Цей рік в історії : Хроніка подій <BR>1442

Політичні лідери 1442 - 1448 років

Англія: Генріх VI Ланкастер (1422-61) • Арагон: Альфонсо V Великодушний (1416-58) • Константинопольский патріарх: Григорій III Мамма (1445-50) • Королівство Польща: Владислав III Варненчик (1434-44), Казимир IV Ягеллончик (1447-92) • Королівство Португалія: Афонсу V Африканський (1438-77) • Королівство Франція: Філіп III Добрий (1419-67), Генріх VI Ланкастер (1431-53), Карл VII Звитяжний (1422-61) • Королівство Швеція: Хрістофер III Баварський (1441-48), Карл VIII Кнутсон (1448-57) • Московське князівство: Василь II Темний (1434-45, 1445-62), Дмитро Юрійович Шемяка (1445-47) • Неаполітанське королівство: Рене I Хороший (1435-42), Альфонсо I Великодушний (1442-58) • Османська імперія: Мурад II (1421-44, 1446-51), Мехмед II Завойовник (1444-46) • Сицилійське королівство: Іоанн Великий (1442-58) • Східна Римська імперія: Іоанн VIII Палеолог (1421-48) • Угорське королівство: Владислав V Посмертний (1440-57), Владислав I Варненчик (1440-44) • Шотландія: Яків II (1437-60).

Всі події 1442 - 1448 років

28 листопада 1443 - Війська лідера Лежської ліги Скандербега звільнили від Османської імперії місто Круя і підняли над ним албанський прапор.

1444

10 листопада 1444 - У битві біля Варни армія султана Мурада II здобула перемогу над військом хрестоносців польського і угорського короля Владислава III.

1445

7 липня 1445 - У битві біля Суздаля військо татарських царевичів Махмуда і Якуба, синів казанського хана Улу-Мухаммеда, наголову розбило армію великого князя Московського Василя II Темного, який попав у полон, велике княження наслідував Дмитро Шемяка.

1446

12 лютого 1446 - Удруге зійшовши на престол Московського князівства, онук Дмитра Донського князь Углицький і Галицький Дмитро Шемяка став іменувати себе Господарем всієї Русі. З 1645 року цей титул трансформувався у "Государ" і в такому вигляді, починаючи з Олексія Михайловича Романова, став частиною титулу російських царів.

1448

17 жовтня 1448 - На Косовому полі розпочалась триденна битва між 60-тисячними військами Османської імперії під проводом султана Мурада II, якого підтримувала Сербська деспотія, і об'єднаними силами Угорщини та Валахії чисельністю до 30 тисяч чоловік під командуванням угорського воєводи Яноша Хуняді. Зазнавши поразки, християнські балканські держави остаточно попали під васальну залежність Туреччини.