Головні події 1096-1106 років

• Взяття Єрусалиму хрестоносцями, 15 липня 1099
• Єрусалимське королівство, 22 липня 1099

Політичні лідери 1096-1106 років

• Англія: Вільгельм II Рудий (1087-1100), Генріх Боклерк (1100-35)
• Грузинське царство: Давид IV Будівельник (1089-1125)
• Київське князівство: Святополк ІІ Ізяславич (1093-1113)
• Королівство Арагон: Альфонсо I Войовничий (1104-34)
• Королівство франків: Філіпп I (1059-1108)
• Папська держава: Урбан II (1088-99), Пасхалій II (1099-1118)
• Священна Римська імперія: Генріх IV (1056-1105)
• Східна Римська імперія: Олексій I Комнін (1081-1118), Іоанн II Комнін (1092-1143)
• Угорське королівство: Коломан I Книжник (1095-1116)
• Чернігівське князівство: Олег Святославич (1094-96), Давид Святославич (1097-1123)
• Шотландія: Едгар Доблесний (1097-1107)

Всі події 1096-1106 років

19 липня 1096 • Під Переяславлем у битві з половцями великий князь Святополк II розгромив орду хана Тугора.

1097

1097 • У Любецькому замку на Чернігівщині відбувся князівський з'їзд майже всіх гілок Рюриковичів, окрім полоцького князя, на якому задля примирення було прийняте нове правило успадкування вотчини і уділів, за яким за нащадками трьох старших синів Ярослава Мудрого закріплювались їхні батьківські володіння — Ізяславичі мали й далі сидіти в Києві, Всеволодовичі — у Переяславі, Давид Святославич — у Чернігівській землі, а Олег Святославич — у Новгород-Сіверській. Представники молодшої гілки Ярославичів отримали Володимир-Волинську землю, Перемишль і Теребовль.

14 травня 1097 • Під час Першого хрестового походу розпочалася облога Нікеї. Військо європейських феодалів та залишки селянського війська Петра Пустельника безуспішно атакували місто, допоки 17 червня їм на допомогу не прибув візантійський флот, — 19 червня сельджуки здались, втративши загиблими близько 25 тисяч і пораненими — 15 тисяч чоловік.

1 липня 1097 • Між армією європейських хрестоносців і об'єднаними військами султана Рума Килич-Арслана I і еміра Каппадокійського Газі ібн Данішменда відбулась битва при Дорілеї, в якій румські сельджуки зазнали поразки і хрестоносцям відкрилася пряма дорога на Антіохію.

1098

21 березня 1098 • В абатстві Сіто (Бургундія) Робер Молемський заснував орден Цистерціанців, ченці якого ведуть самітницький спосіб життя, в духовному житті велику роль відіграють аскетичні практики й споглядальна чернече життя. У XIII-XIV століттях орден став одним із найвпливовіших серед католицьких чернечих чинів. В 2010 році у світі налічувалось 1681 цистерціанців.

2 червня 1098 • Після восьмимісячної облоги учасниками Першого хрестового походу захоплена Антіохія (нині — Антакья, Туреччина), що пербувала під владою турків-сельджуків. Місто було розграбоване, а тисячі мусульман вбиті. Через півроку після відпочинку і реорганізації хрестоносці вирушили на завоювання Єрусалиму і захопили його 14 липня 1099 року.

12 грудня 1098 • Загони хрестоносців Раймунда Тулузького і Боемунда Тарентського захопили і розграбували сірійську фортецю Мааррат-ан-Нуман і знищили близько 20 тисяч його жителів.

1099

1099 • В урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього Золочева Львівської області) на галицько-волинському пограниччі об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, що дало змогу їм покласти край претензіям Києва галицькі землі.

7 червня 1099 • Війська хрестоносців під час їхнього першого походу (1096-99 рр.) підійшли до стін Єрусалиму і почали його облогу. 14 липня вони взяли місто штурмом і вирізали всіх мусульман та іудеїв, незважаючи на попередню обіцянку зберегти життя жителям міста.

15 липня 1099 • Після шести днів облоги учасники Першого хрестового походу під керівництвом герцога Нижньої Лотарінгії Готфріда Бульонського взяли штурмом Єрусалим і вирізали майже всіх мусульман і євреїв (близько 40 тисяч чоловік) та спалили мечеті і синагоги.

22 липня 1099 • Один з керівників Першого хрестового походу Годфрід Бульонський проголошений правителем новоствореного Єрусалимського королівства. Відмовившись коронуватися «в місті, де Христос був коронований терновим вінцем», Готфрід замість королівського титулу прийняв титул барона та «Захисника Гробу Господнього».

24 липня 1099 • Після захоплення християнами Єрусалима засновано Орден святого Іоанна Єрусалимського, один з найстаріших християнських орденів, що збереглися до сьогодні. На нього була покладена місія про турботи і захисту Святої землі. Сучасна латинська назва — «Лицарський Орден госпітальєрів святого Іоанна Хрестителя з Єрусалиму».

1100

5 серпня 1100 • Після загибелі Вільгельма II Рудого престол Англії зайняв його син Генріх I Боклерк.

1103

4 квітня 1103 • У битві на ріці Сутень руські війська київського князя Святополка Ізяславовича розгромили половецьке військо (у битві загинуло до 20 половецьких ханів). Це стало першим наступальним поступом руських князів у русько-половецькому протистоянні, що на той момент тривало 50 років.

1104

7 травня 1104 • У битві біля Харрана хрестоносці князівства Антіохії і графства Едеського у першому великому зіткненні з мусульманами після закінчення 1-го хрестового походу зазнали нищівної поразки, а двоє їх воєначальників — Балдуїн Едеський і Жослен де Куртене — були захоплені в полон. Цим скористалась Візантія, яка знову приєднала до себе Латакію і частину Кілікії; інша частина Кілікії відійшла до Вірменії. Через чотири роки Антіохія стала васалом Візантії, а графство Едеське так ніколи і не відновило свій вплив і проіснувало до 1144 року.

1106

28 вересня 1106 • У битві біля Таншбре (Франція) король Англії Генріх I Боклерк розбив армію свого дядька Роберта III Куртгьоза. В результаті перемоги англійських військ герцог Роберт III був взятий у полон, а Нормандія була завойована королем Англії, що призвело до відновлення єдності англонормандської монархії, заснованої Вільгельмом Завойовником. Англія та Нормандія після битви під Таншбре залишались об'єднаними до 1204 року.

Народились в 1096-1106 роках

1097 — †5 лютого 1157 • Конрад Великий (Конрад Благочестивий), маркграф Мейсена (1123-56 рр.) з династії Вельфів.

1097 — †13 листопада 1154 • Ізяслав Мстиславич, Великий князь київський (1146-49, 1151-54 рр.), князь волинський (1135-42, 1146-51 рр.), переяславський (1132-33, 1142-46 рр.), полоцький (1130-32 рр.), курський (1127-30 рр.) з династії Рюриковичів; старший син Мстислава Великого, онук Володимира Мономаха, родоначальник волинської династії Ізяславичів, прадід Данила Галицького.

1100 — †1155 • Джефрі Монмутський, англійський письменник («Життя Мерліна») та історик («Історії королів Британії», 1138 р.).

1100 — †18 листопада 1170 • Альбрехт І (Альбрехт Ведмідь), герцог Саксонії (1138-42 рр.), маркграф Бранденбурга (1150, 1157-70 рр.) з роду Асканіїв.

1100 — †1165 • Мухаммед аль-Ідрісі, арабський географ і картограф на службі короля Сицилії Роджера II.

1100 — †1 вересня 1159 • Адріан IV (Ніколас Брейкспір), 169-й папа Римський; єдиний понтифік (1154-59 рр.) англієць за походженням.

23 лютого 1100 — †1156 • Цінь-цзун, 9-й імператор династій Сун (1126–27 рр.); останній представник Північної Сун.

1101 — †1163 • Абд аль-Мумін, засновник берберської династії Альмохадів, що правила у Північній Африці та Іспанії.

1104 — †1153 • Володимирко Володарович, князь звенигородський (1124-28 рр.), перемиський (1128-41 рр.), галицький (1141-53 рр.), буський (1151-53 рр.); син Володаря Ростиславича, батько Ярослава Осмомисла, засновник першої галицької князівської династії (1141).

1 березня 1105 — †21 серпня 1157 • Альфонсо VII (Альфонсо Імператор), король Галіції (з 1111 р.), Леона (з 1126 р.), Кастілії (з 1127 р.); перший іспанський король з Бургундської династії.

1106 — †4 червня 1134 • Магнус I (Магнус Сильний), король Швеції з династії Естрідсенів.

1106 — †8 січня 1198 • Целестин III (Джасінто Бобоне), 174-й папа Римський; ініціатор Північних хрестових походів.

Померли в 1096-1106 роках

21 жовтня 1096 • Вальтер Голяк (Готьє Незаможний), французький лицар, один з керівників Селянського Хрестового походу (1096 р.). Пом. 928 років тому.

29 липня 1099 • Урбан II (Одо де Шатільйон), 158-й папа римський (1088-99); натхненник Першого хрестового походу. Пом. 925 років тому у 64 роки (нар. 1035 р.).

18 липня 1100 • Готфрід Бульйонський (Годфруа IV), герцог Нижньої Лотарингії (1087-1096 рр.) з Фландрської династії, перший правитель (захисник Гробу Господнього) Єрусалимського королівства (1099-1100 рр.). Пом. 924 роки тому у 40 років (нар. 1060 р.).

2 серпня 1100 • Вільгельм II (Вільгельм Рудий), другий король Англії з Нормандської династії (1087-1100 рр.); син Вільгельма Завойовника, батько Генріха Боклерка. Пом. 924 роки тому у 44 роки (нар. 1056 р.).

22 червня 1101 • Рожер I (Рожер Отвіль), великий граф Сицилії; брат Роберта Гвіскара. Пом. 923 роки тому у 70 років (нар. 1031 р.).

21 липня 1105 • Фрідріх I, герцог Швабії, родоначальник династії Гогенштауфенів; дід Фрідріха Барбаросси. Пом. 919 років тому у 55 років (нар. 1050 р.).

7 серпня 1106 • Генріх IV (Генріх Сальє), німецький король (з 1056 р.) і імператор (1084-1106 рр.) Священної Римської імперії Салічної (Франконської) династії. Пом. 918 років тому у 56 років (нар. 11 листопада 1050 р.).