сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1344 - 1354 років
В 1349 році польський король Казимир III за підтримки Чехії та Угорщини захопив більшу частину Галичини зі Львовом включно і Волині, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.

Політичні лідери 1344 - 1354 років

Англія: Едвард III Плантагенет (1327-77) • Арагон: Педро IV Церемонний (1336-87) • Велике князівство Литовське: Ольгерд (1345-77) • Галицько-Волинське князівство: Любарт Гедимінович (1340-49) • Королівство Польща: Казимир III Великий (1333-70) • Королівство Франція: Філіпп VI Валуа (1328-50), Іоанн II Добрий (1350-64) • Московське князівство: Симеон Гордий (1340-53), Іван II Красний (1353-59) • Османська імперія: Орхан I Газі (1324-60) • Священна Римська імперія: Людовик IV Баварський (1328-47) • Східна Римська імперія: Іоанн V Палеолог (1341-91), Іоанн VI Кантакузин (1341-54), Андронік IV Палеолог (1350-85), Матвій Кантакузин (1353-57) • Угорське королівство: Людовик Великий (1342-82) • Шотландія: Давид II (1329-71).

Головні події 1344 - 1354 років

Всі події 1344 - 1354 років

2 лютого 1345 - Згідно з хронікою Яноша Кукулея з Араду у Східних Карпатах війська правителя секеїв Андраша Лакфі завдали поразки татарам, змусивши їх відступити до Дністра.

1346

1346 - Через різку зміну клімату в світі розпочалась пандемія чуми, яка охопила Азію, Європу та Північну Африку. За два десятиліття «Чорна смерть» привела до смерті більше 70 мільйонів людей, що наклало відбиток на історію, економіку, культуру і генетичний склад людства.
16 квітня 1346 - Сербський патріарх Іоаннікій II за присутності болгарського патріарха Симеона коронував сербського короля Стефана Душана царем Сербів і Греків. Цей титул був визнаний лише Венцією і Дубровником.
26 серпня 1346 - У битві при Кресі в Пікардії відбулася одна з найкривавіших битв Столітньої війни, в ході якої війська англійського короля Едварда ІІІ Плантагенета вщент розбили удвічі більшу армію французького короля Філіпа VI Валуа. Це дозволило англійцям взяти в облогу захопити порт Кале, з падінням якого вони отримали плацдарм для продовження бойових дій у північній Франції.
17 жовтня 1346 - У битві біля Невілс-Кросса шотландська армія короля Давида II зазнала поразки від військ короля Едварда III, а сам Давида II попав у полон.

1347

1347 - Король Угорщини Людовик Великий надав дозвіл воєводі Марамуреша Драгошу оселитись на землях між ріками Прут і Сирет, що вважається початком заснування князівства Молдова з центром у місті Бая (нині - Румунія).
20 травня 1347 - Повсталі під проводом Кола де Рієнцо захопили в Римі урядову резиденцію і проголосили Рим народною республікою, позбавивши папу світської влади. Республіка проіснувала до 15 грудня і Кола ді Рієнцо був змушений рятуватись втечею.
3 серпня 1347 - У ході Столітньої війни англійські війська на чолі з королем Едвардом ІІІ Плантагенетом після одинадцяти місяців облоги захопили французьке місто-порт Кале. Воно слугувало англійцям військовим плацдармом і ресурсною базою для подальших бойових дій у Франції і залишалося в складі англійської корони понад два століття.
31 грудня 1347 - Згідно з повідомленням хронік, пандемія чуми, яка охопила Азію, Європу та Північну Африку, досягла Генуї. За два десятиліття «Чорна смерть» привела до загибелі більше 70 мільйонів людей у світі, що наклало відбиток на історію, економіку, культуру і генетичний склад людства.

1348

2 лютого 1348 - У битві на ріці Стреві (права притока Німану) поблизу Ковно (нині - Каунас, Литва) армія Великого князівства Литовського, очолювана Ольгердом і Кейсутом, була розбита військом Тевтонського ордену. За свідченням німецького хроніста Віганда Магдебурського тевтонці втратили 8 лицарів і 60 солдатів, а литовці - близько 18 тисяч чоловік.
7 квітня 1348 - Чеський король і імператор Священної Римської імперії Карл IV заснував у Празі перший у Центральній Європі університет. Збудований за зразком Паризького і Болонського, він складався з чотирьох факультетів - отримавши освіту на артистичному, можна було її продовжити на юридичному, медичному або богословському. Для викладання в Празький університет були запрошені видатні вчені з різних областей Священної Римської імперії.
23 квітня 1348 - Англійський король Едуард III заснував орден Підв'язки, присвячений образу Георгія Переможця, з метою «з'єднати деяке число гідних осіб для здійснення добрих справ і пожвавлення військового духу». Це найстаріший орден у світі. Сьогодні він — вищий лицарський орден Англії. За статутом кількість членів Ордену обмежена — ними є Глава ордену (монарх) і не більше 25 компаньйонів (лицарів чи леді); крім того учасниками Ордена можуть ставати також члени британської королівської сім'ї та іноземні монархи.

1349

1349 - Польський король Казимир III за підтримки Чехії та Угорщини захопив більшу частину Галичини зі Львовом включно і Волині, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.
9 січня 1349 - За звинувачення в отруєнні колодязів, що на думку місцевих жителів стало причною поширення чуми, 600 євреїв Базеля були закуті в кайдани і спалені живцем в сараї на острові Рейну. За рішенням міської влади їм було заборонено селитись у місті протягом наступних 200 років.
24 серпня 1349 - У Майнці (Німеччина) спалено живцем шість тисяч євреїв, звинувачених у поширенні епідемії бубонної чуми.

1351

26 березня 1351 - В ході Столітньої війни відбувся «Бій тридцяти» - тридцять англійських лицарів і сквайрів при підтримці фламандських та німецьких найманців зійшлись у бою між замками Жослен і Плоермель (Бретань) з тридцятьма французькими лицарями і їх зброєносцями. «Бій тридцяти», в якому перемогу здобули французи, не мав ніякого військового чи політичного значення, однак увійшов в історію як зразок лицарства при веденні війни.

Народились в 1344 - 1354 роках

1350 - 27 жовтня 1430, Вітовт Кейстутович (Вітовт Великий), Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський з династії Гедиміновичів; син Кейстута, небіж Ольгерда і двоюрідний брат Ягайла.
12 жовтня 1350 - 19 травня 1389, Дмитро Донський, князь Володимирський і Московський, переможець татар у Куликовській битві.
15 березня 1353 - 28 жовтня 1412, Маргарита I (Маргарита Датська), королева Данії (1377-1412 рр.), Норвегії (1388-1412 рр.) і Швеції (1389-1412 рр.) з династії Естрідсенів.
1354 - 8 березня 1403, Баязід I (Баязід Блискавичний), султан Османської імперії (1389-1402 рр.); програв Ангорську битву Тамерлану.

Померли в 1344 - 1354 роках

26 серпня 1346 - Ян Сліпий (Іоанн Люксембурзький), король Богемії (1310-46 рр.), граф Люксембургу (1313-46 рр.). 672 роки тому, в 50 років (нар. 10 серпня 1296 р.).
11 жовтня 1347 - Людовик IV (Людвіг IV Баварський), герцог Баварії (з 1294 р.), король Німеччини (з 1314 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1328 р.) з династії Віттельсбахів; син Людвіга II Суворого і Матільди Габсбург. 671 рік тому, в 66 років (нар. 1281 р.).
22 серпня 1350 - Філіпп VI (Філіпп Валуа), король Франції (1328–1350 рр.), перший Валуа на французькому престолі. 668 років тому, в 57 років (нар. 1293 р.).
8 жовтня 1354 - Кола ді Рієнцо, італійський політик, керівник Римської республіки (1347, 1354 рр.). 664 роки тому, в 41 рік (нар. 1313 р.).


20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження

Головні події 1344 - 1354 років

keyboard_arrow_left1338
1360keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward