Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 748 - 778 років

Головні події 748 - 778 років

Політичні лідери 748 - 778 років

Аббасидський халіфат: Абу-ль-Аббас ас-Саффах (750-754), Абу Джафар аль-Мансур (754-775), Мухаммад аль-Махді (775-785) • Болгарське ханство: Севар (738-753), Кормісош (753-756), Винех (756-762), Телец (762-765), Сабін (765-766), Умор (766), Токту (766-767), Паган (767-768), Телериг (768-777), Кардам (777-803) • Кордовський емірат: Абд ар-Рахман I (756-788) • Королівство Астурія: Альфонсо I Католик (739-757) • Королівство Ломбардія: Рачіс (744-749), Айстульф (749-756), Дезидерій (756-774), Карл Великий (774-781) • Королівство франків: Хільдерік III (743-751), Піпін III Короткий (751-768), Карломан (768-771), Карл Великий (768-814) • Омейядський халіфат: Марван II ібн Мухаммад (744-750) • Папська держава: Захарій (741-752), Стефан II (752), Стефан II (III) (752-757), Павло I (757-767), Стефан III (IV) (767-772), Адріан I (772-795) • Східна Римська імперія: Костянтин V (741-775), Лев IV Хазар (775-780), Костянтин VI (776-797).

Всі події 748 - 778 років

25 січня 750 - У битві на ріці Великий Заб (сучасний Ірак) війська Аббасидів здобули вирішальну перемогу над армією омейядського халіфа Марвана II, що стало початком утвердження династії Аббасидів, яка правила Арабським халіфатом до середини XIII століття, коли була повалена в результаті мамлюкського повстання.

751 - Король Ломбардії Айстульф захопив візантійський екзархат Равенна.

липень 751 - На ріці Талас (нині — Казахстан) відбулась перша і єдина арабо-китайська битва: війська Аббасидського халіфату у союзі з Тибетською імперією завдали поразки китайській державі Тан, зупинивши її експансію у Середній Азії і намір захопити устя Сирдар'ї, чим забезпечили мусульманське панування у Трансоксіані (нині — частина Узбекистану, Таджикистану і Киргизії) на наступні чотири століття.

жовтень 751 - Майордомом Піпіном III Коротким з престолу усунутий Хільдерік III, останній король з династії Меровінгів.

листопад 751 - За підтримки папи Римського Захарія майордом Піпін Короткий проголошений королем франків. Він став засновником імператорської і королівської династії Каролінгів, яка правила у Західній Європі до кінця X століття.

23 березня 753 - По смерті Захарія новим 92-м папою Римським обрано Стефана, кардинала-священика римської церкви Сан-Крізогоно. Він помер через три дні він інсульту і є найкоротше правлячим понтифіком, хоча через те, що не пройшов церемонію посвяти, у 1961 році його ім'я було вилучене з офіційного переліку пап «Annuario Pontificio».

7 січня 754 - Папа римський Стефан III попросив у Понтіоні франкського короля Піпіна III Короткого звільнити Равенну від лангобардів і здійснив друге помазання Піпіна на царство. Прийняли від папи помазання й сини Піпіна Карл (в майбутньому Великий) і Карломан.

14 квітня 754 - У К'єрзі (130 кілометрів від Парижу) король франків Піпін III Короткий зустрівся з папою римським Стефаном II, який звернувся по захист від лангобардів, уклав з ним угоду, згідно з якою зобов'язувався створити на території Римського і Равенського екзархатів, що колись належали Візантії, церковну державу, якою б управляли папи. Папа Стефан у відповідь визнавав Каролінгів законними королями Франкської держави і надавав Піпіну Короткому та його синам гідності патриціїв. Папська держава проіснувала понад тисячу років до проголошення об'єднаного Італійського королівства.

28 липня 754 - Вперше проведена церемонія коронувания і помазаня короля Франції — у базилиці Сен-Дені папа Стефан II коронував Піпіна Короткого, першого монарха з династії Каролінгів.

756 - Після чергової погрози короля лангобардів Айстульфа захопити Рим в Італію на чолі війська прибув король франків Піпін Короткий з синами і, здолавши лангобардів, підтвердив передачу у власність Святому Престолу територій колишніх візантійських Римського і Равенського екзархатів.

5 лютого 756 - У захопленій у січні столиці держави Тан місті Лоян колишній танський генерал і губернатор північних провінцій Ань Лушань проголосив створення нової держави Янь (Аньши). Вона проіснувала 7 років і припинила своє існування зі смертю четвертого імператора Ши Чаоі, який покінчив життя самогубством після поразки від тансько-уйгурських військ.

