• Битва під Торчеськом, 17 травня 1235
• Паризький суд над Талмудом, 12 червня 1240
• Облога Києва монголами, 6 грудня 1240
• Битва на Чудському озері, 5 квітня 1242

• Єрусалимське королівство: Конрад II Гогенштауфен (1228-54)
• Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58)
• Англія: Генріх III Вінчестерський (1216-72)
• Арагон: Хайме Завойовник (1213-76)
• Богемія: Вацлав I (1228-53)
• Велике князівство Литовське: Міндовг (1236-63)
• Волинське князівство: Данило Галицький (1215-38), Василько Романович (1238-69)
• Галицьке князівство: Данило Галицький (1233-35, 1238-64)
• Золота Орда: Батий (1227-55)
• Кастилія і Леон: Фернандо III (1217-52)
• Київське князівство: Данило Галицький (1240)
• Королівство Франція: Людовик IX Святий (1226-70)
• Латинська імперія: Балдуїн II де Куртене (1228-61), Жан де Брієнн (1229-37)
• Монгольська імперія: Уґедей (1229-41)
• Нікейська імперія: Іоанн III Дука Ватац (1221-54)
• Священна Римська імперія: Фрідріх II Штауфен (1220-50)
• Угорське королівство: Андраш II (1205-35), Бела IV (1235-70)
• Шотландія: Олександр II (1214-49)

1234 • В результаті двадцятилітньої війни монголи розбили війська манчьжурської (чжурчжені) імперії Цзинь — війська Чингізхана, васала імперії, захопили її південну столицю місто Кайфен, після чого Айцзун, останній імператор Цзинь, щоб уникнути полону, здійснив самогубство.

1235

17 травня 1235 • Під Торчеськом (нині південь Київської області) князі Михайло Всеволодович чернігівський і Ізяслав Володимирович торчеський за підтримки половців завдали переконливої поразки коаліції князів Галицько-Волинського Данила Романовича і Київського Володимира Рюриковича, який, взятий у полон, втратив стольний град, що відійшов Ізяславу.

1236

9 лютого 1236 • Папа Григорій IX оголосив Хрестовий похід проти Литви.

22 вересня 1236 • Між військом Лівонського ордену і племенами жемайтів та земгалів відбулась битва при Саулі (нині — Шяуляй, Литва), в якій лицарі зазнали поразки і Орден мечоносців був змушений об'єднатися із більш сильним Тевтонським орденом.

1237

1237 • Із залишків ордену Мечоносців, які попереднього року зазнали поразки у битві проти жемайтів і земгалів при Саулі, створено Лівонський орден, який став Ліфляндським підрозділом Тевтонського ордену.

12 травня 1237 • У місті Вітербо (Італія) папа римський Григорій IX і гросмейстер Тевтонського ордену Герман фон Зальца здійснили обряд приєднання лицарського ордену Меченосців, котрий зазнав великих втрат у боях з язичниками, з Тевтонським орденом. До його складу увійшов і Лівонський орден, який діяв на землях Ліфляндії.

1238

4 березня 1238 • На річці Сіті (нині — Тверська область Росії) між військом володимирського князя Юрія Всеволодовича і корпусом Бурундая, темника Батия, відбулась вирішальна битва монгольського походу на Північно-Східну Русь 1237-38 років, в результаті поразки в якій вона попала в повну залежність від Монгольської імперії.

1240

12 червня 1240 • У Парижі розпочався диспут між ченцем-францисканцем Ніколя Доніном і паризькими равинами щодо єретичної сутності Талмуда, за підсумками якого рішенням судової колегії було спалено понад 10 тисяч єврейських релігійних рукописів. Це був перший з великих диспутів, санкціонованих католицькою церквою, з метою перегляду ролі і місця євреїв у християнському світі, який дав поштовх хвилі антисемітизму в середньовічній Європі.

15 липня 1240 • У битві на Неві шведське військо було розбито дружиною новгородського князя Олександра Ярославовича, котрого за особисту хоробрість почали називати Невським. Перемога у Невській битві не допустила втрати новгородцями Фінської затоки.

6 грудня 1240 • Після тримісячної облоги орди хана Батия захопили Київ, влаштували масову різню і підпалили Десятинну церкву, в якій переховувались останні захисники міста. Збудована в 996 році, вона була першою на Русі кам'яною церквою.

1241

9 квітня 1241 • На Легницькому полі (нині — Польща) відбулась битва між об'єднаними силами сілезького та малопольського рицарства і монгольськими військами. 25-тисячне військо сілезького і краківського князя Генрика II Побожного зазнало поразки від 20-тисячної армії під командуванням монгольського князя Байдара; Генрик і Болеслав Моравський загинули. Незважаючи на перемогу, монгольські сили рушили не на захід, а на піввдень, в Угорщину, — на з'єднання з Батиєм і Субудеєм.

11 квітня 1241 • У битві на річці Шайо війська угорського короля Бели IV Арпада і його брата хорватського герцога Коломана зазнали нищівної поразки від монгольських військ хана Батия. Із 60 тисяч мадяр загинуло 50 тисяч і, переслідуючи втікачів, монголи через 6 днів захопили Пешт. Війська Кадана, внука Чингізхана, рушили далі в Далмацію та Хорватію і на зворотному шляху розорили Сербію та Болгарію.

1242

5 квітня 1242 • Новгородські війська під керівництвом 22-річного новгородського князя Олександра Ярославовича (Невського) і при підтримці володимиро-суздальської дружини розбили на льоду Чудського озера лицарів німецького Ордену мечоносців (Лівонського).