Тритій
радіоактивний і найважчий ізотоп водню. Масове число Т. становить 3 (ядро його складається з 1 протона й 2 нейтронів). Використовують у термоядерних реакціях як пальне.
Тритон (3)
ядро атома радіоактивного ізотопу водню — тритію.
Трицикл
триколісний велосипед, автомобіль.
Тріангуляція
1. Метод геодезичних вимірювань на місцевості за допомогою системи трикутників. 2. Метод вимірювання довжини дуги меридіана обчисленням сторін ряду трикутників.
Тріедр
система трьох векторів, які виходять з однієї точки й не лежать в одній площині.
Трієр
сільськогосподарська машина або окремий вузол складної зерноочисної машини для відокремлення різних домішок від насіння основної культури й сортування очищеного насіння за довжиною зерен.
Тріод
1. Триелектродна електронна лампа, в якій є катод, анод і керуючий електрод (сітка). Використовують Т. у радіотехніці тощо. 2. Те саме, що й транзистор.
Тролей
контактний провід, яким електричний струм надходить до тягових (напр., на тролейбусах) електродвигунів.
Тролейбус
1. Безрейковий наземний, переважно вуличний, електричний транспорт з живленням двигунів через підвісну контактну мережу. 2. Багатомісна машина (вагон) цього транспорту.
Тролейкар
самохідний безрейковий вантажний візок, електродвигун якого живиться від підвісних контактних проводів.
Тростит
структура загартованої, а потім відпущеної сталі (щоб зменшити внутрішні напруження). Т. — суміш дуже дрібних частинок цементиту й фериту. Від прізвища французького хіміка Л. Труста.
Трохоїда
плоска крива лінія, яку описує точка, незмінно зв'язана з колом (або прямою), що котиться без ковзання по другому колу або прямій. Окремими видами Т. є евольвента, циклоїда, гіпоциклоїда й епіциклоїда. Шляхи руху планет відносно Землі наближено є трохоїдами.
Трохотрон
електронно-променевий прилад, в якому електрони рухаються від діянь взаємно перпендикулярних електричного й магнітного полів. Використовують в імпульсній техніці як перемикачі систем, лічильники імпульсів, для вимірювання малих проміжків часу, як генератори імпульсів високої частоти.
Тубус
1. фіз. Елемент оптичного приладу (напр., мікроскопа, оптичної труби) у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи. 2. фот. Оправа об'єктива. 3. тех. У посудинах різного роду (реторти, колби тощо) отвір для пропускання рідини або газів.
Тулій
хімічний елемент, символ Tu, ат. н. 69; метал, належить до лантаноїдів. Штучно одержаний радіоактивний ізотоп Tu-170 застосовують у техніці для гамма-дефектоскопії. Від давньогрецької назви Скандінавії — Туле.
Тумблер
вимикач невеликих розмірів у радіоапаратурі.
Тунель
підземна споруда для транспорту (залізниці, метрополітену, автомобільного руху), пішоходів, прокладання комунікацій, водоводів тощо.
Турбоагрегат
жорстко з'єднані на одному валу турбіна й робоча машина (електричний генератор, насос, компресор тощо).
Турбовентилятор
відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить у рух турбіна.
Турбогенератор
генератор змінного струму з приводом від турбіни.
Турбодетандер
машина (детандер) лопаткового типу для охолодження й скраплення газу.
Турбодинамо
генератор постійного струму (динамомашина) з приводом від турбіни.
Турбокомпресор
відцентровий або осьовий компресор, що його приводить у рух турбіна.
Турбореактивний
той, в якому сила реактивного руху поєднується з дією газової турбіни (напр., Т. двигун, Т. літак).
Турбуленція
в гідромеханіці та аеромеханіці — хаотичний рух рідини або газу; бурхливість; в атмосфері — невпорядковані й випадкові зміни напряму й швидкості частинок повітря.
Туфобетон
різновид легкого бетону (заповнювач туф). З Т. виготовляють стінові панелі, блоки тощо.
Тюбінг
елемент збірного кріплення підземних виробок (тунелів, шахт тощо).
Тюнінг
процес доопрацювання автомобіля з метою покращення його стандартних заводських можливостей або створення унікального стилю.
Уайт-спірит
лаковий бензин — нафтова фракція, безколірна рідина з нерізким запахом, середньої леткості. Застосовують як змивальну речовину.
Ультраакустика
розділ акустики, що вивчає ультразвукові коливання.
Ультразвук
звук, який створюється коливанням дуже високої частоти і не сприймається вухом людини.
Ультрамікроскоп
мікроскоп з пристроєм, що добре освітлює збоку розглядувані об'єкти. За допомогою У. можна розглядати частинки розміром менші від 0,1 мкм, тобто значно менші, ніж при користуванні досконалим мікроскопом без цього пристрою.
Ультрамікроскопія
метод виявлення частинок, менших за довжину хвилі світла, розміри яких лежать за межами роздільної здатності мікроскопа.
Ультрафільтр
пристрій для відокремлення рідини від колоїдних частинок проціджуванням крізь малопроникні перегородки.
Ультрафіолет
невидиме оком людини електромагнітне проміння, яке в спектрі електромагнітного проміння займає проміжне положення між видимим і рентгенівським промінням. Інша назва — ультрафіолетове проміння.
Умформер
електрична машина, що перетворює постійний струм однієї напруги на постійний струм іншої напруги.
Універсал (2)
1. Людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок; всезнавець, на всі руки майстер. 2. геод. Інструмент для вимірювання кутів у горизонтальних і вертикальних площинах.
Уніпринт
один з способів виготовлення еластичних форм для глибокого друку.
Уран
1. У давньогрецькій міфології — бог неба. 2. Сьома за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи. 3. Радіоактивний хімічний елемент, символ U, ат. н. 92; сріблясто-білий метал; належить до актиноїдів. Використовують як ядерне паливо. Солі У. застосовують у фотографії, виробництві скла тощо.
Уранати
мінерали, солі уранових кислот, проміжні продукти при очищенні урану.
Фазокомпенсатор
пристрій (машина змінного струму), що здійснює фазокомпенсацію.
Фазокомпенсація
усунення зсуву фаз між струмом і напругою в колі змінного електричного струму, що зумовлює збільшення потужності електричного двигуна.
Фазометр
прилад, яким визначають зсув фаз, тобто різницю між фазами струму й напруги в електричному колі.
Фазотрон
циклічний резонансний прискорювач заряджених частинок, в якому вони рухаються в постійному магнітному полі й прискорюються високочастотним електричним полем. Застосовують для прискорення важких частинок (протонів, дейтеронів, альфа-частинок) до енергії кількох сотень мільйонів електрон-вольт. Інша назва — синхроциклотрон.
Факсиміле
1. Точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (кресленика, рукопису, малюнка, документа, підпису тощо) фотографічним способом, печаткою чи іншою репродукцією; копія. 2. Кліше, печатка, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручний підпис. 3. Точно відтворений, у точному відтворенні.
Факторіал
добуток натуральних чисел від 1 до заданого натурального числа, тобто 1 x 2 x 3 x ... x n; позначається n! За означенням 0!=1. Подвійний Ф. (позначається n!!) — це добуток всіх послідовних парних (якщо n парне) або непарних (якщо n непарне) натуральних чисел до n включно.
Факультет
підрозділ (частина, відділ) вищого навчального закладу, де викладають певний цикл споріднених наукових дисциплін і готують фахівців відповідного профілю.
Фальц
1. Шов на місці з'єднання тонких металевих листів, який утворюється при загинанні та обтисканні їхніх крайок. 2. Прямокутна канавка уздовж краю скріплювальних дощок, щитів і т. ін. 3. Смужка тканини, якою обклеюють форзац для приєднання до внутрішніх країв аркушів книжки, яку переплітають. 4. Місце згинання друкованого аркуша.
Фальцапарат
апарат для фальцювання, що є частиною ротаційної друкарської машини.
Фальцгебель
інструмент (колодка з різцем і обмежуючими лінійками), яким вистругують фальц.
Фальцер
апарат, яким визначають опір зломові паперу або картону.
