За два десятиліття «Чорна смерть» привела до загибелі більше 70 мільйонів людей у світі, що наклало відбиток на історію, економіку, культуру і генетичний склад людства.

1348

2 лютого 1348 - У битві на ріці Стреві (права притока Німану) поблизу Ковно (нині - Каунас, Литва) армія Великого князівства Литовського, очолювана Ольгердом і Кейсутом, була розбита військом Тевтонського ордену. За свідченням німецького хроніста Віганда Магдебурського тевтонці втратили 8 лицарів і 60 солдатів, а литовці - близько 18 тисяч чоловік.
7 квітня 1348 - Чеський король і імператор Священної Римської імперії Карл IV заснував у Празі перший у Центральній Європі університет. Збудований за зразком Паризького і Болонського, він складався з чотирьох факультетів - отримавши освіту на артистичному, можна було її продовжити на юридичному, медичному або богословському. Для викладання в Празький університет були запрошені видатні вчені з різних областей Священної Римської імперії.
23 квітня 1348 - Англійський король Едуард III заснував орден Підв'язки, присвячений образу Георгія Переможця, з метою «з'єднати деяке число гідних осіб для здійснення добрих справ і пожвавлення військового духу». Це найстаріший орден у світі. Сьогодні він — вищий лицарський орден Англії. За статутом кількість членів Ордену обмежена — ними є Глава ордену (монарх) і не більше 25 компаньйонів (лицарів чи леді); крім того учасниками Ордена можуть ставати також члени британської королівської сім'ї та іноземні монархи.

1349

1349 - Польський король Казимир III за підтримки Чехії та Угорщини захопив більшу частину Галичини зі Львовом включно і Волині, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.
9 січня 1349 - За звинувачення в отруєнні колодязів, що на думку місцевих жителів стало причною поширення чуми, 600 євреїв Базеля були закуті в кайдани і спалені живцем в сараї на острові Рейну. За рішенням міської влади їм було заборонено селитись у місті протягом наступних 200 років.
24 серпня 1349 - У Майнці (Німеччина) спалено живцем шість тисяч євреїв, звинувачених у поширенні епідемії бубонної чуми.

1351

26 березня 1351 - В ході Столітньої війни відбувся «Бій тридцяти» - тридцять англійських лицарів і сквайрів при підтримці фламандських та німецьких найманців зійшлись у бою між замками Жослен і Плоермель (Бретань) з тридцятьма французькими лицарями і їх зброєносцями. «Бій тридцяти», в якому перемогу здобули французи, не мав ніякого військового чи політичного значення, однак увійшов в історію як зразок лицарства при веденні війни.

1355

5 квітня 1355 - Через дев'ять років після обрання його главою Священної Римської імперії Карл IV Люксембурзький вінчався у Римі імператорською короною. Син Іоанна Люксембурзького, а по материнській лінії - нащадок найдавнішої чеської династії Пржемисловичів, при хрещенні поіменований Вацлавом, виховувався при дворі короля Франції Карла IV Капетинга, чиє ім'я прийняв при конфірмації. Через рік після коронації Карл IV видав нове зведення законів Священної Римської імперії, яке з 1400 року стало іменуватись "Золотою буллою" і в якому було визначено склад курфюрстів - правителів окремих німецьких земель і князів церкви, що обирали імператора. У своїй основі "Золота булла" зберігала юридичну силу аж до 1806 року.

1356

19 вересня 1356 - В ході Столітньої війни у битві біля Пуатьє переважаюча французька армія зазнала нищівної поразки від англійських військ, очолюваних принцом Вельським, відомим за колір обладунків як Чорний Принц. Незважаючи на важке становище, в якому перебувала Франція, і полонення її короля, Едвард не став штурмувати Париж, змусивши французького дофіна укласти принизливий мирний договір, за яким французька корона втратила третину своїх володінь.
18 жовтня 1356 - У Базелі відбувся найбільший із достовірно відомих землетрусів у Центральній Європі середніх віків - від поштовхів силою до 8 балів було практично зруйновано місто Базель, в якому загинуло більше 300 чоловік.

Народились в 1346 - 1356 роках

1350 - 27 жовтня 1430, Вітовт Кейстутович (Вітовт Великий), Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський з династії Гедиміновичів; син Кейстута, небіж Ольгерда і двоюрідний брат Ягайла.
12 жовтня 1350 - 19 травня 1389, Дмитро Донський, князь Володимирський і Московський, переможець татар у Куликовській битві.
15 березня 1353 - 28 жовтня 1412, Маргарита I (Маргарита Датська), королева Данії (1377-1412 рр.), Норвегії (1388-1412 рр.) і Швеції (1389-1412 рр.) з династії Естрідсенів.
1354 - 8 березня 1403, Баязід I (Баязід Блискавичний), султан Османської імперії (1389-1402 рр.); програв Ангорську битву Тамерлану.

Померли в 1346 - 1356 роках

26 серпня 1346 - Ян Сліпий (Іоанн Люксембурзький), король Богемії (1310-46 рр.), граф Люксембургу (1313-46 рр.). 672 роки тому, в 50 років (нар. 10 серпня 1296 р.).
11 жовтня 1347 - Людовик IV (Людвіг IV Баварський), герцог Баварії (з 1294 р.), король Німеччини (з 1314 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1328 р.) з династії Віттельсбахів; син Людвіга II Суворого і Матільди Габсбург. 671 рік тому, в 66 років (нар. 1281 р.).
22 серпня 1350 - Філіпп VI (Філіпп Валуа), король Франції (1328–1350 рр.), перший Валуа на французькому престолі. 668 років тому, в 57 років (нар. 1293 р.).
8 жовтня 1354 - Кола ді Рієнцо, італійський політик, керівник Римської республіки (1347, 1354 рр.). 664 роки тому, в 41 рік (нар. 1313 р.).
20 грудня 1355 - Стефан Урош IV (Стефан Душан), 8-й король Сербії (1331-46 рр.), 1-й цар сербів і греків (1346-55 рр.) з роду Неманичів. 663 роки тому, в 47 років (нар. 1308 р.).

Головні події 1346 - 1356 років

26 серпня 1346
keyboard_arrow_left1340
1362keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward