Теріодонти
підряд викопния плазунів, відомих з відкладів пермського (палеозой) і тріасового (мезозой) періодів. Інша назва — звірозубі.
Термокарст
процес просідання грунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічномерзлих грунтів і гірських порід, що містять лід.
Тероморфи
підклас викопних плазунів, рештки яких відомі з відкладів пермського (палеозой) і тріасового (мезозой) періодів. Інша назва — звіроподібні плазуни.
Тероподи
один з підрядів ящеротазових динозаврів; переміщалися на двох ногах, більшість — хижаки, рідше всеїдні або рослиноїдні. З найвідоміших Т. — алозавр, велоцираптор, тиранозавр. З недавніх пір до Т. стали відносити і сучасних птахів.
Тетанури
група динозаврів, яка включає в себе найбільшу кількість представників тероподів, а також є предками птахів. Т. жили з початку юрського періоду і жили до кінця крейдяного періоду (200 — 65 млн. років тому). За останніми даними мали пір'я, що означає, що Т. були теплокровними тваринами.
Тетіс
1. У давньогрецькій міфології — уособлення водної стихії, донька Урана і Геї, дружина своего брата Океана. 2. Стародавній океан, що існував в епоху мезозою (від 320 до 66,5 млн років тому) між древніми континентами Гондвана і Лавразія. Східна частина Середземного моря, Азовське, Чорне і Каспійське моря, Перська затока, а також моря Малайського архіпелагу є залишками Т.
Тетраедрит
мінерал класу сульфосолей, колір сірий до чорного. Разом з іншими мідевмісними мінералами входить до складу мідних руд; у вигляді домішок містить золото й срібло.
Типоморфізм
властивість мінералів змінювати всі або деякі свої ознаки (кристалографічні особливості, характер агрегатів, забарвлення, густину тощо) залежно від умов утворення; одна з діагностичних ознак мінералів. Типові для певних умов утворення мінерали називаються типоморфними.
Тиранозавр
рід тиранозаврових тероподів — двоногий хижак з масивним черепом, врівноваженим довгим, важким хвостом. Рештки відомі з відкладів крейдового періоду мезозою у Північній Америці. Найвідоміший представник — Т. королівський — був довжиною до 13 м, до 6 м у висоту, вагою 4-7 тонн і мав череп до 1,5 м завдовжки.
Титаномагнетит
мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору. Руда заліза, титану.
Титанотерієві
родина викопних ссавців ряду непарнокопитих. Рештки відомі з відкладів палеогену. Інша назва — бронтотерієві.
Топаз
1. Мінерал з класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний або блакитний, солом'яно-жовтий, червонуватий, окремі камені якого завдяки своїй красі використовуються як коштовні. Названий за островом Топазос у Червоному морі. 2. Один камінь, кристал цього мінералу.
Торит
мінерал класу силікатів, чорного, бурого, оранжевого кольору. Радіоактивний.
Торф
геологічні відклади органічного походження, що є скупченням напіврозкладених рослинних решток з домішкою мінеральних частинок. Використовують головним чином як паливо, а також у сільському господарстві, хімічній промисловості.
Травертин
порувата гірська порода (вапняковий туф), що утворюється внаслідок осаджування карбонату кальцію з природних джерел. Використовують у будівництві, цементній промисловості тощо.
Трансгресія
наступання моря на суходіл внаслідок опускання земної кори або підняття рівня моря. Протилежне — регресія.
Трап (2)
загальна назва вивержених гірських порід основного складу (головним чином базальтів та діабазів), що залягають у вигляді великого покриву.
Трахіт
вивержена вулканічна гірська порода, яка складається головним чином з польових шпатів. Використовують як будівельний матеріал.
Тремоліт
породоутворюючий мінерал класу силікатів, білого або ясно-зеленого кольору; використовують в основному в хімічній промисловості як наповнювач. Від назви долини Тремола в Альпах.
Трепел
осадочна гірська порода, білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору. Складається переважно з дрібненьких кульок опалу та панцирів діатомів. Використовують у будівництві, нафтовій промисловості. Від назви м. Тріполі в Лівії.
Тридиміт
мінерал класу силікатів, білого, сірувато-білого кольору, інколи безбарвний. Використовують як вогнетрив.
Трилатерація
метод визначення опорних геодезичних пунктів, що полягає в побудові на місцевості сітки послідовно зв'язаних між собою трикутників і вимірювання в кожному з них всіх трьох сторін. Кути цих трикутників і положення їхніх вершин обчислюють за допомогою тригонометричних функцій. Т. має те саме призначення, що й тріангуляція.
Трилобіти
клас викопних морських зябродихаючих членистоногих тварин, тіло яких було вкрите панциром. Виникли в археозої, повністю вимерли наприкінці палеозою.
Трицератопс
викопний рослиноїдний плазун з підряду рогатих динозаврів сімейства цератопсидів. Рештки відомі з відкладів кінця крейдяного періоду мезозою (приблизно від 68 до 65 мільйонів років тому) на території сучасної Північної Америки. Дорослі особини Т. досягали від 6,7 до 7,6 м в довжину, 2,5 — 3,0 м у висоту і важили від 7,5 до 12 тонн.
Тріас
перший період мезозойської ери геологічної історії Землі, розпочався 230 млн. років тому, тривав 35 млн. років. Відклади цього періоду становлять тріасову систему.
Трог
гірська долина, яка в результаті дії льодовика набула коритоподібної форми.
Троглодит
1. Первісна печерна людина, яка ніби-то дожила до наших днів у віддалених місцях планети. 2. перен. Некультурна людина, неук, мракобіс.
Турмалін
мінерал класу силікатів, чорного, бурого, рожевого, зеленого та інших кольорів. Використовують у радіотехніці, ювелірній справі.
Туфи
загальна назва групи осадочних порід різного походження; Т. вулканічні — зцементовані тверді продукти виверження вулканів.
Туфолава
вулканічна порода, що складається з лави, попелу, а також включень вулканічного скла.
Уаді
долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки, які заповнюються водою лише під час тривалих і сильних дощів;ваді.
Удабнопітек
рід викопних людиноподібних мавп. Рештки У. знайдено в Грузії у верхньопліоценових відкладах кайнозою в районі селища Удабно (звідки й назва).
Уед
сухі долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки; ваді.
Ультрамарин
мінеральний пігмент синього кольору. Використовують для виготовлення фарб, підсинювання білизни ("синька") тощо.
Ультраметаморфізм
процес перетворення гірських порід з такою інтенсивністю, за якої вони переходять у розплавлений стан.
Умбра
природна мінеральна речовина коричневого кольору, яку використовують для виготовлення фарб.
Ур
гіпотетичний перший суперконтинент, що утворився 3 млрд років тому на початку архейського еону. У. залишався єдиним цілим, поки не був розділений на частини, коли суперконтинент Пангея розпався на Лавразію і Гондвану. Ділянки земної кори, які становили У., тепер входять до складу Африки, Австралії та Індії.
Уранініт
мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору; руда урану й радію.
Факоліт
лінзоподібне магматичне тіло (інтрузія), що міститься у верствах осадочних порід.
Фанерозой
найновіший еон геологічної історії Землі, включає три ери: палеозой, мезозой та кайнозой.
Фація
1. Гірська порода, що утворилась протягом обмеженого часу на території з однаковими умовами; комплекс умов утворення осадочної породи. 2. Найпростіший природний територіальний комплекс з однаковим складом поверхневих гірських порід і характером природних умов.
Фаяліт
мінерал класу силікатів, темно-жовтого, зеленувато-чорного кольору. Від назви о. Фаял з групи Азорських островів.
Фельдшпатиди
група породоутворюючих мінералів класу силікатів (нефелін, лейцит, лазурит, гельвін та інші), що заміщують польові шпати при утворенні деяких вивержених порід; фельдшпатоїди.
Фельдшпатоїди
група породоутворюючих мінералів класу силікатів (нефелін, лейцит, лазурит, гельвін та інші), що заміщують польові шпати при утворенні деяких вивержених порід.
Фенакіт
мінерал класу силікатів, прозорий, білого кольору. Руда берилію.
Фералітизація
процес глибокого вивітрювання гірських порід в умовах вологого тропічного й субтропічного клімату, що супроводиться нагромадженням залізистих утворень.
Ферит
1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2. Хімічна сполука окису заліза з окислами інших металів. Відзначається феромагнітними і напівпровідниковими властивостями. Використовують для виготовлення осердь електромагнітів у різних галузях техніки.
