В 1349 році польський король Казимир III за підтримки Чехії та Угорщини захопив більшу частину Галичини зі Львовом включно і Волині, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.
Політичні лідери 1345 - 1355 років
Англія:
Едвард III Плантагенет (1327-77) • Арагон: Педро IV Церемонний (1336-87) • Велике князівство Литовське:
Ольгерд (1345-77) • Галицько-Волинське князівство: Любарт Гедимінович (1340-49) • Кастилія і Леон: Педро I Жорстокий (1350-69) • Королівство Польща:
Казимир III Великий (1333-70) • Королівство Франція:
Філіпп VI Валуа (1328-50), Жан II Добрий (1350-64) • Московське князівство: Симеон Гордий (1340-53), Іван II Красний (1353-59) • Османська імперія: Орхан I Газі (1324-60) • Священна Римська імперія: Людовик IV Баварський (1328-47), Карл IV Люксембург (1355-78) • Східна Римська імперія: Іоанн V Палеолог (1341-91), Іоанн VI Кантакузин (1341-54), Андронік IV Палеолог (1350-85), Матвій Кантакузин (1353-57) • Угорське королівство: Людовик Великий (1342-82) • Шотландія: Давид II (1329-71).
Головні події 1345 - 1355 років
Всі події 1345 - 1355 років
2 лютого 1345 - Згідно з хронікою Яноша Кукулея з Араду у Східних Карпатах війська правителя секеїв Андраша Лакфі завдали поразки татарам, змусивши їх відступити до Дністра.
21 жовтня 1345 - У ході Столітньої війни поблизу замка Оберош в Гасконі англійська армія Генрі Гросмонта, графа Дербі,
завдала нищівної поразки в кілька разів переважаючому французькому війську під командою Бертрана де Ліля. Ця перемога остаточно привернула місцеву знать на бік Англії, яка міцно закріпилась в Гасконі, де її домінування тривало протягом наступних ста років.
1346
1346 - Через різку зміну клімату в світі розпочалась пандемія чуми, яка охопила Азію, Європу та Північну Африку. За два десятиліття «
Чорна смерть» привела до смерті більше 70 мільйонів людей, що наклало відбиток на історію, економіку, культуру і генетичний склад людства.
16 квітня 1346 - Сербський патріарх Іоаннікій II за присутності болгарського патріарха Симеона коронував сербського короля Стефана Душана царем Сербів і Греків. Цей титул був визнаний лише Венцією і Дубровником.
26 серпня 1346 - У
битві при Кресі в Пікардії відбулася
одна з найкривавіших битв Столітньої війни, в ході якої війська англійського короля Едварда ІІІ Плантагенета вщент розбили удвічі більшу армію французького короля Філіпа VI Валуа. Це дозволило англійцям взяти в облогу захопити порт Кале, з падінням якого вони отримали плацдарм для продовження бойових дій у північній Франції.
17 жовтня 1346 - У битві біля Невілс-Кросса шотландська армія короля Давида II зазнала поразки від військ короля Едварда III, а сам Давида II попав у полон.
1347
1347 - Король Угорщини Людовик Великий надав дозвіл воєводі Марамуреша Драгошу оселитись на землях між ріками Прут і Сирет, що вважається початком заснування князівства Молдова з центром у місті Бая (нині - Румунія).
20 травня 1347 - Повсталі під проводом Кола де Рієнцо захопили в Римі урядову резиденцію і проголосили Рим народною республікою, позбавивши папу світської влади. Республіка проіснувала до 15 грудня і Кола ді Рієнцо був змушений рятуватись втечею.
3 серпня 1347 - У ході
Столітньої війни англійські війська на чолі з королем Едвардом ІІІ Плантагенетом після одинадцяти місяців облоги
захопили французьке місто-порт Кале. Воно слугувало англійцям військовим плацдармом і ресурсною базою для подальших бойових дій у Франції і залишалося в складі англійської корони понад два століття.
31 грудня 1347 - Згідно з повідомленням хронік,
пандемія чуми, яка охопила Азію, Європу та Північну Африку, досягла Генуї. За два десятиліття «
Чорна смерть» привела до
загибелі більше 70 мільйонів людей у світі, що наклало відбиток на історію, економіку, культуру і генетичний склад людства.
1348
2 лютого 1348 - У битві на ріці Стреві (права притока Німану) поблизу Ковно (нині - Каунас, Литва) армія Великого князівства Литовського, очолювана Ольгердом і Кейсутом, була розбита військом Тевтонського ордену. За свідченням німецького хроніста Віганда Магдебурського тевтонці втратили 8 лицарів і 60 солдатів, а литовці - близько 18 тисяч чоловік.
7 квітня 1348 - Чеський король і імператор Священної Римської імперії
Карл IV заснував у Празі перший у Центральній Європі університет. Збудований за зразком Паризького і Болонського, він складався з чотирьох факультетів - отримавши освіту на артистичному, можна було її продовжити на юридичному, медичному або богословському. Для викладання в Празький університет були запрошені видатні вчені з різних областей Священної Римської імперії.
23 квітня 1348 - Англійський король Едуард III заснував
орден Підв'язки, присвячений образу Георгія Переможця, з метою «з'єднати деяке число гідних осіб для здійснення добрих справ і пожвавлення військового духу». Це найстаріший орден у світі. Сьогодні він — вищий лицарський орден Англії. За статутом кількість членів Ордену обмежена — ними є Глава ордену (монарх) і не більше 25 компаньйонів (лицарів чи леді); крім того учасниками Ордена можуть ставати також члени британської королівської сім'ї та іноземні монархи.
1349
1349 - Польський король Казимир III за підтримки Чехії та Угорщини
захопив більшу частину Галичини зі
Львовом включно і Волині, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.
9 січня 1349 - За звинувачення в отруєнні колодязів, що на думку місцевих жителів стало причною поширення чуми, 600 євреїв Базеля були закуті в кайдани і спалені живцем в сараї на острові Рейну. За рішенням міської влади їм було заборонено селитись у місті протягом наступних 200 років.
24 серпня 1349 - У Майнці (Німеччина) спалено живцем шість тисяч євреїв, звинувачених у поширенні епідемії бубонної чуми.
1351
26 березня 1351 - В ході Столітньої війни відбувся «
Бій тридцяти» - тридцять англійських лицарів і сквайрів при підтримці фламандських та німецьких найманців зійшлись у бою між замками Жослен і Плоермель (Бретань) з тридцятьма французькими лицарями і їх зброєносцями. «Бій тридцяти», в якому перемогу здобули французи, не мав ніякого військового чи політичного значення, однак увійшов в історію як зразок лицарства при веденні війни.
1355
5 квітня 1355 - Через дев'ять років після обрання його главою Священної Римської імперії Карл IV Люксембурзький вінчався у Римі імператорською короною. Син Іоанна Люксембурзького, а по материнській лінії - нащадок найдавнішої чеської династії Пржемисловичів, при хрещенні поіменований Вацлавом, виховувався при дворі короля Франції Карла IV Капетинга, чиє ім'я прийняв при конфірмації. Через рік після коронації Карл IV видав нове зведення законів Священної Римської імперії, яке з 1400 року стало іменуватись "Золотою буллою" і в якому було визначено склад курфюрстів - правителів окремих німецьких земель і князів церкви, що обирали імператора. У своїй основі "Золота булла" зберігала юридичну силу аж до 1806 року.
Матеріали сайту «Цей день в історії» поширюються за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)»
При їх використанні пряме, активне гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
Читайте нас також у Facebook, Twitter, YouTube,
SoundCloud; стрічки новин (RSS): сьогоднішні події, нові статті.