Економетрія (економіка і гр., міряю) - вивчення економічних явищ та процесів засобами математичного і статистичного аналізу.

Економіка (гр., від житло і закон) - 1. Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства. 2. Господарство країни, регіону. 3. Наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності і всю сукупність елементів відтворення.

Економікс (англ. з гр.) - галузь економіки, яка досліджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів або управілння ними з метою досягнення максимального задоволення необмежених матеріальних потреб людей.

Економічний (гр., господарський) - той, що стосується економіки або політичної економії; господарський, найвигідніший, раціональний; Е-на політика — система економічних заходів, що їх здійснює держава; Е. матеріалізм — напрям економічної думки, що визначає економіку єдиною силою суспільного розвитку і заперечуює роль політичної надбудови та ідеології в цьому розвитку.

Експансія (лат., розширення, поширення) - загарбання державами та монополістичними об'єднаннями чужих територій, ринків, джерел сировини; економічне і політичне поневолення інших країн.

Експедитор (лат., споряджую) - службова особа, обов'язком якої є відправлення або супроводження товарів, кореспонденції тощо.

Експерт (від лат. expertus — досвідчений) - фахівець, який здійснює експертизу.

Експертиза (фр., від лат., досвідчений) - розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань (напр., медична Е., бухгалтерська Е., судова Е.).

Експорт (англ., від лат., виношу, вивожу) - 1. Вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на зовнішньому ринку. 2. Кількість і вартість вивезених за кордон товарів.

Експортер (фр., від лат., вивожу) - особа або організація (країна), яка вивозить товари, капітали або цінні папери за кордон.

Експортні кредити (від лат. exporto — виношу, вивожу) - кредити, що надаються країнами експортерами, банками або урядами іноземним урядам або державам для закупівлі товарів в країні-кредиторі.

Експропріація (від лат. exproprio — позбавляю власності) - примусове, без відшкодування, позбавлення власності.

Ембарго (ісп., заборона, накладення арешту) - 1. Заборона державною владою будь-якої країни або багатостороннім міждержавним рішенням ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, товари та інші цінності. 2. Заборона заходити в порти і виходити з них іноземним суднам. 3. Затримання (арешт) у країні іноземної власності.

Емісія ( фр. émission — випуск, випромінювання) - 1. Випуск банкнотів, паперових грошей та цінних паперів державними установами та акціонерними товариствами. 2. Випуск банками банкнот за умови часткового їх покриття золотом (Фідуціарна Е.). 3. Випромінювання електронів з катода, під дією зовнішнього електричного поля (Автоелектронна Е.). 4. Випромінювання електронів нагрітими тілами (Термоелектронна Е.).

Емісар (лат., посланець) - особа, що її одна держава посилає в іншу з певним дорученням (здебільшого секретним).

Емітент (лат., той, що випускає) - установа або підприємство, що випускає в обіг цінні папери, банкноти або паперові гроші, тобто здійснює емісію.

Етатизм (фр., від держава) - 1. Політика, яка полягає в активному втручанні держави в економічну та інші сфери життя суспільства, що призводить до бюрократизації суспільного життя і кризи демократії. 2. Соціологічна доктрина, яка обгрунтовує активне втручання держави в економічне й політичне життя суспільства.

Ефективність - результат, наслідок будь-яких причин, сил, дій; Е. економічна — показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів; ступінь віддачі виробництва, машин, апаратів.

Євро (гр.) - офіційна валюта більшості держав Європейського Союзу, відомих також як Єврозона. У безготівкових розрахунках Є було введено 1 січня 1999 року, у готівковому обігу — з 1 січня 2002 року.

Євробонди (англ. eurobonds) - облігації, випущені в валюті, що є іноземною для емітента (як правило), і які розміщуються за допомогою міжнародного синдикату андеррайтерів серед зарубіжних інвесторів, для яких дана валюта також, як правило, є іноземною.

Євровалюти (англ.) - сукупна назва стійких валют, якими комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позикові операції за межами країн-емітентів цих валют: євродолари, євростерлінги, євроєни тощо.

Євродепозити (англ.) - вклади до великих комерційних банків у чужоземній валюті за рахунок коштів, що функціонують на ринку євровалют.

Євродолари (євро(пейські) долари) - тимчасово вільні кошти в доларах США, вміщені організаціями й особами країн в європейських банках і використовувані цими банками для надання кредитів. Операції з Є. організаційно не входять до юрисдикції США.

Єврозона (гр.) - група держав Європейського Союзу, офіційною валютою яких є євро. Початково Є. нараховувала 11 країн; станом на 1 січня 2013 до Є. входить 17 країн.

Єврокард (англ.) - міжнародна кредитна картка з правом використання в країнах — учасницях європейської банківської системи.

Єврокредити (англ.) - міжнародні кредити, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку.

Єврооблігація (англ.) - цінний папір на пред'явника, боргове зобов'язання позичальника, що отримав довготермінову позику в одній з євровалют.

Європейська валютна система (англ.) - форма організаційних стосунків країн-членів Європейського Співтовариства (ЄС) у валютній сфері, метою якої є забезпечення стійкого співвідношення курсів національних валют цих держав і тим самим сприяння стабілізації їх зовнішньоекономічних зв'язків. Заснована 13 березня 1979 р.

Євроринок (англ.) - міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому операції здійснюються у валютах.

Єврочек (англ.) - чек, що приймається до оплати в будь-якій із країн-учасниць європейської банківської системи "єврочек" (створена у 1968 р.).

Жирант (нім., з іт., від переказати (суму)) - особа, яка робить на звороті векселя або чека передавальний напис.

Жират (1) (нім.) - особа, на яку жирант переводить вексель чи чек.

Жиро (іт., оборот, переказ (векселя)) - 1. Вид безготівкових розрахунків, які здійснюються за допомогою розрахункових чеків 2. Передавальний запис у векселі, чеку і т. ін.; індосамент.

Жиробанк (іт., оборот і банк) - банк, який здійснює розрахункові операції між клієнтами, котрі мають у ньому розрахункові рахунки. Нині функції Ж. майже повністю перейшли до комерційних банків.

Жироконто (іт., фін.) - особливий вид поточного рахунку, що відкривається для розрахунків з третіми особами, котрі мають поточні рахунки в тому самому банку.

Жиророзрахунки (іт., фін.) - різновид безготівкових розрахунків, які банки здійснюють шляхом перерахування сум з одного рахунку на інший. Цей термін також вживають щодо всіх безготівкових розрахунків.

Жирочек (іт., фін.) - чек, який містить наказ чекодавця банкові про перерахування з його (чекодавця) жирорахунку на рахунок чекотримача певної суми грошей.

Ізоляціонізм (англ. isolationism від фр. isolant — відокремлювати) - 1. Напрям у зовнішній політиці США (з середини 19 ст.), в основу якого покладено ідею невтягування в європейські справи і взагалі у збройні конфлікти поза американським континентом. 2. Широкий суспільний рух у США з кінця 19 ст., спрямований проти участі у війнах поза американським континентом (т. зв. «ізоляціонізм мас»). Був однією з форм антивоєнного руху і протесту проти експансії монополій США в інші країни.

Іммобілізація (лат. im і mobiliser — рухомий) - 1. мед. Створення нерухомості частини тіла при переломах кісток, захворюваннях суглобів, великих ранах накладанням пов'язок і шин. 2. Перетворення рухомого майна на нерухоме. 3. І. оборотних коштів — порушення фінансової дисципліни, яке полягає у використанні оборотних коштів не за призначенням або у вилученні їх з обороту.

Імперіалізм (фр., англ., нім., від лат., влада, панування) - 1. Монополістичний капіталізм, в яку він вступив у кінці 19 — на початку 20 ст. 2. Злиття банківського капіталу з промисловим і створення на базі цього фінансового капіталу і фінансової олігархії; 3. Вивіз капіталу, що, на відміну від вивозу товарів, набув особливо важливого значення; 4. Утворення міжнародних монополістичних союзів капіталістів, які здійснюють економічний поділ світу; 5. Завершення територіального поділу світу між найбільшими капіталістичними державами і боротьба за його переділ.

Імперіаліст (від лат. imperator — володар від лат. imperium — влада, панування, управління) - великий капіталіст, представник монополістичного капіталу.

Імплементація (англ. implementation — виконання) - фактична реалізація міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні, а також конкретний спосіб включення міжнародно-правових норм у національну правову систему.

Імпорт (англ., від лат., ввожу) - ввіз будь-якою країною з-за кордону товарів, капіталів, технологій, отримання послуг виробничого або споживчого призначеня.

Інвестиції (нім. Investition, від лат. investire — одягаю) - грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення у розвиток виробництва чи невиробничу сферу. Валові І. — загальна сума коштів, які направляються протягом певного періоду на збільшення основного капіталу і запасів. Чисті І. — валові за мінусом сум амортизації.

Інвестор (англ., від лат., одягаю, наділяю) - суб'єкт інвестиційної діяльності (приватний підприємець, організація чи держава), що здійснює довготермінове вкладення капіталу в якусь справу, підприємство з метою отримання прибутку.

Інвестування (від лат. investire — одягаю) - фінансування довготермінових вкладень (надання інвестицій).

Інвойс (англ. invoice) - економ. обов'язок оплати товару відповідно до вказаних умов; І. надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Індекс (лат., від вказую) - 1. Покажчик, список, перелік чого-небудь. 2. ек. Цифровий показник, який у процентах виражає послідовні зміни якогось економічного явища. І. цін відображає відносні зміни середнього рівня цін в часовому або територіальному розрізі. 3. Умовне позначення, здебільшого сполучення чисел або літер, що вживаються в бібліотечній класифікації книжкових розділів. 4. мат. Числовий або літерний покажчик, що найчастіше пишеться внизу літери, цифри математичного виразу для відрізнення його від іншого.

Індексація (лат.) - 1. Проставляння індексу на певних документах, книгах з метою класифікації їх. 2. Установлення зв'язку, пропорційної залежності між змінами величин будь-яких показників.

Індексація вкладів - зміна величини процентної ставки банків, передбаченої для сплати вкладникові, у разі зміни загального рівня цін у країні (рівня інфляції).

Індексація доходів населення - одна з форм повного або часткового відшкодування населенню грошових витрат, спричинених зростанням цін; перерахування посадових окладів і тарифних ставок, пенсій, стипендій, інших фіксованих доходів населення за індексом роздрібних цін. Є однією з форм соціального захисту громадян.

Індемнізація (лат.) - сплата за зроблену шкоду, відшкодування за спричинені збитки.

Індемнітет (лат., відшкодування) - 1. У міжнародному праві — відшкодування втрат. 2. В англійському праві — звільнення парламентським актом міністрів від відповідальності за порушення ними конституції.

Індент (англ.) - разове комісійне доручення імпортера однієї країни комісіонерові іншої на закупівлю окремої партії товару.

Інкасація (іт., виручка, виторг) - збір і транспортування готівки та цінностей, здійснювані банками за дорученням клієнтів.

Інкасо (іт., виручка, виторг) - банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта отримує на підставі розрахункових документів гроші, перераховані клієнтові за відвантажені товарно-матеріальні цінності чи надані послуги, і зараховує ці кошти на банківський рахунок клієнта.

Інновація (англ. innovation) - 1. Нововведеня, запровадження нового звичаю, правила і т. ін. 2. Нова думка, ідея, реформа, процес, орієнтовані на створення, розвиток і якісне удосконалення нових видів виробів, технології, організаційних форм.

Інсайдер (англ. insider від англ. inside — всередині) - представник обмеженої групи людей, які мають доступ до конфіденційної інформації, недоступної широкій публіці.