Феромагнетики
сильно магнітні речовини (залізо, нікель, кобальт і деякі сплави), здатні намагнічуватися навіть у слабких магнітних полях. Вони відзначаються від інших речовин (парамагнетиків і діамагнетиків), насамперед, великою магнітною проникністю й залишковим магнетизмом.
Фієльди
платоподібні вершини гірських масивів на Скандінавському півострові; вкриті льодовиками або тундровою рослинністю.
Філіт
метаморфічна сланцювата гірська порода, що складається переважно з слюди та кварцу з домішками хлориту, альбіту тощо. Використовують у парфюмерії, промисловості будівельних матеріалів.
Фіорд
довга й вузька морська затока переважно з високими стрімкими берегами, яка, як правило, тягнеться далеко усередину узбережжя. Разом зі шхерами входять у групу інгресійних берегів.
Фітоморфози
викопні утвори, що нагадують залишки рослин, але своїм походженням зобов'язані тваринним організмам чи фізико-хімічним процесам. Інша назва — фукоїди.
Фітопалеонтологія
те саме, що й палеоботаніка.
Фіумари
невеликі річки в країнах Середземномор'я, які влітку пересихають, а в період зимових дощів стають повноводними.
Флексура
1. Крутий вигин верств гірських порід. 2. мед. Кривизна кишки.
Фліш
потужні верстви морських відкладів з мергелів, аргілітів, вапнякових пісковиків тощо, які переверстовуються між собою в певній послідовності.
Флогопіт
мінерал класу силікатів, жовтуватого, коричневого, зеленуватого кольору. Використовують як електроізоляційний матеріал.
Флоридин
глини з домішками окисів кальцію, магнію та лугів. Використовують для очищення нафтопродуктів та при гідрогенізації жирів. Від назви п-ова Флоріда, США. Інша назва — флоридинові глини.
Флористичний
той, що стосується флористики; Ф-е районування земної кулі — один з методів поділу рослинного покриву суші на природні одиниці.
Флотація
відокремлення корисних копалин від порожніх порід, що грунтується на спливанні частинок корисної копалини на поверхню разом з бульбашками повітря.
Флювіогляціальний
зумовлений дією талих льодовикових вод; Ф-і відклади — глинисті та галечно-піщані відклади, винесені талими льодовиковими водами; Ф-і рівнини — рівнини, складені з матеріалу, перенесеного водними потоками під час танення льодовиків.
Флюорит
мінерал класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний, прозорий. Використовують в оптиці, металургії, хімічній промисловості.
Форстерит
мінерал класу силікатів, прозорий, безбарвний. Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли. Від прізвища німецького вченого Д. Форстера.
Фосилізація
процес переходу захоронених решток організмів у викопний стан; перетворення компонентів біосфери в компоненти літосфери.
Фосфорити
осадочні гірські породи, що складаються з фосфатів кальцію. Використовують головним чином для виробництва мінеральних добрив.
Фульгурит
трубчасті розгалужені скловидні утворення, що виникають від ударів блискавки в гірські породи, особливо в пісок.
Фумароли
газоподібні гарячі виділення з тріщин на схилах або біля підніжжя вулканів.
Халцедон
мінерал класу силікатів, волокнистий різновид кварцу; переважно сірого, синюватого, рожевого кольору. Використовують як абразив та виробне каміння. Від назви міста Халкедон у Малій Азії.
Халькозин
мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Мідна руда.
Халькопірит
мінерал класу сульфідів, латунно-жовтого кольору з металевим блиском. Інші назви — гоміхлін, руда мідна жовта, торваніт.
Хейротерії
тварини кінця палеозою і початку мезозою, відомі лише по відбитках слідів, що нагадують відбитки руки людини; хіротерії.
Хлорити
група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт).
Хризоберил
мінерал класу окисів і гідроокисів, переважно зеленувато-жовтого кольору з скляним блиском. Прозорі відміни використовують у ювелірній справі.
Хризокола
мінерал класу силікатів, блакитного, зеленого, синього кольору, різновид монтморилоніту. Мідна руда.
Хризоліт
мінерал класу силікатів, прозорий різновид олівіну, жовтувато-зеленого кольору. Дорогоцінний камінь.
Хризопраз
мінерал класу силікатів, яблучно-зелений різновид халцедону. Використовують у ювелірній справі, як абразивний матеріал тощо.
