Уайт-спірит (англ.) - лаковий бензин — нафтова фракція, безколірна рідина з нерізким запахом, середньої леткості. Застосовують як змивальну речовину.

Ультрамікроби (ультра... й мікроб) - найдрібніші живі істоти, як правило, невидимі в оптичний мікроскоп, проходять крізь фарфорові та інші бактеріальні фільтри і здатні розвиватись на штучних живильних середовищах. До У. належить група дрібних бактерій і група рикетсій.

Ультрамікротом (ультра... й мікротом) - прилад, за допомогою якого одержують надтонкі зрізи для цитологічних досліджень.

Ультраструктура (ультра... і структура) - найдрібніші електронно-мікроскопічні структурні елементи клітини (хромосоми тощо).

Ультрафільтр (ультра... й фільтр) - пристрій для відокремлення рідини від колоїдних частинок проціджуванням крізь малопроникні перегородки.

Уніваленти (уні... і лат., сильний) - поодинокі, неспарені хромосоми в першому редукційному поділі.

Урати (гр., сеча) - солі сечової кислоти.

Уреаза (гр., сеча) - фермент, що розщеплює сечовину на вуглекислоту й аміак. У. виявлено в бактеріях, грибах, насінні вищих рослин та в організмі деяких безхребетних тварин.

Уремія (гр., сеча і ...емія) - хворобливий стан людини й деяких тварин, спричинюваний самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок недостатності функцій нирок.

Уретра (гр., сечівник) - трубчастий утвір у людини й ссавців (крім однопрохідних), через який сеча виводиться з сечового міхура назовні. Інша назва — сечівник.

Уретрит - запалення слизової оболонки сечівника (уретри), що виникає внаслідок потрапляння в сечівник мікробів (головним чином гонококів і трихомонад) або подразнення механічними, хімічними чи термічними факторами.

Уретроскопія (гр., сечівник і ...скопія) - дослідження сечівника (огляд його) шляхом введення спеціального приладу — уретроскопа.

Уретротомія (гр., сечівник і ...томія) - розтин сечівника при його звуженнях.

Уро... (гр., сеча) - у складних словах відповідає поняттям "сеча", "сечовина", "сечові органи".

Уробактерії (уро... і бактерії) - бактерії, що розкладають сечовину на аміак і вуглекислоту.

Уробілін (уро... і лат., жовч) - один з жовчних пігментів людини та багатьох тварин, який утворюється в кишечнику внаслідок ферментативого відновлення білірубіну. У. — один з кінцевих продуктів обміну речовин.

Урологія (уро... і ...логія) - розділ медицини, що вивчає хвороби сечової системи (нирок, сечоводів, сечового міхура) й чоловічої статевої системи, лікування і профілактику їх.

Урометр (уро... і ...метр) - прилад для визначення питомої ваги сечі.

Уротропін (уро... і гр., поворот, зміна) - те саме, що й гексаметилентетрамін.

Уртикарія (лат., кропива) - захворювання людини, зумовлене підвищеною чутливістю організму до деяких харчових продуктів, лікарських препаратів, укусів комарів тощо. Інші назви — кропивна лихоманка, кропив'янка.

Фавус (лат., бджолиний стільник) - 1. Заразне захворювання шкіри людини, спричинюване паразитичними грибами. 2. Заразне грибкове захворювання тварин (собак, котів, кролів, сільськогосподарських птахів та ін.). 3. Захворювання рослин (яблуні, груші, цитрусових, картоплі та ін.), спричинюване різними видами грибів і бактерій. Інша назва — парша.

Фаг (гр., пожирач) - бактеріальний вірус, який викликає руйнування (лізис) бактерій та інших мікроорганізмів; бактеріофаг.

Фаготерапія (фаг і терапія) - застосування бактеріофага з лікувальною та профілактичною метою (при деяких інфекційних захворюваннях).

Фагоцити (гр., пожирач і ...цити) - клітини організму багатоклітинних тварин і людини, здатні активно захоплювати щільні часточки і, якщо вони органічного походження, перетравлювати їх. У людини й вищих тварин Ф. є деякі форми лейкоцитів і сполучнотканинних клітин.

Фагоцитоз (від гр. φάγος — пожирач і κύτος — оболонка) - захисне пристосування у тварин і людини, що полягає у захоплюванні й перетравлюванні особливими клітинами — фагоцитами — мікроорганізмів, решток зруйнованих клітин та інших щільних часточок.

