Головна подія 767-787 років
Політичні лідери 767-787 років
• Аббасидський халіфат:
Абу Джафар аль-Мансур (754-775), Мухаммад аль-Махді (775-785), Муса аль-Хаді (785-786), Гарун аль-Рашид (786-809)
• Болгарське ханство: Токту (766-767), Паган (767-768), Телериг (768-777), Кардам (777-803)
• Китайська Тан: Лі Юй (Дай-цзун) (762-779), Лі Ко (Де-цзун) (779-805)
• Константинопольский патріарх: Тарасій (784-806)
• Кордовський емірат:
Абд ар-Рахман I (756-788)
• Королівство лангобардів: Дезидерій (756-774), Карл Великий (774-781)
• Королівство франків:
Піпін III Короткий (751-768), Карломан (768-771),
Карл Великий (768-814)
• Король Італії: Піпін (781-810)
• Папська держава: Павло I (757-767), Стефан III (IV) (767-772), Адріан I (772-795)
• Східна Римська імперія: Костянтин V (741-775), Лев IV Хазар (775-780), Костянтин VI (776-797),
Ірина Афінська (780-802)
• Хазарський каганат: Булан (740-770), Обадія (770-785), Єзекія (785-810)
Всі події 767-787 років
767 • Похід Піпіна Короткого на підкорення Аквітанії, розпочатий у 760 році, завершився взяттям її столиці Бордо і приєднанням величезних території на південному заході Галлії до Королівства франків.
768 • По смерті Піпіна Короткого його володіння поділені між його синами: Карлу дісталась Нейстрія, західна частина Аквітанії і північ Австразії, а Карломану — Септиманія, східна частина Аквітанії, південь Австразії, Прованс, Бургундія, Швабія і землі, прилеглі до Італії.
12 квітня 769 • У базилиці Святого Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі в Римі розпочав роботу синод за участю близько 52 єпископів, який змінив правила вибору папи Римського, позбавивши цього права мирян, і засудив рішення іконоборського собору, що відбувся у 754 році в Ієрії (біля Халкідону).
770 • Карл Великий уклав мирну угоду з герцогом Баварії Тассілоном III і одружився з Дезидератою, дочкою короля Ломбардії Дезидерія.
771 • Після року шлюбу Карл Великий розлучився з Дезидератою, дочкою короля Ломбардії Дезидерія, і одружився з 13-літньою Хільдегардою, дочкою графа Герольда I із Вінцгау (Швабія).
4 грудня 771 • Після смерті короля Австразії Карломана його 29-літній брат Карл з династії Каролінгів став одноосібним правителем Франкського королівства; через три роки він став лангобардським королем, а з 800 року — римським імператором.
772 • За наказом халіфа Аль-Мансура християни і юдеї Єрусалиму зобов'язані носити на одязі спеціальні розпізнавальні знаки.
772 • Карл Великий розпочав експедицію на землі Середнього Рейну, втрачені франками в 695 році, — він потіснив саксів за ріку Везер, захопивши замок Ересбург, де згідно з «Анналами королівства франків», зруйнував Ірмінсул, один з головних язичницьких релігійних об'єктів саксонців.
червень 773 • Війська франків на чолі з Карлом Великим і його дядьком Бернардом, сином Карла Мартела, перетнули Альпи, на заклик папи Римського Адріана I розпочавши війну проти Лангобардії.
червень 774 • Після захоплення франками Павії, Венеції, Істрії, Емілії і Тоскани король Ломбардії Дезидерій змушений рятуватись втечею до Пікардії. Папа Адріан I титулував Карла Великого, який підтвердив подарунок свого батька Святому Престолу, патрицієм.
14 вересня 775 • Під час кампанії проти болгар помер імператор Візантії Костянтин V. Йому наслідував його 25-літній син Лев IV, внук хозарського кагана Вірхора.
24 квітня 776 • Імператор Лев IV Хозар призначив своїм співправителем 5-річного сина Костянтина. Це спрвокувало заколот його зведених братів, який був швидко придушений, — змовники були осліплені, пострижені у ченці і вислані до Херсонесу.
778 • Армія франків за підтримки бургундців, баварців, бретонців, ломбардців і вестготів на чолі з Карлом Великим розпочала війну проти Аль-Андалузії (нині — Іспанія), але була розбита під Сарагосою
15 серпня 778 • У битві з басками в ущелині Ронсеваль загинув учасник походу Карла Великого маркграф Бретонської марки Роланд, майбутній герой епосу «Пісня про Роланда».