15 травня 756 - Розбивши під Аламедою війська валі Аль-Андалуза, останній з вцілілих нащадків поваленого Омейядського халіфа 25-літній Абд аль-Рахман ібн Муавія захопив Кордову, де проголосив себе незалежним від Багдада еміром. Заснована ним Кордовський емірат проіснувала майже три століття, доки не розпалась в результаті міжусобиць і під натиском християнської Реконкісти.

757 - Герцог Баварії Тассілон III визнав зверхність короля франків Піпіна Короткого, якому у Комп'єні приніс васальну присягу.

759 - Після семирічної облоги франкські війська Піпіна Короткого відвоювали у мусульман Нарбонну. Вперше за 40 років араби і бербери були змушені залишити Галлію і відступити за Піренеї.

30 липня 762 - За розпорядженням халіфа Абу Джафара аль-Мансура на березі річки Тігр почалось зведення його нової резиденції, яка стала основою міста Багдад, що за два століття стало найбільшим культурним та економічним центром Близького Сходу з близько мільйоном жителів.

767 - Похід Піпіна Короткого на підкорення Аквітанії, розпочатий у 760 році, завершився взяттям її столиці Бордо і приєднанням величезних території на південному заході Галлії до Королівства франків.

768 - По смерті Піпіна Короткого його володіння поділені між його синами: Карлу дісталась Нейстрія, західна частина Аквітанії і північ Австразії, а Карломану — Септиманія, східна частина Аквітанії, південь Австразії, Прованс, Бургундія, Швабія і землі, прилеглі до Італії.

12 квітня 769 - У базилиці Святого Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі в Римі розпочав роботу синод за участю близько 52 єпископів, який змінив правила вибору папи Римського, позбавивши цього права мирян, і засудив рішення іконоборського собору, що відбувся у 754 році в Ієрії (біля Халкідону).

770 - Карл Великий уклав мирну угоду з герцогом Баварії Тассілоном III і одружився з Дезидератою, дочкою короля Ломбардії Дезидерія.

771 - Після року шлюбу Карл Великий розлучився з Дезидератою, дочкою короля Ломбардії Дезидерія, і одружився з 13-літньою Хільдегардою, дочкою графа Герольда I із Вінцгау (Швабія).

4 грудня 771 - Після смерті короля Австразії Карломана його 29-літній брат Карл з династії Каролінгів став одноосібним правителем Франкського королівства; через три роки він став лангобардським королем, а з 800 року — римським імператором.

772 - За наказом халіфа Аль-Мансура християни і юдеї Єрусалиму зобов'язані носити на одязі спеціальні розпізнавальні знаки.

772 - Карл Великий розпочав експедицію на землі Середнього Рейну, втрачені франками в 695 році, — він потіснив саксів за ріку Везер, захопивши замок Ересбург, де згідно з «Анналами королівства франків», зруйнував Ірмінсул, один з головних язичницьких релігійних об'єктів саксонців.

червень 773 - Війська франків на чолі з Карлом Великим і його дядьком Бернардом, сином Карла Мартела, перетнули Альпи, на заклик папи Римського Адріана I розпочавши війну проти Лангобардії.

червень 774 - Після захоплення франками Павії, Венеції, Істрії, Емілії і Тоскани король Ломбардії Дезидерій змушений рятуватись втечею до Пікардії. Папа Адріан I титулував Карла Великого, який підтвердив подарунок свого батька Святому Престолу, патрицієм.

14 вересня 775 - Під час кампанії проти болгар помер імператор Візантії Костянтин V. Йому наслідував його 25-літній син Лев IV, внук хозарського кагана Вірхора.

24 квітня 776 - Імператор Лев IV Хозар призначив своїм співправителем 5-річного сина Костянтина. Це спрвокувало заколот його зведених братів, який був швидко придушений, — змовники були осліплені, пострижені у ченці і вислані до Херсонесу.

778 - Армія франків за підтримки бургундців, баварців, бретонців, ломбардців і вестготів на чолі з Карлом Великим розпочала війну проти Аль-Андалузії (нині — Іспанія), але була розбита під Сарагосою

15 серпня 778 - У битві з басками в ущелині Ронсеваль загинув учасник походу Карла Великого маркграф Бретонської марки Роланд, майбутній герой епосу «Пісня про Роланда».

Головні події 748 - 778 років

keyboard_arrow_left732
794keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward