Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 685 - 715 років

Головні події 685 - 715 років

Політичні лідери 685 - 715 років

Болгарське ханство: Аспарух (681-701), Тервел (701-721) • Королівство Ломбардія: Лютпранд (712-744) • Королівство вестготів: Ервіг (680-687), Егіка (687-702), Вітіца (693-710), Родерік (710-711), Агіла II (711-714), Ардо (Ардабаст) (714-721) • Королівство франків: Теодоріх III (679-691), Піпін Герістальський (680-714), Хлодвіг IV (691-695), Хільдеберт III Справедливий (695-711), Дагоберт III (711-715), Хільперік II (715-721) • Омейядський халіфат: Марван I (684-685), Абд аль-Малік ібн Марван (685-705), Аль-Валід I (705-715), Сулейман ібн Абд аль-Малік (715-717) • Східна Римська імперія: Костянтин IV (668-685), Юстиніан II (685-695, 705-711), Леонтій (695-698), Тиверій III (698-705), Філіппік Вардан (711-713), Анастасій II (713-715), Феодосій III (715-717).

Всі події 685 - 715 років

12 квітня 685 - По смерті Марвана I п'ятим правителем Омейядського халіфату став його син Абдул-Малік. За 20 років його правління було придушено три спроби повалення влади в Мецці, Дамаску та Персії, повстання хариджитів в Іраку, замість грецької та перської введено арабську мову як офіційну, яка вперше з'явилась і на карбованих монетах.

689 - У ході війни з Болгарією імператор Юстиніан II здолав їх у Македонії і повернув контроль над містом Салоніки.

691 - У Єрусалимі на Храмовій горі завершено будівництво Купола Скелі, зведеного за наказом халіфа Абд аль-Маліка. Сьогодні це третя (після Кааби і мечеті Пророка в Медіні) за значенням святиня ісламського світу.

692 - Біля Себастополіса відбулась битва між арміями Візантії та держави Омейядів, у якій на боці греків брало участь 30-тисячне військо зі слов'ян, насильно переселених у Кілікію після перемог імператора Юстиніана II над болгарами у Македонії. Перехід 20 000 слов'ян на бік арабів визначила поразку візантійців.

695 - У результаті заколоту, очоленого колишнім командувачем візантійських військ у Анатолії Леонтієм, повалено владу імператора Юстиніана II — з відрізаним носом він був висланий до Херсонеса в Криму.

697 - В Ераклеї обрано першого пожиттєвого правителя шести найбільших острівних міст венетів, які згодом об'єднались у державу навколо найбагатшого міста Венеція. Через п'ять століть вона перетворилась в олігархічно-аристократичну республіку, яка досягла піку своєї могутності, багатства і впливу в епоху Хрестових походів.

698 - В Аврасі (нині Алжир) араби здобули перемогу над державою берберів, яку очолювала цариця-воїн Дакія аль-Кахіна.

704 - Після десятиліття заслання колишній імператор Юстиніан II за підтримки свого тестя хозарського кагана Бузіра (Ібузіра Глявана) відплив з Херсонесу до Болгарії, де, набравши військо з булгар і слов'ян, наступного року розпочав похід на Константинополь.

705 - Арабські війська під проводом Кутайба бін Мусліма захопили Хорасан, багатий регіон у Середній Азії, через який пролягали торгові шляхи між Китаєм і Європою. Призначений намісником, Кутайба приєднав до Омейядського халіфату Бухару і Самарканд, а також території Хорезму в дельті Амудар'ї.

22 лютого 705 - У результаті змови найближчого оточення від влади усунуто імператрицю У Цзетянь і на престолі китайської держави Тан поновлено її сина Чжун-цзуна.

квітень 705 - Колишній імператор Юстиніан II на чолі 15-тисячного булгаро-слов'янського війська захопив Константинополь. У нагороду за допомогу хан Булгарії Тервел отримав область Загоре у північно-східній Фракії, дочку Юстиніана Анастасію за дружину і першим серед іноземних правителів титул цезаря Візантійської імперії.

15 лютого 706 - На іподромі Константинополя під головуванням імператора Юстиніана II відбулась процедура публічного приниження узурпаторів престолу Візантії — проведеним містом у кандалах Леонтію і Тиверію III були відрізані носи і після символічноої постави ноги імператора на їх шиї вони були обезголовлені. Згодом були страчені багато військових командирів, що підтримувати Тиверія, а Константинопольський патрарх Каллінік I, за сприяння якого до влади прийшов узурпатор Леонтій, був засліплений і висланий у Рим, де за наказом Юстиніана його заживо замурували у стіну.

10 серпня 708 - В Японії почалась чеканка перших мідних монет.

5 жовтня 710 - На запрошення візантійського імператора Юстиніана II 88-й папа Римський Костянтин відправився до Константинополя, де протягом року погоджував рішення Трулльського собору 691-92 років, невизнані Римом. Він виявився останнім понтифіком, що відвідав Константинополь протягом наступних 12 століть, доки у 1967 році цього не зробив папа Павло VI.

29 квітня 711 - Берберо-арабське військо під командуванням Таріка ібн Зіяда висадилось поблизу сучасного Гібралтару, звідки розпочало свій завойоницький похід Європою. Протягом наступного десятиліття були підкорені майже всі Піренеї за виключенням північних районів Галіції, Країни басків та Астурії, і завойовані території стали провінцією Омейядського халіфату.

19 липня 711 - У битві між вестготами і армією Омейядів при Гвадалете (Кадіс, Іспанія) араби і бербери здобули перемогу, що привело до падіння Королівства вестготів і завоювання арабами майже всього Піренейського півострова.

3 червня 713 - На іподромі у Константинополі групою змовників з числа повсталих офіцерів схоплено і осліплено імператора Філіппіка Вардана. Новим правителем Візантії невдовзі став його секретар Артемій, який правив під іменем Анастасій II. За його розпорядженням змовники, причетні до каліцтва його попередника, були страчені.

714 - Мусульманські війська на чолі з Таріком ібн Зіядом захопили міста Барселона і Нарбона, знать яких погодилась визнати зверхність Омейядського халіфату в обмін на автономію Септиманії.

715 - По смерті короля франків Дагоберта III у Нейстрії йому наслідував Хільперік II.

26 вересня 715 - Під Комп'єном відбулась перша битва Громадянської війни в Державі франків, яка почалась по смерті майордома Піпіна Герістальського, — військо нейстрійців під командуванням майордома Рагенфреда завдало поразки війську австразійців на чолі з майордомом Теодоальдом. Прямо на полі бою Рагенфред був проголошений майордомом Держави франків і згодом був затверджений на цій посаді королем Дагобертом III.

Головні події 685 - 715 років

keyboard_arrow_left669
731keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward