Сатир
гр. σάτυρος
1. У давньогрецькій міфології — нижче лісове божество, наділене рисами хтивості й розбещеності з цапиними ногами, бородою і рогами; супутник бога Діонісія; у римлян — фавн. 2. перен. Розбещена людина. 3. Різновид великих денних метеликів. 4. Вид куріпок у Північній Індії.

Див. також: Німфа, Силени.
❮ Сателіт
Сатира ❯