Бекар
фр. becarre
муз. знак відмови від альтерації того чи іншого ступеня звукоряду; «чиста нота». Діє до кінця такту. Дубль-Б. скасовує подвійну альтерацію (дубль-бемоль або дубль-дієз).
Див. також: Бемоль, Дієз, Кома (4), Ліга (2), Партитура, Табулатура.
❮ Бек (2)
Бекас ❯