Хроніка подій 748-768 років

Головні події 748-768 років

Політичні лідери 748-768 років

• Аббасидський халіфат: Абу-ль-Аббас ас-Саффах (750-754), Абу Джафар аль-Мансур (754-775)
• Болгарське ханство: Севар (738-753), Кормісош (753-756), Винех (756-762), Телец (762-765), Сабін (765-766), Умор (766), Токту (766-767), Паган (767-768), Телериг (768-777)
• Китайська Тан: Лі Лунцзі (Сюань-цзун) (713-756), Лі Хен (Су-цзун) (756-762), Лі Юй (Дай-цзун) (762-779)
• Кордовський емірат: Абд ар-Рахман I (756-788)
• Королівство Астурія: Альфонсо I Католик (739-757)
• Королівство лангобардів: Рачіс (744-749), Айстульф (749-756), Дезидерій (756-774)
• Королівство франків: Хільдерік III (743-751), Піпін III Короткий (751-768), Карломан (768-771), Карл Великий (768-814)
• Омейядський халіфат: Марван II ібн Мухаммад (744-750)
• Папська держава: Захарій (741-752), Стефан II (752), Стефан II (III) (752-757), Павло I (757-767), Стефан III (IV) (767-772)
• Східна Римська імперія: Костянтин V (741-775)
• Хазарський каганат: Біхар (730-755), Багатур (755-766), Булан (740-770)

Всі події 748-768 років

25 січня 750 • У битві на ріці Великий Заб (сучасний Ірак) війська Аббасидів здобули вирішальну перемогу над армією омейядського халіфа Марвана II, що стало початком утвердження династії Аббасидів, яка правила Арабським халіфатом до середини XIII століття, коли була повалена в результаті мамлюкського повстання.

751 • Король Ломбардії Айстульф захопив візантійський екзархат Равенна.

липень 751 • На ріці Талас (нині — Казахстан) відбулась перша і єдина арабо-китайська битва: війська Аббасидського халіфату у союзі з Тибетською імперією завдали поразки китайській державі Тан, зупинивши її експансію у Середній Азії і намір захопити устя Сирдар'ї, чим забезпечили мусульманське панування у Трансоксіані (нині — частина Узбекистану, Таджикистану і Киргизії) на наступні чотири століття.

жовтень 751 • Майордомом Піпіном III Коротким з престолу усунутий Хільдерік III, останній король з династії Меровінгів.

листопад 751 • За підтримки папи Римського Захарія майордом Піпін Короткий проголошений королем франків. Він став засновником імператорської і королівської династії Каролінгів, яка правила у Західній Європі до кінця X століття.

23 березня 753 • По смерті Захарія новим 92-м папою Римським обрано Стефана, кардинала-священика римської церкви Сан-Крізогоно. Він помер через три дні він інсульту і є найкоротше правлячим понтифіком, хоча через те, що не пройшов церемонію посвяти, у 1961 році його ім'я було вилучене з офіційного переліку пап «Annuario Pontificio».

7 січня 754 • Папа римський Стефан III попросив у Понтіоні франкського короля Піпіна III Короткого звільнити Равенну від лангобардів і здійснив друге помазання Піпіна на царство. Прийняли від папи помазання й сини Піпіна Карл (в майбутньому Великий) і Карломан.

14 квітня 754 • У К'єрзі (130 кілометрів від Парижу) король франків Піпін III Короткий зустрівся з папою римським Стефаном II, який звернувся по захист від лангобардів, уклав з ним угоду, згідно з якою зобов'язувався створити на території Римського і Равенського екзархатів, що колись належали Візантії, церковну державу, якою б управляли папи. Папа Стефан у відповідь визнавав Каролінгів законними королями Франкської держави і надавав Піпіну Короткому та його синам гідності патриціїв. Папська держава проіснувала понад тисячу років до проголошення об'єднаного Італійського королівства.

28 липня 754 • Вперше проведена церемонія коронувания і помазаня короля Франції — у базилиці Сен-Дені папа Стефан II коронував Піпіна Короткого, першого монарха з династії Каролінгів.

756 • Після чергової погрози короля лангобардів Айстульфа захопити Рим в Італію на чолі війська прибув король франків Піпін Короткий з синами і, здолавши лангобардів, підтвердив передачу у власність Святому Престолу територій колишніх візантійських Римського і Равенського екзархатів.

5 лютого 756 • У захопленій у січні столиці держави Тан місті Лоян колишній танський генерал і губернатор північних провінцій Ань Лушань проголосив створення нової держави Янь (Аньши). Вона проіснувала 7 років і припинила своє існування зі смертю четвертого імператора Ши Чаоі, який покінчив життя самогубством після поразки від тансько-уйгурських військ.

15 травня 756 • Розбивши під Аламедою війська валі Аль-Андалуза, останній з вцілілих нащадків поваленого Омейядського халіфа 25-літній Абд аль-Рахман ібн Муавія захопив Кордову, де проголосив себе незалежним від Багдада еміром. Заснована ним Кордовський емірат проіснувала майже три століття, доки не розпалась в результаті міжусобиць і під натиском християнської Реконкісти.

757 • Герцог Баварії Тассілон III визнав зверхність короля франків Піпіна Короткого, якому у Комп'єні приніс васальну присягу.

759 • Після семирічної облоги франкські війська Піпіна Короткого відвоювали у мусульман Нарбонну. Вперше за 40 років араби і бербери були змушені залишити Галлію і відступити за Піренеї.

30 липня 762 • За розпорядженням халіфа Абу Джафара аль-Мансура на березі річки Тігр почалось зведення його нової резиденції, яка стала основою міста Багдад, що за два століття стало найбільшим культурним та економічним центром Близького Сходу з близько мільйоном жителів.

767 • Похід Піпіна Короткого на підкорення Аквітанії, розпочатий у 760 році, завершився взяттям її столиці Бордо і приєднанням величезних території на південному заході Галлії до Королівства франків.

768 • По смерті Піпіна Короткого його володіння поділені між його синами: Карлу дісталась Нейстрія, західна частина Аквітанії і північ Австразії, а Карломану — Септиманія, східна частина Аквітанії, південь Австразії, Прованс, Бургундія, Швабія і землі, прилеглі до Італії.

Народились в 748-768 роках

748 — †825 • Абу аль-Атахія, перший арабський філософ-поет.

751 — †4 грудня 771 • Карломан, король франків (768-71 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна III Короткого, брат Карла Великого.

752 — †9 серпня 803 • Ірина, імператриця Візантії (797-802 рр.) з Сирійської династії; перша жінка в історії Візантії, яка правила самодержавно, дружина імператора Лева IV Хозара.

755 — †7 січня 814 • Крум Грізний, хан болгарів (803-814 рр.).

755 — †7 січня 810 • Відукінд Саксонський, вождь язичників-саксів в їх боротьбі проти завоювання Королівством франків.

757 — †29 липня 796 • Оффа, король Мерсії (757-796 рр.).

759 — †818 • Феофан Сповідник, візантійський чернець, богослов і літописець («Хронографія»).

760 — †20 березня 842 • Альфонсо II (Альфонсо Цнотливий), король Астурії (791-842 рр.).

17 березня 763 — †24 березня 809 • Гарун аль-Рашид, п'ятий халіф Аббасидського халіфату, знаменитий завдяки згадкам в "Казках тисяча і однієї ночі".

767 — †811 • Леон II, перший цар незалежного Абхазького царства (780-811 рр.); двоюрідний брат візантійського імператора Лева Ісавра.

Померли в 748-768 роках

6 травня 750 • Марван II ібн Мухаммад, 14-й арабський халіф (744-750 рр.); останній з династії Омейядів, батько Абд ар-Рахмана I. Пом. 1274 роки тому у 62 роки (нар. 688 р.).

15 березня 752 • Захарій, папа римський (741-752 рр.); останній грек (візантієць) на цьому посту. Пом. 1272 роки тому у 73 роки (нар. 679 р.).

9 червня 754 • Абуль-Аббас ас-Саффах, арабський халіф (749-754 рр.), перший з династії Аббасидів; брат халіфа аль-Мансура. Пом. 1270 років тому у 32 роки (нар. 722 р.).

17 серпня 754 • Карломан, майордом Австразії (717-47 рр.) з династії Піпінів (Каролінгів); син Карла Мартела. Пом. 1270 років тому у 44 роки (нар. 710 р.).

4 червня 756 • Сьому, 45-й імператор Японії (724-756 рр.). Пом. 1268 років тому у 55 років (нар. 701 р.).

26 квітня 757 • Стефан II, 92-й папа Римський (752-757 рр.); перший номінально суверенний правитель Папської держави. Пом. 1267 років тому у 43 роки (нар. 714 р.).

759 • Ван Вей, китайський поет, живописець, каліграф, музикант епохи династії Тан. Пом. 1265 років тому у 60 років (нар. 699 р.).

759 • Лі Бо, китайський поет часів династії Тан; належить до числа найбільш шанованих поетів в історії китайської літератури і вважається одним з найбільших світових поетів. Пом. 1265 років тому у 58 років (нар. 701 р.).

765 • Сулейман аль-Амаш, мусульманський богослов. Пом. 1259 років тому у 85 років (нар. 680 р.).

24 вересня 768 • Піпін III (Піпін Короткий), король франків (751-758 рр.), перший з династії Каролінгів; син Карла Мартела, батько Карла Великого. Пом. 1256 років тому у 54 роки (нар. 714 р.).

Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»
Пряма Мова
Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»

Головні події 748-768 років

Битва на ріці Великий Заб

25 січня 750

Папська держава

14 квітня 754

Кордовський емірат

15 травня 756

Заснування Багдада

30 липня 762
Пряма Мова
Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»