Хроніка подій 423-443 років

Головні події 423-443 років

Політичні лідери 423-443 років

• Вірменія: Арташес IV (422-428)
• Держава гунів: Октар (413-430), Ругіла (413-435), Бледа (435-445), Аттіла (434-453)
• Західна Римська імперія: Гонорій (393-423), Валентиніан III (425-455), Флавій Аецій (425-454)
• Королівство вандалів і аланів: Гейзеріх (439-477)
• Королівство вестготів: Теодоріх I (418-451)
• Королівство свевів: Гермерік (409-438), Рехіла (438-448)
• Папа Римський: Лев I (440-461)
• Персія Сасанідів: Баграм V (420-438), Єздигерд II (438-457)
• Східна Римська імперія: Феодосій II (402-450)

Всі події 423-443 років

425 • У Константинополі (сьогодні — Стамбул) рішенням імператора Феодосія II засновано вищу школу, яка з часом стала основним навчальним закладом країни для підготовки висококваліфікованих державних, військових і церковних службовців. Реорганізована у подальшому в університет, вона діяла наступне тисячоліття до падіння Східної Римської імперії.

23 жовтня 425 • Шестилітній Валентиніан III проголошений імператором Західної Римської імперії при регентстві своєї матері Галли Плацидії, вдови короля вестготів Атаульфа.

28 квітня 428 • Імператор Східної Римської імперії Феодосій II призначив архієпископом Константинополя представника Антіохійської богословської школи єпископ Несторій, прихильник христилогічного вчення про зв'язок людської особистості Ісуса з Божественною природою, відомого як несторіанство.

431 • Захоплене після 14 місяців облоги ваналами місто Гіппон Царський (нині — Аннаба, Алжир) стало столицею їх держави.

434 • По смерті Ругіли в 434 році його племінники Бледа і Аттіла стали вождями гунів, за правління яких їх багатонаціональна держава з центром в Паннонії досягла найбільшого розквіту, простягнувшись від Волги на Сході до Рейну на Заході.

9 серпня 435 • На престол Баакульського царства майя в Паленке зійшов його другий правитель — 13-річний син засновника династії, відомий під умовним іменем Каспер.

29 жовтня 437 • У Константинополі пройшло весілля західного імператора Валентиніана III і дочки Феодосія II Ліцинії Євдоксії, що символізувало возз'єднання двох гілок династії Феодосія.

15 лютого 438 • У Константинополі опубліковано "Кодекс Феодосія", першу офіційну збірку законів Римскої імперії, укладену за ініціативою імператора Феодосія II. З 1 січня наступного року вона набула чинності в обох частинах імперії.

439 • Грецька стала офіційною мовою Східної Римської імперії.

19 жовтня 439 • Війська вандалів і аланів під керівництвом Гейзеріха захопили Карфаген, який став столицею однієї з перших германських держав у Північній Африці.

441 • Очолювані Атіллою гуни захопили Констанцу (нині — Румунія), одне з останніх римських міст на лівобережжі Дунаю.

442 • Після повернення Сіцилії і Мавританії імператор Валентиниан III підписав мирний договір з Гейзеріхом, визнавши суверенітет Королівства вандалів над захопленими ними територіями на півночі Африки. Як символ примирення він запропонував видати заміж свою старшу дочку Євдокію за сина Гейзеріха і його спадкоємця Гунеріха, але оскільки той уже був одружений, то дружину Гунеріха звинуватили у спробі отруїти чоловіка і її відрізані вуха й ніс відправили її батькові, королю вестготів Теодоріку I в Тулузу.

443 • Бургундці уклали з римлянами мир, погодившись стати федератами на західних кордонах Римської імперії. Рішенням військового магістра Флавія Аеція їм для поселення були виділені землі в околицях Женевського озера.

Народились в 423-443 роках

бл. 425 — †9 квітня 491 • Флавій Зенон Ісавр, візантійський імператор (474-75, 476-91 рр.) з династії Левів (Фракійської).

бл. 426 — †453 • Лю Шао, 4-й імператор династії Сун (453).

бл. 430 — †487 • Афраній Сіагрій, римський воєнначальник, дукс Північної Галлії (465-486 рр.) з центром у Суасоні, останнього римського володіння у західній Європі.

бл. 430 — †25 квітня 480 • Юлій Непот, останній легітимний імператор Західної Римської імперії (474-475 рр.), визнаний Константинополем.

бл. 431 — †9 липня 518 • Анастасій I (Флавій Анастасій), останній імператор Візантії (491-518 рр.) з династії Левів.

бл. 433 — †15 березня 493 • Флавій Одоакр, германський воєнначальник на римській службі; повалив останнього римського імператора (476).

бл. 436 — †481 • Хільдерік I, король салічних франків (457-81 рр.); син напівлегендарного короля франків Меровея, батько короля Хлодвіга І.

440 — †502 • Вахтанг I (Вахтанг Горгасалі), цар Іберії (449-502 рр.) з династії Хосровідів.

бл. 440 — †28 грудня 484 • Ейріх, король Вестготського королівства (466-84 рр.) з династії Балтів.

443 — †501 • Годегізель, король Бургундії (473-501 рр.); син Гундіоха, брат Гундобада.

Померли в 423-443 роках

15 серпня 423 • Гонорій (Флавій Гонорій Август), імператор-співправитель Римської імперії (393-395 рр.), первший імператор Західної Римської імперії (395-423 рр.); молодший син імператора Феодосія I. Пом. 1601 рік тому у 39 років (нар. 9 вересня 384 р.).

28 серпня 430 • Августин Аврелій Блаженний, християнський теолог і церковний діяч, головний представник західної патристики, родоначальник християнської філософії історії. Пом. 1594 роки тому у 76 років (нар. 13 листопада 354 р.).

22 червня 431 • Паулін Ноланський, давньоримський державний, церковний діяч, поет часів пізньої Римської імперії. Пом. 1593 роки тому у 77 років (нар. 354 р.).

434 • Руа (Ругіла), правитель гуннів. Пом. 1590 років тому у 66 років (нар. 368 р.).

9 червня 439 • Атлатлькавак, правитель міста Теотіуакан (374-439 рр.). Пом. 1585 років тому.

17 лютого 440 • Месроп Маштоц, вірменський лінгвіст, письменник, місіонер; творець вірменської абетки. Пом. 1584 роки тому у 79 років (нар. 361 р.).

441 • Гермерік, засновник і перший король Держави свевів у Галеції (409-438 рр.); батько Рехіли. Пом. 1583 роки тому.

Головні події 423-443 років

Константинопольський університет

425

Аттіла — каган гунів

434

Королівство вандалів і аланів

19 жовтня 439