Хризотил
мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого кольору. Використовують як вогнетривкий і теплоізоляційний матеріал.
Хроміт
1. Мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору. Хромова руда. 2. Вогнетривкий матеріал з хромистого заліза; застосовують у металургії.
Цейнерит
штучний мінерал класу фосфатів, зеленуватого кольору. Радіоактивний. У природному стані відомий метацейнерит. Від прізвища німецького вченого Г. Цейнера.
Целестин
мінерал класу сульфатів, блакитного кольору з скляним блиском. Використовують у харчовій та хімічній промисловості.
Целофізис
рід невеликих (до півтора метри у висоту) хижих динозаврів вагою до 30 кг. Жили в кінці тріасового періоду (близько 215 мільйонів років тому) на території Північної Америки.
Целурозавр
хижий динозавр, скелет якого складався з тонкостінних порожнистих кісток.
Цеоліти
група мінералів класу силікатів. Безбарвні або білі. Освоєно виробництво штучних Ц., які використовують для очищування води, фарбування тощо.
Цератозаври
підряд вимерлих тероподових динозаврів пізньоюрського періоду (161-155 млн років тому).
Цератопсиди
сімейство динозаврів-маргіноцефалів, для яких характерна наявність дзьоба, декількох рядів зубів в задній частині щелепи, особливих довгих, трикутних шипів навколо коміра і добре розвинені роги на лобі.
Церебральний
мозковий.
Церезин
очищений озокерит, схожий на віск, розтоплюється в інтервалі температур 68-72° С. Застосовують як електроізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, в медицині тощо.
Церусит
мінерал класу карбонатів, білого кольору з сіруватим, жовтуватим або буруватим відтінками. Свинцева руда.
Цинкіт
мінерал класу окисів та гідроокисів, оранжево-жовтого або червоного кольору. Рідкісний. Одержують і штучно.
Циркон
мінерал класу силікатів, переважно оранжевого, жовтого, коричневого кольору. Використовують для одержання окису цирконію, гафнію, а прозорий червоний різновид (гіацинт) у ювелірній справі для прикрас.
підряд викопния плазунів, відомих з відкладів пермського (палеозой) і тріасового (мезозой) періодів. Інша назва — звірозубі.
Термокарст
процес просідання грунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічномерзлих грунтів і гірських порід, що містять лід.
Тероморфи
підклас викопних плазунів, рештки яких відомі з відкладів пермського (палеозой) і тріасового (мезозой) періодів. Інша назва — звіроподібні плазуни.
Тероподи
один з підрядів ящеротазових динозаврів; переміщалися на двох ногах, більшість — хижаки, рідше всеїдні або рослиноїдні. З найвідоміших Т. — алозавр, велоцираптор, тиранозавр. З недавніх пір до Т. стали відносити і сучасних птахів.
Тетанури
група динозаврів, яка включає в себе найбільшу кількість представників тероподів, а також є предками птахів. Т. жили з початку юрського періоду і жили до кінця крейдяного періоду (200 — 65 млн. років тому). За останніми даними мали пір'я, що означає, що Т. були теплокровними тваринами.
Тетіс
1. У давньогрецькій міфології — уособлення водної стихії, донька Урана і Геї, дружина своего брата Океана. 2. Стародавній океан, що існував в епоху мезозою (від 320 до 66,5 млн років тому) між древніми континентами Гондвана і Лавразія. Східна частина Середземного моря, Азовське, Чорне і Каспійське моря, Перська затока, а також моря Малайського архіпелагу є залишками Т.
Тетраедрит
мінерал класу сульфосолей, колір сірий до чорного. Разом з іншими мідевмісними мінералами входить до складу мідних руд; у вигляді домішок містить золото й срібло.
Типоморфізм
властивість мінералів змінювати всі або деякі свої ознаки (кристалографічні особливості, характер агрегатів, забарвлення, густину тощо) залежно від умов утворення; одна з діагностичних ознак мінералів. Типові для певних умов утворення мінерали називаються типоморфними.
Тиранозавр
рід тиранозаврових тероподів — двоногий хижак з масивним черепом, врівноваженим довгим, важким хвостом. Рештки відомі з відкладів крейдового періоду мезозою у Північній Америці. Найвідоміший представник — Т. королівський — був довжиною до 13 м, до 6 м у висоту, вагою 4-7 тонн і мав череп до 1,5 м завдовжки.
