Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1239 - 1249 років

Головні події 1239 - 1249 років

Політичні лідери 1239 - 1249 років

Єрусалимське королівство: Конрад II Гогенштауфен (1228-54) • Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58) • Англія: Генріх III (1216-72) • Арагон: Хайме Завойовник (1213-76) • Богемія: Вацлав I (1228-53) • Велике князівство Литовське: Міндовг (1236-63) • Галицьке князівство: Данило Галицький (1238-64) • Золота Орда: Батий (1227-55) • Кастилія і Леон: Фернандо III (1217-52) • Київське князівство: Данило Галицький (1240) • Королівство Франція: Людовик IX Святий (1226-70) • Латинська імперія: Балдуїн II де Куртене (1228-61) • Монгольська імперія: Уґедей (1229-41), Ґуюк (1246-48) • Нікейська імперія: Іоанн III Дука Ватац (1221-54) • Священна Римська імперія: Фрідріх II Штауфен (1220-50) • Угорське королівство: Бела IV (1235-70) • Шотландія: Олександр II (1214-49), Олександр III (1249-86).

Всі події 1239 - 1249 років

12 червня 1240 - У Парижі розпочався диспут між ченцем-францисканцем Ніколя Доніном і паризькими равинами щодо єретичної сутності Талмуда, за підсумками якого рішенням судової колегії було спалено понад 10 тисяч єврейських релігійних рукописів. Це був перший з великих диспутів, санкціонованих католицькою церквою, з метою перегляду ролі і місця євреїв у християнському світі, який дав поштовх хвилі антисемітизму в середньовічній Європі.

15 липня 1240 - У битві на Неві шведське військо було розбито дружиною новгородського князя Олександра Ярославовича, котрого за особисту хоробрість почали називати Невським. Перемога у Невській битві не допустила втрати новгородцями Фінської затоки.

6 грудня 1240 - Після тримісячної облоги орди хана Батия захопили Київ, влаштували масову різню і підпалили Десятинну церкву, в якій переховувались останні захисники міста. Збудована в 996 році, вона була першою на Русі кам'яною церквою.

1241

9 квітня 1241 - На Легницькому полі (нині — Польща) відбулась битва між об'єднаними силами сілезького та малопольського рицарства і монгольськими військами. 25-тисячне військо сілезького і краківського князя Генрика II Побожного зазнало поразки від 20-тисячної армії під командуванням монгольського князя Байдара; Генрик і Болеслав Моравський загинули. Незважаючи на перемогу, монгольські сили рушили не на захід, а на піввдень, в Угорщину, — на з'єднання з Батиєм і Субудеєм.

11 квітня 1241 - У битві на річці Шайо війська угорського короля Бели IV Арпада і його брата хорватського герцога Коломана зазнали нищівної поразки від монгольських військ хана Батия. Із 60 тисяч мадяр загинуло 50 тисяч і, переслідуючи втікачів, монголи через 6 днів захопили Пешт. Війська Кадана, внука Чингізхана, рушили далі в Далмацію та Хорватію і на зворотному шляху розорили Сербію та Болгарію.

1242

5 квітня 1242 - Новгородські війська під керівництвом 22-річного новгородського князя Олександра Ярославовича (Невського) і при підтримці володимиро-суздальської дружини розбили на льоду Чудського озера лицарів німецького Ордену мечоносців (Лівонського).

1245

17 серпня 1245 - Князь Данило Галицький розбив під Ярославом угорсько-польське військо, що намагалося завоювати Галичину й Волинь чим покінчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському князівстві, який тривав понад 40 років.

1246

9 червня 1246 - Італійський мандрівник монах-францисканець Джованні да Плано Карпіні повернувся до Києва після року подорожі по монгольській імперії. Він став першим європейцем, що побував у столиці монголів місті Каракорум.

22 липня 1246 - Італійський мандрівник 65-річний монах-францисканець Джованні да Плано Карпіні на чолі папської місії став першим європейцем, що побував у столиці Великого Хана монгольської імперії місті Каракорума (Середня Азія). Завдання навернення монголо-татарів до християнства і використати їх для наступних хрестових походів проти ісламу виконана не була. Свої враження про життя в Монголії Карпіні виклав у книзі «Ystoria Mongolorum quos nos Tartaros appellamus».

24 серпня 1246 - Через пять років по смерті Удегея третім великим монгольським ханом став його син Ґуюк. На його інтронізації поплизу Каракорума були присутні посланець папи Інокентія IV, великий князь володимирський Ярослав Всеволодович, майбутній султан Рума Килич-Арслан IV, посли абасидського халіфа та делійського султана.

20 вересня 1246 - В Сарай-Бату, столиці Золотої Орді, куди він прибув для отримання ярлика на Чернігівське князівство, за наказом Батия затоптаний на смерть великий князь Київський Михайло Всеволодович (Рюрикович).

1247

1247 - Угорський король Бела IV уклав мир з Данилом Галицьким і видав свою доньку Констанцію за княжого сина Лева Даниловича. Данило став повним володарем Галицько-Волинського князівства.

1248

14 серпня 1248 - У Кьольні (Німеччина) почалась відбудова одного з найбільших у Європі римо-католицьких готичних соборів, збудованого у 873 році і постраждалого від пожежі у 1178-у. По завершенні будівництва в 1437 році 157-метровий Кьольнський собор на чотири роки став найвищою будівлею світу.

22 листопада 1248 - Після 15-місячної облоги військами короля Кастилії, Леона і Галісії Фернандо III капітулювала Севілья, яка понад півтисячоліття перебувала під владою мусульман. Це стало фактичним завершенням першого етапу християнської Реконкісти Піренеїв, де єдиним оплотом ісламу залишився Гранадський емірат, який проіснував ще майже 250 років.

1249

13 липня 1249 - Восьмирічний син короля Александр II коронований на шотландський престол.

Головні події 1239 - 1249 років

keyboard_arrow_left1233
1255keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward