Головні події 1347 - 1353 років

• Англійська облога Кале, 3 серпня 1347
• Завоювання поляками Львова, 1349
• «Бій тридцяти», 27 березня 1351

Політичні лідери 1347 - 1353 років

• Англія: Едвард III Плантагенет (1327-77)
• Арагон: Педро IV Церемонний (1336-87)
• Велике князівство Литовське: Ольгерд (1345-77)
• Галицько-Волинське князівство: Любарт Гедимінович (1340-49)
• Кастилія і Леон: Педро I Жорстокий (1350-69)
• Королівство Польща: Казимир III Великий (1333-70)
• Королівство Франція: Філіпп VI Валуа (1328-50), Жан II Добрий (1350-64)
• Московське князівство: Симеон Гордий (1340-53), Іван II Красний (1353-59)
• Османська імперія: Орхан I Газі (1324-60)
• Священна Римська імперія: Людовик IV Баварський (1328-47)
• Східна Римська імперія: Іоанн V Палеолог (1341-91), Іоанн VI Кантакузин (1341-54), Андронік IV Палеолог (1350-85), Матвій Кантакузин (1353-57)
• Угорське королівство: Людовик Великий (1342-82)
• Шотландія: Давид II (1329-71)

Всі події 1347 - 1353 років

1347 • Король Угорщини Людовик Великий надав дозвіл воєводі Марамуреша Драгошу оселитись на землях між ріками Прут і Сирет, що вважається початком заснування князівства Молдова з центром у місті Бая (нині — Румунія).

20 травня 1347 • Повсталі під проводом Кола де Рієнцо захопили в Римі урядову резиденцію і проголосили Рим народною республікою, позбавивши папу світської влади. Республіка проіснувала до 15 грудня і Кола ді Рієнцо був змушений рятуватись втечею.

3 серпня 1347 • У ході Столітньої війни англійські війська на чолі з королем Едвардом ІІІ Плантагенетом після одинадцяти місяців облоги захопили французьке місто-порт Кале. Воно слугувало англійцям військовим плацдармом і ресурсною базою для подальших бойових дій у Франції і залишалося в складі англійської корони понад два століття.

31 грудня 1347 • Згідно з повідомленням хронік, пандемія чуми, яка охопила Азію, Європу та Північну Африку, досягла Генуї. За два десятиліття «Чорна смерть» привела до загибелі більше 70 мільйонів людей у світі, що наклало відбиток на історію, економіку, культуру і генетичний склад людства.

1348

2 лютого 1348 • У битві на ріці Стреві (права притока Німану) поблизу Ковно (нині — Каунас, Литва) армія Великого князівства Литовського, очолювана Ольгердом і Кейсутом, була розбита військом Тевтонського ордену. За свідченням німецького хроніста Віганда Магдебурського тевтонці втратили 8 лицарів і 60 солдатів, а литовці — близько 18 тисяч чоловік.

7 квітня 1348 • Чеський король і імператор Священної Римської імперії Карл IV заснував у Празі перший у Центральній Європі університет. Збудований за зразком Паризького і Болонського, він складався з чотирьох факультетів — отримавши освіту на артистичному, можна було її продовжити на юридичному, медичному або богословському. Для викладання в Празький університет були запрошені видатні вчені з різних областей Священної Римської імперії.

23 квітня 1348 • Англійський король Едуард III заснував орден Підв'язки, присвячений образу Георгія Переможця, з метою «з'єднати деяке число гідних осіб для здійснення добрих справ і пожвавлення військового духу». Це найстаріший орден у світі. Сьогодні він — вищий лицарський орден Англії. За статутом кількість членів Ордену обмежена — ними є Глава ордену (монарх) і не більше 25 компаньйонів (лицарів чи леді); крім того учасниками Ордена можуть ставати також члени британської королівської сім'ї та іноземні монархи.

24 червня 1348 • Епідемія чуми, відома як «Чорна смерть», досягла Руану. Цього ж дня кораблем, що прибув з Гасконі, вона була завезена в англійський порт Мелькоб в Дорсеті.

20 серпня 1348 • Епідемія чуми, відома як «Чорна смерть», досягла Парижу.

1349

1349 • Польський король Казимир III за підтримки Чехії та Угорщини захопив більшу частину Галичини зі Львовом включно і Волині, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.

9 січня 1349 • За звинувачення в отруєнні колодязів, що на думку місцевих жителів стало причною поширення чуми, 600 євреїв Базеля були закуті в кайдани і спалені живцем в сараї на острові Рейну. За рішенням міської влади їм було заборонено селитись у місті протягом наступних 200 років.

24 серпня 1349 • У Майнці (Німеччина) спалено живцем шість тисяч євреїв, звинувачених у поширенні епідемії бубонної чуми.

1351

26 березня 1351 • В ході Столітньої війни відбувся «Бій тридцяти» — тридцять англійських лицарів і сквайрів при підтримці фламандських та німецьких найманців зійшлись у бою між замками Жослен і Плоермель (Бретань) з тридцятьма французькими лицарями і їх зброєносцями. «Бій тридцяти», в якому перемогу здобули французи, не мав ніякого військового чи політичного значення, однак увійшов в історію як зразок лицарства при веденні війни.

27 березня 1351 • У ході війни за бретонську спадщину між Жосленом і Плоермелем у Бретані відбувся бій між французькими і англійським лицарями, у якому зійшось по тридцять воїнів з кожного боку. Проведений у формі турніру, він на довгі роки став прикладом лицарства, хоча перемогу у ньому французи досягли у порушення правил.

1352

1352 • Епідемія чуми, відома як «Чорна смерть», досягла середньої течії Дніпра, спустошивши Київ, Чернігів і Переяслав.

Народились в 1347 - 1353 роках

1350 - 27 жовтня 1430 • Вітовт Кейстутович (Вітовт Великий), Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський з династії Гедиміновичів; син Кейстута, небіж Ольгерда і двоюрідний брат Ягайла.

12 жовтня 1350 - 19 травня 1389 • Дмитро Донський, князь Володимирський і Московський, переможець татар у Куликовській битві.

15 березня 1353 - 28 жовтня 1412 • Маргарита I (Маргарита Датська), королева Данії (1377-1412 рр.), Норвегії (1388-1412 рр.) і Швеції (1389-1412 рр.) з династії Естрідсенів.

Померли в 1347 - 1353 роках

1347 • Вільям Оккам, англійський філософ. 673 роки тому, в 62 роки (нар. 1285 р.).

11 жовтня 1347 • Людовик IV (Людвіг IV Баварський), герцог Баварії (з 1294 р.), король Німеччини (з 1314 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1328 р.) з династії Віттельсбахів; син Людвіга II Суворого і Матільди Габсбург. 673 роки тому, в 66 років (нар. 1281 р.).

22 серпня 1350 • Філіпп VI (Філіпп Валуа), король Франції (1328–1350 рр.), перший Валуа на французькому престолі. 670 років тому, в 57 років (нар. 1293 р.).