1. Вищий духовний чин єпархії у християнській церкві. 2. Титулярний Є. — єпископ католицької церкви, який не керує окремою діоцезією. 3. У Стародавній Греції — політичний агент, що його Афіни засилали в союзні держави для нагляду за виконанням союзницьких договорів. 4. У ранньохристиянських громадах II ст. — виборна особа, що відала майновими й судовими справами.