Титаномагнетит
мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору. Руда заліза, титану.
Титанотерієві
родина викопних ссавців ряду непарнокопитих. Рештки відомі з відкладів палеогену. Інша назва — бронтотерієві.
Топаз
1. Мінерал з класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний або блакитний, солом'яно-жовтий, червонуватий, окремі камені якого завдяки своїй красі використовуються як коштовні. Названий за островом Топазос у Червоному морі. 2. Один камінь, кристал цього мінералу.
Торит
мінерал класу силікатів, чорного, бурого, оранжевого кольору. Радіоактивний.
Торф
геологічні відклади органічного походження, що є скупченням напіврозкладених рослинних решток з домішкою мінеральних частинок. Використовують головним чином як паливо, а також у сільському господарстві, хімічній промисловості.
Травертин
порувата гірська порода (вапняковий туф), що утворюється внаслідок осаджування карбонату кальцію з природних джерел. Використовують у будівництві, цементній промисловості тощо.
Трансгресія
наступання моря на суходіл внаслідок опускання земної кори або підняття рівня моря. Протилежне — регресія.
Трап (2)
загальна назва вивержених гірських порід основного складу (головним чином базальтів та діабазів), що залягають у вигляді великого покриву.
Трахіт
вивержена вулканічна гірська порода, яка складається головним чином з польових шпатів. Використовують як будівельний матеріал.
Тремоліт
породоутворюючий мінерал класу силікатів, білого або ясно-зеленого кольору; використовують в основному в хімічній промисловості як наповнювач. Від назви долини Тремола в Альпах.
Трепел
осадочна гірська порода, білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору. Складається переважно з дрібненьких кульок опалу та панцирів діатомів. Використовують у будівництві, нафтовій промисловості. Від назви м. Тріполі в Лівії.
Тридиміт
мінерал класу силікатів, білого, сірувато-білого кольору, інколи безбарвний. Використовують як вогнетрив.
Трилатерація
метод визначення опорних геодезичних пунктів, що полягає в побудові на місцевості сітки послідовно зв'язаних між собою трикутників і вимірювання в кожному з них всіх трьох сторін. Кути цих трикутників і положення їхніх вершин обчислюють за допомогою тригонометричних функцій. Т. має те саме призначення, що й тріангуляція.
Трилобіти
клас викопних морських зябродихаючих членистоногих тварин, тіло яких було вкрите панциром. Виникли в археозої, повністю вимерли наприкінці палеозою.
Трицератопс
викопний рослиноїдний плазун з підряду рогатих динозаврів сімейства цератопсидів. Рештки відомі з відкладів кінця крейдяного періоду мезозою (приблизно від 68 до 65 мільйонів років тому) на території сучасної Північної Америки. Дорослі особини Т. досягали від 6,7 до 7,6 м в довжину, 2,5 — 3,0 м у висоту і важили від 7,5 до 12 тонн.
Тріас
перший період мезозойської ери геологічної історії Землі, розпочався 230 млн. років тому, тривав 35 млн. років. Відклади цього періоду становлять тріасову систему.
Трог
гірська долина, яка в результаті дії льодовика набула коритоподібної форми.
Троглодит
1. Первісна печерна людина, яка ніби-то дожила до наших днів у віддалених місцях планети. 2. перен. Некультурна людина, неук, мракобіс.
Турмалін
мінерал класу силікатів, чорного, бурого, рожевого, зеленого та інших кольорів. Використовують у радіотехніці, ювелірній справі.
Туфи
загальна назва групи осадочних порід різного походження; Т. вулканічні — зцементовані тверді продукти виверження вулканів.
Туфолава
вулканічна порода, що складається з лави, попелу, а також включень вулканічного скла.
Уаді
долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки, які заповнюються водою лише під час тривалих і сильних дощів;ваді.
Удабнопітек
рід викопних людиноподібних мавп. Рештки У. знайдено в Грузії у верхньопліоценових відкладах кайнозою в районі селища Удабно (звідки й назва).
Уед
сухі долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки; ваді.
Ультрамарин
мінеральний пігмент синього кольору. Використовують для виготовлення фарб, підсинювання білизни ("синька") тощо.
