Політичні лідери 482-502 років

• Західна Римська імперія: Афраній Сіагрій (465-486)
• Королівство вандалів і аланів: Гунеріх (477-484), Гунтамунд (484-496), Трасамунд (496-523)
• Королівство вестготів: Ейріх (466-484), Аларіх II (484-507)
• Королівство остготів: Теодоріх Великий (470-526)
• Королівство салічних франків: Хлодвіг I (481-509)
• Папа Римський: Геласій I (492-496), Анастасій II (496-498)
• Персія Сасанідів: Пероз I (459-484), Балаш (484-488), Кавад I (488-496, 498-531), Замасп (496-498)
• Східна Римська імперія: Зенон (476-491), Одоакр (476-493), Анастасій I (491-518)

Всі події 482-502 років

482 • У спробі примирити конфліктуючі після Халкідонського собору (451 року) партії міафізитів і діофізитів імператор Зенон оприлюднив віросповідальне послання «Енотікон», написане Константинопольським патріархом Акакієм. Визнання святості трьох перших Вселенських соборів — Нікейського, Константинопольського і Ефеського — і відмова від визнання Другого Ефеського і Халкідонського соборів привела до конлікту з Римом і 35-літнього розриву між західною та східною церквами, який увійшов в історію як «Акакіанська схизма».

484 • Під Гератом (нині — Афганістан) війська білих гунів (ефталітів) на чолі з Кушнавазом, правителем Хорасану, на голову розбили значно переважаючу армію Держави Сасанідів. Король Балаш, наступник Пероза, що загинув у бою, був змушений погодитись на виплату данини, яка тривала до середини наступного століття, коли Хосров I Ануширван остаточно здолав білих гунів, приєднавши до Персії території Тохаристану, Забулістану, Кабулістану і Саганіяну.

486 • У битві під Суасоном салічні франки на чолі з Хлодвігом і камбрейські під проводом Рагнахара розбили дукса Сіагрія, римського намісника у Північній Галлії. Суасонська область була останнім володінням Римської імперії у Західній Європі.

28 серпня 489 • Під час остготського завоювання Італії відбулась битва на ріці Ізонцо, в якій військо остготів під командуванням Теодоріха Великого перемогло армію правителя Італії остгота Одоакра.

30 вересня 489 • Під Вероною військо остготів під командуванням короля Теодоріха Великого здобуло перемогу над військом правителя Італії Одоакра, що дало можливість наступного року захопити Тіцинум (нині — Павія), Медіоланум (Мілан) і Ріміні й розпочати наступ на Равенну.

11 квітня 491 • Після смерті Флавія Зенона при підтримці його вдови Аріадни правителем Візантії став Анастасій I. 20 травня 491 року Аріадна вийшла за нього заміж.

25 лютого 493 • Після трьох років облоги Равенни правитель Італії Одоакр погодився капітулювати і розпочати мирні переговори з Теодоріхом Великим.

5 березня 493 • Після укладення перемир'я із Одоакром вождь остготів Теодоріх Великий вступив у Равенну.

495 • Згідно з «Англосаксонською хронікою» ватажок саксів Кердік з військом на п'яти кораблях висадився на півдні Англії. Розбивши у кількох битвах бритів, він зумів закріпитись у сучасному Гемпширі і в 519 році став засновником королівства Західних саксів (Вессекса).

19 листопада 496 • Після чотирьох років правління помер 49-й папа римський Геласій I, третій папа африканського походження і останній до обрання у 2013 році Франциска папа-неєвропеєць. Його наступником 24 листопада був обраний Анастасій II.

Народились в 482-502 роках

482 — †14 листопада 565 • Юстиніан I Великий (Флавій Петро Савватій Юстиніан), візантійський імператор (з 527 року), ініціатор будівництва храму св. Софії в Константинополі, написання "Зведення цивільного права", правитель, що частково відновив могутність Римської імперії, привівши Візантію до вершини її розквіту.

490 — †13 березня 565 • Велізарій Флавій, полководець імператора Східної Римської імперії Юстиніана I Великого, один з найславетніших полководців світової історії.

495 — †21 червня 524 • Хлодомир, король франків (511-524 рр.) з династії Меровінгів; син Хлодвіга І.

497 — †23 грудня 558 • Хільдеберт I, король франків (511-558 рр.) з династії Меровінгів; син Хлодвіга І.

500 — †28 червня 548 • Феодора, візантійська імператриця, дружина імператора Юстиніана I.

500 — †29 листопада 561 • Хлотар I, король франків (511-561 рр.) з династії Меровінгів; син Хлодвіга І.

бл. 500 — †570 • Ґільдас Премудрий, британський чернець, середньовічний історик («Про загибель Британії»).

бл. 500 — † після 565 • Прокопій Кесарійський, візантійський історик («Таємна історія», «Історія війн Юстиніана», «Про будови»).

Померли в 482-502 роках

28 грудня 484 • Ейріх, король Вестготського королівства (466-84 рр.) з династії Балтів. Пом. 1540 років тому десь у 44 роки (нар. бл. 440 р.).

7 квітня 485 • Прокл Діадох, античний філософ-неоплатонік, керівник Платонівської академії. Пом. 1539 років тому у 73 роки (нар. 8 лютого 412 р.).

487 • Афраній Сіагрій, римський воєнначальник, дукс Північної Галлії (465-486 рр.) з центром у Суасоні, останнього римського володіння у західній Європі. Пом. 1537 років тому десь у 57 років (нар. бл. 430 р.).

488 • Хенгіст, другий конунг держави ютів у Кенті (455-88 рр.); брат-близнюк першого короля Хорса. Пом. 1536 років тому.

9 квітня 491 • Флавій Зенон Ісавр, візантійський імператор (474-75, 476-91 рр.) з династії Левів (Фракійської). Пом. 1533 роки тому десь у 66 років (нар. бл. 425 р.).

15 березня 493 • Флавій Одоакр, германський воєнначальник на римській службі; повалив останнього римського імператора (476). Пом. 1531 рік тому десь у 60 років (нар. бл. 433 р.).

501 • Годегізель, король Бургундії (473-501 рр.); син Гундіоха, брат Гундобада. Пом. 1523 роки тому у 58 років (нар. 443 р.).

502 • Вахтанг I (Вахтанг Горгасалі), цар Іберії (449-502 рр.) з династії Хосровідів. Пом. 1522 роки тому у 62 роки (нар. 440 р.).