Головні події 293-313 років
Політичні лідери 293-313 років
• Вірменія: Тірідат III (287-330)
• Папа Римський: Марцелін (296-304), Марцел I (308-309)
• Персія Сасанідів: Баграм II (274-293), Баграм III (293), Нарсе (293-302), Ормізд II (302-309), Атурнарсе (309), Шапур II (309-379)
• Римська імперія:
Діоклетіан (284-305), Максиміан (285-305, 306-308), Констанцій I Хлор (293-306), Галерій (293-311), Флавій Север (305-307), Максимін II Даза (305-312),
Максенцій (306-312), Валерій Ліциній (307-324),
Костянтин Великий (306-337)
Всі події 293-313 років
1 березня 293 • Через постійні прикордонні воєннні конфлікти в Римській імперії введено тетрархію — Діоклетіан і Максиміан, що з 286 року носили титул август, проголосили цезарями і спадкоємцями усиновлених ними префектів преторія Галерія і Констанція Хлора. Галерій отримав в управління дунайські провінції, а Констанцій Хлор — Галлію і Британію.
21 травня 293 • Галерій став цезарем (молодшим імператором) Сходу Римської імперії.
30 червня 296 • По смерті у квітні ілірійця Гая 29-м єпископом Риму став римлянин Марцелін, перший з очільників Церкви, якого почали називати папою римським.
301 • Вірменія стала першою країною, яка прийняла християнство в якості державної релігії.
3 вересня 301 • На горі Титано каменярем Маринусом засновано невелику християнську громаду, яка отимала назву «Земля Святого Марино». Перейменована пізніше в Республіку Сан-Марино, через своє недоступне розташування й успадковувану бідність, зберегла свою фактичну незалежність до наших днів і вважається найстарішою республікою світу.
23 лютого 303 • Римський імператор Діоклетіан видав наказ зруйнувати християнський храм в Нікомедії, конфіскувати його майно і спалити всі знайдені в ньому рукописи. Це стало початком «Великого гоніння» на християн — наступного дня був опублікований його едикт про знищення священних писань, літургійних книг і храмів по всій імперії. Це стало початком гонінь на християн, які тривали наступне десятиліття і привели до громадянської війни у Римській імперії.
12 травня 304 • За наказом римського імператора Діоклетіан на Аврелієвій дорозі, за міськими стінами Риму страчено 14-річного Панкратія, який відмовився принести язичницьку жертву римським богам. Панкратій Римський шатується як католицькою, так і православною церквами.
1 травня 305 • Римський імператор Діоклетіан добровільно відмовився від влади">імператор Діоклетіан, що почав службу звичайним солдатом і правив імперією двадцять років, добровільно відмовився від влади. Решту свого життя він провів у своєму палаці на узбережжі Далмації, який згодом став зародком міста Спліт.
25 липня 306 • По смерті батька Констанція I Хлора Костянтин Великий проголошений своїм військом августом Римської імперії.
28 жовтня 306 • Преторіанці проголосили 26-літнього Максенція імператором Риму.
11 листопада 308 • Діоклетіан, Максиміан і Галерій зустрілися в Карнуті, і оголосили легітимними імператорами на заході Римської імперії Ліцинія (август) і Костянтина (цезар), а на сході — Галерія Максиміана (август) і Максиміна Дайю (цезар).
30 квітня 311 • Переслідування з християн в Римській імперії було офіційно проголошене закінченим — в Нікомедії імператор Галерій на смертному одрі видав едикт терпимості про урівняння в правах християн із іншими громадянами імперії і припинення гонінь на християнську церкву. Зразу після публікації едикту всі арештовані християни були звільнені.
28 жовтня 312 • В битві біля Мульвієвого мосту поблизу Риму претендент на престол Костянтин отримав перемогу над військами узурпатора Максенція і фактично, хоча і без офіційного визнання, став одноосібним правителем Західної Римської імперії.
13 червня 313 • У Нікомедії оприлюднено едикт імператорів Валерія Ліцинія і Костянтина Великого, яким проголошувалась релігійна терпимість на всій території Римської імперії, традиційне римське язичництво позбавлялось статусу офіційної релігії і передбачалось повернення християнам всієї власності, яка була у них відібрана під час переслідувань. Міланський едикт став важливим кроком на шляху перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.
Народились в 293-313 роках
298 — †
2 травня 373 • Афанасій Великий, єпископ Олександрійський; отець Церкви, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса.
305 — †
11 грудня 384 • Дамасій I, 37-й папа римський (366-384 рр.).
309 — †
379 • Шапур Великий (Шапур II), 10-й шахіншах Ірану (309-379 рр.) з династії Сасанідів.
бл. 311 — †
383 • Ульфіла, грецький єпископ і місіонер у землях вестготів, автор ґотської абетки на основі грецької і перекладу Біблії на ґотську мову.
Померли в 293-313 роках
22 квітня 296 • Святий Гай, двадцять восьмий папа Римський (283-296 рр.). Пом. 1728 років тому.
23 квітня 303 •
Святий Георгій (Георгій Переможець), римський полководець і трибун, мученик за християнську віру; патрон візантійських імператорів, а пізніше і руських (українських) князів. Пом. 1721 рік тому.
25 жовтня 304 • Марцелін, двадцять дев'ятий папа Римський (296-304 рр.); перший папа для якого доведено використання титулу папа Римський. Пом. 1720 років тому.
306 • Порфирій, давньогрецький філософ, математик, астролог. Пом. 1718 років тому у
74 роки (нар.
232 р.).
25 липня 306 • Констанцій I (Флавій Валерій Констанцій), 54-й римський імператор (
305-
306 рр.) на прізвисько Хлор. Пом. 1718 років тому у
56 років (нар.
31 березня 250 р.).
16 січня 309 • Марцел I, тридцятий папа Римський (308-309 рр.). Пом. 1715 років тому.
16 січня 310 • Євсевій, тридцятий перший папа Римський (309). Пом. 1714 років тому.
липень 310 • (Марк Аврелій Валерій)
Максиміан, 52-й римський імператор (285—305, 306-308 рр.). Пом. 1714 років тому десь у
60 років (нар. бл.
250 р.).
312 • Лукіан Антиохійський, пресвітер, богослов, один з перших редакторів Біблії. Пом. 1712 років тому.
28 жовтня 312 • (Марк Аврелій Валерій) Максенцій, 58-й римський імператор (306—312 рр.); син імператора Максиміана. Пом. 1712 років тому у
34 роки (нар.
278 р.).
3 грудня 313 •
Діоклетіан (Гай Аврелій Валерій Діоклетіан), 51-й римський імператор (284—305 рр.). Пом. 1711 років тому десь у
69 років (нар. бл.
244 р.).