Головні події 740-760 років
Політичні лідери 740-760 років
• Аббасидський халіфат:
Абу-ль-Аббас ас-Саффах (750-754),
Абу Джафар аль-Мансур (754-775)
• Болгарське ханство: Севар (738-753), Кормісош (753-756), Винех (756-762)
• Китайська Тан: Лі Лунцзі (Сюань-цзун) (713-756), Лі Хен (Су-цзун) (756-762)
• Кордовський емірат:
Абд ар-Рахман I (756-788)
• Королівство Астурія: Альфонсо I Католик (739-757)
• Королівство лангобардів: Лютпранд (712-744), Рачіс (744-749), Айстульф (749-756), Дезидерій (756-774)
• Королівство франків:
Карл Мартел (737-741), Хільдерік III (743-751),
Піпін III Короткий (751-768)
• Омейядський халіфат: Хішам ібн Абд аль-Малік (724-743), Аль-Валід II (743-744), Язід III (744), Ібрагім ібн аль-Валід (744),
Марван II ібн Мухаммад (744-750)
• Папська держава: Захарій (741-752), Стефан II (752),
Стефан II (III) (752-757), Павло I (757-767)
• Східна Римська імперія: Лев III Ісавр (717-741), Костянтин V (741-775), Артавазд (741-743)
• Хазарський каганат: Біхар (730-755), Багатур (755-766), Булан (740-770)
Всі події 740-760 років
740 • У битві біля Танжера повсталі загони берберів під проводом Халіда ібн Хаміда аль-Занаті завдали поразки армії Омейядів. Поширившись на територію Аль-Андалус (нині — Іспанія) і усієї Північної Африки, берберське повстання ослабило владу халіфату, з-під влади якої вийшла територія відома сьогодні як Марокко.
740 • Хозарський полководець Булан прийняв юдаїзм, що стало початком зміцнення його роду, який з кінця VIII століття став правлячим у Хозарському каганаті.
22 жовтня 741 • У К'єрзі в Пікардії десь на 53-у році життя помер майордом Австразії і Нейстрії Карл Мартел. За майже чверть століття він зміцнив свою владу настільки, що останні роки правив, не зводячи на престол короля, а його син-спадкоємець Піпін Короткий геть усунув від влади Меровінгів, започаткувавши нову монаршу династію, яка носить ім'я всемогутнього герцога франків.
743 • На престол Королівства франків зійшов Хільдерік III, останній король франків із династії Меровінгів.
743 • Після двох років війни повалений імператор Костянтин V зайняв Константинополь. За його наказом узурпатор престолу Артабаст і його старший син-співправитель Нікетас осліплені і відправлені ченцями у монастир Хора. в Константинополі.
17 квітня 744 • З убивства у фортеці ал-Бахра біля Тадмора (нині — Сирія) халіфа Аль-Валіда II у державі Омейядів почалась Третя фітна, шестилітня громадянська війна, що привела до утвердження в халіфаті шиїтської династії Аббасидів, яка правила Арабським халіфатом до середини XIII століття.
745 • На території колишнього Східно-тюркського каганату виник т. зв. Третій Уйгурський каганат з центром у длині ріки Орхон (нині — Монголія).
15 серпня 747 • Карломан, майордом Австразії з династії Піпінідів, відмовився від посади і мирських турбот, відправився до Риму до папи Захарія і згодом постригся в ченці. Новим одноосібним правителем Франкського королівства став його брат Піпін Короткий.
25 січня 750 • У битві на ріці Великий Заб (сучасний Ірак) війська Аббасидів здобули вирішальну перемогу над армією омейядського халіфа Марвана II, що стало початком утвердження династії Аббасидів, яка правила Арабським халіфатом до середини XIII століття, коли була повалена в результаті мамлюкського повстання.
751 • Король Ломбардії Айстульф захопив візантійський екзархат Равенна.
липень 751 • На ріці Талас (нині — Казахстан) відбулась перша і єдина арабо-китайська битва: війська Аббасидського халіфату у союзі з Тибетською імперією завдали поразки китайській державі Тан, зупинивши її експансію у Середній Азії і намір захопити устя Сирдар'ї, чим забезпечили мусульманське панування у Трансоксіані (нині — частина Узбекистану, Таджикистану і Киргизії) на наступні чотири століття.
жовтень 751 • Майордомом Піпіном III Коротким з престолу усунутий Хільдерік III, останній король з династії Меровінгів.
листопад 751 • За підтримки папи Римського Захарія майордом Піпін Короткий проголошений королем франків. Він став засновником імператорської і королівської династії Каролінгів, яка правила у Західній Європі до кінця X століття.
23 березня 753 • По смерті Захарія новим 92-м папою Римським обрано Стефана, кардинала-священика римської церкви Сан-Крізогоно. Він помер через три дні він інсульту і є найкоротше правлячим понтифіком, хоча через те, що не пройшов церемонію посвяти, у 1961 році його ім'я було вилучене з офіційного переліку пап «Annuario Pontificio».
7 січня 754 • Папа римський Стефан III попросив у Понтіоні франкського короля Піпіна III Короткого звільнити Равенну від лангобардів і здійснив друге помазання Піпіна на царство. Прийняли від папи помазання й сини Піпіна Карл (в майбутньому Великий) і Карломан.
14 квітня 754 • У К'єрзі (130 кілометрів від Парижу) король франків Піпін III Короткий зустрівся з папою римським Стефаном II, який звернувся по захист від лангобардів, уклав з ним угоду, згідно з якою зобов'язувався створити на території Римського і Равенського екзархатів, що колись належали Візантії, церковну державу, якою б управляли папи. Папа Стефан у відповідь визнавав Каролінгів законними королями Франкської держави і надавав Піпіну Короткому та його синам гідності патриціїв. Папська держава проіснувала понад тисячу років до проголошення об'єднаного Італійського королівства.
28 липня 754 • Вперше проведена церемонія коронувания і помазаня короля Франції — у базилиці Сен-Дені папа Стефан II коронував Піпіна Короткого, першого монарха з династії Каролінгів.
756 • Після чергової погрози короля лангобардів Айстульфа захопити Рим в Італію на чолі війська прибув король франків Піпін Короткий з синами і, здолавши лангобардів, підтвердив передачу у власність Святому Престолу територій колишніх візантійських Римського і Равенського екзархатів.
5 лютого 756 • У захопленій у січні столиці держави Тан місті Лоян колишній танський генерал і губернатор північних провінцій Ань Лушань проголосив створення нової держави Янь (Аньши). Вона проіснувала 7 років і припинила своє існування зі смертю четвертого імператора Ши Чаоі, який покінчив життя самогубством після поразки від тансько-уйгурських військ.
15 травня 756 • Розбивши під Аламедою війська валі Аль-Андалуза, останній з вцілілих нащадків поваленого Омейядського халіфа 25-літній Абд аль-Рахман ібн Муавія захопив Кордову, де проголосив себе незалежним від Багдада еміром. Заснована ним Кордовський емірат проіснувала майже три століття, доки не розпалась в результаті міжусобиць і під натиском християнської Реконкісти.
757 • Герцог Баварії Тассілон III визнав зверхність короля франків Піпіна Короткого, якому у Комп'єні приніс васальну присягу.
759 • Після семирічної облоги франкські війська Піпіна Короткого відвоювали у мусульман Нарбонну. Вперше за 40 років араби і бербери були змушені залишити Галлію і відступити за Піренеї.
Народились в 740-760 роках
2 квітня 742 — †
28 січня 814 •
Карл Великий (Карл Капет), франкський король (з 768 р.) з династії Капетингів,
імператор Заходу (800-814), умілий військовий керівник і державний реформатор, один з найвизначніших правителів у історії людства.
3 серпня 744 — †
27 серпня 785 • Мансур аль-Махді I, багдадський халіф (775-785 рр.), третій халіф з династії Аббасидів; син і наступник аль-Мансура.
745 — †
791 • Ідріс ібн Абдуллах, засновник міста Фес і держави Ідріситів (788), попередника нинішнього Марокко; прапрапраправнук
пророка Мухаммеда.
747 — †
27 квітня 823 • Аль-Вакіді, ісламський історик («Книга походів», «Завоювання Сирії»).
748 — †
825 • Абу аль-Атахія, перший арабський філософ-поет.
751 — †
4 грудня 771 • Карломан, король франків (768-71 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна III Короткого, брат
Карла Великого.
752 — †
9 серпня 803 • Ірина, імператриця Візантії (797-802 рр.) з Сирійської династії; перша жінка в історії Візантії, яка правила самодержавно, дружина імператора Лева IV Хозара.
755 — †
7 січня 814 • Крум Грізний, хан болгарів (803-814 рр.).
755 — †
7 січня 810 • Відукінд Саксонський, вождь язичників-саксів в їх боротьбі проти завоювання Королівством франків.
757 — †
29 липня 796 • Оффа, король Мерсії (757-796 рр.).
759 — †
818 • Феофан Сповідник, візантійський чернець, богослов і літописець («Хронографія»).
760 — †
20 березня 842 • Альфонсо II (Альфонсо Цнотливий), король Астурії (791-842 рр.).
Померли в 740-760 роках
740 • У Даоцзи, китайський художник династії Тан. Пом. 1284 роки тому у
60 років (нар.
680 р.).
18 червня 741 • Лев III (Лев Ісавр), візантійський імператор (717-741 рр.); засновник Сирійської династії. Пом. 1283 роки тому у
24 роки (нар.
717 р.).
22 жовтня 741 • Карл Мартел,
майордом франків (717-41 рр.); батько Піпіна III Короткого, дід
Карла Великого. Пом. 1283 роки тому у
55 років (нар.
686 р.).
6 травня 750 • Марван II ібн Мухаммад, 14-й арабський халіф (744-750 рр.); останній з династії
Омейядів, батько Абд ар-Рахмана I. Пом. 1274 роки тому у
62 роки (нар.
688 р.).
15 березня 752 • Захарій, папа римський (741-752 рр.); останній грек (візантієць) на цьому посту. Пом. 1272 роки тому у
73 роки (нар.
679 р.).
9 червня 754 • Абуль-Аббас ас-Саффах, арабський халіф (749-754 рр.), перший з династії Аббасидів; брат халіфа аль-Мансура. Пом. 1270 років тому у
32 роки (нар.
722 р.).
17 серпня 754 • Карломан, майордом Австразії (717-47 рр.) з династії Піпінів (Каролінгів); син Карла Мартела. Пом. 1270 років тому у
44 роки (нар.
710 р.).
4 червня 756 • Сьому, 45-й імператор Японії (724-756 рр.). Пом. 1268 років тому у
55 років (нар.
701 р.).
26 квітня 757 • Стефан II, 92-й папа Римський (752-757 рр.); перший номінально суверенний правитель
Папської держави. Пом. 1267 років тому у
43 роки (нар.
714 р.).
759 • Ван Вей, китайський поет, живописець, каліграф, музикант епохи династії Тан. Пом. 1265 років тому у
60 років (нар.
699 р.).
759 • Лі Бо, китайський поет часів династії Тан; належить до числа найбільш шанованих поетів в історії китайської літератури і вважається одним з найбільших світових поетів. Пом. 1265 років тому у
58 років (нар.
701 р.).