781 • У Римі папа Адріан I коронував синів Карла Великого: Людовика Благочестивого на престол Аквітанії, а Карломана (який змінив ім'я на Піпін) — на престол Італії.
6 липня 781 • Перша задокументована згадка про виверження вулкану Фудзіяма.
782 • Біля гори Зюнтель на узбережжі ріки Везер війська франків зазнали нищівної поразки від саксів, очолюваних своїх вождем Відукіндом, найбільшої за тридцять років Франко-саксонської війни.
вересень 782 • Війська франків увірвались в землі саксів, спустошуючи узбережжя ріки Везер. За вимогою Карла Великого йому були видані 4500 найактивніших учасників повстання проти насильницького хрещення, котрі за його наказом були обезголовлені.
784 • Розпорядженням еміра Абдаррахмана I у Кордові почалось зведення Великої мечеті, найбільшої на теренах Європи. Нині — це собор Непорочного зачаття Діви Марії.
14 вересня 786 • Правителем Аббасідського халіфату став Гарун Ар-Рашид (Справедливий), правління котрого увійшло в історію мусульман як "золотий вік" — халіфат досягнув економічного й культурного розквіту, Багдадський двір став центром інтелектуального і художнього життя Сходу, а сам халіф став героєм багаточисельних арабських казок, що увійшли до збірника "Тисяча і одна ніч".
787 • У Південній Італії експедиційні сили Візантії були розбиті військами герцога Беневенто, підтриманими франками. Це остаточно зупинило зближення Візантії і Королівства франків і рішенням Ірини Афінської були розірвані заручини її 16-річного сина Костянтина VI і дочки Карла Великого Ротруди.
23 жовтня 787 • У присутності візантійської імператриці Ірини і її сина (і співправителя з 780 року) Костянтина VI закінчився скликаний імператрицею VII Вселенський (II Нікейський) собор, в котрому брали участь два легати папи Адріана I, який підтримав прихильників іконошанування. Собор відновив поклоніння іконам в тій формі, в котрій воно збереглось і понині.
Народились в 767-787 роках
767 — †
811 • Леон II, перший цар незалежного Абхазького царства (780-811 рр.); двоюрідний брат візантійського імператора Лева Ісавра.
769 — †
839 • Егберт, король Вессексу (802-39 рр.); першим в історії Англії об'єднав під одноосібною владою більшість її земель.
27 липня 774 — †
22 квітня 835 • Кукай, японський буддистський монах, засновник японської секти езотеричного буддизму Сінґон.
775 — †
25 грудня 820 • Лев V (Лев Вірменин), візантійський полководець, імператор (813-820 рр.); походив із знатного вірменського роду Арцруні.
777 — †
8 липня 810 • Піпін Італійський, король Італії з династії Каролінгів (781-810 рр.) з династії Каролінгів; син
Карла Великого.
778 — †
20 червня 840 • Людовик I (Людовик Благочестивий), король франків (781-814 рр.) з династії Каролінгів, імператор Заходу (з 813 р.); син
Карла Великого.
14 вересня 786 — †
9 серпня 833 • Абдуллах аль-Мамун, сьомий халіф (813-833 рр.) Аббасидського халіфату; покровитель наук.
Померли в 767-787 роках
24 вересня 768 • Піпін III (Піпін Короткий), король франків (751-758 рр.), перший з династії Каролінгів; син Карла Мартела, батько
Карла Великого. Пом. 1256 років тому у
54 роки (нар.
714 р.).
770 • Ду Фу, китайський поет епохи династії Тан. Пом. 1254 роки тому у
58 років (нар.
712 р.).
4 грудня 771 • Карломан, король франків (768-71 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна III Короткого, брат
Карла Великого. Пом. 1253 роки тому у
20 років (нар.
751 р.).
6 жовтня 775 • Абу Джафар аль-Мансур, один з найбільших правителів Арабського халіфату (754-775 рр.); засновник і будівничий найбільшого міста середньовічного світу —
Багдада. Пом. 1249 років тому у
63 роки (нар.
712 р.).
27 серпня 785 • Мансур аль-Махді I, багдадський халіф (775-785 рр.), третій халіф з династії Аббасидів; син і наступник аль-Мансура. Пом. 1239 років тому у
41 рік (нар.
3 серпня 744 р.).