14 жовтня 1066 року біля міста Гастінгс в Східному Суссексі армія герцога Нормандії Вільгельма Бастарда розгромила англо-саксонські війська на чолі з королем Гаральдом Годвінсоном, смертельно пораненим у бою. Коронувавшись у грудні в Лондоні, Вільгельм став родоначальником нормандської династії, яка правила Англією неповних сто років.
Політичні лідери 1049 - 1069 років
Англія: Едвард Сповідник (1042-66),
Гарольд Годвінсон (1066),
Вільгельм Завойовник (1066-87) • Богемія: Вратислав ІІ (1061-92) • Кастилія і Леон: Фернандо Великий (1038-65) • Київське князівство:
Ярослав Мудрий (1019-54), Ізяслав Ярославич (1054-68, 1069-73), Всеслав Брячиславич (1068-69) • Константинопольский патріарх:
Михайло I Керуларій (1043-59) • Королівство франків: Генріх I (1027-60), Філіпп I (1059-1108) • Папська держава:
Лев IX (1049-54), Віктор II (1055-57) • Священна Римська імперія: Генріх III Чорний (1046-56), Генріх IV (1056-1105) • Сицилійське герцогство:
Роберт Гвіскар (1059-85) • Східна Римська імперія: Зоя (1028-50), Феодора (1028-56), Костянтин IX Мономах (1042-55), Михайло VI Стратіотік (1056-57), Ісаак I Комнін (1057-59), Костянтин X Дука (1059-67), Михайло VII Дука (1059-78), Роман IV Діоген (1067-72), Андронік Дука (1068-77) • Угорське королівство: Андрій I (1046-60), Бела I (1060-63),
Соломон I (1063-74) • Шотландія: Макбет Рудий (1040-57), Лулах Нещасний (1057-58), Малкольм III Великий (1058-93).
Головні події 1049 - 1069 років
Всі події 1049 - 1069 років
19 травня 1051 - У соборі Реймса
Анна, наймолодша дочка київського князя Ярослава Мудрого
вийшла заміж за короля Франції Генріха I Капета і невдовзі тут же коронувалась на престол Франції.
1053
18 червня 1053 - Поблизу міста Чивітате (в околиці нинішнього Фоджа) у Південній Італії відбулась битва між норманами на чолі з графом Аверси Ріхардом Дренготом, графом Апулії Готфрідом (Онфруа) Гвіскаром й Робертом Гвіскаром з одного боку, та вдвічі більшою швабсько-італо-ломбардською армією папи Лева IX, яка завершилась перемогою норманів. Взятий у полон папа був змушений визнати два норманських графства Аверсу й Апулію та зобов'язався не укладати союз із Візантією.
1054
18 червня 1054 - Біля Чивіти (Калабрія) відбулась битва між норманською армією на чолі з графом Аверси Річардом I Капуанським, графом Апулії Гемфрі (Онфруа Отвілем) і його братом Робертом Гвіскаром з одного боку, та армією папи Лева IX. Завершилась перемогою норманів та ув'язненням папи в Беневенто, де він утримувався дев'ять місяців, доки не визнав два норманських графства Аверсу і Апулію.
4 липня 1054 - За даними китайських та арабських астрономів в цей день у сузір'ї Тільця спалахнула наднова зірка, котру протягом 23 днів можна було спостерігати навіть удень (і протягом року - вночі) - вона була в шість разів яскравіша за Венеру, і лише Сонце та Місяць могли затьмарити її. Після вибуху наднова зірка перетворилась в Крабовидну туманність, в центрі котрого знаходиться зірка-пульсар, відстань котрої до Землі складає 6 тисяч світлових років.
20 липня 1054 - Внаслідок конфлікту між римською курією і константинопольським патріархом з приводу сфер впливу в Південній Італії та ряду теологічних питань
папа римський Лев IX піддав анафемі константинопольського патріарха Михаїла Керуларія. У свою чергу, патріарх прокляв посланника і всіх членів його делегації, що стало причатком остаточного
розколу християнської церкви на католицьку і православну.
1055
11 січня 1055 - По смерті свого брата Костянтина IX Феодора стала одноосібною імператрицею Візантії. Вона правила півтора року і з її смертю закінчилась 189 річна історія Македонської династії на візантійському престолі.
1057
15 серпня 1057 - У битві біля Лумфанана шотландський король Макбет, внук короля Кеннета II, убитий Малкольмом Канмором, сином короля Дункана I, котрого 17 років перед тим убив Макбет у ході війни за шотландський престол.
1060
6 грудня 1060 - У місті Секешфехервар відбулась коронація Бели I, який, спираючись на підтримку родичів його польської дружини, позбавив влади свого брата короля Андраша I.
1061
червень 1061 - Біля ріки Черамі поблизу міста Троїна на Сицилії нормани на чолі з Рожером Отвілем завдала поразки мусульманській армії Сицилійського емірату, яка втратила убити 35 тисяч чоловік. Ця перемога стала переломним моментом у норманському завоюванні Сицилії, яке завершилось лише через три десятиліття.
1065
28 грудня 1065 - За тиждень до смерті англійського короля Едуарда Сповідальника у Лондоні освячено ще недобудований собор Святого Петра у Вестмінстері (
Вестмінстерське абатство). Імовірно, що його наступник, Гарольд II, коронувався тут в 1066 році. Документально підтверджена коронація цього ж року Вільгельма Завойовника, який розбив Гарольда II у битві під Гастінгсом.
1066
6 січня 1066 - По смерті бездітного Едварда Сповідника на престол Англії зійшов і того ж дня коронувався його шуряк ерл Вессекса
Гарольд Годвінсон. Він правив лише 10 місяців і з його загибеллю в битві проти герцога Нормандії Вільгельма Бастарда завершився англосаксонський етап в англійській історії.
20 вересня 1066 - Біля селища Фулфорд, поблизу Йорка, король Норвегії Гаральд III та його англійський союзник Тостіг Годвінсон завдали поразки військам лордів північної Англії братів Едвіна та Моркара. Однак ослаблена армія норвежців через кілька днів була повністю розбита військами короля Гарольда Годвінсона у битві біля Стамфорд-Бриджа.
25 вересня 1066 - Відбулась битва біля Стамфорд-Бриджа, остання битва за двохсотлітню історію вторгнень скандинавських вікінгів у Англію, - війська норвезького короля Гаральда Суворого були повністю розбиті англосаксонською армією короля Гарольда Годвінсона.
28 вересня 1066 - В Певенсі, на південно-східному узбережжі Англії, на чолі 7-тисячного нормано-французького війська висадився герцог Нормандії
Вільгельм Завойовник. В жовтні у битві біля Гастінгса він розбив війська короля Гарольда II і в грудні отримав корону англосаксонських королів - Вільгельм став першим нормандським королем на англійському престолі - англосаксонський етап в англійській історії завершився.
14 жовтня 1066 - У
битві біля Гастінгса в Східному Суссексі армія герцога Нормандії Вільгельма Завойовника розгромила англо-саксонські війська на чолі з королем
Гарольдом II Годвінсоном. Майже в самому кінці бою, який тривав цілий день, Гарольд загинув, згідно з легендою, від стріли, що поцілила йому в око, і став останнім англосаксонським королем Англії - 25 грудня у Вестмінстері
Вільгельм Завойовник коронувався на англійський престол.
1068
1068 - Між половцями і руськими князями відбулась битва на Альті, в результаті якої переяславський князь Всеволод Ярославич, київський Ізяслав Ярославич і чернігівський Святослав Ярославич зазнали поразки. Невдоволене Ізяславом київське віче вигнало його з Києва і він змушений був рятуватись втечею до польського короля Болеслава II.
Народились в 1049 - 1069 роках
1050 -
8 червня 1115, Петро Пустельник, єпископ Ам'єну; один з натхненників Першого хрестового походу.
1050 -
18 серпня 1095, Олаф I (Олаф Голод), король Данії (1086-1095 рр.) з династії Естрідсенів; брат короля Кнуда Святого, зять внучки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни.
8 листопада 1050 -
16 квітня 1113, Святополк II (Святополк Ізяславич), князь полоцький (1069—1071), новгородський (1078—1088), турівский (1088—1093), Великий князь київський (1093—1113); син Ізяслава I Ярославовича, внук Ярослава I Мудрого, зять Олексія I Комніна.
11 листопада 1050 -
7 серпня 1106, Генріх IV (Генріх Сальє), німецький король (з 1056 р.) і імператор (1084-1106 рр.) Священної Римської імперії Салічної (Франконської) династії.
1052 -
березень 1087, Шаламон, король Угорщини (1063-074 рр.) з династії Арпадів; син Андраша I і Анастасії Ярославни, внук Ярослава Мудрого.
1056 -
1114, Нестор Літописець, чернець Києво-Печерського монастиря, київський літописець («Повість временних літ»).
Померли в 1049 - 1069 роках
10 лютого 1050 - Інгігерда, велика княгиня київська, друга дружина великого князя київського Ярослава Володимировича Мудрого; дочка першого християнського короля Швеції Олафа Шетконунга, мати великих князів київських Ізяслава Ярославича , Святослава Ярославича і Всеволода Ярославича. 969 років тому, в
49 років (нар.
1001 р.).
19 квітня 1054 - Лев IX Егізгайм-Дагсбургський, папа римський (з 1049); саме за часів його правління церквою конфлікт між Римом і східною Церквою привів у 1054 році до
розколу християн на католиків і православних. 965 років тому, в
52 роки (нар.
21 червня 1002 р.).
1055 - Іларіон Київський, Митрополит Київський та всієї Русі; перший митрополит слов'янського походження. 964 роки тому, в
65 років (нар.
990 р.).
31 серпня 1056 - Феодора, візантійська імператриця (1028-30, 1055-56 рр.), остання з Македонської династії. 963 роки тому, в
71 рік (нар.
985 р.).
15 серпня 1057 - Макбет (Мак Бетад мак Фіндляйх), король Шотландії з Морейської династії (1040-57 рр.). 962 роки тому, в
52 роки (нар.
1005 р.).
28 листопада 1058 - Казимир I Відновитель, польський князь (з 1034р.) з династії П’ястів. 961 рік тому, в
42 роки (нар.
25 липня 1016 р.).
1059 - Михайло VI (Михайло Стратіотік), імператор Візантії (1056-57 рр.). 960 років тому.
1059 - Абдулла ібн Ясін аль Гузулій, ісламський релігійний діяч, засновник династії Альморавідів, що правила в Марокко й Іспанії в 11-12 століттях. 960 років тому, в
52 роки (нар.
1007 р.).
15 серпня 1061 - Ісаак I (Ісаак Комнін), імператор Візантії (1057-59 рр.). 958 років тому, в
56 років (нар.
1005 р.).
4 вересня 1063 - Тогрул-бек, засновник і перший правитель (1038-63 рр.) Сельджукської імперії; внук засновника роду Сельджука. 956 років тому, в
73 роки (нар.
990 р.).
11 вересня 1063 - Бела I (Бела Зубр), угорський король (1060-63 рр.) з династії Арпадів; брат короля Андраша I. 956 років тому, в
47 років (нар.
1016 р.).
5 січня 1066 - Едуард I (Едуард Сповідник), король Англії (1042-66 рр.); останній представник династії Вессексів. 953 роки тому, в
63 роки (нар.
1003 р.).
26 вересня 1066 - Гаральд III (Гаральд Сміливий), король Норвегії (1046-1066 рр.); брат короля Олафа Святого, чоловік дочки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни. 953 роки тому, в
51 рік (нар.
1015 р.).
14 жовтня 1066 - Гарольд II (Гарольд Годвінсон), король Англії (1066 р.). 953 роки тому, в
44 роки (нар.
1022 р.).
1067 - Єлизавета Ярославна, королева Норвегії (1045-1067 рр.) з династії Рюриковичів, дружина короля Гаральда Сміливого; дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестра королеви Франції Анни Ярославни та королеви Угорщини Анастасії Ярославни. 952 роки тому, в
35 років (нар.
1032 р.).
1069 - Тілопа, індійський буддистський вчитель; засновник школи Каг'ю. 950 років тому, в
81 рік (нар.
988 р.).
Матеріали сайту «Цей день в історії» поширюються за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)»
При їх використанні пряме, активне гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
Читайте нас також у Facebook, Twitter, YouTube,
SoundCloud; стрічки новин (RSS): сьогоднішні події, нові статті.