Фальцювання
1. З'єднання металевих листів відгинанням і спільним обтискуванням їхніх кромок. 2. Згинання друкованих аркушів у такій послідовності, щоб сторінки їх були розміщені відповідно до нумерації.
Фара
електричний ліхтар на транспортній машині, яким освітлюють дорогу. Від назви о. Фарос (поблизу Александрії), що в давнину славився своїм маяком.
Фарада
одиниця електричної ємності в Міжнародній системі одиниць; електроємність провідника, потенціал якого збільшується на 1 вольт, коли йому передається заряд в 1 кулон. Від прізвища англійського фізика М. Фарадея.
Фасет
1. Скошена бічна грань чого-небудь, напр., ф. дзеркала. 2. Грань відшліфованого каменя. 3. Рогівка оматидія, тобто кожного з простих очок, з яких складається складне (фасеткове) око членистоногих. Інша назва — фасетка.
Фаска
скошена частина гострого ребра або кромки на металевих, дерев'яних та інших виробах.
Фахверк
каркас огороджувальної конструкції, переважно стіни промислової споруди, в якій проміжки закладено цеглою.
Фахівець
спеціаліст у певній галузі, яка вимагає відповідної підготовки; професіонал.
Фацет
1. Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. 2. Дефект відлитих рядків (рельєфне зображення, або очко в літері не доходить до краю ніжки).
Фединг
короткочасна невпорядкована або періодично змінювана інтенсивність сигналів, що їх приймає радіоприймач.
Фелінологія
розділ зоології, що вивчає домашніх кішок (анатомію і фізіологію) і їх породи, а також питання селекції, особливості їх розведення та утримання.
Фенетика
система класифікації живих організмів, що базується на їхній загальній подібності за морфологічними або іншими критеріями, придатними для прямого спостереження, але не бере до уваги філогенетику організмів та їхні еволюційні взаємовідносини.
Феноли
органічні сполуки, похідні бензолу, що утворюються внаслідок заміни атома водню у бензольному ядрі гідроксилом; до них належать карболова кислота, гідрохінон тощо.
Фенологія
наука про сезонні явища в неживій і живій природі.
Фенолфталеїн
органічна сполука, безбарвні кристали. Нейтральні й кислі розчини Ф. безбарвні, лужні — малинового забарвлення. В аналітичній хімії застосовують як індикатор, у медицині — як проносне.
Фенопласти
пластичні матеріали на основі феноло-формальдегідних смол. Застосовують для виготовлення пресованих виробів, шаруватих матеріалів тощо.
Ферма (2)
інженерна споруда, що складається зі стрижнів, балок і т. ін., міцно з'єднаних (зварених, склепаних тощо) між собою у вузли, застосовується в будівництві мостів, гідротехнічних споруд, будинків і т. ін.
Фермент
1. біолог. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них. Ф. широко застосовують у медицині, харчовій та легкій промисловості. Інша назва — ензими. 2. перен. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь; каталізатор.
Ферментологія
розділ біохімії, який вивчає ферменти. Інша назва — ензимологія.
Фермій
штучний радіоактивний хімічний елемент, символ Fm, ат, н. 100; належить до антиноідів. Від прізвища італійського фізика Е. Фермі.
Ферміон
елементарна частинка з напівцілим значенням спіну. Названа за прізвищем італійського фізика Е. Фермі. До Ф. належать кварки, нейтрони, протони, лептони.
Феро...
в складних словах відповідає поняттям "залізо", "залізистий".
Феробор
сплав заліза з бором, що його застосовують для легування сталі й видалення з неї кисню.
Ферованадій
сплав заліза з ванадієм, що його застосовують у виробництві спеціальних сталей.
Феровольфрам
сплав заліза з вольфрамом, який застосовують у виробництві інструментальних і деяких конструкційних сталей.
Феромагнетизм
вчення про магнітні властивості феромагнітних тіл.
Феромагнетики
сильно магнітні речовини (залізо, нікель, кобальт і деякі сплави), здатні намагнічуватися навіть у слабких магнітних полях. Вони відзначаються від інших речовин (парамагнетиків і діамагнетиків), насамперед, великою магнітною проникністю й залишковим магнетизмом.
Феромагнітний
той, в чому сильно виражені магнітні властивості (феромагнетики).
Феромарганець
сплав заліза з марганцем, що його застосовують для видалення з сталі кисню у виробництві сталей з високими механічними властивостями.
Феромолібден
сплав заліза з молібденом, застосовуваний у виробництві інструментальних і нержавіючих сталей.
Фероніобій
сплав заліза з ніобієм, що його застосовують у виробництві нержавіючих, жаротривких та інших сталей.
Феросиліцій
сплав заліза з кремнієм, який застосовують для видалення з сталі кисню й збагачення її кремнієм.
Феротипія
утворення фотографічних зображень на металі (брошки, медальйони тощо).
Феротитан
сплав заліза з титаном, що його застосовують у виробництві спеціальних сталей, для видалення з сталі кисню й азоту.
Ферофосфор
сплав заліза з фосфором, який застосовують для легування сталі і чавунів.
Ферохром
сплав заліза з хромом, застосовуваний у виробництві високоякісної сталі й жаротривких сплавів.
Фехраль
жаротривкий сплав, що складається в основному з заліза, хрому й алюмінію; відзначається також великим електричним опором.
Фіберглас
пружний матеріал (скловолокно, просочене пластиком), з якого виготовляють переважно спортивний інвентар.
Фіброліт
будівельний теплоізоляційний або конструкційний матеріал у вигляді пресованих плит із суміші деревної шерсті, костриці кенафу, конопель та інших волокнистих матеріалів з в'яжучим матеріалом (портланд-цементом або магнезіальним цементом).
Фідер
1. Кабельна чи повітряна лінія живлення, що відходить від електростанції. 2. Лінія для передачі електричних коливань високої частоти від радіопередавача до антени або від антени до радіоприймача. 3. Спеціальний пристрій, що автоматично подає в машину (напр., склоформуючу) сировинний матеріал (напр., скломасу) рівномірними порціями.
радіоактивний і найважчий ізотоп водню. Масове число Т. становить 3 (ядро його складається з 1 протона й 2 нейтронів). Використовують у термоядерних реакціях як пальне.
Тритон (3)
ядро атома радіоактивного ізотопу водню — тритію.
Трицикл
триколісний велосипед, автомобіль.
Тріангуляція
1. Метод геодезичних вимірювань на місцевості за допомогою системи трикутників. 2. Метод вимірювання довжини дуги меридіана обчисленням сторін ряду трикутників.
Тріедр
система трьох векторів, які виходять з однієї точки й не лежать в одній площині.
Трієр
сільськогосподарська машина або окремий вузол складної зерноочисної машини для відокремлення різних домішок від насіння основної культури й сортування очищеного насіння за довжиною зерен.
Тріод
1. Триелектродна електронна лампа, в якій є катод, анод і керуючий електрод (сітка). Використовують Т. у радіотехніці тощо. 2. Те саме, що й транзистор.
Тролей
контактний провід, яким електричний струм надходить до тягових (напр., на тролейбусах) електродвигунів.
Тролейбус
1. Безрейковий наземний, переважно вуличний, електричний транспорт з живленням двигунів через підвісну контактну мережу. 2. Багатомісна машина (вагон) цього транспорту.
Тролейкар
самохідний безрейковий вантажний візок, електродвигун якого живиться від підвісних контактних проводів.
Тростит
структура загартованої, а потім відпущеної сталі (щоб зменшити внутрішні напруження). Т. — суміш дуже дрібних частинок цементиту й фериту. Від прізвища французького хіміка Л. Труста.
Трохоїда
плоска крива лінія, яку описує точка, незмінно зв'язана з колом (або прямою), що котиться без ковзання по другому колу або прямій. Окремими видами Т. є евольвента, циклоїда, гіпоциклоїда й епіциклоїда. Шляхи руху планет відносно Землі наближено є трохоїдами.
Трохотрон
електронно-променевий прилад, в якому електрони рухаються від діянь взаємно перпендикулярних електричного й магнітного полів. Використовують в імпульсній техніці як перемикачі систем, лічильники імпульсів, для вимірювання малих проміжків часу, як генератори імпульсів високої частоти.
Тубус
1. фіз. Елемент оптичного приладу (напр., мікроскопа, оптичної труби) у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи. 2. фот. Оправа об'єктива. 3. тех. У посудинах різного роду (реторти, колби тощо) отвір для пропускання рідини або газів.
Тулій
хімічний елемент, символ Tu, ат. н. 69; метал, належить до лантаноїдів. Штучно одержаний радіоактивний ізотоп Tu-170 застосовують у техніці для гамма-дефектоскопії. Від давньогрецької назви Скандінавії — Туле.
Тумблер
вимикач невеликих розмірів у радіоапаратурі.
Тунель
підземна споруда для транспорту (залізниці, метрополітену, автомобільного руху), пішоходів, прокладання комунікацій, водоводів тощо.
Турбоагрегат
жорстко з'єднані на одному валу турбіна й робоча машина (електричний генератор, насос, компресор тощо).
Турбовентилятор
відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить у рух турбіна.
Турбогенератор
генератор змінного струму з приводом від турбіни.
Турбодетандер
машина (детандер) лопаткового типу для охолодження й скраплення газу.
Турбодинамо
генератор постійного струму (динамомашина) з приводом від турбіни.
Турбокомпресор
відцентровий або осьовий компресор, що його приводить у рух турбіна.
Турбореактивний
той, в якому сила реактивного руху поєднується з дією газової турбіни (напр., Т. двигун, Т. літак).
Турбуленція
в гідромеханіці та аеромеханіці — хаотичний рух рідини або газу; бурхливість; в атмосфері — невпорядковані й випадкові зміни напряму й швидкості частинок повітря.
Туфобетон
різновид легкого бетону (заповнювач туф). З Т. виготовляють стінові панелі, блоки тощо.
Тюбінг
елемент збірного кріплення підземних виробок (тунелів, шахт тощо).
Тюнінг
процес доопрацювання автомобіля з метою покращення його стандартних заводських можливостей або створення унікального стилю.
Уайт-спірит
лаковий бензин — нафтова фракція, безколірна рідина з нерізким запахом, середньої леткості. Застосовують як змивальну речовину.
Ультраакустика
розділ акустики, що вивчає ультразвукові коливання.
Ультразвук
звук, який створюється коливанням дуже високої частоти і не сприймається вухом людини.
Ультрамікроскоп
мікроскоп з пристроєм, що добре освітлює збоку розглядувані об'єкти. За допомогою У. можна розглядати частинки розміром менші від 0,1 мкм, тобто значно менші, ніж при користуванні досконалим мікроскопом без цього пристрою.
Ультрамікроскопія
метод виявлення частинок, менших за довжину хвилі світла, розміри яких лежать за межами роздільної здатності мікроскопа.
Ультрафільтр
пристрій для відокремлення рідини від колоїдних частинок проціджуванням крізь малопроникні перегородки.
Ультрафіолет
невидиме оком людини електромагнітне проміння, яке в спектрі електромагнітного проміння займає проміжне положення між видимим і рентгенівським промінням. Інша назва — ультрафіолетове проміння.
Умформер
електрична машина, що перетворює постійний струм однієї напруги на постійний струм іншої напруги.
Універсал (2)
1. Людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок; всезнавець, на всі руки майстер. 2. геод. Інструмент для вимірювання кутів у горизонтальних і вертикальних площинах.
Уніпринт
один з способів виготовлення еластичних форм для глибокого друку.
Уран
1. У давньогрецькій міфології — бог неба. 2. Сьома за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи. 3. Радіоактивний хімічний елемент, символ U, ат. н. 92; сріблясто-білий метал; належить до актиноїдів. Використовують як ядерне паливо. Солі У. застосовують у фотографії, виробництві скла тощо.
Уранати
мінерали, солі уранових кислот, проміжні продукти при очищенні урану.
Фазокомпенсатор
пристрій (машина змінного струму), що здійснює фазокомпенсацію.
Фазокомпенсація
усунення зсуву фаз між струмом і напругою в колі змінного електричного струму, що зумовлює збільшення потужності електричного двигуна.
Фазометр
прилад, яким визначають зсув фаз, тобто різницю між фазами струму й напруги в електричному колі.
Фазотрон
циклічний резонансний прискорювач заряджених частинок, в якому вони рухаються в постійному магнітному полі й прискорюються високочастотним електричним полем. Застосовують для прискорення важких частинок (протонів, дейтеронів, альфа-частинок) до енергії кількох сотень мільйонів електрон-вольт. Інша назва — синхроциклотрон.
Факсиміле
1. Точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (кресленика, рукопису, малюнка, документа, підпису тощо) фотографічним способом, печаткою чи іншою репродукцією; копія. 2. Кліше, печатка, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручний підпис. 3. Точно відтворений, у точному відтворенні.
Факторіал
добуток натуральних чисел від 1 до заданого натурального числа, тобто 1 x 2 x 3 x ... x n; позначається n! За означенням 0!=1. Подвійний Ф. (позначається n!!) — це добуток всіх послідовних парних (якщо n парне) або непарних (якщо n непарне) натуральних чисел до n включно.
Факультет
підрозділ (частина, відділ) вищого навчального закладу, де викладають певний цикл споріднених наукових дисциплін і готують фахівців відповідного профілю.
Фальц
1. Шов на місці з'єднання тонких металевих листів, який утворюється при загинанні та обтисканні їхніх крайок. 2. Прямокутна канавка уздовж краю скріплювальних дощок, щитів і т. ін. 3. Смужка тканини, якою обклеюють форзац для приєднання до внутрішніх країв аркушів книжки, яку переплітають. 4. Місце згинання друкованого аркуша.
Фальцапарат
апарат для фальцювання, що є частиною ротаційної друкарської машини.
Фальцгебель
інструмент (колодка з різцем і обмежуючими лінійками), яким вистругують фальц.
Фальцер
апарат, яким визначають опір зломові паперу або картону.
Фальцювання
1. З'єднання металевих листів відгинанням і спільним обтискуванням їхніх кромок. 2. Згинання друкованих аркушів у такій послідовності, щоб сторінки їх були розміщені відповідно до нумерації.
Фара
електричний ліхтар на транспортній машині, яким освітлюють дорогу. Від назви о. Фарос (поблизу Александрії), що в давнину славився своїм маяком.
Фарада
одиниця електричної ємності в Міжнародній системі одиниць; електроємність провідника, потенціал якого збільшується на 1 вольт, коли йому передається заряд в 1 кулон. Від прізвища англійського фізика М. Фарадея.
Фасет
1. Скошена бічна грань чого-небудь, напр., ф. дзеркала. 2. Грань відшліфованого каменя. 3. Рогівка оматидія, тобто кожного з простих очок, з яких складається складне (фасеткове) око членистоногих. Інша назва — фасетка.
Фаска
скошена частина гострого ребра або кромки на металевих, дерев'яних та інших виробах.
Фахверк
каркас огороджувальної конструкції, переважно стіни промислової споруди, в якій проміжки закладено цеглою.
Фахівець
спеціаліст у певній галузі, яка вимагає відповідної підготовки; професіонал.
Фацет
1. Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. 2. Дефект відлитих рядків (рельєфне зображення, або очко в літері не доходить до краю ніжки).
Фединг
короткочасна невпорядкована або періодично змінювана інтенсивність сигналів, що їх приймає радіоприймач.
Фелінологія
розділ зоології, що вивчає домашніх кішок (анатомію і фізіологію) і їх породи, а також питання селекції, особливості їх розведення та утримання.
Фенетика
система класифікації живих організмів, що базується на їхній загальній подібності за морфологічними або іншими критеріями, придатними для прямого спостереження, але не бере до уваги філогенетику організмів та їхні еволюційні взаємовідносини.
Феноли
органічні сполуки, похідні бензолу, що утворюються внаслідок заміни атома водню у бензольному ядрі гідроксилом; до них належать карболова кислота, гідрохінон тощо.
Фенологія
наука про сезонні явища в неживій і живій природі.
Фенолфталеїн
органічна сполука, безбарвні кристали. Нейтральні й кислі розчини Ф. безбарвні, лужні — малинового забарвлення. В аналітичній хімії застосовують як індикатор, у медицині — як проносне.
Фенопласти
пластичні матеріали на основі феноло-формальдегідних смол. Застосовують для виготовлення пресованих виробів, шаруватих матеріалів тощо.
Ферма (2)
інженерна споруда, що складається зі стрижнів, балок і т. ін., міцно з'єднаних (зварених, склепаних тощо) між собою у вузли, застосовується в будівництві мостів, гідротехнічних споруд, будинків і т. ін.
Фермент
1. біолог. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них. Ф. широко застосовують у медицині, харчовій та легкій промисловості. Інша назва — ензими. 2. перен. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь; каталізатор.
Ферментологія
розділ біохімії, який вивчає ферменти. Інша назва — ензимологія.
Фермій
штучний радіоактивний хімічний елемент, символ Fm, ат, н. 100; належить до антиноідів. Від прізвища італійського фізика Е. Фермі.
Ферміон
елементарна частинка з напівцілим значенням спіну. Названа за прізвищем італійського фізика Е. Фермі. До Ф. належать кварки, нейтрони, протони, лептони.
Феро...
в складних словах відповідає поняттям "залізо", "залізистий".
Феробор
сплав заліза з бором, що його застосовують для легування сталі й видалення з неї кисню.
Ферованадій
сплав заліза з ванадієм, що його застосовують у виробництві спеціальних сталей.
Феровольфрам
сплав заліза з вольфрамом, який застосовують у виробництві інструментальних і деяких конструкційних сталей.
Феромагнетизм
вчення про магнітні властивості феромагнітних тіл.
Феромагнетики
сильно магнітні речовини (залізо, нікель, кобальт і деякі сплави), здатні намагнічуватися навіть у слабких магнітних полях. Вони відзначаються від інших речовин (парамагнетиків і діамагнетиків), насамперед, великою магнітною проникністю й залишковим магнетизмом.
Феромагнітний
той, в чому сильно виражені магнітні властивості (феромагнетики).
Феромарганець
сплав заліза з марганцем, що його застосовують для видалення з сталі кисню у виробництві сталей з високими механічними властивостями.
Феромолібден
сплав заліза з молібденом, застосовуваний у виробництві інструментальних і нержавіючих сталей.
Фероніобій
сплав заліза з ніобієм, що його застосовують у виробництві нержавіючих, жаротривких та інших сталей.
Феросиліцій
сплав заліза з кремнієм, який застосовують для видалення з сталі кисню й збагачення її кремнієм.
Феротипія
утворення фотографічних зображень на металі (брошки, медальйони тощо).
Феротитан
сплав заліза з титаном, що його застосовують у виробництві спеціальних сталей, для видалення з сталі кисню й азоту.
Ферофосфор
сплав заліза з фосфором, який застосовують для легування сталі і чавунів.
Ферохром
сплав заліза з хромом, застосовуваний у виробництві високоякісної сталі й жаротривких сплавів.
Фехраль
жаротривкий сплав, що складається в основному з заліза, хрому й алюмінію; відзначається також великим електричним опором.
Фіберглас
пружний матеріал (скловолокно, просочене пластиком), з якого виготовляють переважно спортивний інвентар.
Фіброліт
будівельний теплоізоляційний або конструкційний матеріал у вигляді пресованих плит із суміші деревної шерсті, костриці кенафу, конопель та інших волокнистих матеріалів з в'яжучим матеріалом (портланд-цементом або магнезіальним цементом).
Фідер
1. Кабельна чи повітряна лінія живлення, що відходить від електростанції. 2. Лінія для передачі електричних коливань високої частоти від радіопередавача до антени або від антени до радіоприймача. 3. Спеціальний пристрій, що автоматично подає в машину (напр., склоформуючу) сировинний матеріал (напр., скломасу) рівномірними порціями.