Фаланги (давньогр. φάλαγξ — стовбур) - 1. Те саме, що й сольпуги. 2. Трубчасті кістки, що утворюють скелет пальців хребетних тварин і людини.

Фарадизація (вл.) - метод лікувального й діагностичного застосування змінного струму низької частоти. Від прізвища англійського фізика М. Фарадея.

Фарингіт (гр., глотка) - хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки у людини і деяких тварин. Причиною Ф. у людини є місцеве охолодження, інфекції, вдихання газу, пилу тощо.

Фарингоскопія (гр., глотка і ...скопія) - огляд глотки й піднебіння за допомогою спеціального дзеркала.

Фармакогнозія (гр., ліки і ...гнозія) - розділ фармації, що вивчає лікарську сировину переважно рослинного, а також тваринного походження.

Фармакологія (від гр. φάρμακον — ліки і λόγος — слово, вчення) - наука, що вивчає закономірності взаємодії між лікарськими речовинами і організмом, вплив ліків на організм та визначає методи й принципи їх застосування. Разом із фармацевтикою складає науку про ліки.

Фармакопея (від давньогр. φαρμακον — ліки і ποιη — роблю, готую) - 1. Збірник нормативних положень, які регламентують якість лікарських засобів, методи контролю їх якості і аналізу їх складу. Державна Ф. перебуває під державним наглядом і має юридичну силу для всіх суб'єктів, що займаються виробництвом (виготовленням), зберіганням і застосуванням лікарських засобів. 2. Фармакопейна стаття — нормативно-технічний документ, який встановлює вимоги до лікарського засобу, його пакування, умов і терміну зберігання та методів контролю якості.

Фармакотерапія (від давньогр. φαρμακον — ліки і терапія) - лікування фармакологічними (лікарськими) препаратами.

Фармакохімія (від давньогр. φαρμακον — ліки і хімія) - хімія лікарських речовин. Вивчає способи утворення, фізико-хімічні властивості, методи аналізу й способи зберігання лікарських речовин.

Фармацевтика (лат. pharmacia від гр. φάρμακον — ліки) - фармація; наука, що займається вишукуванням, вивченням, розробкою способів добування, обробки, виготовлення й зберігання лікарських засобів і препаратів та матеріалів, що їх застосовують у медицині й ветеринарії, а також питанням їх стандартизації та контролю.

Фасції (від лат. fascio — зв'язка, пучок) - 1. Сполучнотканинні плівки, що обгортають кожний м'яз окремо й групи м'язів або вистилають внутрішні порожнини тіла (внутрішньогрудна, внутрішньочеревна й тазова фасції). 2. У Стародавньому Римі пучок пруття з сокиркою — символ влади царів. Взято за емблему італійським фашизмом.

Фемінізація (фр., від лат. femina — жінка, самка) - 1. Розвиток у особин чоловічої статі жіночих вторинних статевих ознак (напр., високого, "жіночого" голосу у чоловіків). Пов'язана з порушенням діяльності залоз внутрішньої секреції. 2. Спадковий варіант чоловічого псевдогермафродитизму, при якому хворі мають чоловічий генотип, але жіночий фенотип. 3. Збільшення частки особин жіночої статі в певній сукупності організмів. 4. соціол. Зростання ролі жінки в соціальних, політичних або економічних процесах.

Фенілаланін (фенол і аланін) - одна з незамінних амінокислот. Виявлена в організмі людини, тварин і рослин у вільному стані та в складі більшості білків. В організмі може перетворюватися на іншу амінокислоту — тирозин.

Фенілкетонурія (феніл(алант), кетони і ...урія) - спадкове захворювання, яке призводить до розвитку недоумства і пов'язане з порушенням обміну фенілаланіну в організмі.

Фермент (лат. fermentum — закваска) - 1. біолог. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них. Ф. широко застосовують у медицині, харчовій та легкій промисловості. Інша назва — ензими. 2. перен. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь; каталізатор.

Ферментація (лат., викликаю бродіння) - процес розкладу органічних речовин, переважно вуглеводів під впливом ферментів.

Ферментологія (ферменти і ...логія) - розділ біохімії, який вивчає ферменти. Інша назва — ензимологія.

Фібрин (лат., волокно) - нерозчинний білок крові, який утворюється з розчинного білка фібриногену під впливом ферменту тромбіну. Утворенням Ф. закінчується процес зсідання крові.

Фібриноген (фібрин і ...ген) - розчинний білок плазми крові, що належить до групи глобулінів. При зсіданні крові перетворюється на нерозчинний білок — фібрин.

Фібриноліз (фібрин і ...ліз) - фізіологічний процес розчинення фібрину під впливом фібринолізину. Ф. усуває тромби в судинах після припинення крововиливів, а також тромби, що виникають у судинах при захворюваннях (тромбозах). Ф. — процес, протилежний зсіданню крові.

Фібринолізин (фібрин і лізин) - білковий препарат ферменту, який розчиняє фібрин. Ефективний лікувальний засіб при тромбозах різного походження, при інфаркті міокарду, тромбофлебітах.

Фіброаденома (фр. з гр.) - доброякісна пухлина із з'єднувальної і залозистої тканин.

Фібробласти (лат., волокно та ...бласти) - одна з різновидностей клітин сполучної тканини хребетних тварин і людини. Беруть участь в утворенні міжклітинної речовини і фіброцитів.

Фіброз (лат., волокно) - патологічний процес в організмі ряду тварин та людини, що полягає в надмірному розвитку зрілої волокнистої сполучної тканини. У людини найчастіше спостерігається Ф. печінки (цироз печінки),нирок (нефросклероз), серцевого м'яза (кардіосклероз), стінок кровоносних судин (артеріосклероз) тощо.

Фіброміома (лат., волокно і міома) - доброякісна пухлина, яка складається з м'язової і сполучної тканин.

Фіброма (лат., волокно і ...ома) - доброякісна пухлина, що розвивається з сполучної тканини.

Фіброцити (лат., волокно і ...цити) - одна з різновидностей клітин сполучної тканини хребетних тварин і людини. Являють собою остаточно диференційовані фібробласти. Фіга

Фізіатрія (гр., природа та ...іатрія) - те саме, що й фізіотерапія.

Фізіологічний - той, що стосується функцій організму (його фізіології). Ф-а хімія — те саме, що й біохімія, Ф. розчин — розчин кухонної солі, що має однаковий з кров'ю осмотичний тиск.

Фізіотерапія (фізіо... і терапія) - галузь медицини, що вивчає дію на організм природних факторів (води, світла, повітря) та перетворених фізичних факторів (електрики, променевої енергії, штучних джерел світла тощо) і застосування їх з лікувальною й профілактичною метою.

Фізостигмін - алкалоїд, що міститься в насінні фізостигми. В медицині застосовують саліциловокислу сіль Ф. при очних і деяких нервово-м'язових захворюваннях. Інша назва — езерин.

Філогенетика (гр., рід, плем'я і генетика) - розділ генетики, що вивчає перебудову генетичного матеріалу в філогенезі.

Філохінон (гр., листок і хінони) - вітамін К, потрібний для нормального зсідання крові. В організмі бере участь у синтезі протромбіну в печінці. Міститься в зелених частинах рослин. Аналогом Ф. є синтетичний препарат вікасол.

Фільтр (фр., від лат., повсть) - пристрій або речовина для розділення чого-небудь, напр., рідини (газу) і завислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо.

Філяріози - глистяні захворювання, спричинювані круглими червами філяріями, що паразитують у людини і ряду хребетних тварин. Характеризуються набряками шкіри, утворенням вузлів під шкірою, ураженням очей тощо. Переносниками є комарі, мошки, гедзі.

Фімоз (лат. phimósis) - мед. патологічна вузькість отвору крайньої плоті, через який виходить головка пенісу.

Фіноз - захворювання людини й тварин, спричинюване личинками стьожкових червів — фінками.

Фістула (лат., труба, канал) - 1. Стара назва одноствольних, а пізніше й багатоствольних флейт. 2. Те саме, що й фальцет. 3. Неприродний канал або отвір, що сполучає якусь порожнину, орган чи патологічне вогнище в тканинах людини або тварин з поверхнею тіла або з якимось органом.

Фітонциди (гр. φυτóν — рослина і лат. caedo — вбиваю) - бактерицидні речовини, що утворюються багатьма вищими рослинами (цибуля, часник, хрін, цитрусові тощо). Застосовують для лікування трихомонозу, дизентерії, інфікованих ран і опіків тощо.

Фітостерини (фіто... і стерини) - органічні речовини з групи стероїдів — стерини рослинного походження. Практичне застосування дістали ергостерин і стигмастерин.

Фітотерапія (фіто... і терапія) - лікування лікарськими рослинами.

Флебіт (гр., вена) - запалення вени. Спричиняється бактеріями з групи коків — стафілококами або стрептококами.

