Сіаманг: рід людиноподібних мавп родини гібонових ряду приматів. Батьківщина — острів Суматра і півострів Малакка.

Сієніт: глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових шпатів та одного або кількох мінералів. Використовують як будівельний матеріал. Від грецької назви давньоєгипетського м. Сін — Сієна (тепер — Асуан).

Сієна: темно-жовта фарба. Від назви провінції і міста Сієни в Італії. Інша назва — тердесієн.

Сієра: назва гірських хребтів на Піренейському півострові, в Південній та Центральній Америці; сьєра.

Сієста: в Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки — післяобідній відпочинок.

Сізіф: 1. За давньогрецькою міфологією син Еола, що за провину перед богами був покараний — змушений вічно викочувати на гору великий камінь, який з вершини щоразу скочувався вниз, і С. доводилося все починати знову. 2. перен. Сізіфова праця — важка й виснажлива, але безплідна праця.

Сімург: фантастична істота іранської міфології, король усіх птахів, що сидить під Вічним Деревом Життя, на якому росте все насіння світу, і помахами крил розсипає це насіння, а вітер та дощ розносять його по цілому світі.

Сінтя: японський зелений чай, який збирається в кінці квітня — на початку травня; С. використовується лише у рік збору на противагу чаю котя, яким іменйють чай С., зібраний минулого року.

Сіонізм: націоналістична ідеологія і політична практика євреїв. Організаційно оформився в 1897 р., коли було створено "Всесвітню сіоністську організацію", яка проголосила своєю метою переселення всіх євреїв до Палестини (до "священної" гори Сіон — звідки й назва) й відродження там біблійної ізраїльської держави.

Сірінга: 1. У давньогрецькій міфології — наяда з Аркадії, яку переслідував Пан. 1. Давньогрецький музичний інструмент, вид повздовжньої флейти. Багатоствольна С. має назву панфлейта.

Сіраки: група іранських племен, які в IV I ст до н.е. кочували на північ від ріки Кубань. Сіракське об'єднання було знищено аланами, самі С. були частково інкорпоровані до нових аланських об'єднань, частково мігрували до Таврики та Закавказзя.

Сіті: центральна частина Лондона, де зосереджено контори та правління найбільших банків, фондова й товарна біржі. С.- синонім англійської фінансової олігархії.

Абажур: 1. Дашок, ковпак різної форми на лампі. 2. Вікно, прорізане навскіс. 3. заст. Щит на вікнах у в'язницях, що пропускає світло тільки згори. 4. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма). 5. Ковпак, ковпачок.

Абаз: перська дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.). Були поширені в Грузії у період її залежності від Ірану. Карбувалися також після приєднання Грузії до Росії.

Абазини: кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині. Мова абазинська абхазько-адигейської групи іберійсько-кавкаької сім'ї. Писемність на російській графічній основі. За релігійними поглядами віруючі абазинці — мусульмани-суніти.

Абак: 1. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; застосовувалась пізніше і в Західній Європі (до 18 ст.); нагадує рахівницю. 2. Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри. 3. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма).

Аббе число: характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (n_D — 1)/(n_F — n_C), де n_D, n_F, n_C — показники заломлення скла для спектральних ліній відповідно жовтої натрію (5893 х 10^-10м), синьої водню (4861 х 10^-10м) і червоної водню (6563 х 10^-10м). За ім'ям німецького фізика Ернста Аббе.

Абданк: герб, який використовувався як родовий герб кількох польських, литовсько-білоруських, українських шляхетських родів за часів Королівства Польського, Речі Посполитої. Вперше згадується в 1228 році. Багато розгалужень цього герба об'єднує літера W.

Абдер: в давньогрецькій міфології — син Гермеса (за іншою версією — син Посейдона і наяди Фрон). Відбивши у фракійського царя Діомеда кобилиць-людожерів, Геракл передав їх своєму коханцю А., який не зміг з ними впоратися і був ними пошматований. На його могилі Геракл заснував місто Абдери. Подібно до Нарциса, А. зберігав свою красу і після смерті.

Абдикація: 1. юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану. Інша назва — абдикція. 2. У найширшому сенсі — зречення, відмова від будь-яких офіційних повноважень.

Абелізавриди: сімейство тераподових динозаврів з групи цератозаврів. Як більшість тероподів, А. були м'ясоїдними двоногими динозаврами. Проживали під час крейдового періоду, на території стародавнього південного суперконтиненту Гондвана.

Абендланд: 1. Узагальнена назва країн, розташованих на захід від Риму. Термін з'явився в епоху Відродження. 2. Західна, католицька культура і мистецтво, що має особливу місію і неповторний характер.

Аберація: 1. фіз. Еферична А. — відхил від фокуса проміння, що виходить з однієї точки. 2. А. оптичних систем — недоліки зображень, що виникають при користуванні оптичними системами внаслідок дифракції світла на діафрагмах, оправах лінз тощо і внаслідок дисперсії світла в лінзах приладів. 3. астр. Позірне відхилення світил від їх дійсного розташування на небозводі викликане рухом Землі по орбіті (річна А.) або її обертанням навколо осі (добова А.). 4. Нечіткість або викривленість зображення що його дають оптичні прилади. 5. Сферична А. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення. 6. Хроматична А. — вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене. 7. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке виявляється часто лише в іншому забарвленні або розмірі. 8. Зміна структури хромосом. 9. перен. Помилка, відхилення від істини, збочення.

Абісінський колодязь: різновид артезіанського колодязя.

Абісопеліти: всі види осадочних відкладів, що утворюються на глибині понад 2000 м.

Абіссінець: ефіоп; колишня назва населення Ефіопії.

Аблактування: спосіб щеплення дерев, кущів зрощуванням гілок, не відокремлених від стовбура. Застосовують у плодівництві, виноградарстві, декоративному садівництві.

Абонемент: 1. Документ, який посвідчує право людини чи групи осіб на користування (за плату чи безплатно) чим-небудь (книжками, телефоном, місцем у театрі, на стадіоні і т. ін.) протягом визначеного часу. 2. Реєстрова бібліотечна картка читача — абонента.

Абордаж: 1. Спосіб ведення морського бою що полягає у зчепленні бортами суден за допомогою гаків, багрів тощо для рукопашної сутички їхніх екіпажів; застосовувався за часів гребного й вітрильного флоту. 2. Зчеплення суден бортами для передачі вантажів або пасажирів.

Абориген: 1. Тубілець, давній автохтонний (корінний) мешканець даної країни (місцевості). 2. біол. Рослина або тварина, що виникли в процесі еволюції в даній місцевості і й досі тут існуючі. Те саме, що автохтон. 3. У грецькій міфології — давні жителі Середньої Італії, які згодом стали називатись латинянами.

Абра (2): традиційний арабський дерев'яний човен. Використовується для перевезення до 20 людей і невеликих вантажів. В наш час використовується як водне таксі в Дубаї, Об'єднаних Арабських Еміратах.

Абракадабра: 1. Незрозуміле чудодійне слово у заговорах, слово магічної сили, яке пишеться трикутником, так, що з усіх боків читається однаково. 2. перен. Безглуздя, нісенітниця.