Фіакр: легкий найманий міський екіпаж (карета), який використовувався в якості таксі.

Фіал: у Стародавній Греції низька чаша із загнутими всередину вінцями для побутових і культових потреб.

Фіала: у Стародавній Греції — пласка жертовна чаша без ручок.

Фіаско: цілковита невдача, поразка, провал.

Фіатні гроші: нічим не забезпечені грошові знаки, номінальна вартість яких декларативно встановлюється державою, яка зобов'язує приймати їх як платіжний засіб; умовні гроші.

Фіберглас: пружний матеріал (скловолокно, просочене пластиком), з якого виготовляють переважно спортивний інвентар.

Фібра: 1. Матеріал, що його виготовляють, просочуючи непроклеєний ганчірковий папір концентрованим розчином хлористого цинку. Застосовують як електро- і теплоізоляційний матеріал, для ущільнення місць з'єднання у приладах і апаратах, для виготовлення чемоданів тощо. 2. В анатомії — жилка, нерв, волокно живої тканини. 3. Вживається як символ душевних сил, що в сукупності становлять суть людської істоти.

Фібрили: тонкі волоконця всередині клітин або в міжклітинній речовині тваринного організму.

Фібрин: нерозчинний білок крові, який утворюється з розчинного білка фібриногену під впливом ферменту тромбіну. Утворенням Ф. закінчується процес зсідання крові.

Фібриноген: розчинний білок плазми крові, що належить до групи глобулінів. При зсіданні крові перетворюється на нерозчинний білок — фібрин.

Фібриноліз: фізіологічний процес розчинення фібрину під впливом фібринолізину. Ф. усуває тромби в судинах після припинення крововиливів, а також тромби, що виникають у судинах при захворюваннях (тромбозах). Ф. — процес, протилежний зсіданню крові.

Фібринолізин: білковий препарат ферменту, який розчиняє фібрин. Ефективний лікувальний засіб при тромбозах різного походження, при інфаркті міокарду, тромбофлебітах.

Фіброаденома: доброякісна пухлина із з'єднувальної і залозистої тканин.

Фібробласти: одна з різновидностей клітин сполучної тканини хребетних тварин і людини. Беруть участь в утворенні міжклітинної речовини і фіброцитів.

Фіброз: патологічний процес в організмі ряду тварин та людини, що полягає в надмірному розвитку зрілої волокнистої сполучної тканини. У людини найчастіше спостерігається Ф. печінки (цироз печінки),нирок (нефросклероз), серцевого м'яза (кардіосклероз), стінок кровоносних судин (артеріосклероз) тощо.

Фіброїн: білкова речовина, важлива складова частина шовкових ниток.

Фіброліт: будівельний теплоізоляційний або конструкційний матеріал у вигляді пресованих плит із суміші деревної шерсті, костриці кенафу, конопель та інших волокнистих матеріалів з в'яжучим матеріалом (портланд-цементом або магнезіальним цементом).

Фіброміома: доброякісна пухлина, яка складається з м'язової і сполучної тканин.

Фіброма: доброякісна пухлина, що розвивається з сполучної тканини.

Фіброцити: одна з різновидностей клітин сполучної тканини хребетних тварин і людини. Являють собою остаточно диференційовані фібробласти. Фіга

Фібула: металева застібка-прикраса для одягу.

Фігаро: 1. Герой комедій П.-О. Бомарше ("Севільський цирульник", "Весілля Фігаро"), що втілював у собі оптимізм "третього стану" в боротьбі з віджилою феодальною знаттю. 2. перен. Спритна, дотепна, енергійна, винахідлива людина.

Фігляр: 1. Блазень, фокусник, акробат. 2. перен. Кривляка, позер, особа, позбавлена власної гідності, яка прагне різними витівками заслужити чию-небудь прихильність. 3. Хижий птах родини яструбових.

Фігура: 1. Постать. 2. Скульптурне зображення кого-небудь; статуя, скульптура, маняк. 3. мат. Частина площини, обмежена замкненою лінією, а також сукупність певним чином розташованих точок, ліній, поверхонь і тіл. 4. Зовнішній вигляд, обрис, форма чого-небудь, контури, конфігурація. 5. Комплекс рухів, який становить необхідний елемент, частину танцю; викрутас. 6. муз. Мелодійний або ритмічний елемент, що ускладнює, прикрашає основу музичного твору. 7. Предмет певної форми, який є складовою частиною комплекту шахів. 8. лінгв. Особлива форма, стилістичний прийом, словесний зворот, які використовують для підсилення виразності мовлення. 9. заст. Хрест із зображенням розп'яття або статуя святого, які ставили на великих дорогах, переважно на роздоріжжі. 10. заст. Піраміда, зроблена з якого-небудь підручного матеріалу, для подання сигналу на відстані вогнем. 11. заст. Старша гральна карта (туз, король, дама, валет) або зображення на ній.

Фігуральний: алегоричний, образний.

Фігурант: 1. Танцівник або танцівниця, що виступають тільки в кордебалеті. 2. Те саме, що статист. 3. перен. Кривляка, позер, удавальник.

Фігурація: ускладнення музичної фактури твору мелодійними або ритмічними елементами.

Фіґа: 1. Фігове дерево — субтропічне дерево родини шовковичних. 2. Плід цього дерева, інжир.

Фідеїзм: намагання підмінити знання релігією, поставити віру над розумом.

Фідеїкоміс: у римському спадковому праві — доручення спадкодавця спадкоємцю здійснити будь-яку дію на користь третьої особи, зокрема передати їй спадщину; в сучасному праві втратило будь-яке значення.

Фідель: середньовічний смичковий п'ятиструнний інструмент, популярний у XIII — XV ст.

Фідер: 1. Кабельна чи повітряна лінія живлення, що відходить від електростанції. 2. Лінія для передачі електричних коливань високої частоти від радіопередавача до антени або від антени до радіоприймача. 3. Спеціальний пристрій, що автоматично подає в машину (напр., склоформуючу) сировинний матеріал (напр., скломасу) рівномірними порціями.

Фідонет: міжнародна аматорська комп'ютерна мережа, побудована за технологією «з точки в точку». Створена в 1984 р., максимальної популярності досягла в 1990-х.

Фідуціарна емісія: частина банкнотної емісії, яку не забезпечено металевим запасом емісійного банку.

Фідуцарні гроші: незабезпечені або частково забезпечені грошові знаки, які їх емітент формально зобов'язується обміняти на дорогоцінні метали.

Фієльди: платоподібні вершини гірських масивів на Скандінавському півострові; вкриті льодовиками або тундровою рослинністю.

Фієста: релігійне свято в іспанців.

Фіжми: приналежність жіночого одягу 18 — початку 19 ст. — широка спідниця на каркасі у вигляді обруча з китового вуса, а також самий каркас.

Фізіатрія: те саме, що й фізіотерапія.

Фізіо...: у складних словах вказує на приналежність до природи.

Фізіократи: французькі економісти, представники класичної політичної економії 18 ст. Визнавали землю й землеробство єдиними джерелами багатства, а землеробську працю — єдиною продуктивною працею, що створює додаткову вартість.

Фізіологічний: той, що стосується функцій організму (його фізіології). Ф-а хімія — те саме, що й біохімія, Ф. розчин — розчин кухонної солі, що має однаковий з кров'ю осмотичний тиск.

Фізіологія екологічна: розділ фізіології, що вивчає особливості життєдіяльності організмів в залежності від клімато-географічних умов середовища проживання.

Фізіологія: 1. Біологічна наука, що вивчає функції живого організму та процеси, які відбуваються в ньому, їх закономірності. 2. Життєві функції живого організму або його частин, процеси, що відбуваються в ньому та закони, що ними керують.

Фізіономіка: мистецтво визначати за зовнішнім виглядом і мімікою обличчя внутрішні властивості, психічний стан людини.

Фізіономія: 1. Обличчя. 2. розм. Про яку-не-будь людину; постать. 3. перен. Індивідуальний образ, характерні риси кого-, чого-небудь.

Фізіотерапія: галузь медицини, що вивчає дію на організм природних факторів (води, світла, повітря) та перетворених фізичних факторів (електрики, променевої енергії, штучних джерел світла тощо) і застосування їх з лікувальною й профілактичною метою.

Фізаліс: рід трав'янистих рослин родини пасльонових. Поширені переважно в Америці й Східній Азії. Плоди багатьох видів Ф. їстівні. Деякі види культивують як декоративні та овочеві рослини. Інша назва — марунка.

Фізика: 1. Наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії. 2. Будова, загальні властивості й закони руху якої-небудь матерії, знання про таку будову, такі властивості, закони. 3. заст. Фізична будова і стан організму.

Фізикалізм: ідеалістична теорія, за якою істинність положення будь-якої науки залежить від можливості перекласти його мовою фізики. Одна з концепцій неопозитивізму.

Фізичний: належний до фізики, до світу явищ, якими вона займається; Ф-е поле — особлива форма матерії, яка здійснює взаємодію між частинками, напр., гравітаційне поле (поле тяжіння) здійснює притягання між частинками речовини, електричне поле — притягання або відштовхування частинок речовини, заряджених електрикою різного чи одного знаку (відповідно); Ф-а хімія — галузь хімії, де будова атомів, молекул і хімічних сполук, процеси в них вивчають за допомогою Ф-их методів. 2. Пов'язаний з організмом людини, роботою м'язів, тілесний; Ф-а культура — частина загальної культури суспільства; включає систему фізичного виховання, спеціальні наукові знання, розвиток спорту й рівень спортивних досягнень; охоплює галузь гігієни, правильного режиму праці і відпочинку, використання природних сил (сонця, води, повітря) для оздоровлення і загартування організму; Ф-е виховання — виховання з метою зміцнення здоров'я людини й правильного її фізичного розвитку.

Фізостигмін: алкалоїд, що міститься в насінні фізостигми. В медицині застосовують саліциловокислу сіль Ф. при очних і деяких нервово-м'язових захворюваннях. Інша назва — езерин.

Фізостигма: дерев'яниста ліана родини бобових; росте в тропічних лісах Західної Африки. В насінні міститься алкалоїд — фізостигмін. Інша назва — калабарські боби.

Фікобіліни: органічні пігменти; похідні порфіринів. Входять до складу хромопротеїдів синьо-зелених і червоних водоростей. До Ф. належать фікоеритрин і фікоціан.

Фікоеритрин: червоний пігмент червоних і деяких синьо-зелених водоростей. Завдяки Ф., який поглинає жовте, зелене й синє проміння, водорості можуть здійснювати фотосинтез у товщі води.

Фікологія: заст. Наука про водорості.

Фікоміцети: клас нижчих грибів. Поширені по всій земній кулі. Ф. поділяють на два підкласи — зигоміцети і ооміцети. Ф. — водяні та наземні сапрофіти, деякі види — паразити рослин і тварин (здебільшого комах).

Фікоціан: синій пігмент синьо-зелених і деяких червоних водоростей.

Фікс: 1. Встановлена ціна на товари. 2. Точно визначена сума винагороди.

Фіксаж: 1. Водний розчин (переважно гіпосульфіту), яким промивають негатив або позитив, щоб закріпити (фіксувати) одержане зображення. 2. Те саме, що й фіксатив.

Фіксатив: розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, що служить для закріплення малюнків, виконаних легкосипкими матеріалами (олівцем, вуглем тощо).

Фіксатор: 1. Деталь або пристрій, яким закріплюють у певному положенні частини машин або механізмів. 2. біол. Спеціальна речовина для обробки біологічних об'єктів, щоб зберегти морфологічну будову й хімічний склад їх при гістологічних або цитологічних дослідженнях.

Фіксатуар: помада для волосся.

Фіксація: 1. Запис, реєстрація, встановлення чого-небудь; зосередження уваги на чомусь. 2. Закріплення чого-небудь у певному положенні. 3. Обробка фотоплівки фіксажем.

Фіксувати: 1. Установлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо, карбувати, зафіксовувати. 3. Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, увагу тощо). 4. Записувати, реєструвати. 5. Визнавати, встановлювати що-небудь.

Фіктивний: той, що є фікцією, вигаданий, недійсний, мнимий; Ф. капітал — капітал у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій тощо), які не мають власної вартості, але дають право на певний доход.

Фікус: рід деревних, кущових і ліанових рослин родини шовковицевих. Поширені переважно в тропіках і субтропіках обох півкуль. В Україні один вид — інжир, що його культивують як плодове дерево. Ф. вирощують у кімнатах як декоративні.

Фікх: комплекс соціальних норм і правил поведінки мусульман, що базуються на Корані, сунні, погодженій думці авторитетних осіб і раціоналістичних судженнях.

Фікціоналізм: сучасна ідеалістична філософська концепція, за якою наше уявлення про світ є сукупністю ілюзій, фікцій.

Філіація: зв'язок, наступність; розвиток чого-небудь як наступність попереднього, в прямій залежності зв'язку.

Філігранний: 1. Сплетений дрібною мережаною сіткою. 2. Ф. папір — папір з прозорим візерунком. 3. перен. Старанний, той, що відзначається найтоншою роботою, майстерністю або потребує уваги до напдрібніших деталей.

Філігранологія: спеціальна історична наукова дисципліна, що вивчає історію паперу та водяних знаків на ньому.