Інтеграція (лат., поповнення, відновлення) - 1. Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне — дезинтеграція. 2. І. економічна — узгоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств, галузей господарства, регіонів, держав у інтересах ефективнішого використання ресурсів; зближення, об'єднання економік. 3. І. соціальна — наявність упорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами. 4. біол. Процес упорядкування, узгодження і об'єднання структур і функцій у цілісному організмі, характерний для живих систем на кожному з рівнів організації їх. У фізіології І. — функціональне об'єднання окремих фізіологічних механізмів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму.

Інфляція (лат., роздмухування, розбухання, від вдуваю) - переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що викликає знецінювання їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, падіння реальної заробітної плати.

Іпотека (гр., застава) - 1. Застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання у банку чи інших фінансових організаціях довготермінового кредиту. 2. Борг за іпотечним кредитом.

Іпотечний банк (іпотека) - банк, що спеціалізується на видачі позичок під заставу нерухомого майна.

Капіталізація - 1. Перетворення додаткової вартості на капітал, тобто використання її на розширення виробництва. 2. Процес утворення фіктивного капіталу в країнах у вигляді акцій, облігацій, заставних листів іпотечних банків. У суспільстві капіталізується кожний регулярно повторюваний доход (земельна рента, дивіденд та ін.). 3. Перетворення майна на грошовий капітал.

Картель (1) (фр., з іт., від папір, документ) - 1. Одна з форм монополії, учасники якої для підвищення прибутку укладають угоду про поділ ринків збуту, розміри виробництва продукції, рівень цін і т. ін. 2. Об'єднання чи угода між політичними партіями країн у якому-небудь питанні.

Кворум (лат., чиєї (присутності достатньо)) - установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал.

Квота (лат., скільки) - 1. Частка, частина, певна норма. 2. Частка в загальному виробництві, збуті, експорті або імпорті продукції, яку встановлюють для учасників монополістичних об'єднань (картелів, синдикатів). 3. Розмір податку з одиниці оподаткування.

Кейсіанство (вл.) - макроекономічна теорія англійця Джона Мейнарда Кейнса (1883-1946) про регулювання економіки шляхом впливу на грошову масу і кредитних ставок як стимулів інвестиційної діяльності.

Клієнт (лат., підопічний) - 1. У Стародавньому Римі — неповноправний громадянин, що юридичне залежав від свого опікуна-патрона. 2. Особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусу тощо. 3. Постійний відвідувач, замовник, покупець і т. ін.

Клієнтура (лат.) - сукупність клієнтів.

Кодекс (від лат. caudex — стовбура дерева) - 1. Єдиний систематизований законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин (напр., цивільний К., кримінальний К.). 2. У давнину одна з форм книги: скріплені з одного боку зошити із зігнутих навпіл і прошитих по згину аркушів пергаменту або папірусу, пізніше — паперу. 4. Сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися в даному суспільстві (напр., моральний К.). 3. Збірник правил, інструкцій, що регулюють певну галузь діяльності, спортивних змагань.

Кодифікація (кодекс і ...фікація) - одна з форм систематизації законів та інших нормативних актів, що регулюють певну галузь суспільних відносин.

Колектор (лат., збирач, від збираю, з'єдную) - 1. Установа чи особа, яка щось збирає або розподіляє. 2. Частина якоря електричних машин, призначена для підведення або відведення струму за допомогою щіток, а також для випрямлення струму. 3. Трубопровід, до якого приєднують кілька трубопроводів меншого діаметра. 4. Труба з підвідними й відвідними патрубками для змішування, вирівнювання тиску або для розподілу потоків газу, пари чи рідини. 5. Підземна галерея, в якій укладають кабелі або труби.

Комісіонер (фр.) - 1. Посередник у торговельних операціях, який виконує доручення за певну винагороду; фактор. 2. Сторона, яка за дорученням і за рахунок комітента за певну винагороду укладає від свого імені торговельні угоди.

Компенсація (лат., винагорода, зрівноваження) - 1. Відшкодування, зрівноважування, винагорода за щось, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат. 2. Спосіб припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог кредитора й боржника. 3. мед. Вирівнювання порушених функцій в організмі. 4. техн. Усунення зовнішніх впливів, які перешкоджають правильній дії точних механізмів.

