Головні події 1620-1624 років

• Відновлення православної ієрархії у Київській митрополії, 10 вересня 1620
• Хотинська битва, 2 вересня 1621

Політичні лідери 1620-1624 років

• Імперія Великих Моголів: Джанґір (1605-27)
• Англія: Яків I Стюарт (1603-25)
• Китайська Цін: Нурхаці (Тайцзу) (1616-26)
• Королівство Іспанія: Філіп III Благочестивий (1598-1621), Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Філіп II Благочестивий (1598-1621), Філіп III Притіснювач (1621-40)
• Королівство Франція: Людовик XIII Справедливий (1610-43), Арман Жан дю Плессі Рішельє (1624-42)
• Королівство Швеція: Густав II Адольф Великий (1611-32)
• Московське царство: Михайло Федорович (1613-45)
• Османська імперія: Мустафа I (1622-23), Осман II (1618-22), Мурад IV (1623-40)
• Папська держава: Павло V (1605-21)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Фердинанд II Габсбург (1619-37)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1620-1624 років

6 вересня 1620 • З англійського міста Плімут у Новий Світ відплив корабель "Мейфлауер" з 48 членами екіпажу і 102 пасажирами, більшість із котрих були т.зв. "сепаратистами", прибічниками англіканської віри, котрі, однак, заперечували проти деяких її положень і вимагали створення більш суворої церкви, за що піддавались переслідуванням на батьківщині. Через 67 днів вони висадились в районі мису Код, де заснували колонію Новий Плімут (сучасний штат Массачусетс). Лише половина з колоністів пережила першу ж зиму. Ще під час плавання чоловічою частиною мандрівників був створений і підписаний Мейфлауерський статут, документ, котрий гарантував усім колоністам рівні права і давав можливість розробляти власні закони та обирати органи самоуправління. Він зберігав свою чинність до 1691 року, коли Новий Плімут увійшов до складу Массачусетсу, і вважається першим в Америці законодавчим актом, виробленим на демократичній основі.

10 вересня 1620 • На наполегливі прохання депутації Київського Богоявленського братства, Війська Запорозького на чолі з Петром Сагайдачним та духовенства у Києві патріарх Єрусалимський Феофан III завершив процес відновлення православної ієрархії на українських землях, висвятивши Київського митрополита Йова (Борецького) та шістьох єпископів. Відновлена православна ієрархія була визнана у 1632 році за короля Владислава ІV Вази.

8 листопада 1620 • Повстале чеське військо зазнало поразки від об'єднаної армії імператора Священної Римської імперії Фердинанда II і Католицької ліги на Білій горі біля Праги. Очолював чехів курфюст Пфальський Фрідріх V, обраний в 1619 році чеським королем замість Фердинанда II. Перемога на Білій горі дала можливість імператору встановити владу над Чехією, котра при номінальній самостійності стала провінцією в імперії Габсбургів.

21 грудня 1620 • В районі майбутнього міста Плімут (нині — штат Массачусетс) з корабля "Мейфлауер", що відплив з Британії 16 вересня, висадились перші пілігріми — 102 пуританина, що прямували до Америки в пошуках захисту від релігійного переслідування на батьківщині. За час подорожі померла лише одна людина, Вільям Баттен, а Елізабет Гопкінс народила хлопчика, котрого було названо Океанас. В 1637 році населення Плімута вже склаало 549 чоловік.

1621

2 вересня 1621 • Між військами Речі Посполитої і Османської імперії розпочалась Хотинська битва, яка тривала чотири тижні і закінчилась поразкою армії султана Османа II. Зазнавши великих втрат, він був змушений підписати Хотинську мирну угоду, яка завершила дворічну Польсько-турецьку війну і зупинила османську експансію на північ.

9 жовтня 1621 • Поразкою військ турецького султана Османа II у битві під Хотином завершилась п'ятитижнева битва проти армії Речі Посполитої під командуванням великого гетьмана литовського Яна Кароля Ходкевича. У результаті битви турки втратили до 32 тисяч чоловік і були змушені підписати Хотинський мирний договір, що завершив Польсько-турецьку війну 1620-21 років. Розгром турецького війська під Хотином призвів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади і відмови Османської імперії від намірів подальшого завоювання Європи.

1622

1 січня 1622 • Папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року (до того новий рік відраховувався від 25 березня).

22 березня 1622 • Індіанцями племені поватан було знищено 347 білих колоністів Джеймстауна у Вірджинії, третину населення колонії. Напад очолював вождь племені Опечанкану, котрий у такий спосіб намагався залякати англійців і припинити колонізацію індіанських земель. Але результат був зворотній — почалася 22-річна війна з Англією, котра закінчилася у 1644 році, коли на той час уже майже сліпий сторічний Опечанкану був схоплений і страчений.

19 травня 1622 • В результаті повстання яничар в Константинополі усунуто від влади Османа II, убитого наступного дня. Новим султаном Османської імперії вдруге став Мустафа I, котрий через свою душевну хворобу був маріонеткою в руках матері Халіме-султан і зятя великого візира Кара Давута-паши.

1624

13 серпня 1624 • За наполяганням королеви-матері Марії Медічі французький король Людовик XIII призначив 39-літнього кардинала Армана дю Плессі, кардинала Рішельє, першим міністром — головою Королівської ради. На цій посаді Рішельє продовжив обмеження впливу французької родової знаті, ліквідацію свобод французьких протестантів (гугенотів) і ослаблення впливу Габсбургів у Європі.

Народились в 1620-1624 роках

16 лютого 1620 — †9 травня 1688 • Фрідріх Вільгельм, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів; приєднав до Бранденбурга Прусію, що належала Польщі, тим самим заклавши основи Пруського королівства.

19 лютого 1620 — †3 квітня 1680 • Шиваджи, засновник індуїстської держави Маратха; національний герой Індії.

21 липня 1620 — †12 липня 1682 • Жан Пікар, французький астроном; першим точно визначив дугу меридіана і встановив розмір Землі.

8 липня 1621 — †13 квітня 1695 • Жан де Лафонтен, французький поет, байкар.

8 вересня 1621 — †11 грудня 1686 • Людовик II (Людовик Великий Бурбон-Конде), французький полководець, генералісімус.

1622 — †1703 • Роман Ракушка-Романовський, державний і церковний діяч часів Гетьманщини, підскарбій за гетьмана Івана Брюховецького (1663-68 рр.), священик у Брацлаві (1668-76 рр.) і Стародубі (1676-1703 рр.), імовірний автор «Літопису Самовидця».

15 січня 1622 — †17 лютого 1673 • Мольєр (Жан Батіст Поклен), французький драматург і актор (Тартюф, Дон Жуан, Скупий).

5 квітня 1622 — †22 вересня 1703 • Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик.

8 листопада 1622 — †23 лютого 1660 • Карл X Густав (Карл Густав Віттельсбах), король Швеції (1654-60 рр.).

1623 — †17 червня 1668 • Іван Брюховецький, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1663—68 рр.).

19 червня 1623 — †19 серпня 1662 • Блез Паскаль, французький філософ, фізик, математик.

Померли в 1620-1624 роках

1620 • Сімон Стевін, фламандський математик-універсал, інженер-винахідник; працював над десятковими дробами. Пом. 404 роки тому у 72 роки (нар. 1548 р.).

7 жовтня 1620 • Станіслав Жолкевський, польський державний і військовий діяч, короний гетьман Речі Посполитої. Пом. 404 роки тому у 73 роки (нар. 1547 р.).

1621 • Іван Вишенський, український релігійний діяч, письменник-полеміст («Книжка», «Послання львівському братству», «Послання Іову Княгиницькому»). Пом. 403 роки тому десь у 71 рік (нар. бл. 1550 р.).

28 лютого 1621 • Козімо II Медічі, великий герцог Тосканський (1609-21 рр.). Пом. 403 роки тому у 31 рік (нар. 12 травня 1590 р.).

24 вересня 1621 • Ян-Кароль Ходкевич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, великий гетьман литовський (1605-21 рр.) Пом. 403 роки тому десь у 60 років (нар. бл. 1561 р.).

20 квітня 1622 • Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний, гетьман Війська Запорозького (1616-22 рр.). Пом. 402 роки тому у 40 років (нар. 1582 р.).