Філігрань: 1. Тонкий кручений золотий, срібний, мідний і т. ін. дріт, зігнутий у складний мереживний узор; ювелірний виріб з таким узором, узорами. 2. Предмети, посуд з таким узором, узорами. 3. Водяний знак на папері.

Філіокве: одне з положень християнського вчення у латинському формулюванні, що стосується походження Святого Духа, і буквально означає «і від Сина». Воно прийняте в католицькій та більшості протестантських церков, але відкидається православною церквою й досі є однією з ключових причин розколу християнства.

Філіппіка: гнівна викривальна промова, виступи проти кого-небудь, чого-небудь. Від імені македонського царя Філіппа, проти якого виступав з промовами давньогрецький політичний діяч Демосфен (4 ст. дон. е.).

Філірувати: при співі та грі на деяких музичних інструментах — тягти звук, поступово його посилюючи, а потім так само ослаблюючи.

Філістер: самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.

Філістерство: поведінка філістера, обивательська відсталість, святенництво, косність.

Філіт: метаморфічна сланцювата гірська порода, що складається переважно з слюди та кварцу з домішками хлориту, альбіту тощо. Використовують у парфюмерії, промисловості будівельних матеріалів.

Філія: місцеве відділення якої-небудь установи, підприємства, організації тощо; агентство, відділок, філіал.

Філа: родова одиниця, рівна племені в Стародавній Греції, пізніше територіальна одиниця.

Філант: комаха родини сфекоїдних ос. Поширена в Європі, Північній Африці і Середній Азії. Завдає великої шкоди бджільництву, живиться нектаром (медом) бджіл, яких вбиває. Інша назва — бджолиний вовк.

Філантроп: той, хто займається філантропією, благодійник.

Філантропія: заступництво, матеріальна допомога, яку подають заможніші верстви населення біднішим; благодійність.

Філармонія: 1. Установа або товариство, що займається організацією концертів і пропагандою музичного мистецтва. 2. Будинок, приміщення, в якому відбуваються концерти, організовані цією установою.

Філателія: колекціонування й вивчення поштових і гербових марок, конвертів і листівок з марками та штампами, а також інших засобів оплати поштової кореспонденції різних країн.

Філе (1): 1. М'ясо найвищого сорту із середньої частини хребта туші; філей, полядвиця. 2. Поздовжні половинки рибної тушки, очищеної від нутрощів, плавців і луски; звичайно спресовані і заморожені.

Філе (2): 1. Ажурне в'язання; виріб, вив'язаний таким способом. 2. Вишивка на сітчастій тканині; мереживо.

Філер (1): розмінна монета Угорщини, яка була в обігу з 1892 по 1999 рік. У різний час була сотою частиною австро-угорської крони, угорської крони, пенге та форинта.

Філер (2): заст. сищик, агент таємної поліції, нишпорка, агент з таємного збору інформації.

Філер (3): 1. Частина фільму (статті, музичного альбому), не пов'язана з основною темою, яка використовується для збільшення тривалості (заповнення певного об'єму). 2. Наповнювач у косметологічних ін'єкціях.

Філет: античний головний убір в культурах Середземного, Леванту і Персії у вигляді вузької смуги тканини чи шкіри.

Філогінія: ніжність по відношенню до жінок, любов та захоплення ними.

Філогенія: те ж саме, що й філогенез.

Філогенез: історичний розвиток як окремих видів і систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Ф. взаємозв'язаний з онтогенезом.

Філогенетика: розділ генетики, що вивчає перебудову генетичного матеріалу в філогенезі.

Філодендрон: рід кущових, деревних і ліанових рослин родини ароїдних. Поширені в тропічній Америці. В Україні культивують як декоративні.

Філокактус: багаторічна тропічна рослина родини кактусових з короткими листкоподібними стеблами, на кінці яких під час цвітіння з'являються великі гарні квіти.

Філокартія: колекціонування листівок.

Філокладій: листовидно розширена гілка, що виконує функції листків.

Філоксера: сисна комаха родини хермесових. Шкідник винограду. Батьківщина — Америка. Поширена в Європі та Азії.

Філологія: 1. Сукупність наук, що вивчають мову й літературу якогось народу; мова та література. 2. Факультет вузу, де вивчають ці науки.

Філософ: 1. Фахівець з філософії; мислитель, що розробляє світоглядні питання. 2. перен. Спокійна, розсудлива людина, що не зважає на життєві невдачі.

Філософія історії: філософське узагальнення історії людства, конкретної країни чи епохи в термінах загальних законів історичного процесу.

Філософія: 1. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. 2. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в основі якої-небудь науки, галузі знань і т. ін. 3. перен. Абстрактні міркування стосовно чогось. 4. розм. Філософський факультет університету. 5. заст., розм. Середній з трьох класів (риторика, філософія, богослов'я) духовної семінарії.

Філософема: 1. Філософське питання, філософська проблема. 2. Думки, вислів якогось філософа.

Філософський: 1. Властивий філософії, належний до неї. 2. Той, що містить глибоку ідею, світоглядну концепцію. 3. Теоретичний, абстрактний, глибокодумний. 4. Властивий філософу, незворушний. 5. Ф. камінь — за уявленнями алхіміків фантастична речовина, яка нібито здатна перетворювати неблагородні метали на благородні, зцілювати всі хвороби, повертати молодість.

Філофора: рід червоних водоростей. Поширені у морях теплих і помірних зон. 3 Ф. добувають агар.

Філохінон: вітамін К, потрібний для нормального зсідання крові. В організмі бере участь у синтезі протромбіну в печінці. Міститься в зелених частинах рослин. Аналогом Ф. є синтетичний препарат вікасол.

Філс: дрібна розмінна монета: Іраку, 1/100 іракського динара; Іорданії, 1/100 іорданського динара та інших країн.

Філуменія: колекціонування сірникових коробок і етикеток.

Фільварок: відокремлене поселення-господарство, що належить одному власникові; хутір, виселок.

Фільдекос: кручена бавовняна пряжа, схожа на шовкову. 3 Ф. виготовляють трикотажні вироби.

Фільдеперс: пряжа, подібна до фільдекосу. Використовують для виготовлення трикотажних виробів.

Фільєр: інструмент (волока з каліброваним отвором) волочильних станів, крізь який протягують дріт, прутки, труби тощо.

Фільєра: пристрій (ковпачок або диск з каліброваними отворами) в прядильних машинах, крізь який продавлюють розчини чи розплави, утворюючи штучні нитки, штапельні волокна.

Фільм: 1. Твір кіномистецтва, кінокартина, кіно, картина, стрічка, кінострічка. 2. Тонка прозора плівка з нанесеним на неї світлочутливим шаром, яку використовували для фотографічного й кінематографічного знімання.

Фільмокопія: копія фільму, призначена для демонстрування.

Фільмоскоп: апарат для демонстрування нерухомих зображень діафільму.

Фільмостат: металева шафа, де зберігають ролики (рулони) фільмів.

Фільмотайп: фотонабірна машина з ручною установкою шрифтового шаблону (плівка завдовжки до ЗО м) і фотоматеріалу.

Фільмотека: 1. Зібрання фільмів. 2. Приміщення, де зберігають фільми. 3. Заклад, що збирає, зберігає й видає (для повторного демонстрування) фільми.

Фільмофон: апарат, що записує звук на кіноплівку і відтворює його.

Фільмпак: світлонепроникна коробка з негативною фотоплівкою.

Фільтр: пристрій або речовина для розділення чого-небудь, напр., рідини (газу) і завислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо.

Фільтрат: рідина, яка пройшла через фільтр, піддана фільтрації.

Фільтрація: проціджування, просочування рідин і газів через порувату перегородку (середовище).

Фільтрпрес: апарат (рами і плита з фільтруючим матеріалом), в якому рідину, перемішувану під тиском, очищають від домішок.

Фільтрувальний: придатний для фільтрації, той, що належить до фільтрації. Ф. папір — непроклеєний чистий волокнистий папір для відокремлення завислих твердих частинок від рідини.

Фільц: 1. Повстеподібна застилка, утворена на поверхні суконних тканин при валянні. 2. Застаріла назва технічних сортів повсті для прокладок у машинобудуванні.

Філяріози: глистяні захворювання, спричинювані круглими червами філяріями, що паразитують у людини і ряду хребетних тварин. Характеризуються набряками шкіри, утворенням вузлів під шкірою, ураженням очей тощо. Переносниками є комарі, мошки, гедзі.

Фіміам: 1. Ладан; запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при спалюванні цієї речовини. 2. перен. Курити фіміам — вихваляти, лестити.

Фімоз: мед. патологічна вузькість отвору крайньої плоті, через який виходить головка пенісу.

Фінік: 1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. 2. Плід цього дерева з червоно-брунатною шкірочкою та соковитим нудно-солодким м'якушем.

