Головні події 1111-1121 років

• Володимир Мономах — великий князь київський, 27 квітня 1113
• Флорентійська республіка, 24 липня 1115

Політичні лідери 1111-1121 років

• Англія: Генріх Боклерк (1100-35)
• Грузинське царство: Давид IV Будівельник (1089-1125)
• Київське князівство: Святополк ІІ Ізяславич (1093-1113), Володимир ІІ Мономах (1113-25)
• Королівство Арагон: Альфонсо I Войовничий (1104-34)
• Королівство франків: Людовик VI Товстий (1108-37)
• Папська держава: Пасхалій II (1099-1118)
• Ростово-Суздальське князівство: Юрій Долгорукий (1113-49)
• Священна Римська імперія: Генріх V (1111-25)
• Східна Римська імперія: Олексій I Комнін (1081-1118), Іоанн II Комнін (1092-1143)
• Угорське королівство: Коломан I Книжник (1095-1116), Стефан II (1116-31)
• Чернігівське князівство: Давид Святославич (1097-1123)
• Шотландія: Олександр I Лютий (1107-24)

Всі події 1111-1121 років

13 квітня 1111 • У Римі фактично взятий у плон німецькими військами папа Пасхалій ІІ коронував імператора Священної Римської імперії Генріха V, четвертого і останнього німецького правителя з Салічної (франконської) династії.

1113

15 лютого 1113 • Папа римський Пасхалій II прийняв госпіталь Святого Івана Милостивого в Єрусалимі під заступництво Святого Престолу. Цей день традиційно вважається днем заснування Ордену іоанітів (госпітальєрів).

27 квітня 1113 • Переяславський князь Володимир Всеволодович (Мономах), прийнявши пропозицію місцевої знаті посісти київський престол, прибув до міста, де його урочисто зустріла делегація на чолі з митрополитом Никифором. Завдяки здібностям дипломата та полководця і за допомогою численних шлюбів своїх синів, дочок та онук, за правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, Русь пережила останній у своїй історії період єдності.

1115

24 липня 1115 • По смерті великої графині Матільди Тосканської влада у Флоренції перейшла до міської комуни — самоврядованої політичної організації городян, — що знаменувало зародження самостійної Флорентійської республіки. Сформувавши власні законодавчі і виконавчі органи влади, вона проводила активну територіальну експансію і до середини XIII століття стала наймогутнішою державою Тоскани, а ще через століття — провідним фінансово-економічним центром Європи.

1118

1118 • Сельджуцька імперія розділена між нащадками померлого султана Мухаммеда, що привело до занепаду країни і її остаточного розпаду в 1194 році.

1119

1119 • Після Першого хрестового походу невеликою групою лицарів на чолі з шампанським лицарем Гуго де Пейном з метою захисту прочан, що відвідували Святу землю, а також захисту держав, створених хрестоносцями на Сході, в Палестині створено Орден тамплієрів або Бідних Лицарів Христа і Храму Соломона. Офіційно орден був визнаний в 1128 році.

1119 • Козьма Празький, декан собору святого Віта у Празі, розпочав роботу над «Чеською хронікою», першою книгою про історію Чехії з найдавніших часів до 1125 року.

1120

1120 • В абатстві Премонтре, розташованому неподалік від пікардійського міста Лан, Норбертом Ксантенським засновано чернечий Орден регулярних каноників, відомий також як орден премонстрантів.

16 січня 1120 • В Наблусі (Самарія) розпочався церковний собор, скликаний королем Єрусалиму Балдуіном II з метою зміцнення соціально-релігійної організації передньоазіатських земель, завойованих хрестоносцям. Для залучення нових лицарів в Левант король відмовився від від збору церковної десятини, а собор визнав стихійно виникле братство «Бідних лицарів» (тамплієрів) в якості одного з лицарських орденів святої землі, яким король віддав будівлю мечеті Аль-Акса, зведеної арабами в 693 — 705 роках на руїнах візантійського християнського храму. З метою приборкати розповсюдження сексуальної розпущенності серед лицарів Наблуський собор вперше в історії католицької церкви прийняв закон, який визначив содомію як «злочин проти людського єства».

1121

12 серпня 1121 • Між військом Грузинського царства і військом сельджуків відбулася Дідгорська битва, в якій грузини отримали перемогу і звільнили місто Тбілісі, яке стало столицею країни.

Народились в 1111-1121 роках

24 серпня 1113 — †7 вересня 1151 • Жоффруа V (Жоффруа Гарний), герцог Анжуйський, герцог Нормандії (з 1144 р.), старший син графа Анжу та короля Єрусалимського Фулька V; засновник династії Плантагенетів, батько англійського короля Генріха II Короткий Плащ.

лютий 1116 — †15 травня 1174 • Нур ад-Дін, емір Халеба та Дамаска з династії Зангідів, завойовник Єгипту; син Імада ад-Дін Зангі.

бл. 1116 — †2 грудня 1198 • Родерік О'Конор (Руайдрі Ва Конхобайр), король Коннахта (1156-86 рр.), останній верховний король Ірландії (1166-98 рр.).

1117 — †11 липня 1183 • Отто IV (Отто Рудий), герцог-палатин Баварії (1180-83 рр.); перший правитель з династії Віттельсбахів.

21 грудня 1118 — †29 грудня 1170 • Томас Бекет (Фома Кентерберійський), канцлер англійського короля Генріха II, архієпископ Кентерберійський (1162-70 рр.).

1120 — †11 вересня 1180 • Людовик VII (Людовик Молодий), король франків (1131-80 рр.) з династії Капетингів; молодший син Людовика VI Товстого.

1120 — †18 травня 1160 • Ерік IX (Ерік Святий), король Швеції (1150-60 рр.); канонізований католицькою церквою.

Померли в 1111-1121 роках

16 квітня 1113 • Святополк II (Святополк Ізяславич), князь полоцький (1069—1071), новгородський (1078—1088), турівский (1088—1093), Великий князь київський (1093—1113); син Ізяслава I Ярославовича, внук Ярослава I Мудрого, зять Олексія I Комніна. Пом. 912 років тому у 63 роки (нар. 8 листопада 1050 р.).

1114 • Нестор Літописець, чернець Києво-Печерського монастиря, київський літописець («Повість временних літ»). Пом. 911 років тому у 58 років (нар. 1056 р.).

8 червня 1115 • Петро Пустельник, єпископ Ам'єну; один з натхненників Першого хрестового походу. Пом. 910 років тому у 65 років (нар. 1050 р.).

1 серпня 1115 • Олег Святославич, князь володимирський (1074-77 рр.), тмутороканський (1083-94 рр.), чернігівський (1094-96 рр.), сіверський (1097-1115 рр.) з династії Рюриковичів; син київського князя Святослава Ярославича, онук Ярослава Мудрого, засновник роду Ольговичів, батько чернігівського князя Олега Святославича. Пом. 910 років тому у 62 роки (нар. 1053 р.).

2 квітня 1118 • Балдуїн I, граф Булонський (1076-96 рр.), Едеський (1098-1100 рр.), один із керівників Першого хрестового походу, перший король Єрусалимського королівства (1100-1118 рр.). Пом. 907 років тому у 60 років (нар. 1058 р.).

15 серпня 1118 • Олексій I (Олексій Комнін), візантійський імператор (1081—1118 рр.), засновник династії Комнінів. Пом. 907 років тому у 61 рік (нар. 1057 р.).

3 вересня 1120 • П'єр-Жерар Мартіґу (Жерар Блаженний), засновник Ордену іоанітів (госпітальєрів). Пом. 905 років тому у 80 років (нар. 1040 р.).