Хроніка подій 67-47 до н.е. років

Головні події 67-47 до н.е. років

Падіння Держави Селевкідів, 63 до н. е.
Битва біля Весонтіо, 10 вересня 58 до н. е.
Загибель Марка Ліцинія Красса, 9 травня 53 до н. е.
Рубікон Юлія Цезаря, 10 січня 49 до н. е.
Вбивство Гнея Помпея Великого, 28 вересня 48 до н. е.

Політичні лідери 67-47 до н.е. років

• Єгипет: Птолемей XII Авлет (80-58 до н.е., 56-51 до н.е.), Береніка IV Епіфанея (58-55 до н.е.), Птолемей XIII Теос Філопатор (51-47 до н.е.), Клеопатра VII (51-30 до н.е.)
• Вірменія: Тигран II Великий (95-55 до н.е.), Артавазд II (54-34 до н.е.)
• Держава Селевкідів: Антіох XIII Діоніс Каллінік (69-64 до н.е.), Філіп II Філоромей (66-64 до н.е.)
• Парфія: Фраат III (70-57 до н.е.), Мітрідат III (57-54 до н.е.), Ород II (57-37 до н.е.), Пакор I (51-38 до н.е.)
• Понтійське царство: Мітрідат VI Евпатор (120-63 до н.е.), Фарнак II (63-47 до н.е.), Дарій (47-37 до н.е.)
• Римська республіка: Гней Помпей Великий (55 до н.е., 52 до н.е.), Марк Ліциній Красс (55-53 до н.е.), Марк Туллій Цицерон (63 до н.е.), Юлій Цезар (59 до н.е., 48 до н.е.)

Всі події 67-47 до н.е. років

5 грудня 64 до н.е. • За постановою сенату, але без формального судового рішення у Римі страчені змовники, що підтримали Луція Сергія Катіліну у його спробі повалити Римську республіку і обмежити владу сенату. Змова була розкрита Цицероном у жовтні 63 р. до н.е. Наступного року у битві при Пісторії загинули і керівники змови — Катіліна і Гай Манлій.

63 до н.е. • Після чергової міжусобної війни і вбивства Антіоха XIII, Помпей Великий приєднав залишки колись могутньої Держави Селевкідів до провінція Сирія у складі Римської республіки.

21 жовтня 63 до н.е. • Обраний в 63 р. до н.е. консулом, Марк Тулій Цицерон розкрив задум збіднілого патриція Луція Сергія Катіліни, вождя плебсу і молоді, котрий, спираючись на підтримку Цезаря і Красса, планував убити Цицерона і захопити владу в Римі. Отримавши інформацію про плани Катіліни, Цицерон виступив у сенаті, чим дезавуював його наміри і отримав доручення сенату захистити республіку. 7 листопада Цицерон вислав Катіліну з Риму, 17 листопада — оголосив ворогом народу і заарештував його прихильніків, котрі, назважаючи на захист Цезаря, були страчені. У січні наступного року війська Катіліни були розбиті в Ертурії, а він сам загинув у бою. За придушення заколоту Катіліни Цицерон отримав титул "батько вітчизни".

60 до н.е. • З метою захоплення влади Гай Юлій Цезар, Гней Помпей Великий і Марк Ліциній Красс створили Перший Триумвірат, який фактично перебрав на себе владу. Він проіснував до смерті Красса в 53 році до н. е.

10 вересня 58 до н.е. • Втрутившись у конфлікт між кельтами і германцями, переможною битвою біля Весонтіо над військом свевів проконсул Гай Юлій Цезар розпочав завоювання Галлії, яку повністю підкорив за шість років.

5 квітня 56 до н.е. • В Луці відбулась урочиста зустріч римських триумвирів Гая Юлія Цезаря, Марка Ліцинія Красса і Гнея Помпея, на якій було підтверджено політичний союз, укладений у 60 році до н.е, — Цезарю ще на п'ять років продовжено термін управління Галлією, а з наступного року Красс і Помпей ставали консулами і отримували в управління Іспанію і Сірію, відповідно.

квітень 55 до н.е. • Кинувшись на меч, покінчив життя самогубством Тіт Лукрецій Кар, римський філософ-матеріаліст, поет, автор поеми "Про природу речей".

26 серпня 55 до н.е. • Римські війська на чолі з Юлієм Цезарем висадились в Британії.

15 жовтня 55 до н.е. • Покінчив життя самогубством Тіт Лукрецій Кар, римський філософ-матеріаліст, поет, автор поеми "Про природу речей".

9 травня 53 до н.е. • У битві біля міста Карри (нині — Харан, Туреччина) римська армія зазнала однієї з найбільших поразок в своїй історії — 45-тисячний корпус під керівництвом проконсула Марка Ліцинія Красса був розбитий вп'ятеро меншою парфянською армією полководця Сурени Міхрана. Втративши 20 тисяч вбитими і 10 тисяч полоненими, Красс намагався врятуватись втечею, але був схоплений і страчений.

52 до н.е. • Париж захоплено римлянами і вперше згадується в «Записках про галльску війну» Гая Юлія Цезаря, який назвав його Лютецією і повідомив, місто розміщене на острові на річці Сена і населене племенем паризіїв.

25 лютого 52 до н.е. • В супереч звичаям, римський полководець Помпей обраний на 52-й рік "консулом без колеги". Сенат схвалив цей надзвичайний захід, доручивши йому відновити у Римі порядок після кривавих сутичок під час виборчої кампанії.

1 січня 49 до н.е. • Римський сенат зажадав від полководця Гая Юлія Цезаря розпустити військо. Коли Цезар відмовився, сенат 7 січня для захисту республіки передав диктаторські повноваження вищим посадовим особам і народним трибунам. У відповідь 10 січня Цезар з одним легіоном перейшов ріку Рубікон і вторгся на територію Італії. У Римі почалась громадянська війна, в якій Цезар переміг полководця Геня Помпея та його прихильників і став одноосібним правителем Риму.

2 серпня 49 до н.е. • Гай Юлій Цезар розбив війська Помпея в бою біля Леріди.

10 січня 49 до н.е. • Всупереч рішенню сенату, Юлій Цезар всупереч рішенню сенату з одним легіоном і 300-и вершниками перетнув ріку Рубікон, що слугувала кордоном між власне Італією та провінцією Цизальпінська Галлія, і почав свій похід на Рим. Його виступ проти сенату став початком громадянської війни, в якій загинула Римська республіка.

28 вересня 48 до н.е. • При спробі висадитись у єгипетському порту Пелусій за наказом фараона Птолемея XIII Філопатора підступно вбитий Гней Помпей Великий, триразовий консул, триразовий тріумфатор, військова слава якого не мала рівних протягом двох десятиліть. З його смертю завершився перший етап громадянської війни в Римі, куди переможцем зміг повернутись Гай Юлій Цезар.

10 липня 48 до н.е. • Під Дирахієм (нині — Дуррес, Албанія) відбулась битва між військами Юлія Цезаря та армією Гнея Помпея, підтримуваного більшістю Сенату. Програвши бій, Цезар сказав своє знамените "Сьогодні ми програли, але чи хтось з наших ворогів зможе скористатись з нашої поразки?"

9 серпня 48 до н.е. • Війська Гая Юлія Цезаря розбили чисельно переважаючу армію римського сенату, очолюваною Гнеєм Помпеєм, в битві біля Фарсалі (сучасна Фессалія, Греція), після чого Помпей був змушений рятуватись втечею до Єгипту. Це була вирішальна битва за одноосібну владу над Римом, що прискорило падіння Римської рабовласницької республіки.

47 до н.е. • Під час війни єгиптян з римлянами за династичну спадщину військами Цезаря підпалено александрійську пристань, що привело до пожежі у місті та загибелі частини Александрійської бібліотеки.

2 серпня 47 до н.е. • У бою біля Зели (сучасне місто Зілі, Туреччина) Гай Юлій Цезар розбив військо боспорського царя Фарнака II і послав про цю подію коротке повідомлення в Сенат: "Прийшов, побачив, переміг". Фарнак врятувався втечею в Синопу, звідки відплив у Крим.

Народились в 67-47 до н.е. роках

8 грудня 65 до н.е. — †27 листопада 8 до н.е. • Горацій (Квінт Горацій Флакк), римський поет ("Пам'ятник"), теоретик мистецтва ("Наука поезії").

64 до н.е. — †24 • Страбон, давньогрецький географ («Географія») та історик («Історичні записки»).

23 вересня 63 до н.е. — †19 серпня 14Гай Юлій Цезар Октавіан Август, перший римський імператор (з 27 р. до н. е.); пасинок Гая Юлія Цезаря.

листопад 62 до н.е. — †12 до н.е.Марк Віпсаній Агріппа, римський полководець, консул (37, 28, 27 рр. до н. е.), політичний і державний діяч часів пізньої республіки і перших років приципату; виходець з плебейської родини Віпсаніїв.

61 до н.е. — †13 січня 41 до н.е. • Птолемей XIII (Птолемей Теос Філопатор), цар Єгипту (51-47 рр. до н. е.) з династії Птолемеїв, співправитель своїх сестер Клеопатри VII і Арсіної IV; син Птолемея XII.

53 до н.е. — †18 до н.е. • Ян Сюн, давньокитайський філософ, письменник, філолог.

23 червня 47 до н.е. — †23 серпня 30 до н.е. • Птолемей XV Філопатор Філомотор Цезар (Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н.е.) з династії Птолемеїв; син єгипетської цариці Клеопатри і римського диктатора Юлія Цезаря.

Померли в 67-47 до н.е. роках

63 до н.е. • Мітрідат VI (Мітрідат Евпатор), останній цар незалежного Понтійського царства (120—63 рр. до н. е.), цар Боспорського царства (108—63 рр. до н. е.). Пом. 2087 років тому у 69 років (нар. 132 до н. е.).

55 до н.е. • Тигран II (Тигран Великий), цар Вірменії (95-55 рр. до н. е.). Пом. 2079 років тому у 85 років (нар. 140 до н. е.).

квітень 55 до н.е. • Лукрецій (Тіт Лукрецій Кар), давньоримський поет і філософ-матеріаліст. Пом. 2079 років тому у 44 роки (нар. 99 до н. е.).

травень 53 до н.е. • Марк Ліциній Красс, давньоримський полководець і політичний діяч, тріумвир, один з найбагатших людей свого часу. Пом. 2077 років тому десь у 62 роки (нар. бл. 115 до н. е.).

51 до н.е. • Посідоній, давньогрецький філософ-стоїк, географ, історик і астроном. Пом. 2075 років тому у 84 роки (нар. 135 до н. е.).

28 вересня 48 до н.е. • Гней Помпей Великий, римський полководець, тріумвір (59-53 рр. до н. е.), триразовий консул (70, 55, 52 рр. до н. е.), триразовий тріумфатор (79, 71, 61 рр. до н. е.). Пом. 2072 роки тому у 58 років (нар. 29 вересня 106 до н. е.).

Головні події 67-47 до н.е. років

Падіння Держави Селевкідів

63 до н. е.

Битва біля Весонтіо

10 вересня 58 до н. е.

Загибель Марка Ліцинія Красса

9 травня 53 до н. е.

Рубікон Юлія Цезаря

10 січня 49 до н. е.

Вбивство Гнея Помпея Великого

28 вересня 48 до н. е.