Головні події 754-774 років
Політичні лідери 754-774 років
• Аббасидський халіфат:
Абу-ль-Аббас ас-Саффах (750-754),
Абу Джафар аль-Мансур (754-775)
• Болгарське ханство: Кормісош (753-756), Винех (756-762), Телец (762-765), Сабін (765-766), Умор (766), Токту (766-767), Паган (767-768), Телериг (768-777)
• Китайська Тан: Лі Лунцзі (Сюань-цзун) (713-756), Лі Хен (Су-цзун) (756-762), Лі Юй (Дай-цзун) (762-779)
• Кордовський емірат:
Абд ар-Рахман I (756-788)
• Королівство Астурія: Альфонсо I Католик (739-757)
• Королівство лангобардів: Айстульф (749-756), Дезидерій (756-774), Карл Великий (774-781)
• Королівство франків:
Піпін III Короткий (751-768), Карломан (768-771),
Карл Великий (768-814)
• Папська держава:
Стефан II (III) (752-757), Павло I (757-767), Стефан III (IV) (767-772), Адріан I (772-795)
• Східна Римська імперія: Костянтин V (741-775)
• Хазарський каганат: Біхар (730-755), Багатур (755-766), Булан (740-770), Обадія (770-785)
Всі події 754-774 років
7 січня 754 • Папа римський Стефан III попросив у Понтіоні франкського короля Піпіна III Короткого звільнити Равенну від лангобардів і здійснив друге помазання Піпіна на царство. Прийняли від папи помазання й сини Піпіна Карл (в майбутньому Великий) і Карломан.
14 квітня 754 • У К'єрзі (130 кілометрів від Парижу) король франків Піпін III Короткий зустрівся з папою римським Стефаном II, який звернувся по захист від лангобардів, уклав з ним угоду, згідно з якою зобов'язувався створити на території Римського і Равенського екзархатів, що колись належали Візантії, церковну державу, якою б управляли папи. Папа Стефан у відповідь визнавав Каролінгів законними королями Франкської держави і надавав Піпіну Короткому та його синам гідності патриціїв. Папська держава проіснувала понад тисячу років до проголошення об'єднаного Італійського королівства.
28 липня 754 • Вперше проведена церемонія коронувания і помазаня короля Франції — у базилиці Сен-Дені папа Стефан II коронував Піпіна Короткого, першого монарха з династії Каролінгів.
756 • Після чергової погрози короля лангобардів Айстульфа захопити Рим в Італію на чолі війська прибув король франків Піпін Короткий з синами і, здолавши лангобардів, підтвердив передачу у власність Святому Престолу територій колишніх візантійських Римського і Равенського екзархатів.
5 лютого 756 • У захопленій у січні столиці держави Тан місті Лоян колишній танський генерал і губернатор північних провінцій Ань Лушань проголосив створення нової держави Янь (Аньши). Вона проіснувала 7 років і припинила своє існування зі смертю четвертого імператора Ши Чаоі, який покінчив життя самогубством після поразки від тансько-уйгурських військ.
15 травня 756 • Розбивши під Аламедою війська валі Аль-Андалуза, останній з вцілілих нащадків поваленого Омейядського халіфа 25-літній Абд аль-Рахман ібн Муавія захопив Кордову, де проголосив себе незалежним від Багдада еміром. Заснована ним Кордовський емірат проіснувала майже три століття, доки не розпалась в результаті міжусобиць і під натиском християнської Реконкісти.
757 • Герцог Баварії Тассілон III визнав зверхність короля франків Піпіна Короткого, якому у Комп'єні приніс васальну присягу.
759 • Після семирічної облоги франкські війська Піпіна Короткого відвоювали у мусульман Нарбонну. Вперше за 40 років араби і бербери були змушені залишити Галлію і відступити за Піренеї.
30 липня 762 • За розпорядженням халіфа Абу Джафара аль-Мансура на березі річки Тігр почалось зведення його нової резиденції, яка стала основою міста Багдад, що за два століття стало найбільшим культурним та економічним центром Близького Сходу з близько мільйоном жителів.
767 • Похід Піпіна Короткого на підкорення Аквітанії, розпочатий у 760 році, завершився взяттям її столиці Бордо і приєднанням величезних території на південному заході Галлії до Королівства франків.
768 • По смерті Піпіна Короткого його володіння поділені між його синами: Карлу дісталась Нейстрія, західна частина Аквітанії і північ Австразії, а Карломану — Септиманія, східна частина Аквітанії, південь Австразії, Прованс, Бургундія, Швабія і землі, прилеглі до Італії.
12 квітня 769 • У базилиці Святого Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі в Римі розпочав роботу синод за участю близько 52 єпископів, який змінив правила вибору папи Римського, позбавивши цього права мирян, і засудив рішення іконоборського собору, що відбувся у 754 році в Ієрії (біля Халкідону).
770 • Карл Великий уклав мирну угоду з герцогом Баварії Тассілоном III і одружився з Дезидератою, дочкою короля Ломбардії Дезидерія.
771 • Після року шлюбу Карл Великий розлучився з Дезидератою, дочкою короля Ломбардії Дезидерія, і одружився з 13-літньою Хільдегардою, дочкою графа Герольда I із Вінцгау (Швабія).
4 грудня 771 • Після смерті короля Австразії Карломана його 29-літній брат Карл з династії Каролінгів став одноосібним правителем Франкського королівства; через три роки він став лангобардським королем, а з 800 року — римським імператором.
772 • За наказом халіфа Аль-Мансура християни і юдеї Єрусалиму зобов'язані носити на одязі спеціальні розпізнавальні знаки.
772 • Карл Великий розпочав експедицію на землі Середнього Рейну, втрачені франками в 695 році, — він потіснив саксів за ріку Везер, захопивши замок Ересбург, де згідно з «Анналами королівства франків», зруйнував Ірмінсул, один з головних язичницьких релігійних об'єктів саксонців.
червень 773 • Війська франків на чолі з Карлом Великим і його дядьком Бернардом, сином Карла Мартела, перетнули Альпи, на заклик папи Римського Адріана I розпочавши війну проти Лангобардії.
червень 774 • Після захоплення франками Павії, Венеції, Істрії, Емілії і Тоскани король Ломбардії Дезидерій змушений рятуватись втечею до Пікардії. Папа Адріан I титулував Карла Великого, який підтвердив подарунок свого батька Святому Престолу, патрицієм.
Народились в 754-774 роках
755 — †
7 січня 814 • Крум Грізний, хан болгарів (803-814 рр.).
755 — †
7 січня 810 • Відукінд Саксонський, вождь язичників-саксів в їх боротьбі проти завоювання Королівством франків.
757 — †
29 липня 796 • Оффа, король Мерсії (757-796 рр.).
759 — †
818 • Феофан Сповідник, візантійський чернець, богослов і літописець («Хронографія»).
760 — †
20 березня 842 • Альфонсо II (Альфонсо Цнотливий), король Астурії (791-842 рр.).
17 березня 763 — †
24 березня 809 • Гарун аль-Рашид, п'ятий халіф Аббасидського халіфату, знаменитий завдяки згадкам в "Казках тисяча і однієї ночі".
767 — †
811 • Леон II, перший цар незалежного Абхазького царства (780-811 рр.); двоюрідний брат візантійського імператора Лева Ісавра.
769 — †
839 • Егберт, король Вессексу (802-39 рр.); першим в історії Англії об'єднав під одноосібною владою більшість її земель.
27 липня 774 — †
22 квітня 835 • Кукай, японський буддистський монах, засновник японської секти езотеричного буддизму Сінґон.
Померли в 754-774 роках
9 червня 754 • Абуль-Аббас ас-Саффах, арабський халіф (749-754 рр.), перший з династії Аббасидів; брат халіфа аль-Мансура. Пом. 1270 років тому у
32 роки (нар.
722 р.).
17 серпня 754 • Карломан, майордом Австразії (717-47 рр.) з династії Піпінів (Каролінгів); син Карла Мартела. Пом. 1270 років тому у
44 роки (нар.
710 р.).
4 червня 756 • Сьому, 45-й імператор Японії (724-756 рр.). Пом. 1268 років тому у
55 років (нар.
701 р.).
26 квітня 757 • Стефан II, 92-й папа Римський (752-757 рр.); перший номінально суверенний правитель
Папської держави. Пом. 1267 років тому у
43 роки (нар.
714 р.).
759 • Ван Вей, китайський поет, живописець, каліграф, музикант епохи династії Тан. Пом. 1265 років тому у
60 років (нар.
699 р.).
759 • Лі Бо, китайський поет часів династії Тан; належить до числа найбільш шанованих поетів в історії китайської літератури і вважається одним з найбільших світових поетів. Пом. 1265 років тому у
58 років (нар.
701 р.).
765 • Сулейман аль-Амаш, мусульманський богослов. Пом. 1259 років тому у
85 років (нар.
680 р.).
24 вересня 768 • Піпін III (Піпін Короткий), король франків (751-758 рр.), перший з династії Каролінгів; син Карла Мартела, батько
Карла Великого. Пом. 1256 років тому у
54 роки (нар.
714 р.).
770 • Ду Фу, китайський поет епохи династії Тан. Пом. 1254 роки тому у
58 років (нар.
712 р.).
4 грудня 771 • Карломан, король франків (768-71 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна III Короткого, брат
Карла Великого. Пом. 1253 роки тому у
20 років (нар.
751 р.).