Флебограма (гр., вена і ...грама) - крива запису пульсових коливань вен у людини й тварин.

Флеболіт (гр., вена і ...літ) - венозний камінь, що утворюється при тромбофлебіті внаслідок проростання тромба сполучною тканиною і відкладання в ньому солей вапняку.

Флебологія (гр., вена і ...логія) - розділ медицини, який займається вивченням хвороб вен та лікуванням їх.

Флегматик (лат., гр., запальний) - людина з сильним, врівноваженим, але інертним типом вищої нервової діяльності.

Флегмона (гр., запалення) - гостре розлите гнійне запалення сполучної тканини. Виникає при потраплянні гнійних мікробів безпосередньо в тканину або через кров та лімфу.

Флексор (лат., від вигинаю) - м'яз, що згинає суглоб; згинач.

Флуорографія (флуор(есценція) і гр. γράφω — пишу) - фотографування зображення з екранів, що флуоресціюють. Застосовують у медицині як метод діагностичного розпізнавання захворювань деяких внутрішніх органів людини.

Флуороскоп (флуор(есценція) і ...скоп) - найпростіший прилад для спостереження люмінесценції. Застосовують для люмінесцентного аналізу в різних галузях техніки і в медицині.

Флюорографія (флуор(есценція) і гр. γράφω — пишу) - фотографування зображення з екранів, що флуоресціюють. Застосовують у медицині як метод діагностичного розпізнавання захворювань деяких внутрішніх органів людини. Інша назва — флуорографія.

Флюороз (лат., фтор) - хронічне захворювання людини, спричинюване тривалим діянням на організм сполук фтору. Спостерігається у місцевостях з підвищеним вмістом фтору у питній воді, а також як професійне отруєння.

Флюороскоп (флуор(есценція) і ...скоп) - найпростіший прилад для спостереження люмінесценції. Застосовують для люмінесцентного аналізу в різних галузях техніки і в медицині. Інша назва — флуороскоп.

Фобія (давньогр. φόβος — страх) - 1. Нав'язливий, непереборний страх при деяких психічних захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного зворушення. 2. Неприязнь, ненависть до кого-небудь, чого-небудь.

Фолікулін (лат., мішечок) - статевий гормон жінок і самок ссавців. Утворюється в фолікулах яєчника. Застосовують як лікарський препарат при порушенні внутрішньосекреторної функції яєчників, а також при лікуванні раку передміхурової залози. Інша назва — естрон.

Фолікуліт (лат., мішечок) - гнійне запалення устя волосяного мішечка. Спричинюється тертям одягу, розчісуванням і забрудненістю шкіри.

Фолікули (лат., мішечок) - різні утвори, що мають вигляд мішечка або пухирця, в організмі людини й тварин. Розрізняють Ф. яєчника, Ф. щитовидної залози, волосяні Ф.; Ф. називають також найпростіші лімфатичні вузли, розсіяні по кишковому тракту, та скупчення їх.

Фонендоскоп (гр., звук, всередині і ...скоп) - інструмент для вислухування серця й легень з резонатором для підсилення звуків.

Фонокардіографія (фоно... і кардіо і гр. γράφω — пишу) - графічний запис звукових явищ, зумовлених діяльністю серця. Здійснюють за допомогою приладу — фонокардіографа.

Формалін - 40%-ний водний розчин формальдегіду. Застосовують для дезинфекції, дублення шкур, протруювання насіння, у виробництві пластмас тощо.

Формальдегід (від лат., мурашка і альдегід) - органічна сполука, альдегід мурашиної кислоти; безбарвний газ з різким запахом, отруйний. Застосовують у виробництві пластмас, барвників, лікарських препаратів, у текстильній і паперовій промислововсті тощо.

Форміати (лат., мурашка) - солі мурашиної кислоти.

Фосфатази (від гр. φως-φορος — світлоносний) - гідролітичні ферменти, що каталізують відщеплення фосфорної кислоти з органічних сполук. Містяться в усіх клітинах організму людини, тварин й рослин.

Фосфати (від гр. φως-φορος — світлоносний) - солі фосфорної кислоти. Використовують як добрива, а також у техніці й медицині.

Фосфатиди (від гр. φως-φορος — світлоносний) - органічні речовини з групи ліпоїдів. Основна складова частина клітинних структур усіх організмів. Відіграють важливу роль у кровотворенні як транспортна форма жирів. Інша назва — фосфоліпіди.