Фініметр: манометр із шкалою , що показує тиск і кількість газу в кисневих та інших балонах.

Фінітизм: ідеалістична філософська концепція, яка заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного, виходячи з того, що людина в досвіді завжди має справу тільки з конечними речами.

Фініфть: емаль для покриття металевих виробів і накладання узору на фарфор.

Фініш: 1. Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість. 2. Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях. 3. Певна відстань перед кінцевим пунктом спортивного змагання.

Фінішер: 1. Машина для ущільнення та обробки цементно-бетонного покриття дороги, аеродрому тощо. 2. Той, хто подає сигнал на льотному полі про закінчення польоту.

Фінал: 1. Закінчення, завершення якоїсь справи, події, явища; кінець, підсумок. 2. Завершальна частина музичного або театрального твору, конструктивно виділена й призначена для великого ансамблю. 3. Завершальна частина спортивного змагання, на якій виявляються переможці.

Фінальний: заключний, кінцевий.

Фінанси: 1. Система грошових відносин у тій чи іншій державі, а також сукупність усіх грошових коштів, що є в розпорядженні держави; фінансова система. 2. розм. Гроші, грошові справи, кошти, фонди.

Фінвал: вид беззубих китів. Поширені від Арктики до Антарктики. Об'єкт промислу. Інша назва — оселедцевий кит.

Фінгеринг: сексуальна практика, яка представляє собою введення декількох пальців у вагіну або анус для досягнення статевого збудження та статевої стимуляції.

Фінка: одна з личинкових стадій розвитку багатьох стьожкових червів. Ф. містяться в різних органах людини й тварин — проміжних хазяїв стьожкових червів. Спричинюють тяжкі захворювання — фіноз, ехінококоз, цистицеркоз тощо.

Фіноз: захворювання людини й тварин, спричинюване личинками стьожкових червів — фінками.

Фінт: спорт, обманний рух, удаваний випад.

Фіорд: довга й вузька морська затока переважно з високими стрімкими берегами, яка, як правило, тягнеться далеко усередину узбережжя. Разом зі шхерами входять у групу інгресійних берегів.

Фіоритура: орнаментальні пасажі, що прикрашають мелодію.

Фірма: 1. Торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари або випускаються вироби; компанія, діло, бізнес. 2. Об'єднання однорідних або суміжних підприємств. 3. перен. Ім'я або назва для прикриття чого-небудь.

Фірман (1): візник.

Фірман (2): у деяких мусульманських країнах указ султана, шаха тощо.

Фірмацит: прозоре кварцове скло.

Фірн: зернистий лід, що складається з пов'язаних між собою крижинок.

Фісгармонія: язичковий пневматичний клавішний музичний інструмент, за формою схожий на піаніно. Інша назва — гармоніум.

Фіск: 1. У Стародавньому Римі — військова каса, орган управління імператорськими помістями і конфіскованим майном, а також загальнодержавний фінансовий і податковий центр. 2. В юридичній літературі — державна казна.

Фіскал: 1. З 18 ст. — урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці — фіску; агент, шпиг. 2. перен., розм. Донощик, наклепник, викажчик, сексот, стукач.

Фіскальний: урядовий. Ф. марка — квитанція про отримання грошових коштів від населення і юридичних осіб у державну чи місцеву казну. Ф. політика — один з основних методів втручання держави в економіку шляхом контролю за податками, державними закупівлями товарів і послуг і т. п. Ф. рік — період, на який встановлюється бюджет.

Фістинг: сексуальна практика, яка представляє собою введення кулака однієї або двох рук у вагіну або анус.

Фістула: 1. Стара назва одноствольних, а пізніше й багатоствольних флейт. 2. Те саме, що й фальцет. 3. Неприродний канал або отвір, що сполучає якусь порожнину, орган чи патологічне вогнище в тканинах людини або тварин з поверхнею тіла або з якимось органом.

Фітинг: фасонна деталь (муфта, трійник, ніпель тощо), якою з'єднують (на різьбі) труби.

Фітна: 1. Те, що відволікає від істини. 2. Громадянська війна в епоху Арабського халіфату.

Фітнес: 1. Загальна фізична підготовленість організму людини. 2. біол. індивідуальна досконалість особини, що виражається в успіху передачі генетичної інформації нащадкам. 3. Оздоровча методика, що дозволяє змінити форми тіла, його вагу і надовго закріпити досягнутий результат.

Фіто...: у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "рослина".

Фітобентос: сукупність рослин, що зростають на дні неглибоких водойм. До Ф. входять квіткові рослини, небагато видів папоротеподібних, деякі мохи, гриби й водорості.

Фітогельмінтологія: розділ гельмінтології, який вивчає хвороби рослин, що їх спричинюють паразитичні нематоди.

Фітогеографія: розділ ботанічної географії, що вивчає поширення рослин та їхніх угруповань на земній кулі.

Фітогормони: фізіологічно активні речовини, що утворюються в рослинах у дуже малих кількостях. У певних концентраціях регулюють ріст, збільшують укорінення рослин тощо. До Ф. належать ауксини, вітаміни, цитокініни, гібереліни і гормони гальмівної дії.

Фітоклімат: атмосферні умови в певному рослинному середовищі (травостої, кроні дерева тощо).

Фітоморфози: викопні утвори, що нагадують залишки рослин, але своїм походженням зобов'язані тваринним організмам чи фізико-хімічним процесам. Інша назва — фукоїди.

Фітономус: жук, родини довгоносиків, шкідник сільськогосподарських культур. В Україні трапляється на посівах люцерни, головним чином у степовій зоні. Інша назва — листовий люцерновий довгоносик.

Фітонциди: бактерицидні речовини, що утворюються багатьма вищими рослинами (цибуля, часник, хрін, цитрусові тощо). Застосовують для лікування трихомонозу, дизентерії, інфікованих ран і опіків тощо.

Фітопалеонтологія: те саме, що й палеоботаніка.

Фітопатологія: наука про хвороби рослин, спричинені грибками, бактеріями й вірусами, і про заходи профілактики та боротьби з ними.

Фітопланктон: сукупність рослин, переважно водоростей, що вільно плавають у товщі прісних або морських водойм.

Фітостерини: органічні речовини з групи стероїдів — стерини рослинного походження. Практичне застосування дістали ергостерин і стигмастерин.

Фітотерапія: лікування лікарськими рослинами.

Фітотрон: споруда, в якій моделюють кліматичні умови. Використовують у науковій роботі для вивчення реагування рослин на зміну умов середовища, прискореного розмноження селекційного матеріалу та створення посухостійких, зимостійких форм рослин.

Фітофаги: тварини, які живляться рослинною їжею.

Фітофенологія: розділ фенології, що вивчає сезонні явища в житті рослин, фази їх розвитку і зв'язок цих явищ із сучасними й минулими умовами життя рослин.

Фітофтороз: хвороба рослин, спричинювана грибами роду фітофтора. Найбільшої шкоди від Ф. зазнають картопля, помідори та інші пасльонові. На листках, стеблах і бульбах з'являються бурі плями, знизу на листках — сірий наліт.

Фітоценоз: історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними кліматичними, грунтовими та іншими умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і з зовнішнім середовищем.

Фітоценологія: те саме, що й геоботаніка.

Фітоценотипи: сукупність видів рослин, що займають однакове найбільш стійке й типове для них положення в рослинних угрупованнях (фітоценозах).

Фіумари: невеликі річки в країнах Середземномор'я, які влітку пересихають, а в період зимових дощів стають повноводними.

Фішинг: інтернет-щахрайство з метою виманювання у користувачів мережі персональних даних (паролів, логінів, ідентифікаційних номерів, номерів кредитних карт і т. п.).

А-конто: фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера.

А...: префікс, що означає заперечення, відсутність, напр. алогічний, афонія, анаероби.

Абажур: 1. Дашок, ковпак різної форми на лампі. 2. Вікно, прорізане навскіс. 3. заст. Щит на вікнах у в'язницях, що пропускає світло тільки згори. 4. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма). 5. Ковпак, ковпачок.

Абазини: кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині. Мова абазинська абхазько-адигейської групи іберійсько-кавкаької сім'ї. Писемність на російській графічній основі. За релігійними поглядами віруючі абазинці — мусульмани-суніти.

Абак: 1. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; застосовувалась пізніше і в Західній Європі (до 18 ст.); нагадує рахівницю. 2. Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри. 3. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма).

Аббе число: характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (n_D — 1)/(n_F — n_C), де n_D, n_F, n_C — показники заломлення скла для спектральних ліній відповідно жовтої натрію (5893 х 10^-10м), синьої водню (4861 х 10^-10м) і червоної водню (6563 х 10^-10м). За ім'ям німецького фізика Ернста Аббе.

Абдерити: мешканці старовинного грецького міста Абдери, наївність і недоумство яких стали афоризмом. Незважаючи на це, Абдера дала світові видатних вчених — філософів Демокріта, Протагора, Анаксарха, Левкіпа, історика Гекатея.

Абдикація: 1. юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану. Інша назва — абдикція. 2. У найширшому сенсі — зречення, відмова від будь-яких офіційних повноважень.

Аберація: 1. фіз. Еферична А. — відхил від фокуса проміння, що виходить з однієї точки. 2. А. оптичних систем — недоліки зображень, що виникають при користуванні оптичними системами внаслідок дифракції світла на діафрагмах, оправах лінз тощо і внаслідок дисперсії світла в лінзах приладів. 3. астр. Позірне відхилення світил від їх дійсного розташування на небозводі викликане рухом Землі по орбіті (річна А.) або її обертанням навколо осі (добова А.). 4. Нечіткість або викривленість зображення що його дають оптичні прилади. 5. Сферична А. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення. 6. Хроматична А. — вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене. 7. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке виявляється часто лише в іншому забарвленні або розмірі. 8. Зміна структури хромосом. 9. перен. Помилка, відхилення від істини, збочення.

Абецедарій: 1. Буквар. 2. Форма середньовічної поезії, в якій перші літери кожної строфи або кожного віршованого рядка або перші букви кожного слова розташовані в абетковому порядку.

Айстра квітне у саду.
Аїр в лузі я знайду.

Бізон у двір забрався,
Баран його злякався.

Ведмеді вулика знайшли,
Вовки під деревом лягли.

Грак сидить на димарі,
Голуб в'ється угорі.

Дельфін живе в морях,
Дракон — лише в казках...

Олександр Олесь

.

Абісофіли: тварини, що живуть на великих (понад 2000 м) глибинах океанів.

Абіссінець: ефіоп; колишня назва населення Ефіопії.

Аболіція: юр. 1. Скасування закону, рішення, посади. 2. Припинення кримінальної справи на стадії, і коли винність обвинувачуваного юридично ще не доведена. Право А. належить до компетенції глави держави. 3. Відновлення честі — офіційне спростування наклепу.

Абрис: 1. Обрис предмета, нанесений за допомогою ліній. 2. геод. Кресленик, виконаний від руки з позначенням на ньому даних промірів, потрібних для складання точного плану. 3. В поліграфії — контур малюнка і межі ділянок окремих кольорів та півтонів багатокольорового зображення, позначені на прозорому матеріалі (кальці, плюрі) для перенесення контура малюнка на літографський камінь.

Абсолют: 1. Те, що ні від чого не залежить, безвідносне. 2. У філософії і релігійних тлумаченнях — вічна, незмінна, нескінченна першооснова світу (абсолютна ідея, абсолютна особа, бог тощо).

Абсолютний: 1. Цілковитий, повний, безумовний, необмежений, безвідносний. 2. філос. А-на істина — істина, що дає всебічне, вичерпне знання дійсності. В широкому розумінні — межа, до якої прагне наукове пізнання, ніколи її не досягаючи. У вузькому — повне і точне знання окремих моментів дійсності, тобто елемент досягнутого знання. 3. А-на система одиниць — система одиниць фізичних величин, в основі якої лежить певна залежність одних величин від інших, напр., залежність електричних величин від довжини, маси, часу і величини електричного струму. 4. А. нуль — найнижча можлива температура (-273,15°С). 5. А-на температура — температура, відлічувана від А. нуля. 6. А-на швидкість — швидкість руху тіла відносно іншого тіла, яке умовно вважають за нерухоме. 7. А-на величина (модуль) числа — віддаль від точки, що зображає число на площині, до початку координат. 7. А-на висота — висота точки земної поверхні над рівнем моря. 8. А-на геометрія — частина геометрії, яка не спирається на аксіому паралельності.

Абсорбер: пристрій (металева колона або інша видовжена посудина) для уловлювання летких газів (спирту, ефіру, ацетону).

Абстиненція: 1. Цілковите утримання від вживання спиртних напоїв. 2. Статеве утримання. 3. Особливий психічний і фізичний став, що виникає у алкоголіків і наркоманів після припинення вживання алкоголю чи наркотиків.

Абуґіда: різновид складової писемності, в якій склади з однаковою приголосною, але з різними голосними позначаються видозміненими формами одного базового знака (наприклад, ефіопське письмо) та/або додатковими знаками (алфавіти Індії). Близько половини писемностей світу є А.

Аван...: префікс у словах іншомовного походження, що означає: одна річ знаходиться перед іншою.