Головні події 1240-1250 років
Політичні лідери 1240-1250 років
• Єгипетський султанат: Туран-шах (1249-50),
Шаджар ад-Дурр (1250), Айбек (1250), аль-Ашраф II Муса (1250-54)
• Єрусалимське королівство: Конрад II Гогенштауфен (1228-54)
• Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58)
• Австрія:
Оттокар II Пржемисл (1250-76)
• Англія:
Генріх III Вінчестерський (1216-72)
• Богемія: Вацлав I (1228-53)
• Велике князівство Литовське:
Міндовг (1236-63)
• Волинське князівство: Василько Романович (1238-69)
• Галицьке князівство:
Данило Романович (1238-64)
• Золота Орда: Батий (1227-55)
• Київське князівство: Ярослав ІІІ Всеволодович (1243-46), Михайло ІІ Всеволодович (1241-43),
Данило Галицький (1240), Олександр Невський (1246-63)
• Королівство Арагон: Хайме Завойовник (1213-76)
• Королівство Кастилія і Леон:
Фернандо III (1217-52)
• Королівство Португалія: Саншу II (1223-48), Афонсу III (1248-79)
• Королівство Франція:
Людовик IX Святий (1226-70)
• Латинська імперія:
Балдуїн II де Куртене (1228-61)
• Монгольська імперія: Уґедей (1229-41), Ґуюк (1246-48)
• Нікейська імперія: Іоанн III Дука Ватац (1221-54)
• Папська держава:
Григорій IX (1227-41)
• Священна Римська імперія: Фрідріх II Штауфен (1220-50)
• Сицилійське королівство: Фрідріх (1198-1250), Конрад (1250-54)
• Угорське королівство: Бела IV (1235-70)
• Чернігівське князівство: Михайло Всеволодович (1241-45), Олег Курський (1246), Ростислав Михайлович (1240-41), Андрій Мстиславич (1245-46), Андрій Всеволодович (1246-62)
• Шотландія: Олександр II (1214-49), Олександр III (1249-86)
Всі події 1240-1250 років
12 червня 1240 • У Парижі розпочався диспут між ченцем-францисканцем Ніколя Доніном і паризькими равинами щодо єретичної сутності Талмуда, за підсумками якого рішенням судової колегії було спалено понад 10 тисяч єврейських релігійних рукописів. Це був перший з великих диспутів, санкціонованих католицькою церквою, з метою перегляду ролі і місця євреїв у християнському світі, який дав поштовх хвилі антисемітизму в середньовічній Європі.
15 липня 1240 • У битві на Неві шведське військо було розбито дружиною новгородського князя Олександра Ярославовича, котрого за особисту хоробрість почали називати Невським. Перемога у Невській битві не допустила втрати новгородцями Фінської затоки.
6 грудня 1240 • Після тримісячної облоги орди хана Батия захопили Київ, влаштували масову різню і підпалили Десятинну церкву, в якій переховувались останні захисники міста. Збудована в 996 році, вона була першою на Русі кам'яною церквою.
1241
9 квітня 1241 • На Легницькому полі (нині — Польща) відбулась битва між об'єднаними силами сілезького та малопольського рицарства і монгольськими військами. 25-тисячне військо сілезького і краківського князя Генрика II Побожного зазнало поразки від 20-тисячної армії під командуванням монгольського князя Байдара; Генрик і Болеслав Моравський загинули. Незважаючи на перемогу, монгольські сили рушили не на захід, а на піввдень, в Угорщину, — на з'єднання з Батиєм і Субудеєм.
11 квітня 1241 • У битві на річці Шайо війська угорського короля Бели IV Арпада і його брата хорватського герцога Коломана зазнали нищівної поразки від монгольських військ хана Батия. Із 60 тисяч мадяр загинуло 50 тисяч і, переслідуючи втікачів, монголи через 6 днів захопили Пешт. Війська Кадана, внука Чингізхана, рушили далі в Далмацію та Хорватію і на зворотному шляху розорили Сербію та Болгарію.
1242
5 квітня 1242 • Новгородські війська під керівництвом 22-річного новгородського князя Олександра Ярославовича (Невського) і при підтримці володимиро-суздальської дружини розбили на льоду Чудського озера лицарів німецького Ордену мечоносців (Лівонського).
1245
17 серпня 1245 • Князь Данило Галицький розбив під Ярославом угорсько-польське військо, що намагалося завоювати Галичину й Волинь чим покінчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському князівстві, який тривав понад 40 років.
1246
22 липня 1246 • 65-річний італійський монах-францисканець Джованні да Плано Карпіні на чолі папської місії першим з європейців дістався столиці Великого Хана монгольської імперії місті Каракорум (Середня Азія). Завдання з навернення монголів до християнства і можливості використати їх військову міць для хрестових походів виконана не була. Свої враження про життя в Монголії Карпіні виклав у книзі «Ystoria Mongolorum quos nos Tartaros appellamus».
24 серпня 1246 • Через пять років по смерті Удегея третім великим монгольським ханом став його син Ґуюк. На його інтронізації поплизу Каракорума були присутні посланець папи Інокентія IV, великий князь володимирський Ярослав Всеволодович, майбутній султан Рума Килич-Арслан IV, посли абасидського халіфа та делійського султана.
20 вересня 1246 • В Сарай-Бату, столиці Золотої Орді, куди він прибув для отримання ярлика на Чернігівське князівство, за наказом Батия затоптаний на смерть великий князь Київський Михайло Всеволодович (Рюрикович).
1247
1247 • Угорський король Бела IV уклав мир з Данилом Галицьким і видав свою доньку Констанцію за княжого сина Лева Даниловича. Данило став повним володарем Галицько-Волинського князівства.
10 червня 1247 • Італійський мандрівник монах-францисканець Джованні да Плано Карпіні повернувся до Києва після року подорожі по монгольській імперії. Він став першим європейцем, що побував у столиці монголів місті Каракорум.
1248
14 серпня 1248 • У Кьольні (Німеччина) почалась відбудова одного з найбільших у Європі римо-католицьких готичних соборів, збудованого у 873 році і постраждалого від пожежі у 1178-у. По завершенні будівництва в 1437 році 157-метровий Кьольнський собор на чотири роки став найвищою будівлею світу.
22 листопада 1248 • Після 15-місячної облоги військами короля Кастилії, Леона і Галісії Фернандо III капітулювала Севілья, яка понад півтисячоліття перебувала під владою мусульман. Це стало фактичним завершенням першого етапу християнської Реконкісти Піренеїв, де єдиним оплотом ісламу залишився Гранадський емірат, який проіснував ще майже 250 років.
1249
13 липня 1249 • Восьмирічний син короля Александр II коронований на шотландський престол.
1250
8 лютого 1250 • Біля фортеці Ель-Мансура на підступах до Каїру був практично повністю знищений авангард з трьох сотень хрестоносців на чолі з принцем крові Робертом Артуа і великим магістром тамплієрів Гійомом де Соннаком. Ця поразка визначила долю Сьомого хрестового походу — при спробі вирватись з оточення армія християн була вщент розбита і в полон до мусульман потрапив французький король Людовик IX з двома рідними братами.
2 травня 1250 • У результаті змови в Каїрі мамелюками убито Туран-шаха, останнього султана Єгипту з курдської династії Айюбідів, і влада в країні перейшла до його мачухи Шаджар ад-Дурр. Протягом десятиліття Мамелюкський султанат пережив кілька переворотів, доки на його престолі не утвердилась тюркська — кипчацька — династія Бахрі, яка правила Єгиптом наступні 130 років.
Народились в 1240-1250 роках
1240 — †
1330 • П'єтро Кавалліні, італійський художник і мозаїчних справ майстер часів Проторенесансу.
1240 — †
7 липня 1304 • Бенедикт XI (Нікколо Бокассіні), 193-й папа римський (1303-04 рр.).
4 вересня 1241 — †
19 березня 1286 • Олександр III, король Шотландії (1249-86 рр.) з династії Данкельдів.
31 травня 1243 — †
29 травня 1311 • Хайме ІІ (Хайме Добрий), король Майорки (1276–1311 рр.) з Барселонської династії.
1244 — †
18 березня 1314 • Жак де Моле, 23-й і останній великий магістр
Ордену тамплієрів (1298-1314 рр.).
1245 — †
1302 • Арнольфо ді Камбіо, італійський скульптор і архітектор епохи готики, представник Проторенесансу.
30 квітня 1245 — †
5 жовтня 1285 • Філіп III (Філіп Сміливий), король Франції (1270–85 рр.) з династії Капетингів; батько Філіпа IV Вродливого.
1247 — †
4 листопада 1318 • Рашид ад-Дін Хамадані, іранський державний діяч, візир Ільханату хулагуїдів (1298-1317 рр.), лікар, історик («Збірник літописів», «П'ять генеалогій»).
1248 — †
28 січня 1271 • Ізабелла Арагонська, королева Франції (1270-71 рр.); дружина Філіпа III Сміливого, матір Філіпа IV Вродливого.
1248 — †
1315 • Джованні Пізано, італійський скульптор і архітектор часів Раннього Відродження.
1248 — †
25 листопада 1314 • Джон I (Іоанн Балліол), король Шотландії (1292-96 рр.).
1249 — †
22 листопада 1286 • Ерік V (Ерік Гліппінг), король Данії (1259-86 рр.).
Померли в 1240-1250 роках
травень 1241 • Коломан, князь галицький (1214),
король галицький (1215-19 рр.) з династії Арпадів; син угорського короля Андраша II, брат короля Бели IV. Пом. 783 роки тому десь у
33 роки (нар. бл.
1208 р.).
24 червня 1241 • Іван Асен II, цар Болгарії (1218-41 рр.); син Івана Асена I. Пом. 783 роки тому у
51 рік (нар.
1190 р.).
22 серпня 1241 • Григорій IX, 177-й папа Римський (1227-1241 рр.); запровадив папську інквізицію (1231). Пом. 783 роки тому у
98 років (нар.
1143 р.).
11 грудня 1241 • Угедей, монгольський державний і політичний діяч, Великий хан Монгольської імперії (1229-41 рр); син
Чингізхана. Пом. 783 роки тому у
55 років (нар.
1186 р.).
20 вересня 1246 • Михайло Всеволодович (Михайло Чернігівський), князь Переяславський (1206), Новгородський (1224, 1229), Чернігівський (1223-46 рр.), Галицький (1235-39 рр.), Великий князь Київський (1238-39, 1241-43 рр.); син Всеволода Чермного і дочки польського князя Казимира II П'яста. Пом. 778 років тому у
67 років (нар.
1179 р.).
30 вересня 1246 • Ярослав II Всеволодович, князь переяславський (1201-06 рр.), князь переяславль-заліський (1212-38 рр.), великий князь київський (1236-38, 1243-46 рр.), великий князь володимирський (1238-46 рр.), князь новгородський (1215, 1221-23, 1224-28, 1230-36 рр.); син Всеволода Юрійовича Велике Гніздо, внук Юрія Долгорукого. Пом. 778 років тому у
55 років (нар.
8 лютого 1191 р.).
8 листопада 1246 • Беренгарія Велика, королева Кастіліїї (1217); старша дочка Альфонсо VIII Кастільського і Елеонори Плантагенет. Пом. 778 років тому у
49 років (нар.
1 червня 1197 р.).
1248 • Субедей, монгольський полководець,
нойон, темник
Чингізхана і його сина Угедея. Пом. 776 років тому десь у
73 роки (нар. бл.
1175 р.).
4 січня 1248 • Саншу II, 4-й король Португалії (1223-47 рр.). Пом. 776 років тому у
226 років (нар.
8 вересня 1474 р.).
20 квітня 1248 • Гуюк, третій великий хан (1246-48 рр.) Монгольської імперії; внук
Чингізхана, син Угедея. Пом. 776 років тому у
42 роки (нар.
1206 р.).
13 грудня 1250 • Фрідріх II (Фрідріх Штауфен), німецький король (1212-50 рр.), імператор Священної Римської імперії (1220-50 рр.), король Сицилії (1197-1250 рр.); внук
Фрідріха I Барбаросси і короля Сицилії Рожера II, керівник Шостого Хрестового походу (1228-29 рр.). Пом. 774 роки тому у
56 років (нар.
26 грудня 1194 р.).