Ультраметаморфізм
процес перетворення гірських порід з такою інтенсивністю, за якої вони переходять у розплавлений стан.
Умбра
природна мінеральна речовина коричневого кольору, яку використовують для виготовлення фарб.
Ур
гіпотетичний перший суперконтинент, що утворився 3 млрд років тому на початку архейського еону. У. залишався єдиним цілим, поки не був розділений на частини, коли суперконтинент Пангея розпався на Лавразію і Гондвану. Ділянки земної кори, які становили У., тепер входять до складу Африки, Австралії та Індії.
Уранініт
мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору; руда урану й радію.
Факоліт
лінзоподібне магматичне тіло (інтрузія), що міститься у верствах осадочних порід.
Фанерозой
найновіший еон геологічної історії Землі, включає три ери: палеозой, мезозой та кайнозой.
Фація
1. Гірська порода, що утворилась протягом обмеженого часу на території з однаковими умовами; комплекс умов утворення осадочної породи. 2. Найпростіший природний територіальний комплекс з однаковим складом поверхневих гірських порід і характером природних умов.
Фаяліт
мінерал класу силікатів, темно-жовтого, зеленувато-чорного кольору. Від назви о. Фаял з групи Азорських островів.
Фельдшпатиди
група породоутворюючих мінералів класу силікатів (нефелін, лейцит, лазурит, гельвін та інші), що заміщують польові шпати при утворенні деяких вивержених порід; фельдшпатоїди.
Фельдшпатоїди
група породоутворюючих мінералів класу силікатів (нефелін, лейцит, лазурит, гельвін та інші), що заміщують польові шпати при утворенні деяких вивержених порід.
Фенакіт
мінерал класу силікатів, прозорий, білого кольору. Руда берилію.
Фералітизація
процес глибокого вивітрювання гірських порід в умовах вологого тропічного й субтропічного клімату, що супроводиться нагромадженням залізистих утворень.
Ферит
1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2. Хімічна сполука окису заліза з окислами інших металів. Відзначається феромагнітними і напівпровідниковими властивостями. Використовують для виготовлення осердь електромагнітів у різних галузях техніки.
Феромагнетики
сильно магнітні речовини (залізо, нікель, кобальт і деякі сплави), здатні намагнічуватися навіть у слабких магнітних полях. Вони відзначаються від інших речовин (парамагнетиків і діамагнетиків), насамперед, великою магнітною проникністю й залишковим магнетизмом.
Фієльди
платоподібні вершини гірських масивів на Скандінавському півострові; вкриті льодовиками або тундровою рослинністю.
Філіт
метаморфічна сланцювата гірська порода, що складається переважно з слюди та кварцу з домішками хлориту, альбіту тощо. Використовують у парфюмерії, промисловості будівельних матеріалів.
Фіорд
довга й вузька морська затока переважно з високими стрімкими берегами, яка, як правило, тягнеться далеко усередину узбережжя. Разом зі шхерами входять у групу інгресійних берегів.
Фітоморфози
викопні утвори, що нагадують залишки рослин, але своїм походженням зобов'язані тваринним організмам чи фізико-хімічним процесам. Інша назва — фукоїди.
Фітопалеонтологія
те саме, що й палеоботаніка.
Фіумари
невеликі річки в країнах Середземномор'я, які влітку пересихають, а в період зимових дощів стають повноводними.
Флексура
1. Крутий вигин верств гірських порід. 2. мед. Кривизна кишки.
Фліш
потужні верстви морських відкладів з мергелів, аргілітів, вапнякових пісковиків тощо, які переверстовуються між собою в певній послідовності.
Флогопіт
мінерал класу силікатів, жовтуватого, коричневого, зеленуватого кольору. Використовують як електроізоляційний матеріал.
Флоридин
глини з домішками окисів кальцію, магнію та лугів. Використовують для очищення нафтопродуктів та при гідрогенізації жирів. Від назви п-ова Флоріда, США. Інша назва — флоридинові глини.
Флористичний
той, що стосується флористики; Ф-е районування земної кулі — один з методів поділу рослинного покриву суші на природні одиниці.
Флотація
відокремлення корисних копалин від порожніх порід, що грунтується на спливанні частинок корисної копалини на поверхню разом з бульбашками повітря.
Флювіогляціальний
зумовлений дією талих льодовикових вод; Ф-і відклади — глинисті та галечно-піщані відклади, винесені талими льодовиковими водами; Ф-і рівнини — рівнини, складені з матеріалу, перенесеного водними потоками під час танення льодовиків.
Флюорит
мінерал класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний, прозорий. Використовують в оптиці, металургії, хімічній промисловості.
Форстерит
мінерал класу силікатів, прозорий, безбарвний. Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли. Від прізвища німецького вченого Д. Форстера.
Фосилізація
процес переходу захоронених решток організмів у викопний стан; перетворення компонентів біосфери в компоненти літосфери.
Фосфорити
осадочні гірські породи, що складаються з фосфатів кальцію. Використовують головним чином для виробництва мінеральних добрив.
Фульгурит
трубчасті розгалужені скловидні утворення, що виникають від ударів блискавки в гірські породи, особливо в пісок.
Фумароли
газоподібні гарячі виділення з тріщин на схилах або біля підніжжя вулканів.
Халцедон
мінерал класу силікатів, волокнистий різновид кварцу; переважно сірого, синюватого, рожевого кольору. Використовують як абразив та виробне каміння. Від назви міста Халкедон у Малій Азії.
Халькозин
мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Мідна руда.
Халькопірит
мінерал класу сульфідів, латунно-жовтого кольору з металевим блиском. Інші назви — гоміхлін, руда мідна жовта, торваніт.
Хейротерії
тварини кінця палеозою і початку мезозою, відомі лише по відбитках слідів, що нагадують відбитки руки людини; хіротерії.
Хлорити
група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого кольору (напр., пенін, клінохлор, тюрингіт).
Хризоберил
мінерал класу окисів і гідроокисів, переважно зеленувато-жовтого кольору з скляним блиском. Прозорі відміни використовують у ювелірній справі.
Хризокола
мінерал класу силікатів, блакитного, зеленого, синього кольору, різновид монтморилоніту. Мідна руда.
Хризоліт
мінерал класу силікатів, прозорий різновид олівіну, жовтувато-зеленого кольору. Дорогоцінний камінь.
Хризопраз
мінерал класу силікатів, яблучно-зелений різновид халцедону. Використовують у ювелірній справі, як абразивний матеріал тощо.
Хризотил
мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого кольору. Використовують як вогнетривкий і теплоізоляційний матеріал.
Хроміт
1. Мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору. Хромова руда. 2. Вогнетривкий матеріал з хромистого заліза; застосовують у металургії.
Цейнерит
штучний мінерал класу фосфатів, зеленуватого кольору. Радіоактивний. У природному стані відомий метацейнерит. Від прізвища німецького вченого Г. Цейнера.
Целестин
мінерал класу сульфатів, блакитного кольору з скляним блиском. Використовують у харчовій та хімічній промисловості.
Целофізис
рід невеликих (до півтора метри у висоту) хижих динозаврів вагою до 30 кг. Жили в кінці тріасового періоду (близько 215 мільйонів років тому) на території Північної Америки.
Целурозавр
хижий динозавр, скелет якого складався з тонкостінних порожнистих кісток.
Цеоліти
група мінералів класу силікатів. Безбарвні або білі. Освоєно виробництво штучних Ц., які використовують для очищування води, фарбування тощо.
Цератозаври
підряд вимерлих тероподових динозаврів пізньоюрського періоду (161-155 млн років тому).
Цератопсиди
сімейство динозаврів-маргіноцефалів, для яких характерна наявність дзьоба, декількох рядів зубів в задній частині щелепи, особливих довгих, трикутних шипів навколо коміра і добре розвинені роги на лобі.
Церебральний
мозковий.
Церезин
очищений озокерит, схожий на віск, розтоплюється в інтервалі температур 68-72° С. Застосовують як електроізоляційний матеріал, для захисту апаратури від корозії, в медицині тощо.
Церусит
мінерал класу карбонатів, білого кольору з сіруватим, жовтуватим або буруватим відтінками. Свинцева руда.
Цинкіт
мінерал класу окисів та гідроокисів, оранжево-жовтого або червоного кольору. Рідкісний. Одержують і штучно.
Циркон
мінерал класу силікатів, переважно оранжевого, жовтого, коричневого кольору. Використовують для одержання окису цирконію, гафнію, а прозорий червоний різновид (гіацинт) у ювелірній справі для прикрас.