Головні події 493-513 років
Політичні лідери 493-513 років
• Королівство вандалів і аланів: Гунтамунд (484-496), Трасамунд (496-523)
• Королівство вестготів:
Аларіх II (484-507), Гезалех (507-511), Амаларіх (511-531)
• Королівство остготів:
Теодоріх Великий (470-526)
• Королівство салічних франків: Хлодвіг I (481-509)
• Королівство франків:
Хлодвіг I (509-511)
• Папа Римський: Геласій I (492-496), Анастасій II (496-498)
• Персія Сасанідів: Кавад I (488-496, 498-531), Замасп (496-498)
• Східна Римська імперія:
Одоакр (476-493), Анастасій I (491-518), Віталіян (513-520)
Всі події 493-513 років
25 лютого 493 • Після трьох років облоги Равенни правитель Італії Одоакр погодився капітулювати і розпочати мирні переговори з Теодоріхом Великим.
5 березня 493 • Після укладення перемир'я із Одоакром вождь остготів Теодоріх Великий вступив у Равенну.
495 • Згідно з «Англосаксонською хронікою» ватажок саксів Кердік з військом на п'яти кораблях висадився на півдні Англії. Розбивши у кількох битвах бритів, він зумів закріпитись у сучасному Гемпширі і в 519 році став засновником королівства Західних саксів (Вессекса).
19 листопада 496 • Після чотирьох років правління помер 49-й папа римський Геласій I, третій папа африканського походження і останній до обрання у 2013 році Франциска папа-неєвропеєць. Його наступником 24 листопада був обраний Анастасій II.
505 • Землетрусом зруйновано Колізей Флавія у Римі.
5 лютого 506 • З метою досягнення згоди між своїми германськими і римськими підданими король вестготів Аларіх II видав одне з найважливіших зведень законів Середньовіччя, покликане уніфікувати юридичну і правову практику до всіх громадян, незалежно від їх походження. «Римський закон вестготів» діяв майже 150 років і в VII столітті був замінений на кодекс законів, відомий як «Вестготська правда», один з перших ранньофеодальних юридичних збірників германських народів.
серпень 507 • У битві при Вує (поблизу Пуатьє) франко-бургундські війська на чолі з королем франків Хлодвігом I отримали перемогу над вестготами. Це дозволило франкам витіснити вестготів на південь Галлії і приєднати до своїх володінь Аквітанію зі столицею в Тулузі. Загибель короля Аларіха II, особисто вбитого Хлодвігом, привела до кількарічної міжусобної війни за корону Вестготського корлівства, переможцем у якій за підтримки Теодоріха Великого став син Аларіха Амаларіх.
508 • Король Хлодвіг I оголосив Лютецію (Париж) столицею Держави франків.
511 • Орієнтовна дата публікації «Салічного Закону», збірника записів звичаєвого права германського племені салічних франків. Складений за ініціативою короля Хлодвіга I, він містив 65 статей, і на кілька століть став основою юридичного права в період Раннього Середньовіччя, а закладені в ньому норми престолонаслідування діяли до кінця Середніх віків.
27 листопада 511 • У Парижі помер король Хлодвіг І з династії Меровінгів, перший католицький король об'єднаної Держави франків. За більш, ніж чверть століття свого правління він зумів підкорити майже всю Галлію і створити визнану Візантією державу, яка з його смертю була поділена між синами на чотири королівства.
512 • Завершено зведення фортечної стіни між Чорним і Мармуровим морями, яке велось чотири роки за наказом імператора Анастасія I для захисту Константинополя від набігів болгар і слов'ян.
513 • Віталіян, командувач федератів в Малій Скіфії в районі Добруджі, підняв заколот проти імператора Анастасія, оголосивши, що виступає за чистоту ортодоксальної віри проти єресі монофізитів, яких підтримував Анастасій. Зібравши майже п'ятдесятитисячну армію, він повів її на Константинополь, домігшись укладення вигідного перемир'я і призначення магістром військ у Фракії.
Народились в 493-513 роках
495 — †
21 червня 524 • Хлодомир, король франків (511-524 рр.) з династії Меровінгів; син Хлодвіга І.
497 — †
23 грудня 558 • Хільдеберт I, король франків (511-558 рр.) з династії Меровінгів; син
Хлодвіга І.
500 — †
28 червня 548 • Феодора, візантійська імператриця, дружина імператора Юстиніана I.
500 — †
29 листопада 561 • Хлотар I, король франків (511-561 рр.) з династії Меровінгів; син
Хлодвіга І.
бл. 500 — †
570 • Ґільдас Премудрий, британський чернець, середньовічний історик («Про загибель Британії»).
бл. 500 — † після
565 • Прокопій Кесарійський, візантійський історик («Таємна історія», «Історія війн Юстиніана», «Про будови»).
506 — †
572 • Вей Шоу, китайський історик, автор хронік династій Північна Вей (386-535 рр.) і Східна Вей (534-550 рр.).
Померли в 493-513 роках
15 березня 493 • Флавій Одоакр, германський воєнначальник на римській службі; повалив останнього римського імператора (476). Пом. 1531 рік тому десь у
60 років (нар. бл.
433 р.).
501 • Годегізель, король Бургундії (473-501 рр.); син Гундіоха, брат Гундобада. Пом. 1523 роки тому у
58 років (нар.
443 р.).
502 • Вахтанг I (Вахтанг Горгасалі), цар Іберії (449-502 рр.) з династії Хосровідів. Пом. 1522 роки тому у
62 роки (нар.
440 р.).
507 • Флавій Ромул Август,
останній імператор Західної Римської імперії (475-476 рр.), узурпатор, не визнаний Константинополем. Пом. 1517 років тому у
47 років (нар.
460 р.).
27 листопада 511 •
Хлодвіг I, франкський король (482-511 рр.) з роду Меровингів,
засновник Держави франків. Пом. 1513 років тому десь у
45 років (нар. бл.
466 р.).