Головні події 1395-1399 років
Політичні лідери 1395-1399 років
• Єгипетський султанат:  Баркук (1390-99)
• Імперія Тимуридів:  
Тамерлан (1370-1405)
• Англія:  
Річард II Плантагенет (1377-99),  
Генріх IV Ланкастер (1399-1413)
• Велике князівство Литовське:  
Вітовт Великий (1392-1430)
• Золота Орда:  
Тохтамиш (1380-95)
• Китайська Мін:  Чжу Юаньчжан (1368-98),  Чжу Юньвень (1398-1402)
• Королівство Арагон:  Хуан I Мисливець (1387-96),  Мартин I Людяний (1396-1410)
• Королівство Польща:  Ядвіга Анжуйська (1384-99),  
Владислав II Ягайло (1386-1434)
• Королівство Португалія:  Жуан I (1385-1433)
• Королівство Франція:  Філіп II Сміливий (1363-1404),  
Карл VI Божевільний (1380-1422)
• Королівство Швеція:  
Ерік XIII Померанський (1396-1439)
• Московське князівство:  Василь Дмитрович (1389-1425)
• Османська імперія:  
Баязід I Блискавичний (1389-1403)
• Східна Римська імперія:  Мануїл II Палеолог (1373-1425),  Іоанн VII Палеолог (1377-1408)
• Угорське королівство:  Марія I Анжуйська (1386-95),  
Сигізмунд Люксембурзький (1387-1437)
• Чернігівське князівство:  Роман Молодий (1361-1401)
• Шотландія:  Роберт III (1390-1406)
Всі події 1395-1399 років
15 квітня 1395 • Між військами  Тимура і золотоординською армією хана Тохтамиша відбулась битва на річці Терек, в якій з обох боків брали участь більше мільйона чоловік. Грандіозний за масштабами бій завершився повним розгромом ординців і привів до занепаду Золотої Орди: знищивши близько 450 тисяч ординців, Тамерлан вторгся в західні улуси Золотої Орди і, переслідуючи втікачів, зруйнував ординські міста в Поволжі, включаючи столицю Сарай.
Тимура і золотоординською армією хана Тохтамиша відбулась битва на річці Терек, в якій з обох боків брали участь більше мільйона чоловік. Грандіозний за масштабами бій завершився повним розгромом ординців і привів до занепаду Золотої Орди: знищивши близько 450 тисяч ординців, Тамерлан вторгся в західні улуси Золотої Орди і, переслідуючи втікачів, зруйнував ординські міста в Поволжі, включаючи столицю Сарай.
1396
25 вересня 1396 • В битві біля Нікопола (Болгарія) у нижній течії Дунаю між військами султана Баязіда Блискавичного і об'єднаною армією хрестоносців, зібраною на заклик імператора Сигізмунда Люксембурга, відбулася одна з найбільших битв Пізнього Середньовіччя. Отримавши безумовну перемогу, османи зуміли остаточно закріпитись на півдні Балкан і на півтисячоліття перетворили територію Болгарії на провінцію.
1397
17 червня 1397 • На зборах представників трьох королівств в шведському місті Кальмари королем Данії, Швеції і Норвегії разом із залежними територіями Фінляндією, Ісландією і Гренландією проголошений Ерік Померанський.  Кальмарська унія проіснувала до 1536 року, коли Данія проголосила Норвегію своєю провінцією.
Кальмарська унія проіснувала до 1536 року, коли Данія проголосила Норвегію своєю провінцією.
1399
12 серпня 1399 • У битві на річці Ворсклі війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку cкинутого монгольського хана Тохтамиша.
29 вересня 1399 • Взятий у полон своїм двоюрідним братом, Річард ІІ вимушено зрікся корони й наступного дня скликана в Лондоні асамблея проголосила новим королем Англії Генріха Болінгброка, першого монарха з династії Ланкастерів. Через п'ять місяців заарештований парламентом Річард Плантагенет помер в ув'язненні при загадкових обставинах.
30 вересня 1399 • Після зречення напередодні Річарда II Плантагенета, парламентська асамблея проголосила королем Англії його двоюрідного брата Генріха Болінгброка, першого з династії Ланкастерів. Його 14-літнє правління пройшло в умовах глибокої економічної кризи, заколотів і повстань й в останні роки було ускладнене конфліктом із сином.
13 жовтня 1399 • У Вестмінстерському абатстві в Лондоні відбулась коронація Генріха Болінгброка, першого англійського короля з династії Ланкастерів.  Його 14-літнє правління видалось настільки складним, що на смертному одрі він він був змушений зізнатись: «Я гірко каюсь в тому, що поклав на себе тягар корони цього королівства».
Народились в 1395-1399 роках
1396  — †
27 червня 1458 • 
 Альфонсо V Великий
Альфонсо V Великий, король Арагону, Валенсії, Майорки, Сардинії і Сицилії (1416-58 рр.), король Неаполя (1442-58 рр.) з династії Трастамара; син Фернандо I Чесного, батько Фердинанда I.
31 липня 1396  — †
15 червня 1467 • Філіп III (Філіп Добрий), герцог Бургундії (1419-67 рр.) з династії Валуа; старший син Жана Безстрашного.
1397  — †
1466 • Хаджи I (Хаджи Герай), 
засновник незалежної Кримської держави і династії Гераїв; перший хан Криму (1441-66 рр.).
1397  — †
15 травня 1482 • Паоло Тосканеллі, флорентійський вчений у галузі астрономії, медицини, географії і математики.
1397  — †
3 лютого 1468 • 
 Йоганн Гутенберг
Йоганн Гутенберг, німецький ювелір і 
першодрукар; запровадив промислову технологію друкарства у практику виготовлення книжок.
16 серпня 1397  — †
27 жовтня 1439 • Альбрехт II (Альбрехт 
Габсбург), король Німеччини (з 1438 р.), король Угорщини і Чехії (з 1437 р.), титулярний король Галичини й Володимерії.
Померли в 1395-1399 роках
6 жовтня 1397 • Вук Бранкович, сербський аристократ, правитель т. зв. Вукової землі після розпаду Сербської імперії; батько Джураджа Бранковича. Пом. 628 років тому у 
52 роки (нар. 
1345 р.).
24 червня 1398 • Чжу Юаньчжан, китайський імператор (з 1368 р.), засновник китайської династії Мін, котра прийшла на зміну монгольській династії Юань і правила майже триста років. Пом. 627 років тому у 
70 років (нар. 
21 жовтня 1328 р.).
3 лютого 1399 • Джон Гонт, перший герцог Ланкастерський, засновник династії; син короля Англії Едуарда III Плантагенета. Пом. 626 років тому у 
59 років (нар. 
6 березня 1340 р.).