Нгве - розмінна грошова одиниця Замбії, 1/100 квачі. На даний момент існує лише номінально.

Нейрон - нервова клітина разом з усіма її відростками (невритами й дендритами), яка є основним структурним і функціональним елементом нервової тканини.

Нельсон - прийом у боротьбі, коли під пахву супернику просовується рука, яка натискає на шию і потилицю. Може виконуватись двома руками (подвійний нельсон).

Нікаб - мусульманський жіночий головний убір, що закриває обличчя, з вузьким прорізом для очей

Німб - 1. Сяйво, намальоване навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як символ святості; вінець, авреоля, ореол. 2. перен. Атмосфера слави, пошани, успіхів і т. ін., що оточує кого-небудь.

Німфа - 1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо). Розрізняли Н. морських, річкових, струмків (океаніди, нереїди, наяди), гір (ореади), долин (напеї), лугів (лимоніади), дерев (дріади), а також окремих місць і територій. У міфах Н. беруть участь в раді богів, їх пирах, ведуть безтурботне життя — співають, танцюють, розважаються з сатирами. 2. Одна з стадій зародкового розвитку більшості членистоногих тварин, шо розвиваються з неповним перетворенням; організм, що перебуває на цій стадії розвитку.

Ніндзя - у середньовічній Японії — розвідник-диверсант, шпигун, наймний вбивця, який пройшов спеціальну підготовку з бойового мистецтва нінзюцу.

Ністагм - мимовільні швидкі рухи очних яблук у людини й тварин. Н. може бути фізіологічним (напр., при розгляданні предметів, що швидко рухаються) і патологічним (виникає при захворюванні внутрішнього вуха, паралічах очних м'язів, отруєннях).

Номограма - спеціальний кресленик, який зображує функціональну залежність між певними величинами; використовують для розв'язування певного типу задач обчислювального характеру.

Нуммус - у нумізматиці — назва малоцінних римських і візантійських мідних монет періоду пізньої античності.

Нутрія - напівводяна тварина ряду гризунів. Походить з Південної Америки. Акліматизована в багатьох країнах, зокрема в Україні. Розводять на звірофермах. Дає цінне хутро й м'ясо. Інша назва — болотяний бобер.

Обеліск - гранчастий кам'яний стовп, що звужується догори і має пірамідально загострену верхівку. Надгробок, пам'ятник, найчастіше загиблим військовим.

Облатка - 1. У католицькій і лютеранській церкві — тоненький пісний коржик для причастя. 2. Тонкий шар тіста, що використовується в кулінарії для розділення шарів начинок або іншого тіста. 3. Випічка спеціальної об'ємної форми, що подається до чаю або кави.

Обол - вагова одиниця; срібна, а пізніше мідна монета в Стародавній Греції (дорівнювала 1/6 драхми або 8 халків). В Афінах О. дорівнював 0,72 грами, в Пелопонесі — 1,04 грами.

Озокерит - мінерал групи нафтових бітумів, білого, жовтого, бурого, зеленуватого кольору. Інша назва — гірський віск. Розчиняється в ефірі, нафті, бензолі, скипидарі, хлороформі, погано розчинний у спирті, нерозчинний у воді. Використовується як електроізоляційний матеріал, в хімічній промисловості при виробництві лаків, в медицині, фізіотерапії.

Океан - 1. У давньогрецькій міфології — світова ріка, потік, що оточує землю, кордон між світом життя і смерті. В О. беруть початок всі морські течії, з нього сходять і в нього заходять сонце, місяць і зірки (крім зірок сузір'я Великої Ведмедиці). 2. Бог, володар водної стихії, найстарший син Неба-Урана і Землі-Геї. 3. Світовий О. — водна оболонка Землі, що покриває більшу частину її поверхні й поділяє сушу на материки та острови (Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани). 4. перен. Про щось безмежне, неосяжне; незмірінь, безмежжя, безкрайність.

Омар - рід морських безхребетних тварин ряду десятиногих раків. Поширені в Атлантичному океані, в Північному, Середземному морях, іноді трапляються в Чорному морі. Окремі види мають смачне м'ясо.

Омнібус - старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним міським маршрутом.

Онікс - мінерал класу силікатів, грубосмугастий різновид халцедону. Використовують у ювелірній справі та як виробне каміння. Інша назва — ногат.

Опал - мінерал класу силікатів, переважно білого або сірого кольору, утворений з застиглої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води. Синювато-білий, або благородний, О. — дорогоцінний камінь.

Орангутанг - орангутан; рід людиноподібних мавп, єдиний сучасний рід в підродині Ponginae. Ріст самців може досягати 1,5 м, маса тіла — 50—90 кг. Мешкають тільки в дощових лісах островів Калімантан і Суматра, практично все життя проводячи на деревах, по яких пересуваються за допомогою дуже довгих рук (розмах — до 2 м). О. — одні з найрозумніших приматів.

Орден (2) - 1. Чернеча або лицарсько-чернеча католицька громада з певним статусом. 2. заст. Назва деяких таємних товариств, об'єднань. 3. архіт. Те саме, що й ордер (2).

Ордер (2) - архіт. вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних несучих частин (колон, пілястрів) і горизонтальних частин (антаблемента) у відповідній архітектурно-стильовій обробці; у класичній формі сформувався у Стародавній Греції.

Орігано - рід однорічних пряних трав'нистих рослин родини глухокрапивових (Lamiaceae); материнка. Висотою до 75 см, налічує біля 45 видів, які ростуть на узбережжі Середземного моря. В кулінарії під назвою О. використовується засушені листя та квіткові бруньки рослини.

Оріґамі - мистецтво складання паперу. Метою є створення витворів шляхом використання схеми геометричних згинів і складок.

Орнітоптер - важчий за повітря літальний апарат, який здійснює політ за рахунок махових рухів крилами.

Орнітохейрус - рід птеродактилів, що існували в крейдяний період (140 — 70 млн років тому) мезозою. Мали вузький довгий череп, що плавно переходив у дзьоб з гострими зубами; розмір крил — 12-16 метрів.

Ортодрома - найкоротша лінія між двома точками на поверхні сфери чи кулі; дуга великого кола. Екватор та меридіани є частковими випадками О.

Остракізм - 1. У Стародавній Греції (в Афінах) спосіб вигнання небезпечних для держави осіб шляхом таємного голосування на народних зборах черепками, на яких писалося ім'я небажаної особи. 2. перен. Вигнання, гоніння.

Офіоліти - комплекс виливних (базальти і їх туфи) і осадових (глибоководні осади океанічного типу) гірських порід, які є залишками океанічної кори, піднятої на поверхню.

Пагода - 1. Тип баштоподібної, багатоярусної культової буддійської, індуїстської або даоської споруди у країнах Далекого Сходу. 2. Золота монета вагою близько 3,37 грама, що карбувалась у Південній Індії з V до кінця XIX століття.

Падран - кам'яний стовп з королівським гербом (часто і з хрестом), який португальські мореплавці встановлювали на відкритих ними нових землях на знак їх переходу у власність до Португалії або на відзнаку знаменної події.

Паєтка - плоска блискітка, зазвичай круглої або багатогранної форми і з отвором для протягування нитки. Використовується як елемент прикраси або дизайну одягу, взуття, аксесуарів.

Паколь - традиційний афганський і пакистанський вовняний головний убір круглої форми; пакуль.

Паланкін - у деяких країнах Сходу криті ноші на двох жердинах, що правлять за екіпаж для перенесення людини.

Палантин - широкий хутровий або оксамитовий жіночий шарф прямокутної форми.