Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1306 - 1316 років

Головні події 1306 - 1316 років

Політичні лідери 1306 - 1316 років

Англія: Едвард I (1272-1307), Едвард II (1307-27) • Арагон: Хайме II Справедливий (1291-1327) • Велике князівство Литовське: Гедимін (1316-41) • Галицько-Волинське князівство: Юрій Львович (1301-08) • Золота Орда: Узбек (1313-41) • Королівство Франція: Філіпп IV Вродливий (1285-1314), Людовик X Сварливий (1314-16), Іоанн I Посмертний (1316), Філіпп V Довгий (1316-22) • Московське князівство: Юрій Данилович (1303-25) • Османська імперія: Осман I (1299-1324) • Папська держава: Климент V (1305-14), Іван XXII (1316-34) • Священна Римська імперія: Генріх VII Люксембург (1312-13) • Східна Римська імперія: Андронік II Палеолог (1261-1328), Михайло IX Палеолог (1281-1320) • Угорське королівство: Отто Віттельсбах (1305-07), Карл I Роберт (1308-42) • Шотландія: Роберт Брюс (1306-29).

Всі події 1306 - 1316 років

20 січня 1306 - Після смерті Вацлава ІІІ князь Брестський Владислав П'яст став королем Польщі під іменем Владислав I Локетек.

25 березня 1306 - Шотландські барони проголосили Роберта Брюса королем Шотландії. Король Англії Едуард I, котрий боровся з будь-яким проявом шотландської незалежності, оголосив Брюса зрадником і влітку розбив його війська. Лише у 1314 році Брюс у битві при Баннокберні взяв реванш, але тільки в 1328 році, після зміни у Англії двох королів, незалежність Шотландії було закріплено мирною угодою.

6 квітня 1306 - Після близько 10 років облоги осамни захопили візантійську фортецю Бурса.

1307

21 червня 1307 - На курултаї Хайсан-Хулуг став третім імператором китайської династії Юань і великим каганом Монгольської імперії.

13 жовтня 1307 - За наказом короля Франції Філіппа IV Красивого було розгромлено орден тамплієрів: по всій країні члени ордена були заарештовані і кинуті до тюрем, а майно ордену конфісковане. Приводом до цього стали звинувачення тамплієрів у єресі і чутки про відправлення ними диявольських обрядів. Орден темплієрів, котрий отримав назву від храму Соломона в Єрусалимі, був заснований в 1119 році і, поряд з орденами іоанітів та тевтонів, був одним із трьох рицарських орденів, заснованих в Святій землі. Після закінчення хрестових походів темплієри обрали місцем свого перебування Францію, де завдяки наданим їм привілеям, стали заможними людьми. Під тиском Філіппа IV проти темплієрів інквізиція почала судовий процес і тортурами змушувала зізнаватись у вигаданих злочинах, а гросмейстер ордену Жак де Моле був засуджений до спалення на вогнищі. У 1312 році папа Климент V розпустив орден.

1309

26 липня 1309 - Німецький король Генріх VII Люксембург визнаний папою Климентом V королем Священної Римської імперії.

1310

11 травня 1310 - Звинувачені в єресі, у Франції спалені на вогнищі 54 вищих члени ордену тамплієрів. Через два роки Орден тамплієрів був розпущений буллою папи римського Климента V.

1312

22 березня 1312 - Папа римський Климент V за наполяганням короля Франції Філіппа IV Красивого розпустив католицький духовно-лицарський орден тамплієрів.

1314

18 березня 1314 - В Парижі живцем спалений на вогнищі як єретик великий магістр ордену тамплієрів Жак де Моле. Задихаючись в язиках полум'я, він віддав піддав анафемі папу і короля Франції. Климент V помер через місяць, через півроку — Філіпп IV. Три його сина були прозвані «проклятими королями» — вони померли бездітними протягом наступних чотирнадцяти років, і династія Капетингів перевалась. Їх родинна династія і спадкоємці на престолі Валуа теж закінчили виродженням і більшість померли насильницькою смертю.

24 червня 1314 - В ході Першої війни за незалежність Шотландії відбулась битва біля Баннокберна, в якій Роберт Брюс із загоном у 10 тисяч чоловік розбив 25-тисячну армію англійського короля Едуарда II. Ця перемога стала символом шотландського єднання і мала значний вплив на формування шотландської нації — після перенесення бойових дій на територію Англії вона була змушена в 1328 році визнати незалежність Шотландії.

1315

15 листопада 1315 - У битві під Моргартеном швейцарське ополчення кантонів Швіц, Урі та Унтервальден, котрі об'єднались в 1291 році, перемогли війська герцога Австрійського Леопольда Габсбура, тим самим відстоявши незалежність Швейцарського союзу. Пізніше до нього приєднались Люцерн (1332), Цюріх (1351), Цуг і Гларус (1352) та Берн (1353).

Народились в 1306 - 1316 роках

1308 - 20 грудня 1355, Стефан Урош IV (Стефан Душан), 8-й король Сербії (1331-46 рр.), 1-й цар сербів і греків (1346-55 рр.) з роду Неманичів.

30 квітня 1310 - 5 листопада 1370, Казимир III (Казимир Великий), польський король (1333–70 рр.); останній представник династії П'ястів, завойовник Галицької Русі, Волині і Поділля (1340-52 рр.).

13 листопада 1312 - 21 червня 1377, Едуард III (Едуард Плантагенет), 29-й король Англії (1327-77 рр.), чиї претензії на французький престол стали приводом до Столітньої війни.

1313 - 21 грудня 1375, Джованні Бокаччо, італійський письменник і поет епохи Відродження («Філострато», «Філоколо», «Декамерон»).

1313 - 8 жовтня 1354, Кола ді Рієнцо, італійський політик, керівник Римської республіки (1347, 1354 рр.).

3 травня 1314 - 25 вересня 1392, Сергій Радонезький, руський церковний і політичний діяч, засновник й ігумен Троїце-Сергієвої Лаври.

2 березня 1316 - 19 квітня 1390, Роберт II (Роберт Стюарт), король Шотландії (1371-90 рр.), перший монарх з династії Стюартів.

14 травня 1316 - 29 листопада 1378, Карл IV (Вацлав Карл Люксембург), король Німеччини (з 1346 р.), Чехії (з 1347 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1355 р.).

Померли в 1306 - 1316 роках

7 липня 1307 - Едуард I (Едуард Довгоногий), король Англії (1272-1307 рр.) з династії Плантагенетів; приєднав до Англії Уельс. 712 років тому, в 68 років (нар. 17 червня 1239 р.).

1 травня 1308 - Альбрехт I (Альбрехт Австрійський), герцог Австрії і Штирії (1282-1308 рр.), король Німеччини (1298-1308 рр.) з династії Габсбургів. 711 років тому, в 53 роки (нар. 1255 р.).

8 листопада 1308 - Йоан Дунс Скот, шотландський філософ і теолог, останній представник середньовічної схоластики. 711 років тому, в 42 роки (нар. 1266 р.).

29 травня 1311 - Хайме ІІ (Хайме Добрий), король Майорки (1276–1311 рр.) з Барселонської династії. 708 років тому, в 68 років (нар. 31 травня 1243 р.).

24 серпня 1313 - Генріх VII (Генріх фон Люксембург), імператор Священної Римської імперії (1312-13 рр.), король Німеччини (1308-13 рр.), граф Люксембургу (1288-1313 рр.) 706 років тому, в 38 років (нар. 1275 р.).

18 березня 1314 - Жак де Моле, 23-й і останній великий магістр ордену тамплієрів. 705 років тому, в 70 років (нар. 1244 р.).

20 квітня 1314 - Климент V (Бертран де Го), 194-й Папа Римський (1305-14 рр.). 705 років тому, в 50 років (нар. 1264 р.).

25 листопада 1314 - Джон I (Іоанн Балліол), король Шотландії (1292-96 рр.). 705 років тому, в 66 років (нар. 1248 р.).

29 листопада 1314 - Філіп IV (Філіп Красивий), французький король (1285–1314 рр.) з династії Капетингів; син Філіппа III Сміливого; батько королів Людовика X Сварливого, Філіппа V Довгого і Карла IV Красивого. 705 років тому, в 46 років (нар. 8 квітня 1268 р.).

1315 - Джованні Пізано, італійський скульптор і архітектор часів Раннього Відродження. 704 роки тому, в 67 років (нар. 1248 р.).

5 червня 1316 - Людовик X (Людовик Сварливий), король Франції (1314-1316 рр.) з династії Капетингів; син Філіппа IV Красивого, брат Карла IV Красивого і Філіппа V Довгого. 703 роки тому, в 27 років (нар. 4 жовтня 1289 р.).

Головні події 1306 - 1316 років

keyboard_arrow_left1300
1322keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward