Ніація: процес рельєфоутворення, що відбувається внаслідок дії снігу.

Ніацинамід: вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри тощо. Інші назви — вітамін РР, протипеларгічний вітамін, амід нікотинової кислоти, ніацинамід, нікотинамід.

Нівальний: сніговий; Н. клімат — клімат, що характеризується такою кількістю опадів у твердому стані, що вони не можуть розтанути або випаруватися протягом теплого періоду року; Н. пояс — висотний пояс гірських країн за сніговою межею, що характеризується Н. кліматом.

Нівелір: геодезичний інструмент для визначення різниці висот двох будь-яких точок земної поверхні.

Нівелювання: 1. Визначення висот або перевищень точок місцевості. 2. Вирівнювання земної поверхні під час прокладання доріг, будівництва аеродромів тощо. 3. перен. Стирання, ігнорування індивідуальних відмінностей.

Нівелювати: 1. За допомогою спеціального інструмента визначати висоту різних точок земної поверхні. 2. Вирівнювати поверхню чогось; рівняти, зрівнювати. 3. перен. Усувати, ліквідовувати відмінності між ким-, чим-небудь; зводити на ніщо.

Нівоз: четвертий місяць року (з 21-23 грудня до 19-21 січня) французького республіканського календаря, встановленого Конвентом у 1793 р. (діяв до 1806 р.).

Нігілізм: 1. Соціально-моральне явище яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. 2. Прогресивна течія громадської думки в Росії 60-х рр. 19 ст., що поширилася в середовищі різночинців і була спрямована проти традицій та устоїв дворянської культури. 3. Течія в праві, яка заперечує закони та інші правові норми.

Нігіліст: людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.

Нігрозини: синтетичні органічні барвники чорного кольору. Застосовують для фарбування шкіри, деревини, паперу, для виготовлення взуттєвого крему, чорнил тощо.

Нігрол: сорт неочищеного мастила, утворюваного при переробці нафти.

Нієло: рисунок, вирізаний на золоті або сріблі й заповнений черню (темним сплавом срібла, міді, сірки й бури).

Нік: особисте, переважно, вигадане, ім'я, яким називають себе користувачі інтернету в різноманітних місцях спілкування (чатах, форумах і тп).

Ніка: в давньогрецькій міфології богиня перемоги у боях та змаганнях; у давньоримській міфології — Вікторія.

Нікаб: мусульманський жіночий головний убір, що закриває обличчя, з вузьким прорізом для очей

Нікелін: 1. Сплав міді, нікелю й марганцю, відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії. 2. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору з металевим блиском. Руда нікелю.

Нікель: хімічний елемент, символ Ni, ат. н. 28; сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Застосовують для захисних прикриттів, виготовлення сплавів, спеціальних сталей, лужних акумуляторів тощо.

Нікелювання: нанесення тонкого шару нікелю на металеві поверхні для запобігання корозії і надання їм красивого зовнішнього вигляду.

Ніколь: призма з ісландського шпату, прозора для світла. Застосовують як поляризатор та аналізатор світлових хвиль. Від прізвища англійського фізика У. Ніколя.

Нікотин: алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при палінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, який у 1586 році вперше ввіз тютюн до Франції.

Нікотинамід: вітамін групи В. Міститься в молоці, картоплі, хлібі, м'ясі, рибі тощо. Нестача Н. в організмі порушує перебіг окислювальних процесів, пігментацію, шкіри тощо. Інші назви — вітамін РР, протипеларгічний вітамін, амід нікотинової кислоти, ніацинамід.

Ніктинастія: рух органів вищих рослин, зумовлений зміною дня й ночі (напр., розкривання квіток зранку й закривання їх на ніч).

Ніктофобія: нав'язливий страх людини перед темрявою, симптом психічного розладу.

Німб: 1. Сяйво, намальоване навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості; вінець, авреоля, ореол. 2. перен. Атмосфера слави, пошани, успіхів і т. ін., що оточує кого-небудь.

Німфа: 1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо). Розрізняли Н. морських, річкових, струмків (океаніди, нереїди, наяди), гір (ореади), долин (напеї), лугів (лимоніади), дерев (дріади), а також окремих місць і територій. У міфах Н. беруть участь в раді богів, їх пирах, ведуть безтурботне життя — співають, танцюють, розважаються з сатирами. 2. Одна з стадій зародкового розвитку більшості членистоногих тварин, шо розвиваються з неповним перетворенням; організм, що перебуває на цій стадії розвитку.

Німфаліди: родина строкатих денних метеликів.

Німфетка: дівчинка-підліток з ознаками статевого дозрівання, які випереджають її фактичний вік.

Німфея: рід водяних рослин родини лататтєвих. Багаторічні трави з листками, що плавають на поверхні води. Поширені повсюдно. Інша назва — латаття.

Ніндзюцу: японське бойове мистецтво, що використовувалося ніндзя та включало в себе володіння зброєю і рукопашними техніками бою.

Ніндзя: у середньовічній Японії — розвідник-диверсант, шпигун, наймний вбивця, який пройшов спеціальну підготовку з бойового мистецтва нінзюцу.

Ніобій: хімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; сірий блискучий метал. Н. та його сплави застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, вакуумній техніці, хімічному апаратобудуванні тощо. Названий в 1844 році Генріхом Розе на честь персонажа грецької міфології Ніоби, доньки Тантала.

Ніобіт: мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного або бурувато-чорного кольору. Руда ніобію. Інша назва — колумбіт.

Ніоба: 1. У давньогрецькій міфології — дочка фрігійського царя Тантала. Пишалася народженням семи синів і семи доньок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н. — вбили всіх її дітей. З горя Н. перетворилася на скелю. Н. уособлювала горе, сум, страждання. 2. перен. Мати-страждальниця.

Ніобати: група мінералів — солей ніобієвих кислот; як домішки містять сполуки танталу. 2. Використовують для одержання ніобію, танталу та інших рідкісних елементів. Інша назва — танталоніобати.

Ніобея: 1. У давньогрецькій міфології дочка фрігійського царя, Ніоба. Пишалася народженням семи синів і семи дочок, зневажаючи богиню Латону, у якої було двоє дітей. За це діти Латони помстилися Н. — вбили всіх її дітей. З горя Н. перетворилася на скелю. Н. уособлювала горе, сум, страждання. 2. перен. Мати-страждальниця.

Ніпель: 1. Затискач, яким ізолюють провідник в електричних лампах. 2. Коротка металева трубка з різьбою на кінцях для з'єднання труб, радіаторних секцій тощо. 3. Грибоподібна металева деталь, якою кріплять спиці в ободі велосипедного колеса.

Нірвана: 1. За містичним уявленням буддистів та джаймістів — блаженний стан спокою "людської душі", що досягається шляхом повного відмовлення від усіх життєвих турбот, чуттєвих бажань. 2. перен. Стан спокою, блаженства.

Ністагм: мимовільні швидкі рухи очних яблук у людини й тварин. Н. може бути фізіологічним (напр., при розгляданні предметів, що швидко рухаються) і патологічним (виникає при захворюванні внутрішнього вуха, паралічах очних м'язів, отруєннях).

Ністатин: лікарський препарат; антибіотик. Застосовують при кандидамікозі. Інша назва — фунгіцидин.

Ніт: одиниця яскравості, тобто яскравість рівномірно світної плоскої поверхні в перпендикулярному до неї напрямі, якщо в цьому напрямі сила світла 1 м² поверхні становить 1 свічку.

Нітинол: жаростійкий нікелево-титановий сплав.

Нітр...: у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".

Нітрагін: бактеріальне добриво, що містить культуру бульбочкових бактерій, здатних засвоювати азот повітря.

Нітрати: солі азотної кислоти. Застосовують як добрива та у виробництві вибухових речовин.

Нітрафен: отрутохімікат комплексної дії. Застосовують для боротьби з бур'янами, шкідливими комахами, грибами.

Нітрація: введення нітрогрупи — N02 в молекули органічних сполук; утворювані сполуки називають нітросполуками. Застосовують Н. у виробництві барвників, вибухових речовин, парфюмерних та фармацевтичних препаратів.

Нітри...: у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".

Нітриди: сполуки азоту з іншими елементами, головним чином з металами. Застосовують у техніці.

Нітрили: органічні азотисті сполуки, похідні синильної кислоти. Застосовують у виробництві синтетичних волокон, смол.

Нітрити: солі азотистої кислоти. Застосовують у виробництві органічних барвників, медицині.

Нітрифікація: процес окислення аміаку до азотної кислоти; відбувається під впливом нітритних і нітратних бактерій, що живуть у грунті; має значення у землеробстві, оскільки переводить азотні сполуки у форму, доступну для живлення рослин.

Нітро...: у складних словах відповідає поняттям "азот", "азотний".

Нітробактерії: бактерії, що здійснюють процес нітрифікації. Інша назва — нітрифікуючі бактерії.

Нітробензол: органічна сполука; масляниста рідина з запахом гіркого мигдалю, отруйний. Застосовують переважно для одержання аніліну.

Нітроген: латинська назва азоту, символ N, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю (напр., нітрили, нітрування).

Нітрогліцерин: органічна сполука, безбарвна масляниста рідина, солодка на смак, отруйна. Н. — сильна вибухова речовина. Застосовують для виробництва бездимних порохів, динамітів, у медицині — як судинорозширювальний засіб. Інша назва — гліцеринтринітрат, тринітрогліцерин.

Нітролаки: колоїдні розчини нітроцелюлози в органічних розчинниках (напр., у спирті), які швидко висихають і утворюють плівки, що добре поліруються.