Компрадори (порт. comprador — покупець від лат. comparare — купувати) - 1. Історично — слуги з місцевих у європейських домогосподарствах в колоніях Гуанчжоу і Макао, що на ринку займались обміном товарів своїх працедавців. 2. Представники національної буржуазії в економічно відсталих країнах (колоніальних чи незалежних), що як посередники співробітничають з іноземним капіталом на внутрішньому й зовнішньому ринках; компрадорська буржуазія. 3. перен. Ті, що служать чужим інтересам.

Консолідація (лат., зміцнення, об'єднання) - 1. Зміцнення, згуртування, об'єднання. 2. В економіці фінансова операція по перетворенню короткострокових державних позик на довгострокові або безстрокові, а також операція об'єднання державних позик попередніх років в одну позику.

Консорціум (лат., співучасть, спільність) - об'єднання групи монополістів (переважно банківських) для здійснення значних фінансових або комерційних операцій.

Контанго (англ. contango) - надбавка до ціни, яка призначається продавцем за відтермінування розрахунку по угоді.

Конто (іт.) - рахунок.

Контокорент (іт., поточний рахунок) - єдиний рахунок, де облікують усі кредитні й розрахункові операції банку з клієнтом. Інша назва — контокорентний рахунок.

Контрафакт (нім. Kontrafakt) - товар, що містить об'єкти права на інтелектуальну власність чи торговий знак у порушення цих прав; підробка.

Контрбаланс (контр... і баланс) - таблиця, яку складають на основі бухгалтерських даних з метою перевірки й аналізу всього балансу або частини його.

Концерн (англ., букв. — об'єднання) - об'єднання різних галузей промисловості, банків і т. ін. під спільним фінансовим керівництвом як одна з форм монополій.

Краудсорсинг (англ. crowdsourcing, crowd — натовп і sourcing — використання ресурсів) - передача певних виробничих функцій невизначеному колу осіб без заключення трудової угоди на основі публічної оферти.

Криза (гр., вихід, закінчення) - 1. Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища, різкий перелом або занепад. 2. К. економічна — надвиробництво товарів, послуг, що призводить до загострення економічних суперечностей. 3. К. політична — загострення, безвихідь у розв'язанні політичних конфліктних ситуацій. 4. К. енергетична — зумовлена відставанням виробництва енергоресурсів від зростаючого обсягу загального енергоспоживання. 5. мед. Переломний момент хвороби, коли стан хворого поліпшується чи погіршується. 6. розм. Гостра нестача чогось; крах, розрух, банкрутство.

Кулаж (фр., букв.- витік, втрата) - 1. Знижка з ваги на витік, що дається під час купівлі рідких продуктів, а також сама втрата. 2. перен. Непродуктивна втрата матеріальних засобів, часу, праці.

Куліса (фр., від текти, ковзати) - 1. Спекуляції приватних маклерів (кулісьє) на біржі. 2. Деталь механізму або машини з прорізом, в якому ковзає повзун, з'єднаний з іншою рухомою деталлю. 3. Рядок або смуга з 2 — 3 високостеблих рослин у паровому полі або на посівах деяких сільськогосподарських культур. 4. Висувна частина духових музичних інструментів (без вентилів), що її використовують для зміни довжини каналу й тим самим висота здобутого звуку. 5. Куліси — дерев'яні рами, обтягнуті розписаним полотном, або цупка тканина, розміщена на сцені паралельно рампі в кількох сценічних планах. 6. перен. За кулісами — таємно, негласно.

Кулісьє (фр.) - неофіційний, біржовий посередник, який без участі офіційних маклерів укладає біржові угоди.

Куртаж (від фр. courtier — посередник) - винагорода маклеру за посередництво при здійсненні біржової операції.

Куртьє (фр., courtier — посередник) - посередник посередник при здійсненні біржових угод або на ринку оренди комерційної нерухомості; маклер, агент.