search
close
search
гр., αβαξ, лат. abacus — дошка
1. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; застосовувалась пізніше і в Західній Європі (до 18 ст.); нагадує рахівницю. 2. Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри. 3. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма).
Абак
АбакТосканська капітель класичної колони
АбакСітчаста номограма
Див. також: Суаньпань.
❮ Абазія
Абака ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24