Нітролеум: різновид лінолеуму, що його застосовують для оббивки столів і стін.

Нітрометр: прилад, яким визначають вміст азоту в його сполуках з киснем (оксидах).

Нітрон: різновид синтетичного волокна з поліакрилонітрилу. Виробляють в Україні. В інших країнах називають орлон, пан тощо. Застосовують для виготовлення різних технічних виробів і тканин.

Нітротолуоли: органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі толуолу нітрогрупами NO2. Застосовують для синтезу барвників і проміжних продуктів.

Нітрофjска: складне мінеральне добриво, що містить азот, фосфорну кислоту, окис калію.

Нітрофеноли: органічні сполуки, продукти заміщення атомів водню в ядрі фенолу нітрогрупами — N02. Застосовують для одержання барвників, деякі — як фунгіциди тощо.

Нітрофунгін: лікарський препарат; протигрибковий засіб. Застосовують для лікування епідермофітії, кандидамікозу шкіри тощо.

Нітроцелюлоза: складні ефіри целюлози й азотної кислоти (напр., тринітроцелюлоза або піроксилін). Н. — біла волокниста маса з вибуховими властивостями. Застосовують для виготовлення нітролаків, кіноплівок, целулоїду, бездимних порохів тощо. Інша назва — нітроклітковина.

Нітроцементація: те саме, що й ціанування.

Ніхром: сплав нікелю й хрому з домішками інших елементів. Застосовують у виробництві нагрівальних приладів.

Ніцшеанство: вчення німецького філософа-ідеаліста Ф. Ніцше та його послідовників, що проповідує крайній індивідуалізм, культ "надлюдини", зневагу до норм моралі.

Ніша: 1. Заглиблення в стіні для розміщення статуй, ваз, бюстів тощо. 2. Заглиблення в траншеях та інших фортифікаційних спорудах, призначене для зберігання боєприпасів. 3. Симптом ураження стінки органів шлунково-кишкового тракту. Найчастіше вказує на виразкову хворобу.

А-конто: фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера.

А-темпо: муз. в попередньому темпі, відновити попередній темп (після попереднього прискорення або сповільнення).

А...: префікс, що означає заперечення, відсутність, напр. алогічний, афонія, анаероби.

Аа: позначення деяких річок у Данії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Прибалтиці; додається як закінчення, напр., Польдер-аа.

Аак: однощоглове плоскодонне вантажне судно; використовувалось у Німеччині до початку XX ст.

Аап: бізань на судні з трьома щоглами.

Аба: національний одяг кочових арабів, зокрема, бедуїнів — довгий плащ з верблюжої вовни з прорізами для рук. Використовується також в якості ковдри або мішка.

Абаб: у Османській Туреччині вільний матрос взятий на службу, коли використання невільницької сили недостатньо для виконання функціональних обов'язків.

Абабтація: зумовленість ознак організму попередніми поколіннями його виду та їхніми умовами життя; втрата пристосовуваності. Протилежне — адаптація.

Абаван: дашок над дверима, над вікном для захисту від дощу і снігу.

Абаз: перська дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.). Були поширені в Грузії у період її залежності від Ірану. Карбувалися також після приєднання Грузії до Росії.

Абазини: кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині. Мова абазинська абхазько-адигейської групи іберійсько-кавкаької сім'ї. Писемність на російській графічній основі. За релігійними поглядами віруючі абазинці — мусульмани-суніти.

Абазія: втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи, з руховими порушеннями нижніх кінцівок (паралічами, гіперкінезами, м'язовими істерії, при рухових розладах нижніх кінцівок і розладі рівноваги. Часто супроводжується астазією.

Абак: 1. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; застосовувалась пізніше і в Західній Європі (до 18 ст.); нагадує рахівницю. 2. Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри. 3. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма).

Абака: манільське прядиво; вид рослинного волокна, що отримується з листя абаки; (Musa textilis), виду банану. З А. виготовляють корабельні снасті, канати, мотузки, снопов'язальний шпагат (манільський шпагат).

Абандон: 1. юр. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього. 2. юр. Відмова спадкоємців від майна на користь кредиторів. 3. У страховому праві — відмова страхівника від залишків частково застрахованої речі на користь страхового товариства, за що останнє зобов'язане виплатити першому повну страхову премію.

Абатство: католицький монастир, обитель, лавра з маєтністю, що його очолює абат або абатиса.

Аббе число: характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (n_D — 1)/(n_F — n_C), де n_D, n_F, n_C — показники заломлення скла для спектральних ліній відповідно жовтої натрію (5893 х 10^-10м), синьої водню (4861 х 10^-10м) і червоної водню (6563 х 10^-10м). За ім'ям німецького фізика Ернста Аббе.

Абвер: військова розвідка і контррозвідка у Німеччині у 1919-40 рр.

Абґреґація: виключення з якогось товариства, організації.